На думку більшості українських експертів, Мюнхенська безпекова конференція показала, що Захід підтримує Україну, але українське питання покинуло центр уваги світової політичної еліти. Серед важливих для України заяв, зроблених на конференції – РФ повинна беззастережно виконати Мінські угоди (віце-президент США М. Пенс), НАТО продовжує працювати над посиленням української армії (Генсек НАТО Й. Столтенберг), українська сторона пообіцяла почати виконання політичної частини Мінських угод ще до того, як настануть умови для їх виконання (канцлер ФРН А. Меркель), санкції щодо РФ мають бути продовженими до повного виконання останньої Мінської угоди.
Українська влада скептично-обережно оцінює результативність Нормандських переговорів, а політичний клас все активніше обговорює ймовірність виходу України з Мінського формату переговорів. Так, міністр закордонних справ П. Клімкін наголосив на тому, що у припиненні вогню після чергового раунду Нормандських переговорів «впевненості нема». Канцлер Німеччина А. Меркель закликає всіх лишатися у Мінському форматі, хоча і визнає його недосконалість та невиконання ухвалених там рішень. Керівник РНБОУ О. Турчінов назвав «фактичним виходом» РФ із Мінського процесу рішення Путіна визнати на території РФ документи т. зв. «ДНР» та «ЛНР». Посольство США в Україні також назвало це рішення російської влади «грубим порушенням» Мінських Угод. Впливова українська газета «Дзеркало тижня» ставить питання про необхідність виходу до травня цього року України з Мінського процесу, визнання окупації на Сході та припинення економічних взаємин із ОРДЛО. Більш “миролюбний” варіант врегулювання російсько-української кризи пропонує фракція Радикальної партії. Її представник народний депутат Артеменко передав керівництву США антикризовий план, який передбачає зняття санкцій з РФ шляхом переходу Криму «в аренду» РФ. Лідер «радикалів» Ляшко відхрещується від заяви Андрія Артеменка, лідер фракції «Самопоміч» називає таку ініціативу члена Радикальної партії «колабораціонізмом».
Блокада Донбасу демонструє відсутність єдиного підходу у всіх суб’єктів процесу як в країні, так і за її межами до врегулювання цього питання. Від послів G7 пролунав заклик розблокувати залізничні колії й автомагістралі для “організації законної торгівлі”. Дипломати висловили припущення, що транспортна блокада загрожує процесу зростання української економіки і підриває енергетичну безпеку для мільйонів людей. В середині країни віце-спікер О. Сироїд наголошує на тому, що блокада ОРДЛО показала повну неспроможність державних інститутів як діяти в умовах кризи, так і реформувати українську енергетичну галузь. Українські незалежні експерти звернулися до влади із заявою-вимогою, в якій закликали припинити бездіяльність у реформуванні енергетичного ринку та запропонували консолідацію дій влади та громадянського суспільства в напрямку швидкої розробки та реалізації антикризової програми та реформ в енергетичній галузі. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков просуває ідею обмеження товарообігу між Україною та окупованими територіями товарами “критичного імпорту”.
Засновник компанії SpaceX Ілон Маск вважає, що розвиненим країнам доведеться перейти на систему базового доходу через майбутню автоматизацію, яка вже в найближчому майбутньому призведе до масової втрати робочих місць. Українському уряду потрібно 7 років, щоб вивести на бездефіцитне функціонування ПФУ.
МЮНХЕНСЬКА БЕЗПЕКОВА КОНФЕРЕЦІЯ.
Глава Міноборони Франції закликав відреагувати на повідомлення про розміщення крилатих ракет у Росії в порушення договору про їх ліквідацію. Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні заявила, що санкції ЄС проти Росії будуть зберігатися до виконання Мінських угод.
Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що НАТО має посилювати свою присутність у східних країнах-членах Альянсу у відповідності до п’ятої статті Вашингтонського договору. Віце-президент США Майк Пенс заявив, що США рішуче підтримують НАТО. “Президент США попросив мене взяти участь у цій конференції та передати його повідомлення: хочу вас запевнити від імені президента Трампа, що Сполучені штати Америки підтримують НАТО, ми не відступимо від наших зобов’язань перед Альянсом”, – заявив Пенс.
Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель стверджує, що українська сторона пообіцяла почати виконання політичної частини Мінських угод ще до того, як настануть умови для їх виконання. Меркель визнала, що при погодженні умов “Мінська” сторони припустилися помилки. “Я бачу дві ключові проблеми Мінської угоди. Перше – коли ми її узгоджували, ми виходили з припущення, що виконання політичної частини почнеться в перший день після припинення вогню. Іншою проблемою стало те, що коли Мінська угода набула чинності, реальне перемир’я так і не почалося”, – розповіла вона. Меркель визнала, що наразі немає підстав починати виконання політичної частини Мінська. “Якщо немає перемир’я, яке триває хоча б п’ять днів, ми не можемо переходити до політичних кроків”, – пояснила канцлер.
Варшава вважає, що українці, які прибувають до Польщі, створюють достатньо високе міграційне навантаження для країни, коли залишаються в Польщі, отримавши візу. Про це заявив міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський у виступі на Мюнхенській безпековій конференції. Міністр пояснив, що хоча Польща хоча й не бере участь у розподілі біженців з країн Середземномор’я, але компенсує це мігрантами з України.
Переговори в “Нормандському форматі” не будуть розширені за рахунок Сполучених Штатів Америки. Такої домовленості досягли представники “четвірки” та держсекретар США Рекс Тіллерсон. “Ми говорили про це з Тіллерсоном, ми чітко домовилися, що має бути тісний контакт з США, але ми думаємо, що той формат, який маємо (“четвірка” в складі України, РФ, Німеччини та Франції), треба зберігати. І Сполучені штати на це погодилися”, – заявив міністр закордонних справ Зігмар Габріель після переговорів Нормандської четвірки на рівні міністрів.
Глава українського МЗС Павло Клімкін зустрівся зі своєю канадської колегою Христею Фріланд. Вони в черговий раз обговорили угоду про ЗВТ між нашими країнами, яке зараз ратифікує парламент Канади. Клімкін розповів Фріланд про ситуацію на Донбасі, викликаної російськими військовими і підтримуваними Росією бойовиками, а також – про численні порушення прав людини в тимчасово окупованих Росією АР Крим та м.Севастополь. Глава канадського МЗС запевнила, що Канада буде й надалі повністю підтримувати Україну в контексті агресії Росії проти нашої держави.
Американський сенатор Кріс Мерфі заявив, що необхідно ввести нові санкції проти РФ. Про це він повідомив на Мюнхенській конференції з безпеки, розмірковуючи про «втручання Росії у вибори в США». «Можливо введення санкцій крім тих, які були накладені ще (колишнім американським президентом Бараком) Обамою», – сказав сенатор.
Міністр закордонних справ Нідерландів Берт Кундерс оптимістичний щодо парламентських дебатів щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС, які повинні відбутися 23 лютого.
Окремі експерти роблять акцент на тому, що виступ П. Порошенка на Мюнхенській конференції був не дуже вдалим. Так, один із керівників Фонду «Відродження» О.Сушко каже, що виступи керівників країн на глобальних форумах не повинні на 95% складатися з адженди їхніх країн.
ВІЙНА НА ДОНБАСІ.
17.02.2017 було опубліковано указ президента Путіна про те, що у РФ тимчасово визнаватимуть такі документи, як посвідчення особи, свідоцтва про освіту, народження чи смерть, про реєстрацію автомобілів, а також самі номерні знаки, видані на територіях самопроголошених донбаських республік. Визнання Росією документів, виданих в “ДНР-ЛНР”, – це ще один “доказ російської окупації” в Україні, заявляє президент Петро Порошенко. Керівники самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» прокоментували указ президента Росії Володимира Путіна, яким глава держави постановив тимчасово визнати в РФ документи, видані жителям окупований районів Донецької та Луганської областей України. «Якщо Батьківщина-мати голосно і сміливо підтримує нашу боротьбу, значить наша боротьба – справедлива. Значить, наші жертви не даремні. Значить, наші надії виправдані », – прокоментував голова «ДНР» Олександр Захарченко. Ватажок «ЛНР» Ігор Плотницький назвав указ російського президента доленосним. «Це черговий доказ того, що республіка відбулася як держава. Сьогоднішній день ще на один крок наблизив республіку до світового визнання нашого суверенітету », – заявив він.
Підписанням указу про визнання паспортів і інших документів, виданих бойовиками на окупованих територіях Донбасу, президент Росії Володимир Путін юридично визнав квазідержавні терористичні угруповання і вийшов з “Мінського процесу”. Про це 18 лютого заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов.
За 18 лютого в зоні проведення антитерористичної операції жоден український військовий не загинув, але дев’ять військових поранені. Також, було зафіксовано 105 обстрілів. У генерального секретаря ОБСЄ Ламберто Занньєра викликає занепокоєння те, що важке озброєння все частіше перекидають до лінії зіткнення на Донбасі. Від чого страждає мирне населення та інфраструктура.
Міністерство закордонних справ України назвало указ Путіна про визнання документів, що видаються в так званих «ДНР» і «ЛНР», порушенням Мінських домовленостей і черговим порушенням суверенітету України. Посольство США в Україні приєдналося до засудження РФ.
БЛОКАДА ОРДЛО.
