https://youtu.be/SlFcBsM4amo

Ключове завдання для усіх секторів – досягти максимально ефективного використання коштів – учасники дискусії щодо розподілу бюджетних видатків

Київ, 12 серпня 2016 року – Під час дискусії-дебатів в Українському кризовому медіа-центрі представники окремих секторів пояснили, чому саме їхня галузь має бути пріоритетною під час розподілу бюджетних видатків та відповіли на зустрічні запитання арбітрів та аудиторії. На початку дискусії, слухачі шляхом електронного голосування назвали пріоритетними галузями освіту, економічну активність та інфраструктуру (по 31%), національну безпеку та охорону здоров’я (по 15%). Голосування після завершення дискусії показало іншу картину –  35% за пріоритетність національної безпеки, 25% – інфраструктури, 15% – соціальних видатків і по 10% – освіти та охорони здоров’я.

Інфраструктура

На переконання експертів групи «інфраструктура», сектор має бути серед пріоритетних через те, що від нього значною мірою залежить нормальне функціонування багатьох інших. «Розвинені країни доказали, що кожен долар, інвестований долар, дає на виході 1,6 доларів повернених інвестицій, за рахунок яких розвивається бізнес», – зазначив юрист Андрій Гук. Ремонт доріг останнім часом фінансувався лише на 10%. «У нас на сьогодні 60% доріг національного значення і 70% мостів знаходяться в аварійному стані і мали б бути закритими.  У нас на дорогах гине і травмується вдвічі більше людей ніж в АТО», – навів приклади експерт.

Що стосується залізниць та портів, видатки на ці сфери відсутні, при тому, що вони приносять найбільший прибуток до бюджету, зазначив Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій. «Якщо ми сумуємо податкове навантаження на 2 основних монополії – «Укрзалізницю» і Адміністрацію морських портів, ми отримуємо близько 20 мільярдів прямих податків», – підкреслив він. Більш того, додав Роман Хміль, екс-глава департаменту дорожнього господарства Міністерства інфраструктури,  Україна має пройти черговий аудит ІСАО – Міжнародної організації цивільної авіації, і до цього потрібно підготуватися. «Якщо Україна втратить свою оцінку безпеки, це може стати наслідком припинення окремих пасажирських сполучень та вантажних перевезень, зокрема із США», – наголосив він.

Виходом із ситуації може стати державно-приватне партнерство і приватизація, підвищення тарифів на вантажоперевезення до європейського рівня. Для ремонту доріг бажано створити Спеціальний дорожній фонд, з якого фінансуватимуть ремонтні роботи. «На нашу думку, без його створення ніякого прогресу не буде», – підкреслив Андрій Гук.  Необхідною умовою ефективності є незалежний контроль за використанням коштів. Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій, додав, що у контексті децентралізації більшість повноважень по ремонту доріг краще передати від «Укравтодору» на місця – це підвищить якість і зменшить вартість ремонту.

Освіта

Представники групи аргументують пріоритетність цього сектору тим, що освіта – це інвестиція у розвиток технологій і конкурентоздатність країни. «Освіта і наука – це якраз те, що дозволяє нам заробляти більше. Щоб  ми могли розвиватися, нам потрібні сучасна освіта і наука, а для цього потрібне належне фінансування», – зазначив Володимир Бахрушин, головний експерт Реанімаційного пакету реформ, радник міністра освіти і науки України. «Один долар, вкладений в освіту, у довготерміновій перспективі приносить, за різними оцінками, 8 – 15 доларів», – заявила Інна Совсун, віце-президент Київської школи економіки. Вона зауважила, що за останні роки фінансування на освіту скоротилося із 7% ВВП до 5,5%. Навіть якщо брати до уваги демографічний фактор – те, що навчається зараз малочисельне покоління середини 90-х, все одно вже за декілька років ця цифра буде набагато більшою. «Я розумію, що 8%, як у країнах Скандинавії – це зараз нереально, але потрібно повернутися хоча б на 7%», – вважає вона.

Ключове завдання – підвищити ефективність використання коштів. «Потрібно, можливо, зменшити кількість закладів і кількість людей, які отримують вищу освіту, тому що 80% – це неадекватний показник, але постійно вкладати в інфраструктуру і підвищення якості освіти», – зазначила Інна Совсун. Окремо стоїть питання якісної профорієнтації. Потрібно також змінити баланс розподілу коштів на користь середньої освіти – у розвинених країнах саме це забезпечує високий рівень знань тих, хто вступає до вишів. Левову частку коштів потрібно вкладати в оновлення обладнання, опорні школи, та підвищення і контроль кваліфікації педагогів – паралельно із суттєвим підвищенням заробітної плати. «Де вища зарплата вчителів, там кращі результати PISA», – зазначив Єгор Стадний, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS. Щоб поєднувати інтереси різних галузей, слід організовувати спільні проекти.

Медицина

«Основна проблема – що видатки на охорону здоров’я при плануванні бюджету розцінюють як соцвидатки, але насправді це – інвестиції, по-перше –  в економіку. Люди – найважливіший наш ресурс, а медицина продовжує тривалість трудового життя. Один долар, вкладений у профілактику, дозволить отримати 11,5 доларів», – зазначив Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України. Він додав, що ситуація з охороною здоров’я впливає також на політичну стабільність і почуття захищеності: за даними декількох соцопитувань, реформа медичної системи потрапила у п’ятірку найважливіших. Пан Ковтонюк зазначив також, що зараз понад 600 тисяч українських родин більшу частину свого доходу витрачають на лікування, а 92% громадян стверджують, що у випадку серйозної хвороби опиняться у скрутній фінансовій ситуації.  Інвестиції у профілактичну медицину  допомогли б і підвищити загальний рівень здоров’я, і сприяли б ранній діагностиці захворювань та, відповідно, менш затратному і більш успішному лікуванню.

