Якщо суспільне телебачення задаватиме планку об’єктивності – тоді приватні телеканали також прагнутимуть до неупередженості – експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 25 квітня 2016 року – В Україні та Румунії основна спільна проблема у сфері ЗМІ – фінансова залежність телеканалів і видань від політичних гравців, які є їхніми власниками або спонсорами. Всередині цієї системи журналістові вкрай важко, а подекуди неможливо працювати, дотримуючись стандартів професійної етики. Індивідуальні спровби спротиву у більшості випадків завершуються невдачею – система підкорює або «виштовхує» бунтівників. «Є журналістська еліта, яка не погоджується і ніколи не погодиться на таку роботу, (…) але не всі готові до такого кроку, хвилюючись за родину, дітей, кредит на квартиру. Тому достатня кількість людей готові виконувати розпорядження власників, які не відповідають етичним нормам і стандартам журналістики», – пояснила Тетяна Лебедєва, почесний голова Незалежної асоціації телерадіомовників, колишній член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Щоб вийти із цього замкнутого кола, думаю, що майбутнє української журналістики – це журналістський активізм всередині цих великих компаній, стимулювати розвиток профспілок, підтримати тих, хто готові протистояти системі», – зазначила Тетяна Пушнова, генеральний продюсер Ukraine Today.

Наступна проблема обох країн – те, що українські журналісти часто є водночас активістами. З одного боку, визнає Іоанна Авадані, виконавчий директор Центру незалежної журналістики, «є речі, у яких журналісти не можуть залишатися нейтральними, і якщо ви дієте в інтересах суспільства, ви вже не лише журналіст – ви також і активіст». Проте за стандартами професії ці види діяльності мали б бути розмежовані. «У нас журналісти є потужною ланкою громадянського суспільства, але не журналіст має добиватися відкриття справи – журналіст має просто висвітлити факт. […] З іншого боку, нам не вистачає потужного рівня активістів, які брали б цю інформацію і системно з нею працювали. Навіть історія з офшорами була більше подана від активістів, ніж від журналістів», – зазначила Тетяна Пушнова. «Важливо, що після цих розслідувань по офшорах журналісти активно обговорюють стандарти професії. […] Зараз іде природний процес розмежування журналістів і активістів, і чи не вперше це обговорення не стимулюється ззовні», – зазначила Дарина Юровська, заступник генерального директора Національної телекомпанії України. Поступовому розмежуванню двох видів діяльності сприятиме і зростаючий вплив соцмереж – іноді окремі пости «викликають не лише суспільний резонанс, але й реальні звільнення, відміни якихось призначень та початок розслідувань», – зауважила Тетяна Лебедєва..

Проблемою залишається і рівень професіоналізму журналістів. В Україні не вистачає «журналістики фактів, яка повідомляла б різні версії того, що відбувається», – зазначив Роман Головенко, керівник правових проектів ГО «Інститут масової інформації». До того ж, фактично «немає механізмів впливу на тих, хто зловживає «джинсою» – як у самої журналістської спільноти, так і в аудиторії, яка не завжди розуміє, що нею маніпулюють». Водночас, зазначили експерти, навряд чи проблема лише у рівні освіти – в Італії, наприклад, підготовка журналістів проходить на найвищому рівні, проте ситуація зі ЗМІ багато у чому подібна до тієї, що спостерігається в Україні та Румунії.

Важливо також, щоб аудиторія рішуче висловлювала запит на об’єктивну та неупереджену інформацію. Проблема обох країн полягає у тому, що люди схильні дивитися той телеканал, позиція якого співпадає з їхньою власною, а не той, який об’єктивно висвітлює події. У Румунії потужні ЗМІ «вони так чи інакше політично вмотивовані, і на 100% вмотивовані тим, хто фінансує їхню діяльність», – пояснив Влад Стоіческу, журналіст, засновник онлайн-видання «Romania de la  Zer0», колишній журналіст провідної румунської газети «Evenimentul zilei». «Ми довгий час думали, що якщо люди знатимуть про ці зв’язки, вони почнуть бойкотувати їх, проте ніхто на це не звернув увагу. Люди дивляться ті медіа, які підкріплюють їх власні погляди на ситуацію», – пояснила Іоанна Авадані, виконавчий директор Центру незалежної журналістики. За її словами, частково це пояснюється специфікою журналістики «середземноморського типу», у якій журналіст не лише висвітлює факти, але й займає певну сторону. «Ми чесно намагаємося бути неупередженими, але це надзвичайно складно. Тому що у певний момент ми бачимо, що певні теми не дуже пішли, просто тому, що ми не зайняли чіткої позиції», – пояснив Влад Стоіческу.

Зразком для усіх мала б стати незалежна журналістика країн півночі. «Це зовсім інший тип культури, але це те, до чого потрібно прагнути», – підкреслив Септіміус Парву, експерт із адміністративної реформи, досконалого державного управління та виборчого процесу. В Україні, на думку Романа Головенка, саме створення суспільного телебачення може стати стимулом для зрушень. «Якщо суспільне телебачення задаватиме планку об’єктивності – тоді, можливо, підтягнуться і комерційні медіа», – зазначив експерт.

Україна зараз лише розпочинає перехід від державного телебачення до суспільного, і на цьому шляху важливо звернути увагу на досвід Румунії. Румунське суспільне телебачення зараз переживає глибоку кризу – у нього невелику аудиторія і борг понад 100 мільйонів євро. Як пояснив Маріан Воіку, член Правління Румунського державного телебачення  (TVR) у 2007-2010 роках, учасник онлайн-платформи румунських журналістів, корінь проблеми у тому, що суспільне телебачення майже тотально контролюється парламентом: депутатські фракції назначають 9 із 13 членів Правління. Експерти у сфері медіа неодноразово пропонували змінити недосконале законодавство, проте парламент усі пропозиції відхилив. Подальша доля суспільного телебачення залишається під питанням.

В Україні паралельно зі створенням суспільного телебачення важливо не лише продумати розумний механізм регуляції його діяльності, але й продумати, як регулювати роботу приватних медіа – у тому числі, «щоб держава не створювала нові приватні медіа, як це відбулося зі створенням державного іномовника», – зазначила Тетяна Пушнова.