Блокада Донбасу стимулювала активну діяльність Ради національної безпеки і оборони України та СБУ. РНБО доручить Кабінету Міністрів нейтралізувати загрози енергетичній безпеці, затвердити перелік і порядок переміщення товарів з окупованих територій і задіяти план посилення боротьби з контрабандою. Крім цього, Кабмін повинен організувати ремонт доріг в районі проведення бойових дій, вжити заходів щодо диверсифікації джерел постачання вугілля, припинити на час експорт антрациту і реалізувати будівництво енергоблоків.
Віце-спікер О. Сироїд обережно підтримала блокаду ОРДЛО, зазначивши, що підтримка блокування і довіра до активістів серед людей зростає. Крім того, віце-спікер зробила акцент на тому, що влада заробляє на війні та реформує енергетику, залишаючи її залежною від антрациту з ОРДЛО.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков вважає, що формально питання товарообміну з окупованою територією буде вирішене і пропонує свій перелік товарів для так званого “критичного імпорту”. “Вважаю, що потрібно ввести обмеження, які будуть чіткого показувати товарообіг так званого” критичного імпорту “. “Це повинен бути тільки вугілля, тільки продукти, необхідні для металургійного комплексу і все. А в зворотну сторону ми можемо собі дозволити направляти запчастини для шахтного обладнання, відповідні реагенти для забезпечення роботи”, – сказав він.
Українські незалежні експерти звернулися до влади із заявою розробити та втілити антикризовий план в енергетиці, який базується на всебічному реформуванні галузі.
УРЯД.
Кабмін хоче вивести Пенсійний фонд України на бездефіцитний бюджет вже до 2024 року. На даний момент прем’єр-міністр України Володимир Гройсман розглядає всі запропоновані варіанти по реформам ПФУ і через кілька місяців представить свій варіант пенсійної реформи. На думку прем’єра для того, щоб погасити 140 млрд грн дефіциту бюджету ПФУ має вистачити 7 років. «Нам треба подолати дефіцит Пенсійного фонду, який зараз становить близько 140 мільярдів гривень. Це виклик, але я розумію, як його подолати. При правильному підході ми зможемо до 2024 року вийти на бездефіцитний бюджет Пенсійного фонду. Ми запропонуємо рішення, і будемо просити його підтримки. Від цього рішення виграють громадяни », – сказав глава Володимир Гройсман.
РІЧНИЦЯ МАЙДАНУ.
У Києві пройшло “блокадне віче”. Керівники віче вимагали припинити торгівлю з ОРДЛО. Акція переросла від звичайного виголошення кричалок та проведення маршів до сутичок із поліцією. Заарештували Миколу Коханівського, одного з лідерів ОУН.
Ватажки терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР» Ігор Плотницький і Олександр Захарченко заявили, що починають програму з надання гуманітарної допомоги жителям тієї частини Донецької і Луганської областей, яка знаходиться під контролем України. Плотницький і Захарченко випустили з цього приводу спільну заяву і дали прес-конференцію, яку радісно транслювали російські телеканали.
В житловому масиві Олексіївка міста Харкова стався конфлікт між представниками «Східного корпусу» і групою озброєних людей. В результаті розвитку подій одна людина була поранена, а нападники зникли в приміщенні дитячого садка. Але потім здалися прибулим представникам поліції. Спочатку конфлікт був висвітлений низкою ЗМІ як протистояння колишніх представників «Донбасу» і харківського «Східного корпусу» через суперечку про блокаду. Наприклад, Громадське Харків в своєму пості наводить цитату одного із засновників «Східного корпусу» Олега Ширяєва: «Це конфлікт з людьми Мураєва, а не Семенченко – бо ми точно знаємо, що Іспанець працює на Мураєва». На місце події прибули вісім нарядів патрульної поліції, слідчо-оперативна група Шевченківського відділення поліції Харкова. А потім підтягнувся і КОРД. В результаті було затримано дев’ять осіб і вилучено зброю. У поліції поки не підтверджують приналежність тих, хто стріляв до будь-яких батальйонам. На даний момент проводиться досудове розслідування. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков прокоментував нічну перестрілку між “Східнім корпусом” і “Донбасом” в Харкові. “Навіть якщо ти герой війни, не можна бігати по житлових кварталах Харкова зі зброєю і доводити всім свою” крутизну “. МВС не буде терпіти на вулицях жодного альтернативного підрозділу, який присвоює собі право регулювати порядок за допомогою зброї, саморобної шеврони або камуфляжу. Особливо , якщо їм добре платять сумнівні особистості. Це якщо коротко про ганебний нічному інциденті минулої ночі в Харкові, зі стріляниною на Олексіївці, затриманими дев’ятьма “героями” в камуфляжі, що біжать з місця базарної розбірки в дитячий садок заховати зброю “, – написав він у Фейсбук.
