Огляд ЗМІ за 5 березня 2017 року

 

Сьогодні відбудеться перший етап слухання справи України проти Росії у Міжнародному суді ООН. На думку експертів, це є вкрай важливий крок для української дипломатії в питанні повернення Криму та деокупації ОРДЛО. Українська сторона неодноразово підкреслювала, що повернення Криму та Донбасу під контроль України має відбуватися виключно мирним дипломатичним шляхом. Експерти оцінюють, що такий процес може тривати більше 5 років. П. Порошенко закликає світове співтовариство розширити санкції через «націоналізацію» українських підприємств на Донбасі.

Суд не обрав запобіжний захід щодо керівника ДФС Р. Насирова, адвокати якого наполягають на відводі судді. Сам керівник ДФС заблокований активістами у приміщенні суду.  Думки експертного середовища щодо перспектив «справи Насирова» різняться. Частина аналітиків вважають, що «справа Насирова» – це справа про системну корупцію системи,  яку в результаті перетворять с «справу Порошенка». Інші експерти кажуть, що активні дії НАБУ щодо Насирова – це результат розколу в середині БПП.  В усякому разі, контрольовані Президентом СБУ та ГПУ поки що утримуються від втручання в процесуальний процес, який веде НАБУ. Крім того, фахівці роблять акценти на великій кількості процесуальних помилок з боку НАБУ в «справі Насирова», що, вважають експерти, може надати підстави для передачі частини компетенції НАБУ іншим структурам, наприклад, – ГПУ. Медійно активний міністр фінансів Олександр Данилюк в черговому інтерв’ю підкреслив, що ДФС та Насиров є фактично некерованими, хоча де-юре ДФС має звітуватися перед Мінфіном. Також Данилюк відзначив супротив Насирова реформам, які ініціює Мінфін (зокрема, передачу баз даних від ДФС до Мінфіну та утворення Служби фінрозслідувань).  

На тлі загострення політичної ситуації в експертному середовищі активізується дискусія про необхідність корекції економічного курсу влади. Найбільш активні опоненти влади роблять акцент на тому, що уряд та НБУ проводять не самостійну, не проукраїнську економічну політику, яка визначається не програмою уряду, а Меморандумами із донорами України.  

МІЖНАРОДНИЙ СУД УКРАЇНИ ПРОТИ РОСІЇ.

“Завтра, 6 березня, у Гаазі розпочинаються слухання у справі Україна проти Росії в Міжнародному суді ООН. Це перші подібні слухання. Вони триватимуть чотири дні. Україна починає правову боротьбу, міжнародну протидію агресії Росії в юридичному полі, протидії окупаціі Криму і Донбасу, масовому порушенню прав людини”, – повідомила уповноважений з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях, народний депутат Ірина Геращенко. Вона зазначила, що позові проти РФ йдеться, що Москва порушила положення Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму і Конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації.

СПРАВА НАСИРОВА.

5 березня 2017 року у Солом’янському райсуді мало розглядатися питання щодо обрання запобіжного заходу по відношенню до Романа Насирова. Захист Насирова спочатку наполягав на критичному стані свого підопічного. «Лікарі сказали, що його (Насирова) потрібно лікувати… Його знову силоміць забрали з лікарні», – заявив адвокат Олександр Лисак. Окрім того, Лисак стверджує, що Насиров має сам вирішувати, брати йому участь у засідання чи ні. За висновками спеціалістів Інституту кардіології імені академіка М.Д.Стражеска не вказується необхідність лікування Романа Насирова у стаціонарі, про це заявив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Роман Симків, надавши при цьому суду довідку. «Вчора (4 березня), коли закінчилося судове засідання, ми отримали цю довідку, в якій в останньому абзаці сказано, що при стабілізації артеріального тиску пацієнт може отримувати лікування в амбулаторних умовах», – сказав прокурор САП Роман Симків.

Захист Насирова наполіг на заміну судді, що розглядає дану справу, через його упередженість. “Сьогодні вже не буде засідання”, –  заявив суддя Олександр Бобровник, пояснюючи, що передав справу до електронної системи розподілу справ, яка визначить слідчого суддю. “Це буде відбуватися завтра. Тобто сьогодні чергового слідчого судді по відводам немає. Він наказом не передбачений”, –  зазначив суддя. «У нас є рішення зборів суддів, яким ми встановили, що чергування у нас виключно в суботу… Щоб суддя Бобровник почав розглядати по суті клопотання, потрібно, щоб розглянули заяву про відвід. Для того, щоб розглянути заяву про відвід, потрібно визначити суддю, який уповноважений розглядати заяву про відвід.  В даному випадку, оскільки рішенням суддів було прийнято про те, що чергування виключно в суботу, в неділю в нас немає можливості, не те, що немає можливості, а є рішення, яке ми не маємо права порушувати. У зв’язку з цим заява про відвід судді Бобровнику буде передана завтра до канцелярії суду і розподілена на підставі положення про автоматизовану систему документообігу суду», – заявила прес-секретар Солом’янського суду міста Києва Яна Квітченко.

«Якщо не встигнути сьогодні обрати запобіжний захід, пан Насиров може встати і просто вийди з зали. Ми не маємо права будь-якого процесуального примусу після того, як сплине граничний строк затримання – 72 години», –  зазначив прокурор четвертого відділу САП Андрій Перов. Він повідомив, що «навіть при складанні нової підозри повторне затримання по одному й тому самому кримінальному провадженню без ухвали слідчого судді відповідно до вимог КПК не допускається».

«Якщо закінчиться передбачений законом строк затримання (термін спливає ввечері 5 березня), він (Насиров) підлягає звільненню», – заявив керівник САП Назар Холодницький. «Підозра офіційно надійшла до нашої канцелярії 8 лютого. Після чого неодноразово скликалися наради для усунення тих протиріч, які виникли у прокурорів. Потім ми вимагали додатково тих чи інших свідків. І після проведення низки обшуків, коли в середу (1 березня) ми отримали ухвали, підозра була погоджена», – зазначив Холодницький.

НАБУ закликало суддів не усуватися від виконання своїх обов’язків та забезпечити розгляд клопотання детективів про обрання запобіжного заходу для Насирова. “Заява речниці суду не є підставою для цього (його транспортування – ред.). Жодного офіційного документу з суду не надано”. На місці залишаються також детективи НАБУ. “Ми стоїмо, поки нам не дадуть офіційний документ“, – додали в НАБУ.

Народний депутат Мустафа Найєм закликав усіх небайдужих зібратися в неділю о 19:00 під будівлею Солом’янського суду Києва. “Здається, вони не зрозуміли. Або ми й далі живемо в цьому абсурді, ковтаючи цей маразм і чекаючи, коли нам знову плюнуть в обличчя. Або злодії, мародери, казнокради і шулери почнуть відступати. Справа Романа Насирова має стати моментом істини”, – написав депутат у Facebook. “Після того, як сплине час попереднього затримання – 72 години – о 23:00 – Насирова звільнять, і потрібна буде нова підозра і нове затримання…. за той час, поки їх підготують, Насиров може втекти, і подальші дії НАБУ та САП не матимуть результата”, – зазначив нардеп Мустафа Найєм.

Після заклику Найєма зібратися під судом, там з’явилися активісти автомайдану, які перекрили під’їзд до суду. Також присутні нардеп Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Юрій Дерев’янко, представники “Руху нових сил” Міхеіла Саакашвілі, Давид Сакварелідзе та інші активісти РНС, колишні бійці “Азова” та молодь з “Національного корпусу”. Активісти з “Національного корпусу” приїхали додому до голови Солом’янського суду Людмили Шереметьєвої та закликали її прибути на робоче місце для розблокування судового засідання щодо глави ДФС Романа Насирова. “Вона вдома. Ми переказали їй прохання прибути до суду… Готові забезпечити їй транспортування до суду”, – зазначили активісти. Згоди виїхати разом до суду Шереметьєва не дала, при цьому заявила, що викличе поліцію. Частина активістів лишається біля її будинку.

“Групою депутатів Верховної Ради буде ініційовано кримінальне розслідування стосовно голови Cолом’янського суду Людмили Шереметьєвої за зрив роботи суду. Відповідну заяву буде надіслано в Генпрокуратуру і НАБУ, якщо до 19-ї години неділі вона не виконає свої прямі обов’язки – а саме організувати роботу суду у справі Насирова”, – написав нардет Сергій Лещенко у Facebook. За його словами, нардепам “відомо, що в суботу ввечері Солом’янський суд відвідав Ярослав Головачов, який очолює Апеляційний суд Києва. І саме це призвело до сьогоднішнього колапсу у справі Насирова: голова Солом’янського суду Шереметьєва сказала не виходити на роботу другому черговому судді, зробивши неможливим розгляд відведення судді у справі Насирова в строки його перебування під вартою. Таким чином, було зроблено все, щоб до 23-ї години обрання запобіжного заходу Насирову так і не відбулося – і його відпустили з-під варти”.

