Київ, 22 серпня 2016 року – Сьогодні конкурсна комісія з обрання голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Агентство) визначить, хто із кандидатів повністю відповідає формальним вимогам і може бути допущений до наступних етапів – тестування та співбесіди. Про це заявили члени комісії під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Рішення прийматимуть на відкритому для медіа засіданні, яке розпочнеться о 16-00 у будівлі Кабміну.
На сьогодні заявки подали 20 кандидатів. Серед них є працівники державних установ, вищих навчальних закладів, приватного сектору та тимчасово безробітні. «Це достатня кількість, щоб обрати кращого. Сам склад комісії, неможливість монопольного вирішення питання, більша увага до створення Нацагенства на фоні дискусій щодо ефективності НАБУ і НАЗК дає можливість чи не вперше обрати кращого з кращих», – заявив Ярослав Юрчишин, секретар Комісії, виконавчий директор Transparecy International України. Він зауважив, що для прийняття будь-якого рішення необхідно мінімум 6 голосів членів Комісії із 8, імовірність «продавлювання» рішень мінімальна. Список кандидатів вже оприлюднений на сайті Кабміну, більш детальну інформацію щодо їхніх біографій опублікують найближчим часом.
Базові вимоги до кандидатів – громадянство України, володіння державною мовою, несудимість та подання декларації про доходи і витрати за останній рік. «Це особа, яка є юристом, яка має досвід роботи у галузі права не менше 5 років і досвід управлінської роботи не менше 3 років», – зазначив Андрій Стельмащук, голова комісії, керуючий партнер юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери». Зважатимуть також на рівень володіння іноземною мовою.
Відібрані кандидати проходитимуть електронне тестування із надійною системою нагляду. «Ми будемо пропонувати, щоб під час тестування були присутні не лише члени комісії, але звернемося до посольств із пропозицією направити своїх спостерігачів», – зазначив Ярослав Юрчишин. Ті, хто за результатами тестування наберуть достатню кількість балів, пройдуть на етап співбесіди, за результатами якої обиратимуть одного або декількох кращих. Співбесіди також транслюватимуть он-лайн. Фінальне рішення планують прийняти до 16 вересня. Після цього, кандидати, які ще у заяві подавали дозвіл на обробку персональних даних, будуть направлені на перевірку. Ярослав Юрчишин наголосив, що на цьому етапі надзвичайно важливою буде оперативність правоохоронних органів. «Нам до кінця цього року потрібен не лише голова, але й максимально запущений процес формування Національного агентства. Щоб зробити це максимально швидко і ефективно, нам потрібне не лише сприяння влади, але й суспільна увага, бо лише ті процеси, які перебувають під громадським контролем і контролем міжнародних партнерів, мають шанси відбутися. […] Якщо буде зволікання на місяці, ми будемо розуміти, що знову йде блокування антикорупційних ініціатив», – підкреслив він.
Всього штат нараховуватиме не більше 100 працівників. «У законі передбачена також гарантована заробітна плата. Це буде близько 30 тисяч гривень для голови Агентства, трохи менше для його заступників, для рядових працівників – близько 15 тисяч гривень», – зазначила Дарина Каленюк, член комісії, виконавчий директор Центру протидії корупції. При цьому можливі надбавки у разі успішної роботи Агентства.
Андрій Стельмащук зауважив також, що хоча Агентство підпорядковане Кабміну, є інструменти, які забезпечують його неупередженість та незалежність. Це, зокрема, щорічний звіт, зовнішній аудит якості управління іноземними експертами та громадська рада із широкими повноваженнями.
Члени комісії наголосили, що запуск Агентства є абсолютно невідкладною справою, тому що діюча система розшуку, повернення і управління активами вкрай неефективна. «У 2015 році було передбачено отримати [у Спецфонд конфіскованих активів] 1,5 мільярдів гривень, але отримали 100 тисяч – це копійки. У 2016 році у бюджет заклали 7,4 мільярди. Станом на 1 квітня повернено 77, 4 тисяч гривень, а за 6 місяців 2016 року – 78 тисяч 382 гривень. Це свідчить про абсолютну неефективність діючої системи повернення активів», – заявила Дарина Каленюк. Андрій Стельмащук нагадав, що один лише Янукович награбував, за різними оцінками, від 30 до 100 мільярдів доларів. «Якщо уявити собі масштаби того, скільки грошей крадеться із бюджету і сьогодні, можна очікувати, що повернення цих коштів дозволить державі значно покращити фінансове становище. Принаймні нам буде за рахунок чого повертати кошти, які ми беремо у міжнародних фінансових організацій», – зазначив він.
Члени комісії нагадали, що Агентство займатиметься пошуком активів, одержаних у незаконний спосіб, в Україні та за кордоном, через мережу аналогічних структур у країнах Європи. Відповідь на такий запит приходитиме за декілька днів, у той час як за нинішньою системою це триває до декількох місяців. Всередині України, щоб отримати необхідну інформацію, зараз слідчі вимушені надсилати запити у 10-20 органів. Іноді відповіді доводиться чекати також місяцями. «Ми спілкувалися зі слідчими з різних органів щодо топ-кейсів Януковича і отримували фідбек, що боку інших державних органів був саботаж», – зазначила Дарина Каленюк.
Вона нагадала, що саме Агентство не є правоохоронним органом, але допомагатиме службовцям правоохоронних органів здійснювати пошук майна, на яке рішенням суду накладено арешт. Для цього Агентство отримає доступ до усіх державних реєстрів, закритих і публічних. «Якщо слідчий в інших органах веде кримінальне провадження і в нього є запитання, які активи належать фізичній чи юридичній особі, він звертатиметься до Агентства і воно протягом 3 днів має дати відповідь», – зазначила Дарина Каленюк. Для того, щоб швидко опрацьовувати ці величезні масиви інформації, необхідно розробити спеціальне програмне забезпечення. У Агентстві також створять єдиний реєстр, який відображатиме ситуацію з усім заарештованим майном. «Це буде єдиний консолідований реєстр, де збиратимуть інформацію з описом майна і деталями щодо суддів і слідчих, які наклали арешт», – зазначила Дарина Каленюк. Якщо у певний момент з майна зняли арешт, ця інформація також відображатиметься у реєстрі.
Також Агентство здійснюватиме управління заарештованим майном , вартість якого перевищує 200 мінімальних заробітних плат. Це стосуватиметься виключно арештів майна із позбавленням права на користування. У випадку із заарештованими коштами, такі кошти перераховуватимуться на спеціальний депозитний рахунок Агентства у державному банку. Якщо у підсумку суд прийме рішення на користь власника – ці кошти разом із нарахованими відсотками переходитимуть у його власність, якщо ні – у власність держави. Також Агентство зможе провести оцінку і передати на реалізацію майно, яке з часом втрачає вартість – якщо це підтверджує відповідне рішення суду. Його оцінку перед продажем здійснюватимуть незалежні експерти, а виручені кошти також поміщатимуться на спеціальний депозитний рахунок до рішення суду. Конфісковане майно вартістю понад 10 тисяч мінімальних зарплат, також має реалізовуватися Агентством через міжвідомчу комісію з питань реалізації активів.
