Київ, 26 лютого 2016 року – «Для мене Крим сьогодні – це підтвердження «глухого кута» всього його розвитку за 23 роки безпосередньо українського суверенітету над цієї територією […]. Із цього тепер треба винести уроки, яким буде Крим, починаючи від його статусу, і завершуючи усіма правовими механізмами, що регулюватимуть взаємовідносини, життя, розвиток, гарантії всіх тих, хто живе на півострові – для нас є сьогодні завданням», – заявив під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі Рефат Чубаров, народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу. За його словами, ситуація з Кримом є великим випробуванням для кримськотатарського народу і для всієї світової спільноти. Кримські татари мають право на самовизначення, обирати своє майбутнє без тиску. При цьому це не означає, що це порушуватиме права інших народів. Рефат Чубаров закликав об’єднати зусилля і ще до моменту деокупації Криму прописати ініціативи щодо збереження прав та самовизначеності корінного народу. «Має бути самовизначення кримськотатарського народу у вигляді національно територіальної автономії. Все інше, це виписування інструментів», – заявив Рефат Чубаров. При цьому, він підкреслив, що має дотримуватися принцип рівності прав.
Питання статусу Криму слід вирішити до його повернення, підкреслив Богдан Яременко, дипломат, голова БФ «Майдан закордонних справ». «На період коли наші війська і наша адміністрація повернуться на територію півострова, ми повинні мати чіткі сигнали для населення Криму, решти України і міжнародного співтовариства, який статус цього регіону і які права у його мешканців, – наголосив Богдан Яременко, – Очевидно, що надання йому статусу кримськотатарської національної автономії – це відповідь одразу на два питання». Тобто, це буде сигнал мешканцям, що їхні права не будуть зменшені, а також що Крим не перетвориться на російську автономію. А, власне, повернення Криму до України дипломат під сумнів навіть не ставить. «Крим наш по праву. Отже, коли ми матимемо силу, ми силою його повернемо і все стане на свої місця», – додав Яременко. Тим часом, за його словами, на сьогодні російська окупаційна влада відпрацьовує в Криму нові методи контролю над суспільною свідомістю, нові методи впливу і придушення нелояльного елементу. А необхідно це російській владі з двох причин. Передусім, вона планує розвивати Крим як потужну військову базу і це має стратегічне значення, бо Крим є частиною російського плану по подоланню системи протиракетної оборони США, вважає Яременко. «Угруповання російське, очевидно, найближчим часом налічуватиме – це колосальна цифра – 100-120 тисяч осіб в Криму. На такого характеру військовій базі, де присутні усі роди військ, аж до ядерної зброї, нелояльне населення на такій військовій базі становить загрозу», – заявив Богдан Яременко. Тому консолідоване «кримськотатарське населення Криму зі здатністю до спротиву «видушується» з півострова. Крім того, в Криму відпрацьовуються глобальні технології контролю над свідомістю, залякування, впливу на населення, що з часом буде перенесено на решту території РФ, вважає дипломат.
Олівер Лооде, віце-президент Постійного форуму ООН з питань корінних народів, заявив про важливість ухвалення резолюції «Ситуація з правами людини в Криму, зокрема кримських татар» Європарламентом 4 лютого цього року. Адже, серед іншого, документом визнається, що кримськотатарський народ є корінним, зауважив Олівер Лооде, з відповідними правами і свободами зокрема, і на самоідентифікацію. При цьому, віце-президент Постійного форуму ООН з питань корінних народів, зазначив, що права корінних народів не можуть порушувати територіальну цілісність держав членів ООН. «Це гарантії Україні того, що реалізація прав кримських татар як корінного народу не може мати сепаратистський характер», – спростувавши можливі закиди, що бажання автономії може мати сепаратистський відтінок. Крім того, Олівер Лооде як віце-президент Постійного форуму ООН попередив Росію, що ймовірна заборона діяльності на території Криму Меджлісу, як представницького інституту корінного народу, «буде грубим порушенням колективних прав кримськотатарського народу як корінного народу Криму». «Якщо окупаційна влада заборонить Меджліс, це пряма атака на кримськотатарський народ як корінний народ […], і опосередковано, це атака на всі корінні народи світу», – наголосив Олівер Лооде.
Наталя Беліцер, експерт, інститут ім. Пилипа Орлика, закликала народних депутатів прискорити процес визначення статусу кримськотатарського народу як корінного народу Криму. Експерт припустила також, що можуть виникнути проблеми з конституційним закріпленням прав кримськотатарського народу як корінного народу України. «У вже завершеній версії другого розділу нової Конституції означена «як права людини» немає жодної згадки ні про права національних меншин , ні корінних народів на відміну від національної стратегії з прав людини», – вважає Наталя Беліцер.
На переконання народного депутата України Георгія Логвинського, сьогодні слід розробити дієвий механізм, на кшталт парламенту кримськотатарського народу, Омбудсмена та генпрокурора цього народу. «Ці люди повинні від держави мати гарантії», – заявив Георгій Логвинський. Навіть у тому контексті, щоб люди, які займаються питанням Криму мали державний та дипломатичний імунітет. Загалом же, за словами Логвинського, Крим використовувався у глобальній геополітичній грі як процес знищення України в цілому. Адже фактично з часів Другої світової війни історія не мала прикладів, де захоплена територія приєднувалась б до сусідньої держави, це дуже серйозний крок, каже депутат. «Російська Федерація використовує сьогодні Крим, щоб залякувати Україну. Але не було ніде, щоб велика частина народу встала і сказала «ми підемо проти влади, проти сили, ми підемо за правду» […]. Тут важливо, що кримські татари виявилися не по зубах найбільш тоталітарній системі влади, яка існує на сьогодні на території Європи», – наголосив народний депутат. При цьому, Логвинський закликав не допустити на рівні світової спільноти визнання цієї території як замороженого конфлікту. «У нас не заморожений конфлікт, а існуючий конфлікт, де окупували нашу Батьківщину», – підкреслив він.
Микола Княжицький, народний депутат України, зауважив, що «якщо ми поважаємо себе як українці, то точно так само ми повинні поважати кримських татар». Він переконаний, щоб побудувати державу, треба мати сильну культуру. Тому саме Україна має підтримати кримськотатарську культуру і мову та стати центром їхнього повноцінного відродження, підкреслив Микола Княжицький.