“Після завершення терміну тимчасового утримання під вартою у працівників НАБУ і САП немає законних підстав обмежувати свободу пересування підозрюваного. Відтак озброєну охорону, яка супроводжувала затриманого, буде відкликано”, – повідомили у НАБУ. “Зважаючи на суспільний резонанс, який виник навколо цієї справи, готовий проявити громадянську ініціативу і всіляко продемонструвати готовність співпрацювати зі слідством і без всяких сумнівів – не залишати межі України”, – повідомив адвокат Насирова. “Таким чином, щоб уникнути будь-яких спекуляцій він дає згоду на тимчасове обмеження своїх конституційних прав, щоб дати можливість співробітникам НАБУ і САП цілодобово за ним спостереження, тобто або в стінах лікарні, або в стінах дому, аж до рішення слідчого судді”, – додав представник захисту голови ДФС

ЕКОНОМІКА.

НБУ та уряд повинні зосередитися на посиленні регулювання економіки грошово-кредитними засобами, аби уникнути ризику утворення політикою інфляційного таргетування “депресивної спіралі”, що здійснює гальмівний вплив на темпи економічного зростання країни, про це пише президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. За його словами, в українській економіці склався ряд особливостей, через які режим ІТ буде гальмувати економічне зростання. “НБУ розраховує, що у разі, якщо режим ІТ гальмуватиме зростання, девальвація гривні компенсуватиме цю ваду, стимулюючи експорт. Проте чомусь не враховано, що водночас девальвація генеруватиме інфляційні очікування, які знову доведеться гасити подальшими монетарними обмеженнями, — виникає самовідтворювана стагнація економіки”, – вказує автор. “Ймовірний вихід полягає у розробці системи структурно-інституційних змін, які мають посилити регульованість вітчизняної економіки грошово-кредитними засобами та забезпечити сумісність цих засобів з цілями економічного зростання. Для цього Національний банк та уряд повинні були б тісно поспівпрацювати, координуючи свої дії (що й передбачено Основними засадами)”, – підкреслює економіст.

РЕФОРМИ.

Міністерство фінансів України завершило роботу над законопроектом про державні банки, ухвалення якого передбачено програмою співпраці з МВФ та представленою в минулому році стратегією реформування державних банків. “Роботу над самим законопроектом ми закінчили, його розіслано на узгодження відповідно до процедури перед винесенням на Кабмін. Найближчим часом цей закон потрапить у парламент. Відсутність закону, до речі, не завадила нам створити дуже сильну наглядову раду Приватбанку”, – зазначив глава Мінфіну. “Стратегія не повинна передбачати тільки поліпшення роботи — це шлях у нікуди, якщо ми не прагнемо до того, щоб ці банки перейшли в приватну власність”, – зазначив Данилюк.

«Відновлення повноважень податкової міліції неприйнятне. Виходить, що ми не можемо створити щось нове, виключити корупцію й тиск на бізнес і, керуючись виключно наступністю, відновлюємо орган, який ганявся за бізнесом і тиснув на підприємців багато років. Як представник влади, я навіть поруч не хочу стояти з таким наміром. Це фактично повернення в минуле. Цілком деструктивний крок, який сповільнить, можливо, на роки створення нової Служби фінансових розслідувань», – заявив Данилюк. «Це дуже комплексна реформа, яка стосується кількох інституцій, включаючи Національну поліцію, податкову міліцію, СБУ», – додав Данилюк. Він також зазначив, що у цьому питанні багато чого залежить від Авакова. Від нього багато чого залежить. Адже він не тільки міністр, а ще й один із лідерів великої парламентської фракції. Тепер ці питання будемо доопрацьовувати. Але дуже важливо, щоб у цьому процесі ми не “заговорили” реформи. Я знову чую знайомі аргументи, що вони, мовляв, дилетанти та не розбираються в особливостях роботи силового блоку. Потрібні перевірені кадри, методи тощо. Але ж ми вже бачили, як працює силовий блок. І останнє, що ми хочемо зробити, — це створити нову структуру, яка працюватиме по-старому».

«До 1 квітня ми запускаємо реєстр автоматичного відшкодування ПДВ. Ми взяли цю функцію ведення та забезпечення прозорості реєстру на себе. Це дуже прозорий майданчик, відкритий реєстр. ДФС вносить інформацію, а Держказначейство автоматично відшкодовує. Все відкрито, просто та зрозуміло. Простий алгоритм, працюватиме як годинник. Мінфін не має права втручатися у реєстр. При цьому один прозорий реєстр ПДВ, реалізований за такими підходами, по сумі вирішує близько 60% проблем із маніпуляціями, які ми намагалися вирішити шляхом передачі баз у Мінфін. Звичайно, дехто хоче поховати й цю ініціативу. Але потрібно звикати, що ми суперники не з легких», – прокоментував Данилюк ситуацію із передачею баз даних від ДФС до Мінфіну. «Ми плануємо завершити розпочате та перепідпорядкувати собі всі бази фіскальної служби», – додав Данилюк.

