Макрофінансова стабілізація
Міжнародний валютний фонд надає належне темпам макроекономічної стабілізації, яку досягнула України, та відмічає прогрес у здійсненні низки структурних реформ. Таку оцінку озвучив Пол Томпсон, директор європейського департаменту МВФ. Водночас він наголосив на необхідності ліквідувати в Україні низку так званих «табу». Власне, про них йдеться у Меморандумі про співпрацю між МВФ та Україною. Зокрема, МВФ наполягає на консолідації пенсійного законодавства, підвищення віку виходу на пенсію, зміцненні інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро України та знятті мораторію на обіг землі сільськогосподарського призначення. Щоправда, останній пункт Україна вже провалила: парламент подовжив дію мораторію на продаж землі.
Текст Меморандуму між Україною та МВФ https://goo.gl/M8ZSDR
Прес-брифінг Пола Томсона, директора європейського департаменту МВФ https://goo.gl/uFnEHQ
Реформа державної служби
Вперше в історії Україні голів обласних державних адміністрацій визначили за результатами відкритого конкурсу. Це стало можливим завдяки новому Закону «Про державну службу», який набув чинності 1 травня 2016 року. Одним із його головних надбань стала нова процедура відбору претендентів на вищі посади у владі — його здійснює Комісія з вищого корпусу держслужби. Склад цієї комісії також сформований відкрито за участі громадськості.
За новою процедурою визначили претендентів на посаду Миколаївської, Харківської та Київської ОДА. Харківську ОДА очолила 32-річна Юлія Свєтлічная, Миколаївську ОДА — 39-річний Олексій Савченко. А ось із переможцем конкурсу на посаду очільника Київської ОДА не обійшлося без скандалу. На цю позицію претендували 20 осіб. Переміг у боротьбі кандидат, який із першого туру пішов у відрив від решти, що насторожило частину Комісії й викликало бурхливі обговорення у соцмережах. Утім, кожен може скласти власну точку зору: всі етапи конкурсу транслювалися он-лайн, відеозаписи — викладені на Youtube.
Відео конкурсу з обрання очільника Київської ОДА https://goo.gl/G8s1vm
Заява членів Комісії за результатами конкурсу з визначення кандидата на очільника Київської ОДА https://goo.gl/m1zF24
Така прозорість на всіх етапах відбору також є одним із ключових надбань нового закону. Далі – має бути рішення Президента, який своїм указом має призначити переможця конкурсу на посаду очільника Київської ОДА. За таким же принципом відбиратимуть й решту керівників. Щоправда, у парламенті зареєстрований проект закону, який змінює цю схему призначення губернаторів — на користь тієї, що існувала до набуття чинності нової редакції Закону «Про держслужбу», коли визначення кандидатури на роль очільника ОДА було виключною прерогативою Президента.
Заява громадських організацій про неприпустимість перегляду базових засад реформи державної служби https://goo.gl/VXyH9d
Тим часом стартував черговий, не менш важливий етап реалізації реформи державної служби: конкурс із відбору державних секретарів 8 міністерств. Серед загальних вимог до претендентів — вища освіта (ступінь магістра), загальний стаж роботи — не менше 7 років, досвід роботи на посадах державної служби категорії «А» чи «Б», або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування чи досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері — не менше 3 років. Прикро, що серед цих умов володіння англійською мовою не є обов’язковим.
Розпорядження КМУ «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад державних секретарів міністерств» https://goo.gl/VTEcTn
Реформа освіти
У реформі середньої школи та професійно-технічної освіти — поступовий рух. Парламент ухвалив у першому читанні й направив на підготовку до другого – проект Закону «Про освіту», Кабінет міністрів затвердив й доправив до парламенту проект Закону «Про професійну освіту».
Перший документ є рамковим, який визначає базові засади реформування української школи. Серед найвідчутніших новацій — перехід від надання абстрактного блага у вигляді освіти до освітньої послуги (фінансуватиметься саме вона). Запроваджується рівність державних, комунальних і приватних закладів освіти на фінансування з бюджету, що, фактично, є реалізацією норми Конституції про рівність всіх форм власності. Також проект закону закладає засади у визначенні підходів до оплати праці педагогів, вводить таке поняття як сертифікація.
Проект закону «Про освіту» https://goo.gl/y6FjGi
Детальніше про головні засади проекту Закону «Про освіту» https://goo.gl/SZGLis
Проект «Про професійну освіту» покликаний привести у відповідність до сучасних вимог царину професійно-технічної освіти в Україні, яка наразі відірвана від потреб виробництва. Серед ключових новацій — надання автономії ПТУ та технікумам, запровадження інституту стейкхолдерів (за участю профільних підприємств, місцевої громади), які, власне і визначатимуть, у який спосіб має розвиватися заклад, і як вимірювати ефективність його роботи.
Офіційний реліз від Міносвіти https://goo.gl/u1ro1G
Проект Закону «Про професійну освіту» https://goo.gl/hYI7Dl
Попри те, що згадані проекти закону ще тільки обговорюються, зміни все одно відбуватимуться суттєві — через зміну підходів у фінансуванні освітньої сфери. Ключове нововведення у фінансуванні середньої освіти у 2017 році – МОН спільно з Мінфіном розподілятимуть лише освітню субвенцію, а повноваження щодо утримання шкіл – сплату комунальних послуг, ремонт, розподіл зарплат технічного персоналу – здійснюватимуть коштом місцевих бюджетів.
Дискусія в УКМЦ про нові підходи у фінансуванні освіти https://goo.gl/L7rpVh
Реформа державних закупівель
Успішний досвід системи публічних закупівель ProZorro масштабується. У першій декаді жовтня відбулось перше публічне тестування системи ProZorro.Продажі, яка створена з метою прозорої реалізації активів банків, що ліквідуються. Реальні торги мають початися за тиждень.
Як відбувається запуск системи ProZorro — від куратора проекту Олексія Соболєва https://goo.gl/f1HbFB
Офіційний реліз Мінекономрозвитку https://goo.gl/g4H56a
Дерегуляція
Після довгого зволікання парламент нарешті підтримав низку дуже важливих ініціатив, які мають спростити життя бізнесу. Насамперед, варто відмітити спрощення процедури отримання дозволів на працевлаштування в Україні іноземців та скасування реєстрації іноземних інвестицій. Інший проект закону удосконалює процедуру оцінки, відбору і моніторингу інвестицій держави у різні проекти. Не секрет, що впродовж багатьох років ця сфера була не прозорою й корумпованою. Нові правила визначення пріоритетів у фінансуванні покликані прибрати ці вади.
Детальніше про проекти ініціатив із дерегуляції https://goo.gl/UY8RmS
На жаль, інша, не менш важлива, ініціатива із запровадження в Україні інституту уповноважених економічних операторів, заблокована парламентом. Створення цього інституту фактично означає спрощення у проходженні митного контролю для тих компаній, які відповідатимуть низці критеріїв. Така практика вживана в ЄС. Відтак, укладаючи Угоду про Асоціацію, Україна взяла зобов’язання з адаптації українського митного законодавства до відповідних положень законодавства ЄС, у тому числі, у частині функціонування інституту уповноважених економічних операторів.
Чому буксує ідея зі створення уповноважених економічних операторів https://goo.gl/E1aWZu
