Київ, 4 березня 2016 року – В Україні затвердили «дорожню карту» розвитку відкритих даних на 2016 рік. Стратегічний документ містить 41 комплексне завдання, які структуровані за 5 пріоритетними напрямами: підвищення доступності та якості відкритих державних даних; розвиток спроможності органів влади щодо публікації відкритих даних; посилення ролі відкритих даних в реалізації державної політики; нормативно-правове забезпечення та розвиток попиту та спроможності цільової аудиторії щодо використання відкритих даних. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі повідомив Олександр Риженко, голова Державного агентства з питань електронного урядування України.
В основу «дорожньої карти» покладено результати дослідження готовності України до відкритих даних, проведеного у 2015 році представництвом Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН) на запит Державного агентства з питань електронного урядування України, розповіла Діана Зубко, експерт ПРООН з демократичного врядування. За її словами, дослідження здійснювалося відповідно до методики Світового банку, на основі аналізу документів усієї нормативно-правової бази в Україні та інтерв’ю з основними учасниками сфери. Займалися цієї роботою громадські організації, зокрема,ті, що займаються боротьбою з корупцією, а також ряд міністерств.
Олександр Риженко нагадав, що у квітні 2015 Верховна Рада ухвалила закон щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних. А в жовтні Кабмін схвалив постанову, якою визначаються вимоги до форматів, структури, порядку публікації відкритих даних на порталі data.gov.ua та затвердив перелік 327 наборів державних даних, які мають бути оприлюднені протягом 6 місяців. «На сьогоднішній день на порталі зареєстровано близько 80 органів влади, як центральних, так і регіональних, які оприлюднили близько 257 наборів», – заявив Олександр Риженко.
З тих даних, що вже викладаються, найбільш цікавими для громадян, за даними опитування, є інформація про оренду державного рухомого і нерухомого майна, доходи державних підприємств, фінансові плани підприємств, плани ремонту доріг, пасажирообіг української залізниці та вантажообіг залізниці, розповів Олексій Соболєв, радник міністра інфраструктури України. «50 наборів з 30 вже є на сайті від міністерства, ще 10 буде цього місяця», – повідомив він.
За словами Олександра Краковецького, представника KyivSmartCity, більшість викладених наборів недостатньо якісні. «Але спочатку треба зробити кількість, потім почнемо працювати над якістю», – зазначив він, пояснивши, що, зважаючи на низький рівень інформатизації та фаховості в сфері IT-технологій держслужбовців, за півроку не вдалося викласти дані у бездоганній якості. Тим не менш, «дорожня карта» передбачає проведення тренінгів для держслужбовців, щоб пояснити їм як правильно та в якому форматі слід викладати дані, пояснив Олександр Краковецький. Адже,за словами експертів, це має бути «машиночитабельний формат», а не просто відскановані дані.
Денис Гурський, представник SocialBoost, зауважив, що в уряду є мотивація відкривати дані, адже багато функцій було передано державним органам від громадськості. За його словами, національні пріоритети свідчать про те, що є дві проблеми. «Перша – антикорупційні питання, друга проблема – відсутність інвестиційного клімату як такого, який є привабливим для закордонних інвесторів. Це питання інновацій, захисту інтелектуальної власності та умов розвитку стартапів в Україні. Відкриті дані є тим наріжним камінем, який дозволить вирішити, хоча б частково, і перше, і друге питання», зазначив Денис Гурський.
«В Європі відкритість даних може дати 200 мільярдів доларів для бізнесу та суспільства. Відкриття даних може використовуватися в комерційних цілях. І для України це також чудова можливість», – зазначив Янтомас Хімстра, директор представництва Програми розвитку ООН. При цьому, при відкритті інформації слід розробити також статистичні інструменти щодо обробки та викладення даних, які можуть бути використані у бізнесі, журналістиці та інших сферах, пояснив Янтомас Хімстра.
Сьогодні, в еру інформаційних технологій, у багато країнах роблять все можливе, щоб стати більш прозорими і максимально використати потенціал, пов’язаний з можливістю розкриття відкритих даних, зауважив Олександр Риженко. В першу чергу, це потрібно для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень, боротьби з корупцією, отримання соціальних, економічних та інших переваг. Голова Державного агентства з питань електронного урядування України наголосив, що, згідно загальносвітової концепції, всі дані, які продукує держава, мають бути відкритими для громадян, з правом їхнього вільного використання, за винятком персональних даних.
Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Максим Малашкін назвав 2015 роком народження відкритих даних в Україні. За його словами, це нова формація для суспільства і роботи держави. Розвиток відкритих даних – це пріоритетні напрямки для будь-якої демократичної країни, яка намагається співпрацювати з громадянами та ЗМІ. «Це не лише прозорість і відкритість роботи, це також значний поштовх для розвитку цифрової індустрії, яка дає на сьогодні «оцифрувати» нашу країну і забезпечити її досить корисними і якісними послугами, сервісами та стартапами», – наголосив Максим Малашкін. Крім того, в України є хороші спеціалісти у сфері IT-технологій, і відкриті дані дадуть їм можливість реалізувати свій потенціал, зауважив заступник міністра.
