Київ, 23 травня 2016 року – Система контролю за використанням публічних фінансів має бути реформована. Головним контролером використання цього ресурсу має стати громадськість, а основним інструментом контролю – незалежний професійний аудит того, як і на які цілі держава витрачає кошти платників податків. Таку позицію під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі висловили представники ГО Центр UA та «Колегіуму Анни Ярославни», презентуючи спільну ініціативу.
«У кожній із країн, яким удалося здійснити успішні реформи, була запроваджена система незалежного контролю за використанням публічних фінансів. В Україні такої системи немає. І щоб це змінилося, ми хочемо провести повний цикл публічної політики з цієї теми: провести аналіз, з урахуванням того, як ця система працює в успішних економіках, вийти на розуміння карти проблем і напрацювати карту рішень. У кінцевому підсумку ми маємо вийти на такі зміни у законодавстві, які дозволять нам запровадити в Україні систему контролю за використанням публічних фінансів», – заявив Олег Рибачук, голова ГО «Центр UA».
Необхідно не лише реформувати систему контролю, але й змінити сам підхід до проведення реформи, зазначила Віра Нанівська, голова правління «Колегіуму Анни Ярославни». «В українських реформах є кілька проблем, які заважають рухатися. Реформи зазвичай сприймаються як щось складне і незрозуміле. Відсутній аналіз ризиків, впливу на різні кола, немає взагалі оцінки «ціни нездійснення реформи», немає відповідальних і тих, хто має контролювати виконання реформи тощо. Ми хочемо змінити підхід», – зазначила Віра Нанівська.
Андрій Андрушків, керівник проекту ГО «Центр UA», вбачає проблему в тому, що Україні у спадок від СРСР дістався тоталітарний підхід до управління коштами, зібраними з платників податків. Ця система взагалі не передбачала існування дефініції «публічні фінанси», відтак і контролю з боку громадськості. Система не змінилася, за поодинокими випадками (як із системою публічних закупівель «ProZorro»), бюджетні кошти і досі фактично непідконтрольні суспільству. «Ми не маємо готових рішень, але ми готові докласти зусиль, щоб голоси усіх стейкхолдерів були враховані. Ми, команда «Центру UA» та Колегіуму, не збираємося руйнувати старий світ кувалдою, щоб збудувати новий, але ми готові витратити сотні годин, щоб виробити єдину національну політику щодо контролю за використанням публічних фінансів. Якщо в закон потрібно вписувати санкцію за порушення, то це буде зроблено, якщо потрібно чітко визначити різницю між термінами «неефективний, незаконний та нецільовий» та визначити це для усіх органів та інституцій, то це буде зроблено», – підкреслив Андрій Андрушків.
Віктор Пинзеник, народний депутат (фракція «Блок Петра Порошенка»), екс-міністр фінансів України, наголосив на необхідності змінити принципи використання публічних коштів: замість акценту на процесі, необхідно робити акцент на результаті (меті) фінансування, замість фінансування інституцій – фінансувати послуги. «Важливі не тільки процедури і контроль за використанням коштів, а й філософія їхнього витрачання. Треба змінити підхід і перейти на оплату послуг. Так, це складно зробити з технічного боку, але мусимо. І найпростіше розпочати цей процес можна в царині вищої освіти, перевівши фінансування ВНЗ на оплату послуг», – зазначив Віктор Пинзеник.
Олександр Опанасенко, народний депутат України (фракція «Самопоміч»), акцентував увагу на ролі держави в економіці. Він нагадав, що з минулого року закон зобов’язав розпорядників бюджетних коштів оприлюднювати інформацію про використання коштів (через єдиний портал даних Е-Data). Проте наразі лише 34% розпорядників відкрили персональні кабінети на порталі. «Зважаючи на це, ми у співпраці з громадськими організаціями та Міністерством фінансів України напрацювали зміни до законодавства, які підсилюють відповідальність за нерозкриття відомостей про використання публічних коштів. Також має стати відкритою інформація про тих, хто наповнює бюджети, щоб усі громадяни могли бачити, хто сплачує податки до бюджету, і робили висновки. Також має стати відкритішою інформація про операції з майном комунальних підприємств. Плануємо подання цього законопроекту за два тижні», – повідомив Олександр Опанасенко.
Натомість Сергій Лещенко (фракція «Блок Петра Порошенка»), говорячи про перспективи зміни підходів до контролю за використанням публічних коштів, висловив переконання, що успіх перетворень залежіть не стільки від чітко прописаних процедур, правил та навіть законів, скільки від політичної волі керівництва держави реально дотримуватися задекларованих принципів. «Публічні фінанси – це ресурси, якими має розпоряджатися держава в інтересах суспільства. Ми можемо довго говорити про реформи, створювати нові інституції, але якщо не буде політичної волі – все це не буде працювати. Тому, крім напрацювання документів, має бути також сильний суспільний тиск на органи влади, у тому числі із застосування таких заходів впливу як протести і загальноукраїнські страйки», – заявив народний депутат.
У дискусії також взяли участь:
Валентин Хабаров, начальник відділу аналізу та планування перевірок банків Національного банку України
Сергій Лисуня, заступник начальника управління нормативного забезпечення бюджетного процесу Міністерства фінансів України
