Київ
,

Фінляндія підтримує Україну у питаннях продовження санкцій проти РФ, лібералізації візового режиму та євроінтеграції – посол України у Фінляндії

Київ, 07 грудня 2016.

Між Україною і Фінляндією зберігаються дуже гарні відносини і продовжується різностороння співпраця. Фінляндія рішуче підтримує і продовжить підтримувати Україну на міжнародному рівні у питаннях продовження санкцій проти РФ, лібералізації візового режиму та євроінтеграції. Також поглиблюється співпраця у сфері обміну досвідом у сфері освіти та боротьби з корупцією, економічні зв’язки, плануються нові культурні проекти. Про це розповів Андрій Олефіров, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Фінляндії, під час скайп-зв’язку в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Дипломатія без кордонів», який здійснюється за підтримки Міністерства закордонних справ України.

Двосторонні відносини і геополітичний вимір

Андрій Олефіров нагадав, що Фінляндія однією із перших ратифікувала Угоду про асоціацію України з ЄС, причому цей документ був підтриманий одностайно. Фінляндія також підтримує лібералізацію візового режиму з Україною. Це також суттєва гуманітарна допомога: протягом останніх трьох років Фінляндія надала Україні гуманітарну допомогу на загальну суму близько 30 мільйонів євро. «Цими днями завершується тендер, оголошений фінським урядом, – він виділяє 1 мільйон євро на гуманітарне розмінування на сході України. І попри те, що у Фінляндії зараз економічна криза (…), вони мене запевнили, що у наступному році надаватимуть нам гуманітарну допомогу», – розповів посол.

Контакти із Росією зберігаються, у тому числі на найвищому рівні, проте Фінляндія чітко окреслює свої позиції. Зокрема, нагадав Андрій Олефіров, президент Фінляндії Саулі Ніістьо на прес-конференції під час зустрічі із Путіним наголосив, що Фінляндія була однією з країн, які розробили і запровадили санкції, і що вони зберігатимуться доти, доки Мінські угоди не будуть повністю імплементовані. «На жаль, сусідів не обирають. У нас канал зв’язку залишається у нормандському і мінському форматі для того, щоб відновити мир; вони цей канал зберігають для того, щоб не розпочати війну», – пояснив Андрій Олефіров.

Він зауважив, що за результатами соцопитування, проведеного на минулому тижні, пересічні фіни остерігаються свого східного сусіда, із яким мають 1300 кілометрів сухопутного кордону. «На запитання, чи відчувають фіни загрозу з боку РФ, половина – 50% – зазначили, що так, і тільки 6% – що не відчувають. Тобто, цифри говорять самі за себе», – зазначив посол.

У Фінляндії добре усвідомлюють небезпеку російської пропаганди і тримають ситуацію під контролем. «Створена навіть спеціальна міжурядова група з експертів ключових міністерств, таких як зовнішньополітичне відомство, яка над цим працює», – зазначив він. Інформаційні провокації бувають і безпосередньо проти Фінляндії. Наприклад, розповів Андрій Олефіров, на днях через проросійські аккаунти у Твіттері поширювали дезінформацію про те, що три жінки, убиті на сході країни на цих вихідних, начебто були росіянками і їх вбили через національну ненависть. Насправді дві з них були громадянками Фінляндії.

В цілому у Фінляндії ситуація набагато оптимістичніша, ніж загалом у Європі. Попри економічну кризу, там досить мало євроскептиків. «Минулого року виповнилося 20 років приєднання Фінляндії до ЄС, і на думку переважної більшості як експертів, так і пересічних громадян, Фінляндія виграла від приєднання до ЄС», – розповів Андрій Олефіров. До того ж, у Фінляндії немає жодної впливової крайньої лівої чи крайньої правої партії. «Радикальні сили, звісно, є, але вони не те щоб суттєво, а жодним чином не впливають на загальну ситуацію у країні», – підкреслив посол.

Перспективні галузі співпраці

Перспективними напрямками співпраці між Фінляндією та Україною є освіта, боротьба з корупцією, енергоефективність та енергозбереження. «За цими напрямками Фінляндія вже давно займає перші місця у світі, нам є що у них запозичити, і вже є багато напрацювань. Наприклад, у представництві ЄС в Україні головний радник, який допомагає українському урядові у боротьбі з корупцією, є фіном із 20-річним досвідом», – зазначив Андрій Олефіров.

Фінський бізнес дуже зацікавлений інвестувати в енергозбереження та енергоефективність в Україні. Наприклад, компанія NEFCOпідготувала понад 100 проектів з  енергозбереження в Україні. Україна могла б постачати на фінський ринок певні види сільськогосподарської продукції. «Сподіваюся, вже з 1 січня на поличках двох найбільших супермаркетів, що покривають 80% території країни, з’являться продукти харчування українських компаній», – повідомив посол. Він зазначив, що у Фінляндії ринок продуктів харчування покривають фактично дві монопольні компанії, з ними конкурує лише одна німецька. «Якщо туди буде поставлена будь-яка продукція, мова буде йти про мільйонні прибутки для наших компаній», – зазначив він.

Культурна співпраця

Найбільш активна культурна взаємодія за участі посольства відбувається у кінематографі. 21 листопада у кінотеатрі Korjaamo відбувся показ фільму «Гніздо горлиці» у рамках українського кіно у Гельсінкі, організованого Товариством українців у Фінляндії за сприяння Посольства України у Фінляндії та Державного агентства України з питань кіно. Сам проект існує з початку цього року. В аудиторії було близько 200 людей, переважно фіни. «Фіни, коментуючи фільм, зазначили, що для них ця тема також близька, оскільки свого часу багато з них подорожували у Канаду, Швецію та інші країни, тому їм добре відомо, що таке заробляти кошти за кордоном і потім повертатися», – зазначив посол. Переглянули також фільм «Плем’я», на нього прийшли також близько 200 відвідувачів; режисер відповідав на запитання аудиторії через скайп-включення з України.

Андрій Олефіров зазначив, що таких скайп-мостів з Україною на різні теми було вже шість. Наприклад, за тиждень до фіналу Євробачення була розмова із Джамалою, на третю річницю Майдану, після перегляду фільму об’єднання «Вавилон 13» – із Русланою Лижичко.

У наступному році спільно з арт-галереєю Тетяни Калити планують велику виставку “TOPOS Юрія Химича. Фінляндія”. Юрій Химич – український художник родом із Кам’янця-Подільського. Колись фінський бізнесмен звернув увагу на фото його картин у радянському журналі і запросив його до Фінляндії. Він намалював 40 картин Хельсінкі та інших міст. «Ця виставка буде подарунком України на 100-ту річницю незалежності Фінляндії. Через неї фіни зможуть побачити своє Хельсінкі очима українського художника», – розповів Андрій Олефіров.

Дипломатичним відносинам між країнами вже майже 100 років

Андрій Олефіров нагадав, що Фінляндія однією з перших країн визнала незалежність України у 1918 році і відкрила своє дипломатичне представництво у Києві. На сайті Посольства зберігаються електронні копії документів про призначення Германа Гуммеруса дипломатичним представником Фінляндії при українському уряді, а також про призначення Петра Сливенка консулом України у Фінляндії.

30 грудня виповниться 25-та річниця визнання Фінляндією незалежності України, 26 липня – 26-та річниця поновлення дипломатичних відносин між країнами.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі