Київ, 16 серпня 2016 року – Національний художній музей України завершує свій літній ремонт та відкриється із оновленими приміщенням та експозицією 24 серпня, до Дня незалежності. На сьогодні ремонт семи залів 2-го поверху завершені, завершують відновлення експозиції. Левову частку коштів на ремонт музею зібрали небайдужі громадяни. «На ремонт підлоги необхідно було 199,5 тисяч гривень. За 2,5 місяців ми зібрали понад 187 тисяч гривень. Усі ці кошти до копієчки були вкладені меценатами – художниками, галеристами і просто відвідувачами», – розповіла Олена Гончарук, координатор зв’язків з громадськістю Національного художнього музею України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. За винятком найбільшого внеску – 50 тисяч гривень – решта здебільшого не перевищували 50 гривень. Окрім ремонту на 2-му поверсі, відремонтували також фондосховище №19. Крім того, усю колекцію картин відцифрували і у майбутньому планують розмістити у вільному доступі на сайті музею.
Оновлена експозиція на 2-му поверсі починається із класичних імен Мурашка і Кричевського, і завершується 90-ми роками ХХ сторіччя. «Це результат нашої науково-дослідної роботи, підсумок багатьох наших проектів, зокрема проекту «Спецфонд». […]Основна її ідея – показати розвиток і тяглість модерністських і постмодерністських тенденцій в українському мистецтві, які насправді залишалися актуальними навіть у часи панування соцреалізму», – розповіла Оксана Баршинова, завідувач науково-дослідного відділу мистецтва ХХ−ХХІ століття Національного художнього музею України. Щоб краще показати ц%у в Українському кризовому медіа-центрі. За винятком найбільшого внеску – 50 тисяч гривень – решта здебільшого не перевищували 50 гривень. Окрім ремонту на 2-му поверсі, відремонтували також фондосховище №19. Крім того, усю колекцію картин відцифрували і у майбутньому планують розмістити у вільному доступі на сайті музею.
Оновлена експозиція на 2-му поверсі починається із класичних імен Мурашка і Кричевського, і завершується 90-ми роками ХХ сторіччя. «Це результат нашої науково-дослідної роботи, підсумок багатьох наших проектів, зокрема проекту «Спецфонд». […]Основна її ідея – показати розвиток і тяглість модерністських і постмодерністських тенденцій в українському мистецтві, які насправді залишалися актуальними навіть у часи панування соцреалізму», – розповіла Оксана Баршинова, завідувач науково-дослідного відділу мистецтва ХХ−ХХІ століття Національного художнього музею України. Щоб краще показати цей розвиток і зміну тенденцій, музейники вирішили відійти від традиційного хронологічно-біографічного принципу на користь хронологічного. «Через цю експозицію простежуються характерні риси українського мистецтва ХХ сторіччя – постійна рефлексія на власну традицію, відкритість до світових пошуків і поліцентризм художнього життя», – зазначила вона. Серед інших, в експозиції будуть представлені роботи митців «Нової хвилі» та «Живописного заповідника». Частина нових експонатів – твори сучасного мистецтва, подаровані меценатами, з якими співпрацював НХМУ. «На подарованих картинах будуть етикетки з іменами людей, яким ми завдячуємо їхньою появою», – зазначила пані Баршинова. Для відвідувачів проводитимуть кураторські, тематичні та авторські екскурсії.
Планують відкрити і графічну частину спецфонду. «Вже цієї п’ятниці покажуть графічний набуток, якому у 30-х роках не пощастило потрапити до спецфонду. Серед них є роботи Михайла Жука, Георгія Нарбута та інших, менш відомих митців», – розповіла Оксана Баршинова. Згодом презентують і оновлений каталог-відомості із розсекречених архівів спецслужб про долю художників. Готують постійну експозицію в інформаційному залі на честь Данила Щербаківського.
Наступного року до сторіччя Національної академії мистецтв, планують виставки робіт Олександра Богомазова, Тетяни Яблонської та Федора Кричевського. Крім того, до Року Японії в Україні музей спільно з Посольством Японії організують виставку японської гравюри ХІХ сторіччя. «Також ми плануємо ще один міжнародний проект за межами музею, у Нью-Йорку – виставку «Спецфонду» у Музеї українського мистецтва», – розповіла Юлія Литвинець, головний зберігач фондів, в.о. гендиректора Національного художнього музею України.
Юлія Литвинець повідомила також, що конкурсна процедура на посаду директора музею була прозорою. Основними кандидатами наразі є Людмила Міляєва, яка багато років пропрацювала у музеї, Микола Яковина, голова Українського національного комітету Блакитного Щита та Олена Крамарева, головний зберігач музею Ханенків. «Це люди, яким ми довіряємо, із бездоганною репутацією», – зазначила вона.
Серед майбутніх планів музею щодо оновлення приміщення – реставрація фасаду, сходів та даху. Наразі музей готує проектно-кошторисну документацію, розповіла Юлія Литвинець. «Це пам’ятка архітектури, тому вона потребує і хіміко-технологічних досліджень, і дослідження ґрунтів. […] Вже є підтвердження 99,9%, що Міністерство культури виділить більше 6 мільйонів гривень на ці роботи. Ми будемо максимально намагатися проводити зовнішні і протиаварійні роботи так, щоб музей не зачинявся», – зазначила пані Литвинець. Крім того, музейники планують повернутися до боротьби за ділянку на Інститутській 3. «Зараз експонується не більше 2% із колекції. Колекція постійно поповнюється, а експозиційні площі не збільшуються. Тому ми боротимемося за ділянку на Інститутській. Було б непогано поєднати там і корпус НМХУ, і музей Революції гідності. ХХ сторіччя – сторіччя бунтарське, і це було б дуже цікавим поєднанням», – пояснила Юлія Литвинець.
Крім того, планують розширювати співпрацю із колегами з інших музеїв, оскільки наразі рівень взаємної комунікації дуже низький. «Для нас має бути пріоритетом налагодження стосунків. Нам потрібно перестати сприймати одне одного як конкурентів – ми в одному човні і робимо одну справу», – зазначила Олена Гончарук.
