Дайджест реформ 28.05-3.06.2016 Великі звершення

Судова реформа

  • Довіра до держави як інституції починається зі справедливого суду. Без нього будь-яка реформа в країні приречена на провал. Український парламент 2 червня зробив вирішальний крок, аби уявлення про український суд як одну із найкорумпованіших гілок влади відійшло у вічне. Цього дня Верховна Рада 335 голосами «за» проголосувала за внесення змін до Конституції України, а також ухвалила нові редакції законів про судоустрій та про виконання судових рішень.

Якщо говорити загалом про наслідки цих рішень, ними стануть деполітизація й забезпечення незалежності судової влади, підвищення відповідальності суддів та перезавантаження судового корпусу.

Всі судді підтверджуватимуть свій статус через складання кваліфікаційного іспиту, де їх оцінюватимуть за критеріями компетентності, професійної етики та добропорядності. Ступінь їхньої недоторканності приведуть до європейських стандартів (порівняно з наразі існуючою в Україні вона буде обмежена). Відтак є надія, що в систему прийдуть нові люди з вірним розумінням того, що закон є єдиним для всіх.

Зазнає змін структура судової системи: замість чотирьох рівнів залишаться три (чотири спеціалізовані суди ліквідують – їхню роботу виконуватиме Верховний Суд, штат якого не тільки сформують виключно за конкурсом, а й дозволять узяти в ньому участь правникам «ззовні», що має також сприяти оновленню суддівського корпусу). Наслідком цієї ініціативи має стати прискорення розгляду й ухвалення рішень у справах, а також єдність судової практики.

Варто також зазначити, що новації, проголосовані парламентом в частині судової реформи, схвалені Венеційської комісією, яка є визнаним авторитетом у царині коригувань Основного закону та захисту прав людини.

Загальний нарис про сутність змін до Конституції в частині судочинства – інтерв’ю Олексія Філатова, заступника Глави Адміністрації Президента України http://bit.ly/2115kke

 

Чому судова система потребувала змін, і що відчують пересічні громадяни – http://bit.ly/1O9nwqE

 

Судова реформа: погляд правників — http://bit.ly/1RUIdl6

 

  • Мало поміченим широким загалом, але не менш революційними, стали рішення Верховної Ради, які змінюють правила гри у царині виконання судових рішень. Не секрет, що ці рішення нерідко саботуються тими, хто має їх втілювати в життя від імені держави. Парламент ухвалив у цілому два проекти законів, покликані повністю відбити «наснагу» тим, хто спеціалізується на “вставлянні палок у колеса” виконання судових рішень.

Чому ці рішення важливі — http://bit.ly/1U7FoTw

Макрофінансова стабілізація

Необхідна для бюджету країни фінансова підтримка з боку Міжнародного валютного фонду – близько. Головна теза – про досягнення згоди по ключових питаннях між МВФ та Кабінетом міністрів України — озвучена заступником голови МВФ Девідом Ліптоном. Тож шанси України отримати в липні щонайменше 1,7 млрд дол США від МВФ набувають реальних обрисів. Навряд чи навіть за цієї новини керівництво Національного банку України може розслабитися (з огляду на активну фазу дій із очищення банківського ринку), але, принаймні, перевести подих вдасться.

Тим часом минулого тижня в НБУ відбулась знакова подія, статус якої говорить сам за себе: зустріч групи країн-членів Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Участь у цьому заході взяли голови центральних банків та міністри з 15 країн.

Коментар заступника голови МВФ Девіда Ліптона — http://bit.ly/1TQyRsO

 

Макрофінансова ситуація: оцінка Президента України — http://bit.ly/1ZpELER

 

Дерегуляція

  • Бізнес-омбудсмен в Україні – на крок ближче до статусу «в законі» – з подачі Верховної Ради, яка проголосувала законопроект, поданий Кабінетом міністрів України, у першому читанні. Недоторканість, незалежність від місцевої влади й державних органів – ось базові засади, які дозволятимуть уповноваженому із захисту бізнесу повноцінно виконувати покладені на нього обв’язки. Створення й повноцінний запуск відповідної інституції є одним із антикорупційних зобов’язань України перед ЄБРР, яке український уряд узяв ще в травні 2014 року. Також, за домовленостями, посаду мав обійняти представник євроспільноти. Ним став Альгірдас Шемета, екс-комісар ЄС із питань оподаткування, митних питань, статистики, аудиту та боротьби з шахрайством.

Унормований законом статус бізнес-омбудсмена дозволить йому ефективніше захищати інтереси приватних компаній у сутичках із органами влади (в тому числі й у випадках рейдерства), мінімізує можливості тиску, а також наділить реальною можливістю впливу на ухвалення рішень із зміни бізнес-клімату.

