Київ
,

Громадський бюджет, або бюжет участі – інструмент, який дозволить кожному пропонувати проекти для покращення життя у місті – депутати Київради

Київ, 21 грудня 2016.

Положення про громадський бюджет міста Києва («бюджет участі») створить інструмент для того, щоб кожен міг вносити власні проекти щодо того, як покращити життя у місті. Проекти, які підтримає громадськість та визнають реалістичними для виконання, включатимуть до міського бюджету на наступний рік. «Це має бути сервісно спрямований механізм, у якому громадянин виступатиме ініціатором ідеї, а чиновник – її виконавцем, щоб кияни самі могли формувати міський простір і вирішувати справи міста», – розповіла  Роксолана Швадчак, юрист фракції «Об’єднання Самопоміч» у Київській міській раді, співавтор Положення про громадський бюджет міста Києва, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Цей інструмент збільшить прозорість та підзвітність влади, допоможе знизити неефективність і боротися із «кумівством» та корупцією.

Проект рішення підготувала команда юристів фракції «Самопоміч» у Київській міській раді у консультації із громадськими активістами. Обговорення відбувалися на базі Kyiv Smart City, у них взяли учать понад 200 громадських організацій. Більшість запропонованих ідей лягли в основу проекту рішення. Його розглядатимуть завтра на пленарному засіданні Київради.
«Це дуже важливий крок з точки зору розвитку громадянського суспільства і безпосередньої можливості визначати, на що і як витрачаються міські кошти. Ми сподіваємося на те, що депутати підтримують цей важливий проект рішення», – додав Сергій Гусовський, депутат Київської міської ради, голова фракції «Об’єднання Самопоміч», суб’єкт подання проекту рішення «Про громадський бюджет міста Києва».

«Бюджет участі» – поширена практика на Заході
«Бюджет участі» є дуже поширеною практикою у США та Європі, розповів Євген Третяк, юрист фракції «Об’єднання Самопоміч» у Київській міській раді, співавтор Положення. Наприклад, у Парижі він становить понад 100 мільйонів євро. На ці кошти реалізуються в основному інфраструктурні проекти – підвищення безпеки на проблемних ділянках доріг, покращення публічних просторів. У Кьольні (Німеччина) за цим принципом розподіляють понад третину доходного бюджету.

На реалізацію громадських проектів закладають 50 мільйонів гривень
За словами Сергія Гусовського, на даний момент на «бюджет участі» закладають 50 мільйонів гривень. Максимальна вартість проекту, який можуть пропонувати громадяни – 1 мільйон гривень. Олександр Корень, перший заступник директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації, співавтор Положення про громадський бюджет міста Києва, розповів, що загальна вартість вже поданих проектів перевищує 330 мільйонів гривень. Надалі проекти планують класифікувати на малі (до 300 тисяч) та великі (мільйон і більше).

Олександр Корень зазначив, що окрім Положення, існуватиме щорічний документ – параметри бюджету, який затверджуватимуть як додаток до рішення про річний бюджет. У ньому фіксуватимуть, яку суму виділяють на реалізацію проектів, обмеження щодо вартості проектів, часові рамки, коли проекти подаються, опрацьовуються і виносяться на голосування. «Після розгляду рішення про затвердження положення, параметри бюджету будуть затверджуватися шляхом внесення змін до рішення про бюджет міста Києва на 2017 рік. Орієнтовно це буде лютий місяць», – додав він.

Механізм: пропозиція, онлайн-голосування, експертна оцінка
В основі нового інструменту – напрацювання у рамках механізму електронних петицій. «У нас було понад 20 авторів успішних петицій, ідеї яких отримали суттєву підтримку у киян. І було понад 400 тисяч користувачів сервісу електронних петицій, які хоча б раз зайшли на сайт підтримати ту чи іншу петицію. Цей має стати базисом механізму», – зазначив Ігор Хацевич, керуючий справами секретаріату Київської міської ради, співавтор Положення про громадський бюджет міста Києва.

Автором проекту може бути будь-яка особа, не обов’язково кияни і не обов’язково громадяни України. Перед поданням проектів вони можуть консультуватися із фахівцями робочих груп щодо підготовки документів. «Якщо між авторами і робочими групами виникнуть суперечки, громадська комісія може зобов’язати фахівців робочої групи переглянути висновок і допустити до етапу голосування», – зазначив Євген Третяк.

На першому етапі проект має пройти громадський розгляд через процедуру онлайн-голосування, розповіла Роксолана Швадчак. Громадяни, які не мають можливості проголосувати онлайн з дому, зможуть зробити це у пунктах супроводу громадського бюджету, які створять у кожному районі. «Якщо зареєстрований проект набрав 200 голосів підтримки, він відправляється на експертизу виконавчого органу. Якщо ні – він залишається у системі, але далі не включається у роботу. Для авторів успішних петицій цей етап пропускається – проекти одразу йдуть на етап експертизи», – розповів Ігор Хацевич. На цьому, третьому етапі, аналізуватимуть реалістичність виконання проекту.

Якщо проект оголосили нереалістичним для виконання, автор може оскаржити це рішення у громадській бюджетній комісії. «Ця установа, яка складатиметься із 40 представників різних громадських і благодійних організацій і виконуватиме здебільшого контролюючу, апеляційну та адвокаційну функції», – зазначила Роксолана Швадчак.

Депутати висловили сподівання, що колеги у Київраді підтримають положення, та закликали киян долучатися до голосування за проекти, які зараз розміщені на електронному порталі. Роксолана Швадчак додала, що там є і один проект від розробників Положення – проект модернізації бібліотеки у Дарницькому районі.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі