Огляд ЗМІ за 8 березня 2017 року

 

Інформація про надважливий візит міністра МЗС П. Клімкіна до США видається дозовано і не дає можливості на даний момент уявити всю повноту домовленостей та обміну думок, що відбулися під час зустрічей міністра із  радником президента США з питань національної безпеки Гербертом Раймондом МакМастером та Державним секретарем Рексом Тіллерсоном. Український міністр порушив питання про активну роль США у необхідності перезапуску переговорів між підписантами Будапештського меморандуму. У той же час Клімкін був змушений зробити заяву про те, що ініціативи по зближенню США та РФ заради  збереження існуючого світового порядку «не заперечують інтересам України у контексті боротьби із російською агресією». На тлі цих заспокійливих заяв керівника українського МЗС, пролунала спільна заява до американських сенаторів П. Клімкіна та послів у Вашингтоні з Польщі, Грузії, Латвії, Литви та Естонії із проханням надати  допомогу у боротьбі проти втручання Росії.  

На третій день у ході Міжнародного суду ООН Україна наводила контраргументи проти тез Росії, які та виклала напередодні. Українські дипломати не втомлюються повторювати, що виступ Росії в Суді – пропаганда, яку вона виклала на 600 сторінках. Головною перемогою у ході вчорашнього засідання Суду є той факт, що Росія не заперечувала поставки зброї на Донбас. Інші аргументи української сторони РФ відкидає. Головна вимога українських дипломатів – створення умов, за яких Росія не зможе постачати зброю на Донбас та, тим самим, припинить фінансування тероризму. Однак, як експерти, так і самі дипломати підкреслюють, що даний Суд – довга справа, яка може затягнутися на роки, у той час як ситуацію на Донбасі потрібно урегулювати негайно. Експерти зазначають, що позиція України є незмінною – домогтися від світового співтовариства максимальної прихильності до себе, також українська  влада розраховує на всебічну допомогу: фінансову, військову, дипломатичну. Експерти зазначають, що Україна розраховує на підтримку НАТО, постійно інформуючи представників Альянсу про протиправні дії Росії.

Українська влада продовжує демонструвати протилежні підходи до питання про підтримку економічних зв’язків із окупантом – РФ.Практично в один день АМКУ дозволяє російській ТОВ “ВС Енерджі Інтернейшнл Україна” (VS Energy) купити більше 50% акцій енергопостачальної компанії ПАТ “Чернівціобленерго” та міністр ВСУ А. Аваков  закликає накласти санкції на «Сбербанк Росії» в Україні через те, що російський Сбербанк почав обслуговувати рахунки мешканців т.зв. ДНР та ЛНР. Окремі експерти наголошують на тому, що вихід «Сбербанку Росії» з українського ринку коштуватиме Україні 50 млрд.грн.

ГААГА: МІЖНАРОДНИЙ СУД УКРАЇНИ ПРОТИ РОСІЇ.

Українська делегація 8 березня 2017 року представила свої заперечення та додаткову аргументацію у відповідь на виступ Росії у Міжнародному суді ООН в Гаазі. “День 3: Україна дає власну оцінку позиції РФ”, –  повідомила на своїй сторінці у Facebook глава української делегації, заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль. “Радники РФ виявились винахідливими юридичними гімнастами – аби представити цілісну позицію вони використали усі можливі і неможливі зачіпки, які подеколи суперечать самим собі. Складається враження, що жоден суд в світі і жодна норма права не забороняє Росії безкарно нищити людей. Це не так. І ми досить аргументовано це доведемо”, – додала Зеркаль.

Цивільне населення в Україні, зокрема, у східній Україні та в окупованому Криму, є надзвичайно вразливим та потребує негайного захисту суду“, – наголосила глава української делегації Олена Зеркаль. Відтак, зазначила вона, під час слухань українська сторона чітко показала, що ситуація в Україні залишається небезпечною і потребує негайного правового втручання з боку Міжнародного суду ООН з метою захисту українців. “Просуванням етнічного російського домінування Росія має як ціль дискримінацію неросійського населення, зокрема, кримських татар та етнічного українського населення. Ці факти широко задокументовані авторитетними правозахисними організаціями”, – сказав представник України у Міжнародному суді ООН Гонджу Коу. Росія маніпулює даними щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму, про це під час публічних слухань у Міжнародному суді ООН в Гаазі 8 березня заявив один із представників інтересів України Джонатан Ґімблетт. “Росія сприймає кримських татар і українців як перешкоду для російського домінування у Криму”, – сказав він.

Російська сторона у Міжнародному суді ООН не заперечила, що постачає летальну зброю на схід України, натомість не вважаючи це порушенням конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. «Якщо ви уважно слухали презентацію пана Вордсворта (Самуель Вордсворт, представник Росії у суді), то ви почули, що він ніколи не заперечував абсолютно важливий факт про те, що Росія постачає легальну зброю угрупованням для атаки проти цивільних на сході України», – наголосив представник України у Міжнародному суді ООН Гарольд Гонджу Коу.

Сьогодні в Гаазі, в Міжнародному суді ООН, знову день України, коли наші дипломати відповідають на  вчорашні нісенітниці про “шахти, забиті радянською зброєю“. Але, ключове, наполягають на забороні РФ і далі поставляти зброю “шахтарям на шахти”. Слухаємо і підтримуємо Lana Zerkal і її колег”, – написала заступник голови ВР Ірина Геращенко у Facebook.

Міністерство закордонних справ України ухвалило рішення передати до Міжнародного суду ООН всі дипломатичні ноти, надіслані російській стороні після початку агресії, про це повідомив у виступі один з адвокатів української сторони, американський юрист Давід Зіонц.

Ми дуже гідно представили свою аргументацію. На жаль, у нас не було часу, щоб ми могли висвітлити всю ту брехню, яку ми почули вчора, але, я думаю, в нас ще буде нагода це зробити під час слухань по суті справи. І ми будемо готуватися до цього вже знаючи про те, що росіяни збираються нам закидати і як вони фальсифікують всі факти і події, які відбуваються як на сході України, так і в Криму”, – сказала Зеркаль.

Передбачити терміни розгляду справи у Міжнародному суді ООН важко, водночас Україна очікує отримати від суду часові рамки, в яких вона готуватиме меморандум до розгляду справи. “На підготовку меморандуму зазвичай надається 6-8 місяців, зважаючи на складність меморандуму”, – сказала Олена Зеркаль.

В останній день слухань у Міжнародному суді ООН українська сторона очікує від Росії посилення спроб маніпуляцій і фейків у викладенні своєї позиції. “Чекаємо багато бруду – дуже агресивного і неприємного. Я думаю, рівень бруду буде набагато вищим, ніж під час першого виступу РФ у суді”, – зазначила Олена Зеркаль.

Міжнародні суди не завжди можуть вчасно захистити постраждале цивільне населення Криму і Донбасу через свою забюрократизованість. “На жаль, ми бачимо недосконалість міжнародного права і з цим погоджуються, напевно, всі країни світової спільноти. Що ті інструменти, що ми маємо на руках з міжнародного права, вони є неповороткі і забюрократизовані”, – заявила віце-прем’єр з євроінтеграції Климпуш-Цинцадзе.

Україна представила союзникам по НАТО свою правову позицію про розгляд справи у Міжнародному суді ООН щодо порушення Росією міжнародних конвенцій. «Я сьогодні поінформував союзників, що Україна зробила, які факти представила, на який розвиток подій ми очікуємо», – аступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко. Він відзначив, що союзники по НАТО дуже високо цінують відкритість української сторони у питаннях інформування про реальний стан справ у протистоянні російській агресії.

ЄВРОІНТЕГРПЦІЯ УКРАЇНИ.

Петро Порошенко підписав закон “Про ратифікацію угоди про співробітництво між Україною та Європейською організацією з питань юстиції”, прийнятий Верховною Радою 8 лютого. Метою Угоди є посилення співробітництва між Україною та Європейською організацією з питань юстиції у боротьбі з тяжкими злочинами, зокрема організованою злочинністю і тероризмом. “Набуття нею чинності вдосконалить співробітництво між Україною і Євросоюзом та сприятиме координації розслідувань, які проводяться на території України і держав-членів Європейського Союзу. Укладення цього документу стало черговим кроком на шляху інтеграції України до європейського правового простору”, – зазначили в прес-службі президента.

