Київ
,

Чого громадськість очікує від Нацполіції – експертна дискусія

Київ, 01 березня 2017.

Безпека на дорогах, права людини, незалежність Нацполіції від МВС – серед очікувань громадськості від поліції у цьому році. Ці та інші пріоритети діяльності правоохоронців обговорювали експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Кадрові питання

Всі посади мають заповнюватися через відкритий конкурс, а талановиті патрульні мають мати можливість кар’єрного росту. «Вони як носії нових цінностей можуть почати реформу з середини тих блоків Нацполіції, до яких реформа ще, на жаль, не дійшла. Перед усім я маю на увазі  кримінальну поліцію», – вважає Борис Малишев, експерт з правових питань.

Так само очільник Нацполіції має отримати незалежність від МВС, у тому числі у питанні кадрів. «Якщо пан Князєв дійсно налаштований робити зміни, ми готові йому допомогти. Ми вимагаємо його процесуальної незалежності від керівництва МВС. Це дуже важливо для розслідування злочинів. Друге – кадрова незалежність від МВС, і ми готові разом сідати і оскаржувати постанови Кабміну щодо призначення керівників департаментів, це те, з чим були проблеми у Деканоідзе. Третє – нищення системної корупції», – зазначив Олексій Гриценко, представник «Автомайдан».

Співпраця з громадськістю

Експертну громадськість варто залучати як на рівні нормотворчості, так і при втіленні законів дослухатися до правозахисників. Втім, на думку Владислава Власюка, співзасновника громадської організації «LEAD office», зосередитися варто на детальних питаннях, практичних проблемах, які потребують вирішення. Прикладом такої співпраці є взаємодія патрульних та ГО «PITBULL KIEV». Разом вони ловлять п’яних водіїв на дорогах міст України. «Насамперед необхідно підняти довіру до патрульних з боку водіїв. Вони некоректно ведуть себе з патрульними, а ті ведуться на провокації. Потрібен певний інститут, який би цим постійно займався, долучав суспільство до співпраці з патрульною поліцією, покращив комунікацію», – вважає Олексій Павловський, засновник і голова ГО «PITBULL KIEV».

Безпека на дорогах

Контроль за швидкістю, пасками безпеки та відволіканням водіїв на засоби зв’язку – також серед першочергових завдань для поліції. «Одна з ключових вимог – запуск контролю, системи автофіксації. Міжнародна практика показує, що лише запровадження такої системи зменшує кількість ДТП з травмованими на 17-20%, а всі ДТП – на 10%», – розповіла Олеся Холопік, старший менеджер проектів Центру демократії та верховенства права, координатор кампанії «За безпечні дороги». Поки така реформа чекає на свою чергу, експерти закликають поліцію вимірювати швидкість «хоч чимось». «Ми виступаємо за те, що патрульна поліція вимірювала швидкість будь-якими засобами: хоч ручними радарами, напівавтоматичними тощо. Сам факт, що водії будуть знати, що їх швидкість міряють, вже матиме стримуючи ефект», – вважає Віктор Загреба, координатор Громадської організації «Vision Zero».

За інформацією громадськості, цифри щодо кількість постраждалих в ДТП за минулий рік суттєво занижені. «Нацполіція занижує цифри на 20-50%. Як це так, що вона не здатна порахувати кількість загиблих в ДТП. Очікування номер один – що голова Нацполіції розбереться та наведе лад між департаментами, які показують пальцями один на одного. Дайте нам якісні, надійні, відкриті дані про ДТП», – закликав пан Загреба.

Права людини

Згідно з міжнародною класифікацією Україна перебуває у другому кошику країни у сфері протидії торгівлі людьми. Але ризикує випасти у третій, він же останній. Це може суттєво погіршити перспективи її співпраці з міжнародними донорами у правоохоронній сфері. «Нацполіції бракує якісної координації зусиль з іншими учасниками процесу. Перш за все, з прокуратурою та судами. Мова також іде і про взаємну довіру. Поліція та Прокуратура показують на один одного, поліція каже, що прокуратура рубає їм справи, а остання, що поліція не може зібрати нормальний матеріал для справи», – зазначив Владислав Власюк.

Під час мирних зібрань, поліція часто добре контактує з мітингувальниками. Експерти позитивно відмічають залучення до цього процесу жінок, що знижує градус напруги. «Але при цьому є ряд порушень, з якими ми постійно зіштовхуємося, і, на жаль, вони досі не виправлені. Наприклад, під час сутичок під Верховною Радою у серпні 2015 року, поліція не спромоглася відокремити агресивних людей від решти учасників мирного зібрання. Відповідно вони перевищили рівень фізичного насилля», – зазначила Ксенія Шиманська, Центр громадянських свобод, група громадського спостереження «ОЗОН». Вона також нагадала, що поліція не може безпідставно обмежувати мирні зібрання незалежно від політичних поглядів учасників таких зібрань.

Від Нацполіції також чекають розслідування злочинів проти Майдану та притягнення винних до відповідності. «Ми вимагаємо звільнення з лав поліції причетних до злочинів проти Майдану. Вони зараз на своїх посадах, це і колишні працівники «Беркуту». Ці люди порушили закон, залишаються на посадах і відчувають безкарність», – зазначив Олексій Гриценко.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі