Розпорядники державних коштів активно саботують реєстрацію на порталі «E-data» – громадянське суспільство, депутати

Київ, 19 вересня 2016 року – Портал «E-data» працює вже рік. Наразі, згідно з законом «Про відкритість використання публічних коштів» усі розпорядники державних коштів мають в он-лайн режимі звітувати про свою фінансову діяльність, видатки та завантажувати на портал договори про проведені ними закупівлі. Проте у роботі сайту існує ряд проблем, які поки що ніхто не збирається виправляти. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомив Віктор Таран, голова Центру «Ейдос». «Виконання закону на місцевому рівні – 45%. Органи місцевого самоврядування продовжують саботувати його виконання і не хочуть, щоб місцеві громади бачили як вони витрачають ці гроші», – зазначив пан Таран. За словами Олександра Климчука, голови правління «Громадянське суспільство онлайн», з 80 тисяч юридичних осіб, які мали зареєструватися згідно з законом, цю вимогу виконали лише 33 тисячі 400 розпорядників державних коштів.

Державні підприємства пасуть задніх

За словами Євгена Шульги, директора з розвитку проекту «Ціна держави», державні підприємства – «найтяжча ділянка розпорядження бюджетних коштів», вони мають найгірші темпи реєстрації. «В Україні до 3700 державних підприємств, з них 85% не зареєстровані на порталі. Темпи дуже повільні – 60-70 нових реєстрацій на місяць. З такими темпами знадобиться 8 років, щоб всі державні підприємства повністю виконали вимоги закону», – пояснив пан Шульга. Він повідомив, що найгірше з реєстраціями справляються Академія наук України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України – понад 95% їхніх підприємств досі не зареєстровані. У той же час, Національний банк України та Пенсійний фонд вже успішно зареєстрували своє аж одне підприємство.

Махінації з рахунками

Ще однією перешкодою на шляху прозорості державних коштів є те, що державні підприємства мають декілька поточних рахунків: один – у казначействі, інші – поза його межами. «На сайті E-data не видно приблизно половину коштів державних підприємств. Наш аналіз показав, що кількість проводок, що проходять через казначейство з часом знижується. Державні підприємства поступово переводять на ті рахунки, які не світяться на порталі», – наголосив Євген Шульга.

Законодавчі пропозиції

Народний депутат України Олександр Опанасенко повідомив, що для вирішення поточних проблем вже розробили законопроект 5061. Він передбачає два блоки змін: прибирання прогалин та збільшення відповідальності і унеможливлення зловживань на місцях державними установами.  «Ми збільшуємо відповідальність та більш конкретно прописуємо процедуру оскарження та санкцій для тих, хто не виконує закон. […] Ми також хочемо розкрити всі джерела наповнення місцевих та державних бюджетів. Ми зможемо подивитися, яке підприємство скільки сплачує податків, як вони заробляють, звідки беруть гроші. Зміни також дадуть змогу проаналізувати, де державні підприємства використовують державне майно неефективно. Ми зрозуміємо, які державні підприємства наповнюють державні та місцеві бюджети. Ми маємо вимагати від держави підтримувати той бізнес, який наповнює бюджет», – деталізував Олександр Опанасенко.