Сучасні музейні проекти Донбасу покликані зруйнувати міф про радянську індустріалізацію регіону – мистецтвознавці

WATCH IN ENGLISH

Київ, 7 липня 2016 року – З початку військових дій на Донбасі минуло більше двох років, наразі вдалося відновити більшу частину зруйнованих будинків, місцевої інфраструктури та частково вирішити питання з переселенцями з тимчасово окупованих територій. Зараз, на думку мистецтвознавців і експертів, варто сфокусувати увагу на розбудові культурних просторів та музеїв в Луганській та Донецькій областях. Утім, для того, щоб реалізувати цю ініціативу, в першу чергу треба зруйнувати міфи, які й досі знаходяться в головах не лише української, а й міжнародної спільноти. «Прийнято вважати, що розбудова культурного та економічного життя області відбулася завдяки Радянському Союзу. Проте, це велика помилка. Проект, який ми зараз реалізуємо спільно з УКМЦ – інвестиції Бельгії в Україну, покликаний, аби розповісти про роль сучасних європейських країн, як Бельгія, в розвитку Донбасу», – наголосив під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі на тему «Реорганізація і створення музеїв у прифронтовій зоні» заступник Посла Королівства Бельгія в Україні Жан Де Ланнуа.

Першими, хто погодився посунути історію радянського союзу з головної частини експозиції у рамках реорганізації музейного простору став Слов’янський краєзнавчий музей. «Наразі у нас представлено чотири виставкових зали: природи, старої, нової історії і сучасності, а в них 26 тисяч оригінальних екземплярів. Утім,  ми хочемо створити ще один зал – зал мистецтв, де будуть представлені роботи місцевої керамістки Наталії Максимченко та художника Петра Кончаловського», – зазначила директор КЗ «Слов’янський краєзнавчий музей» Людмила Зандер. За її словами ідею реорганізації музейного простору підтримала місцева влада, утім, натякнула, що грошей не перебудову музею у міста наразі немає. «Я певна, що нам вдасться рано чи пізно переробити експозицію та створити зал мистецтв. Ми подаємося на гранти, утім міжнародні організації не сильно чомусь хочуть підтримувати музеї. Проте, саме наш музей зміг би повернути зацікавленість туристів в місті та повернути до Слов’янська переселенців», – поділилась Людмила Зандер. За її словами, на реорганізації музею культурна спільнота Слов’янська зупинятися не збирається. У планах ще реконструкція фортеці Тор  та створення Центру кераміки та народно-художніх промислів.

А от розробкою методології, як зробити новий музей цікавим для ширшого кола відвідувачів, взяли на себе молоді дослідники та митці створивши «Музей сучасної історії Донбасу». «Проект був започаткований восени 2015 року ініціативною групою з колишніх співробітників Луганського краєзнавчого музею, художників та активістів, у відповідь на інфраструктурну кризу в музейній сфері, викликану військовим конфліктом», – розповів дослідник і художник Ларіон Лозовий. За його словами мета проекту – спроба побудови нового виду музею – учасницького музею. «Ми хотіли розширити розуміння музею як місця для суспільної дискусії. Адже всі звикли, що функції музею – збирати, зберігати і показувати. І в цьому ховається четверта функція: створювати стосунки, медіювати. Адже сучасний музей не повинен підносити об’єктивних істин (як це було за радянських часів – УКМЦ), а музейний працівник – повинен рефлексувати свій статус як автора наративу, і представника певної ідеологічної позиції», – уточнив Ларіон Лозовий.  За його словами, образ, що надихав: музей як місце колективної рефлексії, спільного творення сенсів. Дискусія відвідувачів з музейними робітниками і один з одним – посеред вітрин та експонатів, а також створення дискусії, спрямованої на колективне осмислення подій новітньої історії та вироблення можливих форм її репрезентації.

Новим поглядом на старий музей стала розробка віртуальних архівів від громадського активіста та культурного інноватора, голови правління Молодіжної організації «СТАН» Ярослава Мінкіна – проект «Luhansk’s Arts & Facts». «Мета нашого проекту – зібрати та репрезентувати культурні події з життя Луганська від 2004 до 2013 року, тим самим побудувати діалог з реконсолідації українського мистецького простору та створити базу для дослідників не лише з України, а й зі світу», – презентував свій проект Ярослав Мінкін. За його словами, архів складатиметься з приватних колекцій подій, видатних місць Луганська, культурних та публічних діячів, митців та соціальних рухів, які відбувалися в Луганську у зазначеному періоді. «Артефакти – книжки, тексти, зображення та фото», – розтлумачив Ярослав Мінкін.

Глобальним віртуальним проектом стала презентація «Світлограду» – ідеї мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру. «Коли ми уперше відвівали Сєвєродонецьк, ми побували в музеї при заводі “Азот” і дізнались, що свого часу, коли розпочиналась радянська історія, з’явилась нова традиція – будувати нові міста. І це з великою вірогідністю було пов’язано з тим, що радянська система на перших порах не могла подолати все українське та європейське, що було на сході країни. Так відбулося з Луганськом, Донецьком і власне з Сєвєродонецьком», – розповів передісторію виникнення проекту «Світлоград» куратор мистецького напрямку УКМЦ Леонід Марущак. «Світлоград» (так мало називатися місто, яке б  у радянські часи поєднало території сучасних міст: Сєвєвродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне – УКМЦ), це в першу чергу, комунікативна платформа для трьох міст: Сєвєродонецька, Лисичанська і Рубіжного, з метою розробки стратегії для формування спільної візії розвитку (об’єднання громади без об’єднання міст). «Ми плануємо в першу чергу дослідити історії міст сучасними експертами та митцями з метою сформувати базу джерел, яка стане основою для розробки гуманітарної політики за участі громади, влади та музейної спільноти», – зазначив Леонід Марущак. «Світлоград» – на першому етапі буде віртуальним музеєм, який би включав в себе історію та дослідження Сєвєродонецька, Лисичанська та Рубіжного, а також ряд освітніх програм для місцевого експертного кола культурних діячів та громадськості, а також створення арт-кластеру на базі бельгійського спадку у Луганській області. «Ми б хотіли сформувати імідж існуючих музейних інституцій: популяризувати напрацювання музею серед місцевого населення і налагодження комунікації між інституцією і громадою; створити на базі музею публічних просторів, у яких кожен мешканець міста може вивчати історію, проводити власне дослідження чи реалізовувати проект», – поділився планами Леонід Марущак. І вже спільними зусиллями та завдяки ініціативи громади в найближчому майбутньому «Світлоград» зможе стати не лише віртуальним майданчиком, а реальним сучасним музеєм нового типу в Луганській області.