Київ, 23 березня 2016 року – 45% опитаних військовослужбовців оцінюють послуги, надані державними структурами як «добре». Це один із висновків, озвучених Олегом Новаком, психологом ГО «Українська Асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій» під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі за результатами дослідження «Психологічна та соціальна допомога очима ветеранів АТО». «Якщо узагальнити як демобілізовані сприймають підтримку держави, то це виглядає таким чином […] в цілому 45% плюс 18% оцінюються як «добре» і «відмінно», – заявив психолог. При цьому, 28,6% опитаних вважає послуги від державних структур задовільними, а 8,4% – незадовільними. Базуючись на даних опитування, ветерани АТО, які повертаються із зони бойових дій, можуть недоодержувати інформацію про певні види послуг із психологічної та соціальної допомоги, каже Олег Новак. «Звідки ветерани беруть інформацію про послуги, які надає їм держава, – 22,6% – це найбільший відсоток, звідки люди чують, про те, що робить держава для них, це товариші», – повідомив психолог. Крім того, таку інформацію вони отримують від волонтерів (19,9%), з Інтернету (14,2%), від членів родин (10,1%). «І на п’ятому місці – 7,3% – це державні служби», – додав він. 48% опитаних мають номери «гарячої телефонну лінії» державних служб, при цьому телефонували на неї лише половина. «На «добре» оцінюють 40,7%, на відмінно 15,9%, 30,1% – задовільно, 13,3% – незадовільно, це те, як, власне, чують люди підтримку від фахівців «гарячих ліній», – розповів пан Новак.
Запитували й про рівень задоволеності демобілізованих учасників АТО від надання їм послуг за ініціативою фахівців управлінь праці та соціального захисту населення. «25% говорять про те, що їм дзвонили з управлінь праці та соціального захисту населення, ми знаємо,що така ситуація є, телефонують і пропонують путівки, якісь пропозиції, але про це говорить лише четверта частина, – цитує дані дослідження Олег Новак, – на 18% ветеранів виходили представники обласних і районних державних адміністрацій і так само пропонували певні послуги». При цьому, більше половини військовослужбовців залишилися задоволеними від дзвінків. Телефонні дзвінки з воєнкоматів розцінюються як підтримка 16% людей, з них 46,3% послуги за ініціативи представників воєнкоматів оцінили на «добре», 26,9% – «задовільно». Згідно дослідження, 86,5% військовослужбовців оформили статус учасника бойових дій, 17,8% – сказали,що одержали виділену землю. При цьому «тільки 41% демобілізованих говорять, що в них немає питань з роботою», наголосив Олег Новак. Щодо 39% людей зазначили, що їх турбують проблеми зі сном.
Метою дослідження було провести оцінку якості надання послуг з психосоціальної адаптації державними органами влади з точки зору ветеранів АТО. А також вивчити особливості психологічного стану ветеранів АТО в контексті прояву симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР), зазначив Олег Новак. Цільова група – демобілізовані, комісовані та поранені учасники антитерористичної операції 2014–2016 рр., що проходили лікування у госпіталях України, загалом 431 особа.
«Нам не вистачає єдиного координуючого мозкового центру, який зможе привести всі ці результати дослідження, рекомендації фронтових військових психологів і тих, які працюють в тилу. Ми мусимо створити можливо,громадську раду з психологічної реабілітації», – заявив Всеволод Стеблюк, помічник міністра оборони України. І зазначив, що громадські професійні організації повинні в усьому брати ініціативу в свої руки. «Поки будемо чекати , поки на державному механізмі щось відбудеться, вони ніколи не відбудеться якщо ми не будемо штовхати», – додав пан Стеблюк. Він повідомив також, що міністр оборони України затвердив план дій щодо створення дієвої системи медико-психологічної та психологічної реабілітації, одним із пунктів якої передбачено інформування по всіх військових комісаріатах стосовно можливостей отримати психологічну реабілітацію. Окрім цього, потрібно внести певні зміни у закон про військову службу. І пояснив, що за мирним часом була передбачена додаткова відпустка для військовослужбовців, а за нинішнім особливим періодом вона скасована. «Для того, щоб ми відправили військовослужбовця на психологічну реабілітацію, ми повинні або його зробити хворим, причому психічно хворим, тоді він піде отримає путівку на реабілітацію через психіатра. І звідси, до речі, велика частина тієї статистики, коли називають скільки психічних розладів у учасників АТО. Десь 30% з цього – те, що треба було поставити йому цей розлад, щоб відправити його в санаторій за безкоштовною путівкою», – розповів Всеволод Стеблюк. А другий варіант, додав він, – поїхати в санаторій за рахунок власної відпустки, проте більшість військових бажає провести цей час з родиною.
Народний депутат Оксана Корчинська зазначила, що держава другий рік поспіль виділяє 50 мільйонів гривень на психологічну допомогу учасникам АТО. «На 18 мільйонів гривень було надано 4460 бійцям психологічна допомога. І ось там є чудовий список із 16 закладів, котрі надали цю допомогу […], я відправила депутатські звернення на ці 16 санаторіїв, із цього списку поки підтвердили, що вони дійсно надали допомогу, 2», – повідомила вона. Депутат закликала волонтерів та медиків, які займаються психологічною реабілітацією бійців, об’єднуватися у громадські організації чи благодійні фонди, щоб мати можливість працювати із закладами, де військові проходять реабілітацію.
