Щороку у нас реєструють до 30 тисяч нових випадків захворювання на туберкульоз – Олександр Квіташвілі

Київ, 24 березня 2016 року – Ситуація із захворюванням на туберкульоз в Україні залишається доволі складною: офіційно зареєстровано 28 тисяч пацієнтів, хворих на туберкульоз, із них 10 тисяч – хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ), стійкий до медикаментозного лікування. За останнім показником Україна посідає друге місце у Європі та четверте місце у світі. «Щороку у нас реєструють до 30 тисяч нових випадків захворювання на туберкульоз. У 25% випадків захворювання не виявляють вчасно», – підкреслив Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі з нагоди Всесвітнього дня боротьби із туберкульозом. При цьому щорічно помирають близько 5 тисяч хворих (кожен шостий) – незважаючи на те, що туберкульоз виліковний.

На думку фахівців, однією з базових причин такої ситуації в Україні є неекономне та неефективне використання державних коштів, виділених на допомогу хворим. В Україні є достатньо потенціалу і ресурсів, щоб подолати туберкульоз, але є гостра потреба провести реформу лікування туберкульозу, зосередити його на потребах пацієнта і його сім’ї, пояснив Андрій Славуцький, професор, представник Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні. Наталія Нізова, професор, директор Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України, звернула увагу на те, що зараз в Україні 16 тисяч лікарняних ліжок для хворих на туберкульоз. «Такого немає в жодній країні світу – це занадто багато, і в основному кошти йдуть на утримання споруд і їх опалення, а не на лікування пацієнтів. Понад 50% цих лікувальних закладів, до того ж, не відповідають вимогам інфекційного контролю. А це означає, що пацієнт, госпіталізований у такий занедбаний лікувальний заклад, має ризик заразитися, на додачу до чутливого, ще й стійкою формою туберкульозу», – наголосила пані Нізова. На її думку, вкрай необхідно скоротити ці малоефективні та незабезпечені заклади, забезпечивши працевлаштування їх персоналу, і направляти кошти на лікування конкретного пацієнта, а не на фінансування ліжко-місця.

Наразі МОЗ України спільно з національними та міжнародними партнерами розробляє нову програму протидії туберкульозу на 2017-2021 роки. Основою для неї стануть План дій щодо боротьби з туберкульозом для Європейського регіону ВООЗ на 2016-2020 роки, а також глобальна стратегія ВООЗ з ліквідації туберкульозу. Андрій Славуцький зазначив, що стратегія ВООЗ базується на трьох елементах: перший із них – пацієнто-орієнтований підхід; другий – створення середовища для його реалізації. «Це включає нормативно-правові засади – децентралізацію послуг та їхню інтеграцію в первинний рівень медичної допомоги», – зазначив пан Славуцький. Третій елемент передбачає створення необхідних умов для проведення досліджень та впровадження інновацій. «Це необхідно для того, щоб краще розуміти природу епідемії туберкульозу, краще визначати пріоритети та ефективніше інвестувати ресурси, – пояснив Андрій Славуцький. «Нам необхідно покращити програми, які є, враховуючи і фінансову ситуацію, і конфлікт на сході», – зазначив пан Квіташвілі. Він зауважив, що саме на Донбасі до початку бойових дій проживали 15% усіх хворих на туберкульоз і зараз прогнозують погіршення епідемічної ситуації: по-перше, у зв’язку з виїздом хворих осіб до інших регіонів країни, по-друге – у зв’язку з тим, що ті, які не виїхали з зони АТО, не завжди мають можливість отримувати належне лікування. «У нас величезна підтримка міжнародної спільноти, тому що туберкульоз – це не окрема проблема окремої країни. Ми є частиною Європи, а для європейців важливо, щоб уся Європа була вільною від туберкульозу», – зазначив міністр, наголосивши, що протидія цьому захворюванню є предметом міжнародних зобов’язань України в частині виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Пан Квіташвілі зазначив, що цього року закупки протитуберкульозних препаратів здійснювали через міжнародні організації та місцеві тендери, при цьому вдалося зекономити 50-60%. Він пояснив, що така фантастична різниця в ціні стала можливою завдяки «виключенню корупційної складової – «відкатів», посередників і так далі», а також завдяки тому, що компанії-постачальники виставили нижчі ціни, ніж очікувалося. Зокрема, зазначила Наталія Нізова, цього року Україна вперше впровадила і закупила бедаквілін, деламанід, претоманід – сучасніші протитуберкульозні препарати, які у світі зараз вважаються найефективнішими. «Наприклад, пацієнт із мультирезистентним туберкульозом лікується 1-2 роки. Застосування цих препаратів дозволить скоротити термін лікування пацієнтів з тяжкими формами туберкульозу до 6 місяців і, крім того, реальний шанс на одужання пацієнтів, які раніше вважалися невиліковними», – зазначила Наталія Нізова.

Водночас, наголосили фахівці, самої лиш ефективної державної політики для покращення ситуації буде недостатньо, адже одна із першопричин високої захворюваності на туберкульоз – недбайливе ставлення громадян до власного здоров’я. Люди рідко проходять обстеження, тому у 25% випадків навіть не знають про те, що хворі. Навіть коли симптоми вже очевидні, до лікаря зазвичай приходять надто пізно, коли лікування хвороби набагато складніше і триваліше, ніж на ранніх стадіях. Навіть тоді, коли хворобу виявили і назначили курс лікування, частина пацієнтів невідповідально виконують інструкції лікаря або, зневірившись, взагалі не завершують курс лікування. «Найважче достукатися до людей із вразливих груп – а це саме ті люди, які найбільше страждають від туберкульозу. Часто вони мають, окрім туберкульозу, супутні захворювання – ВІЛ, гепатити і наркозалежність», – зазначив Андрій Славуцький.

Міністр також додав, що МОЗ планує розробити потужну інформаційну кампанію, яка допоможе людям «розібратися, як запобігти захворюванню, до кого звертатись і як лікуватися».