Основна проблема галузі – нестача фінансування та неефективність використання коштів. «Держава зараз обіцяє все і безкоштовно, виділяючи на це 11% бюджету, але використовуючи бюджет таким чином, що середня зарплата лікаря – всього лише 2 тисячі», – наголосив Олександр Ябчанка, експерт Реанімаційного пакету реформ.  Першочергове завдання – перейти від фінансування ліжко-місця на фінансування послуги. «Гроші мають ходити за пацієнтом, і лікар має бути зацікавлений у якісному наданні послуг», – пояснив експерт. За словами Павла Ковтонюка, для нормального фінансування достатньо і тих 2,5%, які є на сьогодні. «Якби наш бюджет принаймні 3 роки просто індексували на інфляцію, можна всередині сектору знайти гроші на реформи. Спочатку необхідно провести реформи, і лише потім вкладати додаткові гроші», – зазначив він. Учасники дискусії зазначили також, що для більшої ефективності бажано усі заклади здоров’я, які є практично при кожному міністерстві, а подекуди й державній установі, звести у єдину систему.

Оборона

Представники групи аргументують пріоритетність оборони тим, що він гарантує існування держави як такої. Юрій Гусєв, колишній заступник міністра оборони, радник міністра інфраструктури, зазначив, що якщо витрати Росії на оборону складають 54 мільярди доларів, то в Україні – 55,6 мільярдів гривень, із яких на закупівлю озброєння – 7 мільярдів. «Треба витрачати гроші на реформу ЗСУ, на впровадження стандартів НАТО. Це має бути першим пріоритетом держави. Якщо ми втратимо армію – ми втратимо державність», – наголосив він.

Сергій Коваленко, радник міністра фінансів України, експерт Реанімаційного пакету реформ, визнав, що зараз оборона потребує більшого фінансування, оскільки до того Україна взагалі не готувалася до війни. Водночас, потрібно підвищувати ефективність. «Якщо подивитися баланс розподілу видатків, він у нас неправильний, навіть у Міноборони. У нас зараз 50% видатків, близько 26 мільярдів – це на зарплати і комунальні послуги. У провідних країнах світу є «золотий баланс», це «третина/третина/третина» – на проїдання, на підготовку та навчання і на закупівлю нових озброєнь. Нам бажано досягти цього, бо якщо навіть збільшити фінансування, але буде дисбаланс – це не призведе ні  до чого», – пояснив експерт. На його думку, у бюджеті на оборону потрібно закладати 3-4% ВВП до відновлення нормальної боєздатності, а надалі буде достатньо 2,5 %, як у країнах НАТО. Для підвищення ефективності у секторі  бажано повністю перейти на контрактну армію та зробити Міністерство оборони повністю цивільним органом, за західним зразком, тому що саме військова вертикаль з її жорсткою ієрархією суттєво гальмує оперативність та ефективність прийняття рішень у сфері формування державної політики у галузі оборони.

Стосовно корупційних ризиків у галузі, зазначають експерти, ситуація має покращитися завдяки електронній системі закупівель, як і у медицині. Юрій Гусєв нагадав, що за першу половину 2015 року завдяки «Прозорро» зекономили 200 мільйонів гривень. З огляду на специфіку сектору, певні обмеження щодо даних, які можуть бути відкриті для громадськості, проте можливо відкривати окремі дані договорів, не розкриваючи номенклатуру. Проте видатки на заробітну плату і тилове забезпечення мають бути повністю відкритими.

Соціальна сфера

Представники «соціальної» групи заявили, що на сьогодні близько чи не половина витрат на цю сферу не є справді необхідними: ті чи інші пільги отримують близько 75% населення. «У нас людям платять не за стан, а за статус,  у той час як мало б бути за сукупністю доходів. У нас потрійне пільгування – по доходах, по видатках і по різних галузях», – підкреслив Юрій Ганущак. Усі експерти одностайно погодилися, що необхідно провести ретельну верифікацію пільговиків. Для цього потрібен єдиний реєстр отримувачів пільг та реформа оподаткування фізичних осіб, зокрема, впровадження майнового цензу.

Першочергове завдання для усіх секторів – підвищення ефективності

Учасники дискусії одностайно погодилися, що успіх реформ у кожному секторі неможливий без реформи державної служби і фінансового сектору, а першочергове завдання для усіх – підвищення ефективності. При цьому, дуже важливо, щоб між усіма міністерствами була змістовна дискусія з приводу того, що і де можна оптимізувати, а зекономлені кошти залишалися у цьому секторі. «Логіка полягає у тому, як найефективніше використати наявні кошти відповідно до обраних пріоритетів. Іноді та сама сума грошей за рахунок структурних рішень може дати набагато більше», – наголосив Віктор Пинзеник, народний депутат України. «Як тільки якийсь державний сектор продемонструє ефективність, зміниться ставлення громадян до сплати податків», – додав Борис Давиденко, головний редактор VoxUkraine.

Галина Третьякова, директор Української федерації убезпечення, експерт Реанімаційного пакету реформ, запропонувала для збалансованого розподілу наявних коштів визначити підхід, у якій послідовності впроваджувати усі необхідні реформи. «Ми маємо розробити мережевий графік, відповідно до якого ми впроваджуватимемо усі реформи, але розподілено у часі», – пояснила вона.