ВИСНОВКИ
Судячи з того, як бойовики влаштували наймасштабніший бій за останні п’ять місяців в напередодні засідання Ради Росія-НАТО на рівні послів, а також в той час, коли в Євросоюзі вирішувалася доля санкцій проти Росії, в цій країні сильні ті, хто зацікавлений в збереженні напруженості на сході України, а також у відносинах між Росією і західними країнами. Тим часом, міжнародне визнання дій Росії в Україні актом агресії і окупації стало виразніше, завдяки прийняттю резолюції з прав людини в Криму.
На думку західних дипломатів, Росія також навмисно зриває тристоронні переговори з приводу поставок російського газу в Європу на зимовий період транзитом по території України. На цей раз, Росія відмовляється продовжувати щорічну практику підписання доповнення до чинної угоди про постачання газу в Україну і Європу.
Тема націоналізації Приватбанку зайняла весь інформаційний простір. Представники всіх вищих органів влади виступили з заспокійливими заявами для населення, підкресливши, що дане рішення стало єдино правильним щодо банку. В цілому, в самому банку також підтримують це рішення. Однак, причини цього кроку бачать по-різному. Незважаючи на те, що всі підкреслюють добровільну передачу банку у власність держави власниками, в Нацбанку наполягають саме на банкрутстві банку, як першопричині. У словах ж глави Національного Банку фактично прозвучало те, що банк був оголошений неплатоспроможним тільки після політичного рішення уряду з цього приводу. Оглядачі відзначають кулуарний характер прийняття рішення про націоналізацію, а також наявність політичної складової в самому рішенні. Міжнародні фінансові партнери України виступили з підтримкою націоналізації, підкресливши, що мова, справді, йде про те, щоб досягти встановлення та дотримання однакових правил гри для всіх учасників банківського ринку. Оглядачі, однак, починають піднімати питання з приводу раціонального обґрунтування ціни цієї угоди для держави, а також для платників податків. Судячи з усього, обсяг збитку держави в результаті приватизації банку буде залежати від успішної реструктуризації кредитів пов’язаним з особам, розмір яких все ще залишається предметом дискусій між сторонами угоди.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ.
“Союзники і Росія мають глибокі розбіжності з приводу кризи“ на сході України, заявив генсек НАТО Йенс Столтенберг за результатами третього в цьому році засідання Ради Росія-НАТО на рівні послів. За його словами, на сьогоднішньому засіданні союзники знову заявили про свою рішучу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також підтвердили політику невизнання анексії Криму. ”Союзники і Росія мають різні погляди. Наша зустріч значить повернення до “бізнесу як завжди”. Але без розмов ми не зможемо вирішити розбіжності і поліпшити взаєморозуміння”, заявив Столтенберг.
“Оцінивши реалізацію Мінських угод на засіданні Європейської ради 15 грудня, лідери ЄС відкрили шлях до продовження санкцій ще на шість місяців. Рада ЄС формалізував це рішення 19 грудня шляхом письмової процедури№, йдеться в рішенні Ради ЄС. Рішення про продовження санкцій було прийнято одноголосно.
“За минулу добу в результаті активних бойових дій п’ять українських військовослужбовців загинули, шестеро отримали поранення, ще 10 – травми і контузії. Ці втрати сили АТО понесли на Світлодарській дузі в результаті ворожих обстрілів з важкого озброєння”, повідомив на брифінгу речник Міністерства оборони з питань АТО Андрій Лисенко. За його словами, це найважчі втрати Збройних сил України за останні 5 місяців.
КРИМ.
Генасамблея ООН проголосувала за проект резолюції “Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)”, підготовленої Україною, повідомило Постійне представництво України в ООН. ”ОФІЦІЙНО: Генеральна Асамблея ООН прийняла українську резолюцію по Криму. За – 70, проти – 26, утрималися – 77”, йдеться в повідомленні. ”Я закликаю делегації в цьому залі використовувати будь-яку наявну можливість ставити перед Російською Федерацією питання прав людини в Криму і наполягати на повному їх забезпеченні та дотриманні Росією своїх обов’язків відповідно до міжнародного права”, зазначив перед голосуванням заступник глави МЗС України Сергій Кислиця. У тексті резолюції Росія визнається державою-окупантом, а Крим – тимчасово окупованою територією. У документі засуджується анексія Криму та репресії проти кримських татар.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА.
Російська сторона відмовилася підписати доповнення до угоди про постачання газу, через що зірвалося узгодження так званого “зимового пакету”, заявив під час конференції Віце-президент ЄК, комісар з питань енергетичного союзу Марош Шефчович. ”Ціна, запропонована “Газпромом”, була досить конкурентною. При цьому Україна має достатньо фінансових ресурсів для передоплати і найближчим часом надійдуть додаткові ресурси. Заблокувало все те, що “Газпром” відмовився підписувати додаток до комерційного контракту. Причому в попередні два роки точно такий додаток вони підписували, і ми розраховували, що в цьому році буде так само”, пояснив віце-президент ЄК. Згаданий додаток закріплює зобов’язання “Газпрому” постачати газ в повному обсязі, не застосовувати оспорюваний принцип бери-або-плати, не зараховувати передоплату в рахунок поставок газу на Донбас. Даний документ був необхідний для узгодження зимового пакета. ”Росіяни пояснили, що не бачать необхідності в його підписанні. Цю проблему ми не змогли подолати”, повідомив єврокомісар.
“Я вважаю, що на сьогоднішній день ми вже готові до того, щоб відмовитися від закупівель вугілля на окупованих територіях. Сьогодні стабілізувався енергетичний баланс країни, сьогодні є передумови і можливості використовувати вугілля, що видобувається на території України, в тому числі, в Західній Україні”. З’явилися додаткові можливості щодо закупівлі вугілля в ПАР. ”І сьогодні є можливості з логістики закуповувати вугілля в КНР. Більш того, різниця в ціні знизилася, і зараз, я вважаю, ми підійшли до того, щоб відмовитися від закупівель вугілля з окупованих територій”, заявив Заступник глави фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ.
Депутат від “Волі народу” Олександр Онищенко заявив, що Федеральне бюро розслідувань США перевірило його на детекторі брехні. ”Агенти ФБР перевірили мене на поліграфі. Чи готовий Порошенко також пройти тест на детекторі брехні?”, написав Онищенко.
ВЛАДА І БІЗНЕС.
Кабінет міністрів прийняв рішення про націоналізацію “Приватбанку” на прохання акціонерів банку. ”Беручи до уваги лист акціонерів банку, які звернулися до держави з проханням добровільної передачі банку у власність держави, в тому числі, з огляду на рішення РНБО, Кабмін прийняв рішення про націоналізацію”, заявив Гройсман. За його словами, держава стала 100% -ним власником “Приватбанку”. ”Ситуація з “Приватбанком” могла мати вкрай негативні наслідки для економіки України. Своїм рішенням ми захистили майже 20 мільйонів клієнтів банку і також фінансову стабільність нашої держави”, наголосив прем’єр.
“Після рішення уряду про націоналізацію “Приватбанку” Нацбанк визнав фінустанову неплатоспроможною“, заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва. За словами Гонтаревої, НБУ, усвідомлюючи всі ці проблеми “Приватбанку” і враховуючи важливість його як системного банку для здоров’я фінансового сектора та економіки країни в цілому, не міг чекати довше і відніс банк до категорії неплатоспроможних. ”Тому регулятор звернувся до уряду з пропозицією передати цей системно важливий банк в державну власність”, зазначила глава регулятора. Також, за її словами, акціонери, які не змогли виконати програму докапіталізації, направили листа до Кабміну з проханням про входження держави в капітал ПАТ “Приватбанк”. ”Цим листом акціонери зобов’язалися реструктурувати кредити, надані банком юридичним особам, з урахуванням вимог Національного банку до 1 липня 2017 року”.
Держава бере на себе відповідальність і гарантує клієнтам “Приватбанку” недоторканність і цілісність їх грошей. ”У ситуації, що склалася влада ухвалила єдино правильне рятівне рішення – зберегти ваші гроші і примножити їх в успішному банку”, заявив президент України Петро Порошенко. В основі рішення про націоналізацію лежить порятунок банку і забезпечення права власності на свої ресурси для всіх, хто розмістив їх в цій установі. ”Заходи, які протягом останніх двох років застосовували приватним власникам і топ-менеджери, виявилося недостатньо”, підкреслив президент. За його словами, влада ліквідувала “пряму загрозу як самому банку, так і всієї банківської системи України”. ”Проблеми “Приватбанку” накопичувалися роками. В умовах війни і економічної кризи вони ще більше загострилися. Акціонери не знайшли ресурсів для виконання обов’язкової програми докапіталізації. А діюча бізнес-модель, очевидно, себе вичерпала”, зазначив Порошенко. ”Для управління банком вже найнята нова високопрофесійна група фахівців, до формування якої приєднався в тому числі і Європейський банк реконструкції та розвитку. Цій команді, Національному банку, Міністерству фінансів поставлено завдання забезпечити плавний перехід, стабільну роботу і обслуговування клієнтів в звичайному режимі”, підкреслив президент.
“Після переходу цього банку в державну власність частка державних банків в банківському секторі досить значна. У планах держави немає бути власником такої великої частки в банківському секторі. Тому після того, як банк стабілізується повністю, почне реалізовувати стратегічний план, держава планує цей банк продати. І це створить нормальні конкурентні умови на ринку. Продати на прозорих умовах”, заявив міністр фінансів Олександр Данилюк. ”Ліквідація дефіциту “Приватбанку” відбудеться в кілька етапів”, спершу Мінфін випустить облігації на суму 43 мільярди гривень. “Важливо, щоб власники самі звернулися до уряду з проханням увійти в капітал банку, а також взяли на себе зобов’язання щодо сприяння спокійній передачі банку в державну власність, а також зобов’язання щодо реструктуризації портфеля вже після переходу банку в державну власність, що компенсує витрати державі, понесені під час переходу банку в державну власність”, зазначив міністр.
Поки в Україні спостерігаються суттєві проблеми з приватизацією, держава процвітає в процесах націоналізації, прокоментував націоналізацію Приватбанку журналіст Олександр Мойсеєнко. Фінансовий стан банку виявився більш жалюгідним, ніж припускали аналітики. Але деякі речі, які озвучувала глава НБУ, наприклад, щодо частки інсайдерських кредитів, не повинні були виноситися в публічну площину. Озвучене на прес-конференції обмовлялося заздалегідь, але вже на цьому етапі домовленості між акціонером і НБУ порушилися, зазначає Мойсеєнко. За словами Гонтаревої, понад 97% корпоративного портфеля банку, який становить близько 150 млрд грн, видано інсайдерськими структурам ФПГ “Приват”. Згідно НБУ 1 квітня 2015 року нестача капіталу дорівнювала 113 млрд грн. На 1 грудня 2016 року недолік в капіталі виріс до 148 млрд грн, ліквідність істотно знизилася. Банк майже рік не виконував нормативи обов’язкового резервування, а прострочена заборгованість банку перед регулятором по стабкредитам становила 14 млрд грн із загальної заборгованості 19 млрд грн. А Менеджери Приватбанку протягом цього періоду переважно сперечалися з НБУ про достатність капіталу. В результаті націоналізації, з одного боку, комерційні банки можуть очікувати ослаблення позицій найсильнішого конкурента. З іншого боку, щоб заспокоїти населення і приборкати паніку, держава приймає рішення, які сприяють встановленню державної монополії на банківському ринку, констатує Мойсеєнко. Най неоднозначніше в цьому процесі те, що націоналізація Приватбанку зі зрозумілих причин відбувалася кулуарно. У той же час, це шалено дорога покупка за гроші платників податків. Також в цій угоді присутні політичні домовленості, пише журналіст. На його думку, навіть нинішня заявлена сума необхідної докапіталізації є абсолютним рекордом. Вона означає, що кожен платник податків заплатить за прорахунки колишніх акціонерів і багаторічну бездіяльність державного нагляду по кілька тисяч гривень.
Озвучена главою НБУ Валерією Гонтаревою оцінка інсайдерських кредитів в портфелі “Приватбанку” на рівні 97% є перебільшенням. ”Цифра в 97% – це перебільшення в будь-якому випадку”, заявив глава правління “ПриватБанку” Олександр Дубілет під час брифінгу в Дніпрі. ”Фактично, в доларовому обчисленні портфель банку зменшився в два рази. Було повернуто дуже багато кредитів. Якщо подивитися на те, які у нас були відтоки депозитні, то це близько 70 мільярдів гривень, навіть більше. Вони були рефінансовані НБУ на 38%”, повідомив Дубілет. За його словами, для того, щоб триматися умов відтоків депозитних, банк скорочував свій кредитний портфель і, звичайно ж, гасив найкращі кредити, а не найгірші кредити. ”В цілому ряді випадків, банк став власником закладеного майна і через цю процедуру став пов’язаною особою з позичальником”, пояснив Дубілет.
Міністерство фінансів в рамках націоналізації “Приватбанку” випустить облігацій внутрішньої державної позики в розмірі до 116,8 млрд гривень з терміном обігу до 15 років і процентною ставкою доходу на рівні не вище 10,5% річних, говориться в постанові Кабінету міністрів № 961 від 18 грудня 2016 року. Міністерство фінансів візьме участь у додатковій капіталізації “Приватбанку” шляхом придбання акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості на суму, яка не перевищує розміру мінімальної потреби в капіталі, розрахованої Національним банком. Витрати на придбання зазначених акцій уряд постановив здійснити за рахунок коштів, передбачених Міністерству фінансів в бюджеті на його утримання. Мінфіну доручено здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики в розмірі до 116,8 млрд гривень з терміном обігу до 15 років і процентною ставкою доходу на рівні не вище 10,5% річних з подальшим внесенням їх від імені держави в оплату за акції додаткової емісії “Приватбанку”. Також Мінфін в тримісячний термін повинен внести пропозиції про необхідність додаткової капіталізації “Приватбанку” за результатами проведеної міжнародно визнаною аудиторською компанією оцінки його фінансового стану.
