Фотовиставка Думайдан-2016 має привернути увагу до занедбаних зелених зон у містах і селищах України – організатори

Фотовиставка Думайдан-2016 має привернути увагу до занедбаних зелених зон у містах і селищах України. «2 жовтня мандрівна фотовиставка Думайдан-2016 вирушила з Києва до Харкова, потім у Тернопіль, Івано-Франківська та Львова. Нещодавно завершилась в Одесі, сьогодні буде виставлена о 12-00 у Києві в Офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», – розповіла під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Олена Сапожнікова, адвокат, юрист Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини.  Усі охочі зможуть ознайомитися з виставкою до 2 лютого. Проект здійснюється за підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (Sida), Міністерства закордонних справ Канади (Global affairs Canada), Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA та інших.

Серед іншого в об’єктиві фоторобіт – парки Тернопільщини, Французький бульвар з вирубленими зеленими насадженнями в Одесі. Також представлені фото Олега Перегона парку ім. Горького у Харкові. «Ці фотографії не є метою заходу – це склалося у ході підняття питання, що відбувається із зеленими зонами у містах і селищах, як люди сприймають те, що знищуються парки, сквери, заказники, засипаються озера. Фото є документуванням злочинів проти природи та прийдешніх поколінь українців», – зазначила пані Олена Сапожнікова. «Я брав участь у документуванні подій, які відбулися протягом цього року, і на які виїжджали юристи Української Гельсінської спілки з прав людини», – розповів Олег Шинкаренко, письменник, журналіст Української Гельсінської спілки з прав людини. Йдеться, зокрема, про озеро Качине у Дарницькому районі Києва.

Олег Перегон, журналіст, голова Координаційної ради ГО «Зелений Фронт», розповів про проблему з точки зору нормативного її регулювання. «Законодавство існує, але воно, на сьогоднішній день, недолуге, тому що ті негідники, які знищують парки, сквери, уникають відповідальності», – зазначив він. У березні, екологи створили резолюцію, у якій перерахували найбільш проблемні фрагменти законодавства, які потребують змін:  вироблення чіткої термінології, передбачення посилення покарання у вигляді грошових стягнень за незаконні дії проти природи.