Макрофінансова стабілізація
У справі відстоювання національних інтересів в уряду – нове випробування. Російська Федерація запроваджує обмеження, наслідком яких може стати повне припинення транзиту територією Росії продукції українського походження, що прямує до Казахстану та Киргизстану. 5 липня на кордоні з РФ затримані 43 фури та 22 вагони, які транспортували українську продукцію до Казахстану. У відповідь уряд вирішив заборонити ввезення на митну територію товарів із РФ, а також запланував ввести обмеження на транзит товарів російського походження територію України.
Рішення в РФ ухвалили за кілька днів по тому, як ЄС оголосив про продовження санкцій проти Росії. Тож, «помста» Україні не забарилась. І це – не вперше. Україна має план із реагування. Зазвичай, ми розраховуємо на підтримки наших міжнародних партнерів.
Звернення Кабінету міністрів України до Ради національної безпеки та оборони України
Інформація від Мінекономрозвитку України http://goo.gl/wYQJQj
Коментар від Міністерства закордонних справ http://goo.gl/ynSdoZ
Реформа фінансового сектору
«Дуже гроші потрібні». Як би це цинічно не звучало, але саме цей чинник змусив парламент визначитися зі своєю квотою у Раді НБУ. Орган, який розробляє Основні засади грошово-кредитної політики країни та здійснює контроль за її проведенням, вирішує питання внутрішнього аудиту НБУ і ще купу важливих питань, серед яких – затвердження кошторису НБУ, отримав «половинку» нового складу. Відтак, 38 млрд грн – прибуток, який записаний у кошторисі НБУ, і який НБУ зможе перерахувати до держбюджету після затвердження цього документу Радою НБУ, стають ближчими. Другу «половинку» – 4 членів Ради НБУ – має призначити Президент. Кого він обере – поки загадка. За законом ці кадрові зміни мали відбутися ще весною цього року. Але не сталось. Тож перед канікулами депутати вирішили, хоч і не без скандалу, закрити це питання.
Чому це важливо http://goo.gl/pfx41H
Заява НБУ http://goo.gl/9rWP5T
Закон «Про Національний Банк України» (ст.9 «Рада НБУ») http://goo.gl/Qd7Tr0
З рештою новацій, які у швидкій перспективі не обіцяють великих грошей бюджету, парламент повів себе брутальніше: з низки законів, спрямованих на розбудову фінансових ринків, і які мали бути розглянуті цього тижня, депутати проголосували лише за один, але ж і той – лише в першому читанні. Йдеться про запровадження консолідованого нагляду за фінансовими установами. Якщо простіше, то регулювання всіх компаній (страхових, лізінгових, факторінгових, бюро кредитних історій, ломбардів тощо) – відійде НБУ. Нацкомфінуслуг сконцентрується над регулюванням діяльності пенсійних й будівельних фондів, а також фондів операцій із нерухомістю. Для споживача ця новація означає більшу надійність фінансової системи. Крім того, запровадження консолідованого нагляду за фінансовими установами є вимогою співпраці з МВФ.
Текст проекту закона http://goo.gl/BoQvp7
Реформа державної служби
Цю енергію та б у мирне русло – народні депутати за підтримки інших гілок влади пробують ревізувати реформу державної служби, одну з базових, без якої радикальні зміни в інших сферах мають великий шанс залишитися лише на папері. Одним із ключових моментів реформи державної служби є відбір чиновників за відкритим конкурсом, рішення за яким ухвалюватиме конкурсна комісія за участю представників різних стейкхолдерів, що забезпечує ухвалення збалансованого й об’єктивного рішення. Натомість наразі пробують змінити цю процедуру добору для керівників районних та обласних держадміністрацій у бік підсилення президентської вертикалі. Своє занепокоєння спробою ревізії реформи вже виказала Єврокомісія. Подальша впертість влади робити виключення для певних груп чиновників може коштувати країні фінансової підтримки з боку ЄС: хід реалізації закону про державну службу є одним із маркерів, за яким ЄС ухвалює рішення про надання підтримки – як макрофінансової, так і конкретних проектів.
Зміни до Закону «Про державну службу» http://goo.gl/M17mE6
Думка експертів – що приховують зміни до Закону «Про державну службу» http://goo.gl/NUEYKG
Позиція одного з авторів Закону «Про державну службу» https://goo.gl/UNj53
Допоки ж зміни не внесені, впровадження нового закону про держслужбу йде своїм плином. Минулого тижня в Комісії з питань вищого корпусу державної служби заповнилась квота від громадськості в кількості 4 осіб. Це – третина складу. Кандидати визначались шляхом виборів – голосували представники громадських об’єднань, весь процес виборів транслювався он-лайн. І це, навіть для європейської практики, є непересічним підходом, оскільки в країнах ЄС представники громадськості призначаються до Комісії, а не обираються.
Комісія з питань вищого корпусу державної служби – колегіальний орган, який за законом проводить конкурсний відбір претендентів на посади вищого корпусу держслужби (середи них – посади державних секретарів міністерств, очільників центральних органів влади та їхніх заступників, голів місцевих адміністрацій, керівників апарату Конституційного Суду тощо). Також саме ця Комісія формулює професійні вимоги до зазначених категорій, погоджує їхнє звільнення. Тому саме за ефективністю роботи Комісії пересічні громадяни пов’язуватимуть успішність реформи держслужби.
Якою є Комісія з питань вищого корпусу державної служби? https://goo.gl/aB4L2L
Антикорупційна реформа
З позиції пересічних громадян показником ефективності цієї реформи є фактична кількість спійманих на гарячому на відправлених за грати корупціонерів й хабарників. В цьому контексті минулий тиждень видався рясним: на хабарі «погорів» заступник міністра охорони здоров’я Роман Василишин. Щоправда, ця справа викрила внутрішні протиріччя між Національним антикорупційним бюро, Спеціальною антикорупційною прокуратурою та Генеральною прокуратурою. Якщо коротко, НАБУ і САПУ з одного боку та ГПУ – з іншого не можуть поділити, хто ж з них має опікуватися кейсом Василишина.
Позиція НАБУ у справі Василишина https://goo.gl/XwIuhX
Чому Генпрокуратура не хоче віддавати справу Василишина НАБУ? http://goo.gl/uj3TqL
Реформа енергетичного сектору
Найгучніша – за кількістю обговорень у ЗМІ, наймастшабніша – за кількістю залучених до участі (пікетувальників під станами парламенту та Кабміну було вдосталь), та, на жаль, найпустіша – з огляду на ухвалені рішення. Жодного проголосованого законопроекту з запровадження ринкових, відтак прозорих і зрозумілих навіть для пересічного громадянина, правил гри на ринках із електроенергетики та газу, запуск незалежного регулятора. Натомість маємо популістичні заяви місцевої влади про заборону підвищувати тарифи, без жодного пояснення, де взяти гроші. Гроші, в кінцевому підсумку, так візьмуть із кишені тих самих людей, яким обіцяють дешеві тарифи.
Все про тарифи, пікети і обіцянки-цяцянки влади http://goo.gl/oD2W42
Реформа освіти
На тлі тарифних пікетів непоміченою залишилась новина про завершення відкритого конкурсу з визначення кандидатів на призначення керівниками дитячих садків та шкіл у Києві. За його результатами визначені 22 переможці, яких рекомендовано місцевим адміністраціям призначити очільниками навчальних закладів (йдеться про 11 шкіл та 11 дитячих садків). Київ став першим і, поки що єдиним містом у країні, який уже вдруге проводить такий конкурс. Переможців обирає спеціально створена комісія, де громадськість має суттєвий вплив.
Відкритий конкурсний добір дозволив спробувати сили людям не «з системи», з свіжим поглядом і готовими до прозорості й налагодження діалогу з громадою. Результати навчальних закладів, очолених керівниками, обраними торік за таким же конкурсом, виявились вражаючими: кількість дітей збільшилась, корупція поборена, навчальні програми наповнюються новими, дружніми до дітей, навчальними курсами.
Офіційне повідомлення від Київміськради про визначення переможців конкурсу http://goo.gl/rTa7XO
Дискусія в УКМЦ «Директор за конкурсом: агент змін чи фальстарт реформи?» http://goo.gl/i16nXH