9 березня комітет Європарламенту із громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ затвердить проект законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги. Це питання включено до порядку денного засідання комітету, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі. Далі, за процедурою, проект рішення про скасування візового режиму для України законодавчий орган ЄС проголосує на пленарному засіданні 5 квітня.

ОФІЦІЙНИЙ ВІЗИТ КЛІМКІНА ДО США.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на слуханні в підкомітеті Сенату США у Вашингтоні заявив, що нині не може бути мови про послаблення санкцій щодо Росії, а може йтися тільки про їхнє посилення. “Єдиним можливим шляхом взаємодії з Росією є взаємодія з позиції сили та міжнародної солідарності. Ніяких угод з Росією не повинно бути укладено, поки вона не виконає своїх зобов’язань. Я прошу цей підкомітет про рішучу підтримку у кількох напрямках. Оборонна зброя, яку надасть США, а також подальша військова та технічна підтримка, пошле правильний сигнал Кремлю”, – зазначив Клімкін.

Санкції залишатимуться до того часу, поки Росія не дотримуватиметься (своїх зобов’язань) щодо східної України та Криму”, – заявив в.о. речника Державного департаменту США Марк Тонер. “Секретар Тіллерсон підтвердив прихильність США до України та нашу обіцянку домогтися від усіх сторін, включно із РФ, виконання зобов’язань згідно із Мінськими угодами”, – підсумував Тонер.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін провів зустріч з радником президента США з питань національної безпеки Гербертом Раймондом МакМастером. Клімкін висловив сподівання, що досвід, який генерал-лейтенант МакМастер здобув під час вивчення стратегії гібридної війни РФ в Україні на доручення командування Армії США, дає йому можливість повною мірою зрозуміти виклики, з якими стикається Україна. Міністр також наголосив на необхідності подальшого поглиблення українсько-американського безпекового співробітництва у вимірах, які становлять спільний інтерес.

Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Грем запропонував виділити з федерального бюджету кошти на запобігання наслідків політики Росії щодо низки європейських країн, серед яких він назвав Україну, Польщу, Грузію та країни Прибалтики. За словами сенатора, проти Росії варто застосовувати “м’яку силу”, одночасно фінансуючи демократії, що формуються. Сенатор підкреслив, що скорочення обсягу фінансової допомоги Україні неприпустиме, навпаки, він має бути збільшений.

Звісно, ми потребуємо підтримки США для перезапуску переговорів підписантів Будапештського меморандуму“, – сказав він, виступаючи у вівторок на слуханнях у Сенаті США. За словами глави українського МЗС, “США мають відігравати ключову роль у переговорах і щодо Донбасу, і щодо Криму”. Київ, звинувачуючи Росію в анексії Криму та агресії на Донбасі, вказує на порушення Москвою Будапештського меморандуму і відсутність більш жорсткої реакції інших підписантів.

Неодноразово озвучені адміністрацією Дональда Трампа ініціативи зблизитися у відносинах з Росією не шкодять інтересам України в контексті боротьби з російською агресією. “Не тільки сьогодні, але вже багато разів наголошувалось (представниками команди президента Трампа), що Сполучені Штати мають чітку відданість цінностям, чітку відданість принципам”, – зауважив глава МЗС України, підкресливши, що для американської сторони залишається пріоритетом збереження існуючого світового порядку.

ЕКОНОМІКА.

Верхня палата федерального парламенту Канади абсолютною більшістю голосів підтримала ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою у другому читанні. Перед остаточним голосуванням у третьому читанні документ має повторно отримати погодження профільного комітету, однак зазвичай цей етап минає легко. Відповідно, фінальне голосування може відбутися вже наприкінці березня-початку квітня. Після затвердження Сенатом, наступним кроком з боку Канади на шляху до набрання Угодою чинності стане її підписання генерал-губернатором. Однак, аби Угода почала діяти, її має схвалити також парламент України.

Антимонопольний комітет України дозволив ТОВ “ВС Енерджі Інтернейшнл Україна” (VS Energy) купити більше 50 відсотків акцій енергопостачальної компанії ПАТ “Чернівціобленерго”. “Надано дозвіл ТОВ “ВС Енерджі Інтернейшнл Україна” (м.Київ) на придбання акцій ПАТ “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” (м. Чернівці), що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління”, – йдеться у повідомленні.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Виклик Генеральною прокуратурою на допит чотирьох народних депутатів (Олег Ляшко та Андрій лозовий – «РПЛ», Андрій Левус – «НФ», Андрій Білецький – позафракційний)  пов’язаний з можливою несплатою податків парламентаріями. “Причина проста – можлива несплата податків, оскільки в електронних деклараціях депутатів вказана певна сума готівки і, відповідно, виникає питання: чи були правильно сплачені всі податки цими депутатами”, – повідомила речник генерального прокурора Лариса Сарган.

Вища рада правосуддя отримала 66 заяв суддів про втручання у їхню діяльність щодо здійснення правосуддя, про це повідомили у ВРП. повідомлення про втручання у діяльність суду надійшло від Святошинського райсуду м. Києва, де розглядається справа екс-беркутівців, підозрюваних у розстрілі 48 активістів під час подій на Майдані. На втручання у свою діяльність ВРП та генпрокурору поскаржилася також суддя Солом’янського райсуду Києва Вікторія Кицюк. Згідно з документом, Кицюк заявила про своє затримання поліцейськими 21 лютого “без приводів та пояснень з боку поліції”. Своє затримання Кицюк назвала “чиненням тиску як на професійного суддю”. Серед заяв про втручання також міститься повідомлення від судді Окружного адмінсуду м. Києва Євгена Аблова, який заявив про тиск під час розгляду справи, у якій фігурує НАБУ як відповідач.

НАЗК пропонує надсилати пропозиції до проекту Стратегії розвитку НАЗК до 2020 року. “Звертаємось до колег – представників інститутів та організацій громадянського суспільства, експертів у сфері антикорупційної політики з проханням щодо надання пропозицій до проекту Стратегії розвитку Національного агентства з питань запобігання корупції”, – написав член НАЗК Руслан Рябошапка у Facebook. “Тому для НАЗК дуже важливо, щоб цей документ не лише був якісним, а й узгоджувався із очікуваннями суспільства від діяльності антикорупційного агентства”, – зазначив член Нацагентства.

 ЗАЯВА СААКАШВІЛІ ПРО ІНФОРМАЦІЙНУ АТАКУ З БОКУ АП.

Лідер “Руху нових сил”, екс-губернатор Одещини Міхеіл Саакашвілі заявляє, що Адміністрація президента розповсюдила по підконтрольних ЗМІ “темники” з його дискредитацією. “Адміністрація президента України сьогодні вранці роздала наступні інструкції всім підконтрольним ЗМІ, ботам і спікерам від БПП. Тези написані Гриньовим і Медведєвим і узгоджені з президентом на щотижневій PR нараді”, – написав Саакашвілі у Facebook. Серед тез “темників” – те, що екс-губернатор запам’ятався не конструктивними справами, а скандальним піаром та яскравими звинувачуваннями, зокрема, Арсенія Яценюка, Ігоря Коломойського, Арсена Авакова, Романа Насірова, Геннадія Труханова. Також там згадується, що на посту губернатора в Саакашвілі була повна підтримка президента, свій обласний прокурор Давід Сакварелідзе, свій головний поліцейський Гіоргі Лордкіпанідзе, його керівник обласної митниці Юлія Марушевська, його голови РДА.

В АП назвали маячнею заяви Саакашвілі про “темники”. “Як керівник одного з департаментів Головного департаменту інформполітики АПУ хочу заявити: поширена Міхеілом Саакашвілі інформація про себе недалека від правди. Але її не вигадують на Банковій. Усі заяви про темники – це цілковита маячня та самопіар цього політика, аби зайвий раз привернути до себе увагу”, – зазначив заввідділу головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента Володимир Горковенко.