Київ
,

Від результатів «справи 30 листопада» залежить, чи усвідомлять правоохоронці свою відповідальність – активісти, адвокати

Київ, 26 грудня 2016.

Через три роки після розгону «студентського Майдану» 30 листопада, у справі не встановлено жодного безпосереднього виконавця і немає жодного судового вироку.  «Розслідування справи у Генпрокуратурі фактично зупинилося, тому що цією справою займається один слідчий Генеральної прокуратури України. При такому масштабі справи, це фактично «заморозка». Було оголошено 16 підозр, але тільки щодо 5-ти осіб обвинувачення передані до суду», – заявив Віталій Кузьменко, представник ініціативного об’єднання «Покарати винних», постраждалий у справі 30-го листопада. У двох справах, які вже на розгляді суду, і досі допитують потерпілих. Досі не встановлена повна схема злочину від замовників до безпосередніх виконавців.

Адвокат Артем Ясеновський зазначив, що об’єднання окремих справ у одну могло б суттєво прискорити розслідування. Частина суддів Шевченківського суду підтримали цю ініціативу, але голова суду не погодився.

Активісти і адвокати наголосили, що від результату розслідування цієї справи залежить, чи будуть українські правоохоронці і посадовці усвідомлювати відповідальність за свої дії. «Ніщо так не розбещує, як безкарність, і немає нічого кращого проти свавілля, як невідворотність покарання», – наголосив Роман Маселко, адвокат «Автомайдану», представник Громадської ради доброчесності. «Актуальність справи у тому, що ці люди відчувають безкарність, і ця безкарність дає підстави іншим посадовцям, які на сьогоднішній день при владі, поводитися так само. Суди демонструють надто велику лояльність до обвинувачуваних у даній справі», – наголосила адвокат Олена Ножовнік. Вона зауважила, що при цьому у справах щодо добровольців рішення приймаються у рази оперативніше.

Активісти зауважили, що приблизно половина «беркутівців», які брали участь у зачистці, і досі працюють у МВС. «Ці люди не мають жодного права залишатися у лавах поліції. Ми подаємо звернення до міністра внутрішніх справ з конкретними вимогами щодо проведення якісного внутрішнього розслідування, притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення кожного, хто був причетний до розгону», – заявив Віталій Кузьменко. Він нагадав, що завдяки суспільному розголосу добилися звільнення Андрія Дидюка, який на той час був заступником Сергія Кусюка, керівника київського «Беркуту», а після революції став керівником полку спецпризначення громадської безпеки міста Києва.

Одна із найбільших контроверсій, що справу «30 листопада» розглядає суддя Олена Мелешак, яка на час Революції Гідності була головою Шевченківського суду і виносила неправосудні рішення проти активістів Майдану. «Щодо пані Мелешак є показання, що вона не лише виносила такі вироки стосовно автомайданівців, але й долучалася до того, щоб інші судді виносили такі рішення. Є дані, що через голів суду Адміністрація Президента давала вказівки про те, які рішення мають прийматися», – зазначив Роман Маселко. Щодо Олени Мелешак вже рік є заява про вчинення злочину, але вона досі залишається на посаді. «ГПУ повинна вжити всіх заходів для того, щоб розслідування активізувалося і щоб були реальні слідчі дії як щодо Мелешак, так і інших суддів, які були причетні до цих процесів», – підкреслив Роман Маселко. Таких, за його словами, близько 330.

Також необхідно, щоб Президент якнайшвидше підписав закон про Вищу раду правосуддя, який дозволяє відновити дисциплінарні провадження щодо суддів. «Вища рада правосуддя протягом найближчих двох місяців має вжити заходів для того, щоб розглянути ці справи. Залишилося буквально два місяці – після цього строки закінчаться і їх [суддів] вже не можна буде звільнити», – наголосив Роман Маселко.

Віталій Кузьменко зазначив, що зараз об’єднання постраждалих активістів намагається налагодити співпрацю із керівництвом департаменту спецрозслідувань ГПУ, щоб сприяти слідству. «Наразі наше звернення із чіткими алгоритмами по забезпеченню слідства у справі отримане генеральним прокурором. Найближчими днями відбудеться зустріч із генеральним прокурором, із якої ми розраховуємо вийти із чіткими результатами у просуванні цієї справи», – повідомив він. Віталій Кузьменко додав, що невдовзі, за інформацією активістів, до розслідування залучать більше слідчих, що дозволить прискорити роботу.

Активісти та адвокати закликали громадськість не випускати розслідування з поля зору, а постраждалих, які поки що не заявляли про себе – долучатися до процесу. За словами Віталія Кузьменка, зараз у справі офіційно проходить 87 постраждалих, проте у базі даних об’єднання близько 150 активістів, які постраждали у ніч на 30-те листопада. Для справедливого завершення цього розслідування важливе кожне свідчення. «Ми готові надати правову допомогу для того, щоб ці люди відчували себе захищеними», – зазначила Олена Ножовнік.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі