Хочеться, щоб кияни пишалися тими постатями, які творили історію – організатори анонсували проект «FOUND IN KYIV: лекторій про видатних людей культури»

Хочеться, щоб кияни пишалися тими постатями, які творили історію – організатори анонсували проект «FOUND IN KYIV: лекторій про видатних людей культури»
12 лютого 2016.

Київ, 12 лютого 2016 року – З 16 лютого по 8 березня у Києві триватиме проект «FOUND IN KYIV: лекторій про видатних людей культури». Це лекції, орієнтовані на персоналії, адже історія і культура – це завжди люди, які роблять свій внесок. І саме завдяки ним можна зрозуміти епоху та країну, розповіла під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Галина Танай, поетка, журналістка, менеджер культурних проектів, координатор проектів «Їздець» та «Метро до Кибинець». «Для лекторію «FOUND IN KYIV» ми обрали конкретний проміжок часу і людей, це персоналії, які працювали у період з другої половини століття XIX століття та перші дві – три декади XX століття. Тому що він був надзвичайно насичений і багатий в плані культурного, мистецького та наукового життя», – зазначила Галина Танай. До того ж, за словами менеджера культурних проектів, саме на ці часи є потужний запит від суспільства. Серед персоналій, про які йтиметься на лекторіях, є відомі загалу прізвища, як письменник Михайло Булгаков, художник Олександр Мурашко, якого публіка починає для себе відкривати. «В цьому списку є й менш відомі загалу особистості, наприклад, авіаконструктор Костянтин Калінін, особистості, які зробили великий внесок в науку і культури України але наразі їхні прізвища є дещо забутими. «Персоналії, які будуть представлені у нашому лекторії FOUND IN KYIV, це письменник Михайло Булгаков, художниця авангардиста Олександра Екстер, авіаконструктор Костянтин Калінін та Ігор Сікорський, київські бізнесмени та меценати Симиренки, Бродські та інші, композитор Микола Леонтович, художник Олександр Мурашко, письменник Гео Шкорупій. І також буде одна лекція сюрприз», – розповіла Галина Танай.

Ольга Гончар, культуролог, менеджер культурних проектів, координатор проекту «Їздець», асистентка мистецького напрямку Українського кризового медіа центру, зазначила, що вони завжди бачили свої проекти, такими, які стають платформою для промоції та поширення знань. Ольга Гончар зауважила, що проекту «Їздець», розпочинався з того, що був літературним путівником Україною, в якому письменники розповідають про цікаві місцини України, з фотографіями, порадами куди піти і що побачити, але в мистецькому ключі. «Але ми зрозуміли, що мало просто зробити цю книгу, варто розповідати про те, що в ній написано, і ми почали продумувати екскурсії та різноманітні культурні подорожі. Коли ми отримали величезний запит від аудиторії на тему культури і персоналій та діячів, ми зрозуміли, що варто продумати ще й лекторій», – розповіла ідею створення проекту асистентка мистецького напрямку Українського кризового медіа центру.

Ярина Цимбал, літературознавець, кандидат філологічних наук, науковий працівник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, розповіла, що завжди бентежило те, що її знання як науковця, широкому загалу, пересічним українцям недоступні та непотрібні. Натомість, хочеться працювати для людей, зокрема, й для молоді, «починаючи зі шкільного віку, щоб протягом свого формування людина більше дізнавалася про українську літературу, про все те, я «нарила» в архівах, старих книжках, які люди це не можуть взяти це в бібліотеках, але я як науковець маю доступ. Можу прочитати, переказати, і в якийсь спосіб це їм донести», зізналася Ярина Цимбал. Останнім часом, за словами літературознавця, зростає культурна спільнота, яка цікавиться і прагне знань. При цьому, вона дуже різна, як за віком так і за освітою. «Здебільшого, це люди, які не фахово знають літературу, культуру і мистецтво, але вони цим цікавляться і хочуть знати більше. З такими людьми працювати не просто приємно, вони надихають», – поділилася Ярина Цимбал.

Публічні лекції мають давню традицію особливо в Києві, зазначила Дар’я Добріян, аспірант історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, дослідниця творчості Олександра Мурашка. Наприкінці XIX століття була практика, коли професори покидали свої лекторські аудиторії, виходили до широкого загалу і читали ту саму історію мистецтв для публіки,яка не навчалася в університеті. Таке саме завдання було поставлено, тому що культурний рівень людей є достатньо низьким, проте завжди є ті, які цікавляться мистецтвом. «Людина сама обирає що їй цікаво. Якщо вона за фахом інженер-будівельник, вона може цікавитися історією Києва і відвідувати такі проекти з величезним задоволенням. Для цього не треба вступати і отримувати другу и третю вищу освіту», – зауважила дослідниця. При цьому вона відзначила, що контакт публіки і лекторів науковців є важливим для обох сторін. «Нікому не цікаво сидіти в архівах, в холодних бібліотеках […], люди хочуть прийти в комфортну аудиторію, відчути аромат кави і побачити на хорошому зображенні з новітніми технологіями те, що її може зацікавити, тобто це має бути із задоволенням», – пояснила Дар’я Добріян.

Хочеться, перш за все, щоб кияни пишалися тими постатями, які творили історію в XIX – XX століттях. Сьогоджні цього не вистачаєщоббула зацикленість не тільки на негативі, але й на позитиві. «Щоб кожен, хто цікавиться історією Києва, міг назвати 10 – 20 постатей, з якими Київ асоціюється і які викликають повагу», – підсумувала літературознавець Ярина Цимбал.

«FOUND IN KYIV: лекторій про видатних людей культури» проходитимуть по вівторках, четвергах і суботах. Вартість однієї лекції складатиме 100 гривень, для студентів та пенсіонерів – половина ціни.

Поділитися у соцмережах

Вконтакте Twitter