Київ, 27 квітня 2016 року – Громадські організації-учасники коаліції «Декларації під контролем» припускають, що Конституційний Суд України (КСУ) може ухвалити рішення, яке поставить хрест на запровадженні в Україні електронного декларування статків чиновників. Відтак – не запрацює один із ключових елементів антикорупційної системи. Про це представники коаліції заявили під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Якщо Конституційний Суд України задовольнить позов щодо неконституційності Закону «Про запобігання корупції» у частині електронного декларування, це означатиме фактичне знищення нової системи декларування й перетворення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) на імпотента», – заявила Олександра Дрік, голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет», координатор коаліції «Декларації під контролем».
30 грудня 2015 року 48 народних депутатів (більшість із яких – колишні соратники екс-президента України Віктора Януковича) звернулись до КСУ з проханням визнати низку положень Закону «Про запобігання корупції» такими, що не відповідають Основному закону. Зокрема, йдеться про відкритість реєстру електронних декларацій, змістовне наповнення цих декларацій та спроби обмежити повноваження НАЗК.
Побоювання активістів щодо потенційно позитивного рішення у цій справі викликані складом суддів КСУ: третина з них перебуває під слідством Генеральної прокуратури України. Крім того, на переконання Олександри Дрік, судді КСУ не зацікавлені у запуску роботи НАЗК та електронного декларування. «Судді Конституційного Суду за результатами деяких журналістських розслідувань, мають майно, походження якого вони не можуть пояснити. Нова система зобов’яже їх декларувати це майно», – підкреслила Олександра Дрік. За законодавством, КСУ має ухвалити рішення з питань, зазначених у поданні народних депутатів, за три місяці. Цей строк сплив наприкінці березня. Але рішення поки немає. «Наслідком позитивного рішення Конституційного суду фактично стане позбавлення НАЗК повноважень перевірки на достовірність інформації про статки, внесеної до декларацій. Народні депутати також вимагають прибрати норму про кримінальну відповідальність за внесення неправдивих відомостей у декларації. Це ідеальна ситуація для корупціонерів», – наголосив Євген Черняк, аналітик Transparency International Україна.
Олександр Лємєнов, співзасновник ГО «Центр локального самоврядування», вважає символічним, що авторами подання є представники парламентської фракції «Опозиційний блок» та їхні позафракційні «сателіти». Це, на думку Лємєнова, свідчить про те, що цим людям є що приховувати. «Таким чином, вони намагаються не тільки убезпечити себе від кримінальної відповідальності за приховування майна у своїх деклараціях, але й бажають зберегти систему колективної безвідповідальності за незаконне збагачення», – переконаний експерт.
