Київ, 22 вересня 2016 року – В Україні розпочинає роботу проект ЄС «Українське громадянське суспільство за європейське поводження з відходами», що передбачає комплекс заходів для поширення в Україні європейських практик управління відходами. Проект реалізують міжнародна благодійної організація «Екологія-Право-Людина» у партнерстві з громадською організацією «Екологічні ініціативи» за підтримки Європейського союзу. Він триватиме 3 роки. «Цей проект має на меті поєднати зусилля центральних органів виконавчої влади, органів самоврядування, місцевих органів влади, законодавчої і виконавчої гілки влади на найвищому рівні і зробити цю реформу справжньою, глибокою та системною», – розповіла Олена Кравченко, виконавчий директор МБО «Екологія-Право-Людина», під час презентації проекту в Українському кризовому медіа-центрі. Вона зазначила, що спроби реалізувати проекти такого спрямування були і раніше, проте суттєвого результату вдалося досягти лише деяким із них, на регіональному рівні.
Даний проект обрали для реалізації через конкурс. «Із понад 200 заявок, які ми отримали, це один із 9 найкращих проектів. Сподіваємося, він дасть позитивний результат», – зазначив Йоганнес Баур, керівник відділу енергетики, довкілля та транспорту Представництва ЄС в Україні.
Сучасні технології дозволяють переробляти понад 90% відходів і отримувати з цього прибуток
Олена Кравченко нагадала, що в Україні зараз майже 95% відходів просто вивозять на полігони. Їх по всій країні понад 6 тисяч, займають вони понад 9 тисяч гектарів землі. Крім того, за даними 2015 року, нараховувалося більше 33 тисяч несанкціонованих сміттєзвалищ. У той же час, флагмани розумного поводження з відходами переробляють понад 90% сміття. Йоганнес Баур зазначив, що у ЄС проблема поводження з відходами і зараз залишається серйозним викликом, а сьогоднішнім позитивним зрушенням передувала тривала робота. «Більшість європейських країн вже зробили величезний крок у правильному напрямку, і дуже важливо, що Україна зараз завдяки Асоціації приєднається до них», – зазначив пан Баур. За його словами, базовий принцип кращих практик – мінімізувати відходи, наскільки це можливо, а тим, яких уникнути неможливо, знайти корисне застосування. Основне рішення – переробка. «Це дає можливість отримати з цього сміття додатковий прибуток, адже «ланцюжок» переробки дозволить створити робочі місця і сприятиме розвитку української промисловості», – зазначив експерт.
Експерти допомагатимуть наблизити українське законодавство до європейських норм
У рамках проекту проводитимуть відповідні тренінги для громадян, органів місцевого самоврядування, та органів влади, що займаються питаннями екології. «Один із компонентів нашого проекту – порівняльний аналіз законодавства України та ЄС, щоб допомогти своєю експертною підтримкою Верховній Раді та Міністерству екології та природних ресурсів внести необхідні зміни до законодавства, – розповіла Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина». – Обов’язковим є додаток 30 до угоди про Асоціацію, де згадується щонайменше 2 директиви Європейського Союзу у сфері поводження з відходами».
Експерти візьмуть участь в обговоренні близько 20 законопроектів, над якими працюють у парламенті, у тому числі закону про відходи, і долучаться до роботи над національною стратегією поводження з відходами. Над нею вже працює Мінекології спільно з європейськими експертами. «Дана стратегія буде базисом для впровадження регіональних програм і планів управління відходами», – зазначила Марина Шимкус, головний юрисконсульт відділу з питань адаптації європейського законодавства Міністерства екології та природних ресурсів.
Серед найважливіших завдань для парламенту, зазначила Людмила Полтораченко, заступник начальника управління благоустрою територій та комунального обслуговування Мінрегіонбуду, – врегулювати переробку відходів і сортування сміття, прийняти законодавство, що сприятиме демонополізації ринку переробки, а також впровадити розширену відповідальність виробників за склад продукції. Ще одне важливе завдання, підкреслила Наталія Гусєва, начальник відділу екологічної статистики Державної служби статистики України – створити Агентство з охорони навколишнього середовища, яке виконуватиме роль регулятора і верифікатора відходів. Остап Єднак, народний депутат України, секретар Комітету з питань екологічної політики,зазначив, що співпраця із громадянським суспільством «додасть цьому процесу динаміки, прозорості і якості».
Особливу увагу планують приділити поводженню із небезпечними відходами, зокрема, електронікою та відходами, що містять ртуть. «Ми проведемо аналіз корупційних ризиків дозвільної системи у сфері поводження з небезпечними відходами. Це стосується як видачі самих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, так і системи ліцензування, спрямованої на здійснення операцій по їхній утилізації, транспортуванню і переробці, – розповів Олег Гладчук, представник НУО «Екологічні ініціативи». – Також ми проведемо оцінку обсягів використання ртуті і ртутновмісних відходів. Отримана інформація буде добрим підґрунтям для приєднання України до Мінаматської конвенції». «Мінаматська конвенція поки що не є частиною європейського законодавства, проте ми рішуче рекомендуємо Україні ратифікувати її», – додав Йоганнес Баур.
Крім роботи із центральними органами влади, експерти аналізуватимуть обласні програми поводження з відходами та надаватимуть відповідні рекомендації.
«Перші ластівки»: сміттєпереробний завод дозволить Кропивницькому у 1,5 рази знизити тариф на теплопостачання
Олена Кравченко додала, що у чотирьох областях України у рамках іншого проекту вже тестують інформаційну автоматизовану систему екологічної інформації, серед них – Кіровоградська і Львівська. Кропивницький на основі цієї інформації вже приймає стратегічні рішення. «Ми вирішили будувати сміттєпереробний завод з глибокого сортування, який нам на виході даватиме RDF – тверде паливо, яке ми будемо використовувати як енергоносій для ТЕЦ. Так ми вирішимо питання сміттєпереробки не лише у Кропивницькому, але й у прилеглих районах. А вироблене альтернативне паливо для ТЕЦ дасть можливість суттєво знизити собівартість послуги. Ми порахували, що це дозволить щонайменше у 1,5 рази знизити тарифи на постачання тепла у Кропивницькому», – розповів Олександр Ковтунов, керівник департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА.
