Київ, 24 березня 2016 року – Громадськість та експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі заявили про неприпустимість повернення реклами алкоголю, зокрема, пива, на радіо і телебачення та у місцях продажу. За словами Юлії Солохи, експерта Реанімаційного Пакету Реформ, координатора коаліції громадських організацій «За тверезу Україну», депутати комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики та лобісти великих виробників пива намагаються «протягнути» законопроект 2971-д. Згідно із законопроектом пропонується надати можливість пивним компаніям 24 години на добу без будь-яких обмежень рекламувати свою продукцію. І цей законопроект члени податкового комітету ВРУ підтримали до другого читання. Як зазначила Юлія Солоха, справа у тому, що виробники пива у межах цих заборон на рекламу починають втрачати споживачів. «Це означає, що люди почали пити менше пива. Ці законодавчі заходи, прийняті в Україні, подіяли і мають свої позитивні результати»,- наголосила експерт.
З 1 липня цього року усі напої, що містять спирт етиловий у кількості понад 0,5%, визнані алкогольними. Ця норма стосується і пива. Це означає, що на пиво поширюються норми законодавства, які розповсюджуються на увесь алкоголь і його реклама дозволена лише з 23:00 до 6:00, розповів Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права. Проте, спонсорство дозволяється 24 години на добу. Саме під виглядом спонсорства алкогольні компанії й надалі продовжують просувати свою продукцію, часто порушуючи цю норму та перетворюючи його у рекламу. «По суті, ми бачимо ту ж саму рекламу. По формі це реклама, але юридично нас намагаються переконати, що ніяка не реклама, це лише спонсорство», – пояснив Тарас Шевченко. Крім того, за словами експерта, ключовим органом з контролю за рекламою на телебаченні має бути Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, а не орган, який відповідає за захист прав споживачів. До того ж, штрафи мають бути значними та відчутними для компаній, аби вони на них зважали, додав експерт. «Виходить, що у нас беззубі органи державної влади, які мали би контролювати цю ситуацію. Невмотивовані, або мотивовані, можливо, взагалі іншою стороною. У такій ситуації, коли поміркований закон, компроміс, який виходив раніше, не діє […] потрібно відстоювати повну заборону не тільки на рекламу, але й на спонсорство у денний час, якщо індустрія не може дотримуватися тих правил гри, які були погоджені», – заявив Тарас Шевченко.
Як розповів народний депутат Михайло Головко, у парламенті існує «потужне алкогольне лобі», яке об’єдналося з виробниками і медійниками, які втрачають кошти через обмеження реклами, щоб «проштовхнути» повернення реклами на алкоголь. Він навів статистику, що в Україні споживають 16,5 літрів на душу населення на рік, тобто Україна один з лідерів у світі за рівнем споживання алкоголю. «Бо [пиво] це є алкогольний продукт, який 99% молоді вперше спробували. Через пиво залучаються у першу чергу, підлітки і у подальшому вживають вже міцніші алкогольні вироби», – пояснив пан Головко. Тому, прирівнявши пиво до чаю, молока, компоту, коли на нього не розповсюджуватимуться жодні обмеження, залучатиметься все більше «нової публіки» у вигляді молоді, щоб виробники збільшували свої прибутки. «Якраз споживання алкоголю наносить великі збитки й шкоду економіці країні. І дуже абсурдно чути з боку виробників, що «от ви вбиваєте нашу галузь, забираєте робочі місця […], насправді, все це є цинізм і брехня, адже кожна зароблена гривня з алкоголю наносить не менше ста гривень збитків», – наголосив Михайло Головко.
Міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі, коментуючи питання, зазначив, що немає жодної країни, де не було б обмежень щодо реклами алкогольних напоїв за часовим цензом. Так само дивно, щоб пиво не належало до категорії алкогольних напоїв, переконаний міністр. У цій галузі є багато лобістів, які впливають на ситуацію у країні, у тому числі й «товариші, які виробляють так звані бальзами з трав, які нібито є цілющими, хоча мають градусів 18 алкоголю». З одного боку, каже Олександр Квіташвілі, реклама – це прибуток для телеканалів, і він має бути вільним, щоб ЗМІ були незалежними. «І тут слід знайти правильну модель, де взагалі заборона реклами будь-чого може якось вплинути на свободу слова. З іншого боку, ніяк не можна, щоб об 11 ранку чи о 9, коли діти йдуть до школи, йшла реклама алкогольних напоїв», – висловив свою позицію міністр охорони здоров’я України*.
За словами Наталії Грицюти, професора кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, доктора наук у галузі соціальних комунікацій, телебачення є потужним засобом впливу на свідомість і виробники алкогольних напоїв використовують його як маркетинговий інструмент. «Саме ці бренди, як жодні інші, використовують дуже широко етнонаціональні мотиви і архетипи. А відповідним чином, дуже активно впливають на підсвідомість […] так би мовити, шлях до формування почуттів, національне самоусвідомлення, почуття патріотизму через рекламу алкогольних брендів – це просто абсурд. Але саме це ми й бачимо», – наголосила Наталія Грицюта. Експертів обурює, що таким чином працюють алкогольні бренди, це неетично, це діє на підсвідомість, особливо молоді, «що ми себе усвідомлюємо як носії алкогольних брендів, а не як носії якихось дійсно національних, патріотичних ідей».
Якраз тому що реклама має великий вплив на дітей та молодь, дуже небезпечно повертати рекламу пива, так і будь-якого іншого виду алкоголю, розповідає дитячий психолог, психотерапевт Наталія Простун. Адже постійна та нав’язлива реклама спиртних напоїв шкодить дітям, створюючи толерантність до вживання алкоголю. «Якщо зайти у дитсадок і запитати у дітей, яке пиво вона знає, вони вам скажуть. І це гірко чути, бо вони чують рекламу, а вона має великий вплив на дитячу психіку, дитина вірить», – пояснила Наталія Простун. Особливо чутливими до реклами алкоголю є діти з соціально вразливих верств населення, діти, які мають дефіцит уваги батьків, дефіцит любові, соціально незахищені. Реклама ж алкогольних напоїв, як «спосіб бути щасливим, подається у красивих картинках».
15 березня 2016 року на сайті Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я опублікували звіт «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» (HBSC), в якому йдеться про те, що показник споживання пива українськими підлітками у віці 15 років та слабоалкогольних напоїв знизився, розповіла Ірина Горячева, доцент кафедри дитячих і підліткових захворювань НМАПО ім. П.Л. Шупика. За її словами, якщо раніше Україна посідала 2 місце серед європейських країн за рівнем споживання пива дітьми, то тепер ми перемістилися до другого десятку країн. «Опитування, яке було проведено в Україні Українським Інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, наводить шокуючі статистичні дані: вживали алкоголь у віці 11 років і молодше 15% опитаних, це шестикласники загальноосвітньої школи. Найбільш популярним напоєм серед учнів було названо пиво. І хоча б раз на тиждень його вживає 21%», – повідомила Ірина Горячева. Очевидно, що пивні компанії втрачають споживачів, зазначила вона. На фоні економічної кризи та вжитих Україною заходів на законодавчому рівні, таких як підвищення акцизів, заборона реклами, виробники пива почали втрачати споживачів, а відповідно й мільйонні прибутки. Саме тому останні півроку вони роблять усе можливе для того, аби повернути собі найефективніший інструмент із «гачкування» молоді – рекламу, зазначила доцент кафедри дитячих і підліткових захворювань. «Алкогольні компанії і телебачення борються за прибутки, а наша головна мета – ми боремося за здорову націю, за здорових дітей», – наголосила Олеся Теліженко, дизайнер.
*Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я України, надав свій коментар щодо даного питання під час наступного прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі на тему: «Всесвітній день боротьби із туберкульозом: разом ліквідуємо туберкульоз!»
