Формулу розрахунку фіксованої ціни на газ необхідно винести на експертне обговорення – експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 17 травня 2016 року – Механізм розрахунку нової ціни на газ потребує широкого експертного обговорення, тому що формула, передбачена постановою Кабміну №758 від 27 квітня, викликає низку запитань. Про це заявили представники експертного середовища під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Якщо встановлюється фіксована ціна [з 1 травня 2016 року – прим. УКМЦ], вона має бути максимально прозора та обґрунтована. Але хоча ця постанова – регуляторний акт, обговорення фактично не було», – зауважив Віктор Меркушов, член президії Всеукраїнської громадської організації «Енергетична Асоціація України». «За цей короткий термін кардинально змінити підхід [закладений попереднім урядом – прим. УКМЦ] було дуже важко. Проте важливо, щоб уряд критично поглянув на цю модель», – зазначив Олександр Нарбут, президент Київського інституту енергетичних досліджень. Експерт додав, що пункт другий постанови передбачає можливість переглянути нові ціни протягом кварталу. Для цього необхідно організувати експертну дискусію за участю авторів постанови.

Ціну на газ для українського ринку визначали, орієнтуючись на ринкову ціну у країнах, де ринок газу працює вже давно. За приклад взяли хаб NCG, пояснив Юрій Войтович, директор департаменту енергоефективності та енергозбереження НАК «Нафтогаз України». «Було визначено прогнозну ціну з травня по грудень, яка в доларовому еквіваленті становить 145 доларів за 1000 мᶟ. До цього додали, скільки коштує привезти цей газ в Україну і кошти, які треба сплатити операторові за вхід у газотранспортну систему – це ще 40 доларів. Таким чином, Кабінет Міністрів встановив паритет на імпортну ціну 185 доларів, і, застосувавши програмний курс гривні до долага, встановив єдину для населення та підприємств теплоенергетики ціну газу як товару – 4942 гривень», – розповів пан Войтович. З урахуванням ПДВ, витрат на транспортування та розподіл ціна газу для населення склала 6,88 грн/мᶟ, для підприємств теплоенергетики – 6,81 грн/мᶟ, лише для релігійних організацій – 3,84 грн., з огляду на те, що там традиційно малий обсяг споживання і на них не поширюються субсидії.

Коментуючи саму формулу, експерти поставили під сумнів доцільність брати за приклад саме NCG хаб, тому що для України були більш вдалі приклади – наприклад, Центральноєвропейський газовий хаб. Експерти також звернули увагу на те, що у формулі, яка встановлює фіксовану ціну на газ, є важливі змінні складові. «Велике значення має курс євро до долара і курс долара. Це величини, які змінюються щоденно, але на тривалий період ціна залишається незмінною», – зауважив Дмитро Григор’єв, заступник генерального директора «Центру досліджень енергетики». Крім того, стверджує Віктор Меркушов, зважаючи на змінні складові, роздрібна ціна мала б бути різною для різних регіонів, але вона однакова для всіх.

Нарікання викликало і те, що постанова створює преференції для НАК «Нафтогаз України» і допомагає йому фактично залишатися монополістом. Через те, що за цією компанією закріплені спеціальні повноваження, альтернативні постачальники газу майже не можуть конкурувати з нею на ринку, вважає Олександр Нарбут. На думку експертів, хоча НКРЕКП має займатися регулюванням природних монополій, а не встановленням цін, на час перехідного періоду ці повноваження варто було б передати регулятору – це забезпечило б більшу об’єктивність. Бажано також якнайшвидше прийти до загальної рентної моделі для видобувних компаній. Це дасть менше надходжень до бюджету, проте у цьому випадку субсидії будуть також меншими.

У зв’язку зі зростанням ціни на газ тариф на теплову енергію виріс на 90%. Тепер середньозважений тариф становить 1023 гривні без ПДВ, зазначила Світлана Черних, директор Департаменту тарифної політики у сфері теплопостачання НКРЕКП. У структурі тарифу затрати на паливо складають 85%, на електроенергію – 5%, на заробітну плату з нарахуваннями – 7%, інші – 3%, які мають бути спрямовані у тому числі на встановлення лічильників. У підсумку середньозважений тариф за послугу склав 1287 грн. за гігакалорію з ПДВ, із яких 99% – затрати на теплову енергію, 1% – послуги банку, і зовсім менше 1% – витрати на оплату праці, амортизацію тощо. «Із такою ціною на газ вплинути на розмір тарифу практично неможливо. Можливо лише знизити платіж, встановивши у будинках лічильники, щоб населення платило лише за реально спожиту послугу», – пояснила пані Черних. Нові тарифи поки що лише схвалено, але не затверджено. Коли закінчиться 20-денний період, протягом якого ця інформація має знаходитися у відкритому доступі для ознайомлення, тарифи затвердять на відкритому засіданні і передадуть на юстування.

Для населення нові тарифи почнуть діяти із 1 липня 2016 року, проте підприємства теплоенергетики вже зараз мають закуповувати газ за новою ціною. «Для компанії «Київенерго» це означає чисті збитки 253 мільйона гривень за два місяці – по гарячій воді. Компенсація протягом наступних 12 місяців, починаючи із січня – це добре, проте газ для гарячої води потрібно закупити за новою ціною вже сьогодні», – заявила Тетяна Грязнова, фінансовий директор ПАТ «Київенерго». Теоретично підприємство могло б взяти кредит у банку, проте через заборгованість його рахунки заарештували ще в лютому. «Ми у патовій ситуації. Ми не розуміємо, як зможемо постачати Києву гарячу воду», – пояснила вона. За її словами, у подібній ситуації опинилися низка підприємств із інших міст. Тетяна Грязнова також висловила побоювання, що через зростання тарифів рівень неплатежів стане катастрофічним. Станом на 1 травня заборгованість перед Київенерго за тепло складає вже 2,5 мільярдів гривень, а заборгованість «Київенерго» перед «Нафтогазом» – 544 мільйони гривень.

Експерти зауважили, що бажано також бажано переглянути існуючий механізм субсидій, оскільки він неефективний і заганяє реформи в енергетиці у глухий кут. «Субсидії, спрямовані на енергоефективність, мають бути монетизовані – люди повинні мати доступ до коштів, які були зекономлені. По-друге, має бути пріоритетна модель використання цих коштів, у тому числі на енергозберігаючі заходи», – зазначив Олександр Нарбут. Стимулом для населення могли б стати гранти та кредити з пільговими умовами.