Дайджест реформ 13.08-26.08.2016: Очікування

Макрофінансова стабілізація

Міжнародний валютний фонд знову відтермінував розгляд українського питання. На порядку денному – отримання Україною чергового траншу, який би дозволив збалансувати бюджет країни, відтак — підтримати позиції гривні. Загалом йдеться про отримання коштів у розмірі $17 млрд, із яких країна отримала лише $5 млрд, й очікує з березня ц.р на другий транш у розмірі $1,7 млрд.

Офіційно про причини відтермінування розгляду Радою директорів МВФ про допомогу Україні не йдеться, проте у кулуарах й українські, й західні експерти вказують як на причину зрив запуску електронного декларування. Базовий елемент антикорупційної реформи, спрямований на превенцію корупцію у владі та державному секторі, вдруге спіткає важка доля: спроби пом’якшити умови його запуску вже коштували Україні відтермінування ухвалення рішення про безвізовий режим із ЄС. Очікується, що електронний реєстр декларацій повноцінно запрацює з 1 вересня 2016 року. Тож, ймовірно, тоді МВФ може повернутися до розгляду українського питання. Для країни вкрай важливо, аби це питання було вирішено до початку опалювального сезону та активної фази бюджетного процесу.

Але поки Національний банк України демонструє впевненість і вкотре за останні місяці вдається до заходів із валютної лібералізації. Цього разу йдеться про скасування необхідності отримання акту цінової експертизи від уповноваженої державної агенції – цей документ за задумом мав би засвідчити відповідність контрактних цін на послуги кон’юнктурі ринку. Але на ділі він став для бізнесу лише перепоною й містив корупційні ризики. Відтак рудименту позбулися.

Рішення правління НБУ про скасування необхідності проведення експертизи зовнішньо-економічних контрактів — http://goo.gl/q7cMws

Реформа державних закупівель

Бізнес визнав: система публічних закупівель ProZorro значно знижує ризик корупції у тендерах із витрат коштів державного та місцевих бюджетів. Таку оцінку роботі системі дали 80% підприємств, що торгують товарами та послугами у ProZorro. Разом із тим, 29% компаній визнали, що все ще стикаються із спробами корупції під час закупівель коштом бюджету. Зі свого боку Міністерство економічного розвитку і торгівлі закликає бізнес не мовчати, а оперативно інформувати про будь-які дискримінації під час торгів Антимонопольний комітет України.

Результати опитування бізнесу про роботу у ProZorro – http://goo.gl/XSr3uB

Як реагує Антимонопольний комітет на скарги від учасників торгів у ProZorro – http://goo.gl/tPYRSL

Антикорупційна реформа

Найбільш очікувана й найскладніша реформа, що охоплює всі сфери суспільно-політичних взаємин в Україні, переживає буремні часи. Викриття суддів – та ректорів-хабарників, масштабні спецоперації… З недавніх пір цей перелік поповнися ще й з’ясуванням взаємин між Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Генеральною прокуратурою. Ситуацію охарактеризовано як позаштатну. Але симптоматично, що довіра суспільства — на боці НАБУ. І це – чи не вперше в Україні, коли громадськість масово виступає на захист правоохоронного органу, створеного задля боротьби з корупцією. Ще один фронт цієї реформи – Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), поки що не може похвалитися такою підтримкою з боку суспільства. НАЗК фактично зірвав запуск електронного реєстру декларацій – Закон «Про запобігання корупції» такою дату обумовив 15 серпня. Цього не сталося. Більше того, події, що розгорталися навколо запуску реєстру, дали підстави суспільству вбачати змову у владних органах, мета якої — дискредитація самої ідеї запуску електронного декларування. Правила запуску й функціонування цього реєстру формувались за підтримки європейської спільноти. Її запуск сильно звужує можливості для корупціонерів залишатися у владі.

Про взаємини між різними правоохоронними органами, чия мета – боротьба з корупцією  — http://goo.gl/k2s7UK

Рішення про зміну дати запуску електронного реєстру декларацій  http://goo.gl/0kPkvF

Хронологія подій навколо запуску електронного реєстру декларацій http://goo.gl/hVvx8t

Викриті факти корупції — http://goo.gl/koz1Ir

Реформа державної служби

Одна з базових і довгострокових реформ поволі просувається. Уряд оголосив перші конкурси на посади керівників центральних органів виконавчої влади – так звана категорія «А». Йдеться про посади голів двох державних агенцій та двох служб. За новим Законом «Про державну службу», конкурсний відбір здійснюватиме Комісія з питань вищого корпусу державної служби. За результатами конкурсу, який відбуватиметься відкрито, саме ця комісія рекомендуватиме кандидатури для призначення , тоді як раніше це питання було віддане на відкуп політикам і уособлювало в собі політичний компроміс. Ця практика відповідає європейським стандартам, які покладені в основу нового Закону «Про державну службу».

Рішення уряду про оголошення конкурсу на заміщення посад керівників центральних органів виконавчої влади — http://goo.gl/NYMMAA

Уряд зробив ще один крок, який має наблизити служіння українській державі до європейських стандартів. Йдеться про гідну оплату праці. Закон «Про державну службу» обумовлює, що заробітна платня держслужбовцям виплачується коштом  державного бюджету, а також за рахунок коштів міжнародних донорів. Остання опція потребувала конкретизація – нарешті уряд її зробив, підготувавши відповідний порядок. Отже, уряд обумовив 2 механізми залучення коштів на зазначені цілі: шляхом розподілу за складною схемою між міністерствами коштів, наданих в рамках загального гранту, який адмініструватиме Мінфін, або ж кожне міністерство може шукати донорські програми на фінансування конкретних реформ.  Наразі порядок обговорюється.

Порядок використання коштів, що надійшли до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, на оплату праці державних службовців — http://goo.gl/GHkRJw