Країни “великої сімки” привітали націоналізацію Приватбанку, і заявили про схвалення діяльності української влади в цьому питанні. ”Ми вітаємо і схвалюємо діяльність голови Національного банку України, прем’єр-міністра, міністра фінансів і президента за їх провідну роль і постійні зусилля з очищення банківського сектора і стабілізації економіки. Рішення уряду націоналізувати Приватбанк – важливий і необхідний крок в цьому процесі, який допоможе забезпечити дотримання єдиних регуляторних економічних нормативів всіма банками України”, йдеться в заяві послів Великої сімки. ”Це зробить банківський сектор сильнішим і стабільнішим. Націоналізація – це також механізм, за допомогою якого уряд України може гарантувати захист вкладів домогосподарств і законного бізнесу і забезпечити безперешкодний доступ клієнтів ПриватБанку до банківських послуг”, сказано в заяві.
“Сьогоднішнє рішення української влади націоналізувати Приватбанк є важливим кроком в їх зусиллях щодо збереження фінансової стабільності“, заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард. ”Це рішення було прийнято з метою забезпечення безперебійної роботи банку, враховуючи його системну роль у фінансовій системі України, а також у зв’язку з недостатніми зусиллями щодо зміцнення достатності капіталу в останні місяці”, підкреслила глава МВФ. Забезпечення відповідності всіх українських банків нормативним вимогам НБУ має важливе значення для підтримки суспільної довіри до банківської системи. ”Зараз важливо, щоб процес націоналізації супроводжувався жорсткими зусиллями по максимальному погашення пов’язаних кредитів, а також призначенням незалежної управлінської команди, щоб відновити життєздатність банку, зводячи до мінімуму витрати держави і платників податків”, зазначає Лагард. МВФ буде продовжувати підтримувати Україну в її зусиллях по створенню сильних інститутів, підвищення прозорості та просуванню структурних реформ, які мають вирішальне значення для досягнення міцного і стійкого економічного зростання, запевняє глава міжнародного Фонду.
Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні заявила про підтримку рішення уряду України про націоналізацію Приватбанку. ”Вітаю вас з цим важливим і сміливим рішенням націоналізувати Приватбанк”, заявила єврокомісар після завершення Ради асоціації Україна-ЄС. ”Це рішення повинно привести до того, що всі банки в Україні будуть працювати в однакових умовах”, стверджує Федеріка Могеріні.
Президент Європейського банку реконструкції і розвитку Сума Чакрабарті заявив про рішучу підтримку рішення уряду України по “Приватбанку”, оскільки, таким чином, будуть захищені його вкладники – як приватні особи, так і підприємства. ”Кроки, зроблені сьогодні урядом і Національним банком у співпраці з акціонерами, – це найреальніший спосіб забезпечити майбутнє банку і, нарешті, зміцнити всю банківську систему”, йдеться в повідомленні ЄБРР. Націоналізація системних банків допомогла багатьом розвиненим країнам захистити свою економіку під час світової фінансової кризи – і це абсолютно правильне рішення для України сьогодні. ”Я б також хотів відзначити, що в разі “Приватбанку” радниками уряду в управлінні банком виступатиме респектабельна західна компанія. ЄБРР, безумовно, також готовий запропонувати співпрацю в знаходженні оптимального рішення для “Приватбанку”. Ми вже запропонували уряду скористатися нашим досвідом”, заявив глава ЄБРР.
Європейський банк реконструкції і розвитку за певних умов допускає свою участь в процесі можливої в майбутньому приватизації “Приватбанку”, повідомив керуючий директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Франсіс Маліж. За його словами, “Поки рано говорити про можливу приватизацію “Приватбанку”. В даний час важливо правильно завершити його націоналізацію, потім стабілізувати і реструктуризувати банк. Тільки тоді можна буде говорити про його приватизацію. Проте, коли прийде час для такого рішення, ми, звичайно, хотіли б надати свою підтримку”, відзначив Маліж. В даний час, ЄБРР має намір консультувати уряд при підборі нового менеджменту банку і в інших питаннях. ”Ми ведемо щільний діалог з урядом з усіх питань. Після того як було прийнято рішення про націоналізацію, весь менеджмент повинен бути змінений новою командою з професійних банкірів. Оскільки ми знайомі з багатьма банкірами, ми обговорювали деякі кандидатури з урядом”, підкреслив Маліж.
