6 жовтня 2016 року – У Києві сьогодні увечері відкривається конференція «Казимир Малевич: київський аспект», присвячена найменш відомому – київському періоду творчості митця. «Таких конференцій відбувається у світі дуже багато, від Нью-Йорка до Буенос-Айреса, але у Києві така подія відбувається вперше», – зазначила організатор конференції Тетяна Філевська, дослідник творчості Казимира Малевича, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Для участі у заході до Києва прибули 25 дослідників творчості видатного авангардиста, у тому числі провідний дослідник українського авангарду Жан-Клод Маркаде. Конференція відкриється сьогодні о 18-00 і триватиме три дні.
Програма конференції включає як суто академічну, так і публічну частину, розраховану на більш широку аудиторію. «Ми підготували показ спільно із центром Довженка. У нас буде музична частина від київського ансамблю і також надзвичайно цікава частина – виставка архівних матеріалів. Вперше демонструються архіви із Національного художнього музею України, пов’язані з Малевичем, із родинного архіву Кропивницьких. До неї ми підготували невеликий медіа супровід», – деталізувала Тетяна Філевська.
Документи київського періоду допоможуть глибше дослідити творчість Малевича
Основними питаннями для обговорення стануть особливості творчості Казимира Малевича під час його проживання і викладання у Києві. Приводом для цього стало віднайдення раніше невідомих документів з цього періоду. Вперше їх оприлюднили минулого року у книзі Тетяни Філевської «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930». «Ці статті і документи показують реукраїнізацію Малевича, коли він працював у Києві наприкінці 20-х років. Для науки це дуже важливий момент – на підставі цих документів можна робити нові дослідження», – зазначив Жан-Клод Маркаде,французький мистецтвознавець, куратор, заслужений директор Національного центру наукових досліджень (CNRS).
Ідентифікація Казимира Малевича як українського митця утверджує включеність України у світові процеси
Обговорення творчості Малевича у Києві і як українського авангардиста має велике символічне значення як у політичному, так і у культурному та філософському вимірі. За словами Дмитра Горбачова, дослідника українського авангарду, почесного голови оргкомітету конференції, ідентифікація Малевича як українського авангардиста утверджує включеність України у світові культурні процеси – на протиставлення стереотипу про «відсталу селянську націю». «Це важливо для українців з точки зору самоідентифікації, з точки зору того, ким ми будемо себе вважати завтра», – додала Олеся Драшкаба, креативний директор Українського кризового медіа-центру. Крім того, зазначив Жан-Клод Маркаде, дослідження київського періоду допоможе підтвердити існування окремих російської та української шкіл авангарду – із чим на сьогодні погоджуються не усі дослідники.
Творчість Малевича актуальна для України як символ революційних змін
У філософському вимірі, Малевич як ніколи актуальний для України як символ революційних змін. «Оця логіка виходу за рамки, заперечення форми (ми говоримо про ре-форми) і вихід у суть – це те, що ми відпрацьовуємо у різні способи, коли готуємо людей, які приймають будь-які управлінські рішення – на рівні держави, соціальних проектів, не кажучи вже про бізнес. На сьогодні не можна покращувати вчорашню систему – треба виходити у якісно інші правила гри», – зазначив Олександр Саврук, декан Києво-Могилянської бізнес-школи.
Конференція – позитивний прецедент того, як низова ініціатива організовує захід міжнародного рівня
Тетяна Філевська зазначила, що конференція стала позитивним прецедентом того, як до партнерства у низовій ініціативі можуть долучитися найрізноманітніші громадські організації, державні інституції та бізнес, і організувати у підсумку захід міжнародного рівня.
За матеріалами конференції створять другу частину книги «Казимир Малевич: київський аспект»
Один із очікуваних результатів конференції – підготовка другої частини книги «Казимир Малевич: київський аспект». «У ній ми зберемо статті дослідників, із якими вони виступатимуть на конференції, або які вони захочуть нам надати», – зазначила Тетяна Філевська.
Україні потрібен інститут Казимира Малевича
Ева Фігель, директор Польського Інституту у Києві, радник-посланник Посольства Республіки Польща в Україні, висловила сподівання, що актуалізація теми Малевича і проведення конференції сприятимуть появі в Україні інституту Казимира Малевича. «Цей інститут допоміг би молодим українським митцям у їхній творчості, і це також відкрило б українських митців для світу», – зазначила вона.