Підсумки роботи офісу бізнес-омбудсмена в Україні від Альгідраса Шемети — http://bit.ly/25HCtrS

Проект Закону «Про установу бізнес-омбудсмена» — http://bit.ly/1r8JkYy

  • На цю ж мету має спрацювати й ще одне позитивне рішення парламенту – відміна обов’язкової реєстрації іноземних інвестицій в Україні. Ця забюрократизована, відтак – з високими корупційними ризиками, процедура, — незбагненна для іноземців. Адже факт наявності іноземних інвестицій містить статутні документи й ця інформація вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців. Тож сенсу дублювати цю дію – немає. І хоча відсутність позитивного ефекту в обов’язковій реєстрації іноземних інвестицій очевидна, тим не менше, це прикре непорозуміння парламент усунув лише з 12-ї спроби.

Відміна обов’язкової реєстрації іноземних інвестицій: наслідки — http://bit.ly/1PdlaCh

Проект Закону «…Скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій» (2763 від 30.04.2015) — http://bit.ly/1TQsmGl

  • Пересічні ж громадяни радіють більше зниженню акцизів на вживані іномарки. Цю обіцянку наприкінці свого головування урядом дав тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, підтвердженням чого став відповідний проект закону. За нового прем’єра Верховна Рада його підтримала. Але дароване благо – з нюансами. Послаблення розповсюджуються на автівки, виготовлені після 2010-го року включно, й ті, що відповідають стандарту, не нижчому за Євро 5.

Детальніше — http://bit.ly/211cyou

  • І хоча Верховна Рада не виправдала всіх сподівань у царині полегшення умов ведення бізнесу, тим не менш, у сумарному рейтингу Doing Business-2017 від Світового банку (його визначать на підставі певних даних станом на 1 червня 2016 року) Україна має шанс піднятися з 83-ї сходинки на 69-65. Цей рейтинг легкості ведення бізнесу є свого роду дороговказом, маркером для інвесторів. І, за загальноприйнятою емпіричною оцінкою, такий поступ може призвести в країну додатково понад 600 млн дол США прямих інвестицій.

Що зроблено задля покращення позицій України в рейтингу Doing Business-2017 — http://bit.ly/211jTEs

Дискусія з цікавими тезами від міністра юстиції України Павла Петренка та співголови Strategic Advisory Group Івана Міклоша — http://bit.ly/211jJgq

Оцінка Офісу ефективного регулювання (BRDO) та проектного офісу Національної ради реформ — http://bit.ly/1RUMSDr

Реформа охорони здоров’я

Парламент виявив політичну волю й ухвалив в цілому проект Закону «Про лікарські засоби», який має суттєво спростити процедуру реєстрації ліків в Україні. Насамперед йдеться про ті препарати, які вже успішно пройшли аналогічні процедури у розвинених країнах. Пересічні громадяни мають відчути дію цього закону через асортимент ліків та ціни на них: перший має зрости, другі – навпаки.

Що зміниться у реєстрації препаратів і на що очікувати людям — http://bit.ly/1sZq290

Проект Закону «Про лікарські засоби» (№4484) — http://bit.ly/1t0zbyO

Реформа управління державною власністю

Найкраще зі світової практики корпоративного управління – зовсім скоро й на державних об’єктах. Шлях, який пройшов НАК «Нафтогаз України», створюючи наглядову раду за участю незалежних директорів, доведеться обрати й решті компаній, які мають серед власників державу. Доведеться звикати до прозорості й зовсім інших правил гри, які встановив проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності, – парламент ухвалив його в цілому. Відтак, «ні» – політичному впливу та корупції, «так» – оприлюдненню у джерелах із відкритим доступом фінансової звітності та аудиту. До речі, останній має бути зовнішнім й провадитися щороку.

Проект Закону ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності»http://bit.ly/1U7Jk6P

Коментар Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україин — http://bit.ly/1TQAK8G

Реформа освіти

Технічне, але, тим не менше, довгоочікуване рішення під нудною назвою «Зміни санітарних регламентів для дошкільних навчальних закладів (ДНЗ)» змусило полегшено зітхнути багато родин, де діти відвідують дитячі садки. Надмірна бюрократія та безліч обмежень, що у 21-му сторіччі більше схожі на забобони, — все це залишиться в минулому. Але найсуттєвішим позитивним зрушенням цих нововведень стане розвиток приватної ініціативи: дерегуляція разом з підвищеним попитом на послуги ДНЗ мають призвести до стрімкого зростання альтернатив традиційним садочкам. Більше пропозиції, нижчі ціни, конкуренція за якістю освіти – сподіваємося відчути позитивні зрушення вже з початку нового навчально року.

Що і як зміниться в санітарних вимогах до дитячих садків — http://bit.ly/25G12lD

Зміни «в малюнках»— http://bit.ly/211spDi