Данилюк анонсує масштабну реформу митниці: «Я розумію потенціал. Точкові зміни дають обмежений результат. І дуже недовговічний ефект. Контрабанда триває, зловживання є. І, крім митників, у цьому відіграють величезну роль ще й інші силові структури. Ми зараз підготували реформу митниць й скоро будемо готові її презентувати. Відразу скажу, що зміни будуть масштабними. Щоб не просто виграти битву за бюджетні надходження, а створити реальні умови для розвитку бізнесу. І зміни будуть не на якихось окремих митницях, а в усій системі. Але ми розуміємо, що митниця — це лише одна нога ДФС». «Щодо податкової — другої ноги, то там теж потрібно дуже серйозно змінювати як саму структуру, так і принципи роботи. Поки що, на мій погляд, там усе дуже “кисло”», – зазначив Данилюк. За його словами, «успішність» реформи податкової системи спеціально підігнана під виконання вимог МВФ, насправді змін не відбулося. У результаті реформа ДФС нібито йде, але мало що змінюється. «Практично все, що було в програмі МВФ щодо податкового блоку, виконане. Але формально. Поки що, на жаль, усе реалізовується формально. Я намагаюся знайти інші інструменти».

 «Цій службі (ДФС) необхідний дуже серйозний струс. Тому ми розпочали принципові зміни, наприклад, спробувавши обмежити маніпуляції з базами даних, ампутувавши третю зайву ногу — податкову міліцію. Це для них струс», – заявив Данилюк. Для підвищення рівня зарплат нових кваліфікованих працівників, зокрема, аудиторів, Данилюк пропонує скоротити апарат ДФС, який, за його словами, не потребує наразі стільки працівників. «Той бізнес, який задоволений нинішньою роботою ДФС, — не бізнес. І при інших рівних, якщо робота ДФС зміниться, такий бізнес залишить ринок першим. Усі це чудово розуміють».

Данилюк вважає, що саме Мінфін має бути куратором Служби фінрозслідувань, за його словами, інші структури просто не мають необхідної компетенції. «Я наполягаю на тому, що куратором буде Міністерство фінансів. Давайте подивимося на досвід і практики структур, які займалися схожими проблемами в Україні раніше, — вони всі силові. У них і підходи такі — прийти, притиснути, зібрати данину й відпустити. Коли ці люди зустрічаються зі складними фінансовими порушеннями, вони недієздатні. Це як грати із шаховими гросмейстерами, застосовуючи прийом “Чапаєва”». За словами Данилюка, проект про утворення Служби фінрозслідувань може бути поданий в парламент вже 8 березня. «Нам дали тиждень на доопрацювання проекту. Сподіваюся, що наступної середи (8 березня 2017 р.) ми зможемо подати вже готовий документ».

БЛОКАДА ОРДЛО.

Європейський Союз і Сполучені Штати Америки можуть ввести персональні санкції проти юридичних і фізичних осіб, причетних до “націоналізації” українських підприємств в окупованих районах Донецької і Луганської областей, заявив заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв. “Мова йде насправді про захоплення, я б навіть сказав, про рейдерство з російської сторони, з боку російських бойовиків. Звичайно, це рейдерство жодній з цивілізованих країн світу не визнається і ми вже на сьогодні маємо чітку позицію і країн-членів ЄС, і США про невизнання – це перший етап. Другий етап – введення точкових санкцій проти тих власників і тих компаній, у тому числі російських, які можуть у перспективі стати власниками українських підприємств”, – розповів Костянтин Єлісєєв.

“Сьогодні, 5 березня, о 14:18 сторонні особи вкотре спробували заблокувати курсування вантажного поїзда на перегоні Вирівка  – Конотоп. За оперативною інформацією, у блокуванні руху поїздів беруть участь два народні депутати України та ще близько 100 сторонніх осіб. О 15:26 поїзд відновив рух”, – йдеться у повідомленні «Укрзалізниці». “Учасники блокади погодилися не перешкоджати руху поїздів та покинути місце блокування. … Зокрема, залізничники домовилися надавати раз на місяць народному депутату – учаснику блокування залізниці інформацію щодо перевезених вантажів між Україною та Росією. Окрім цього, усі поїзди на прикордонній станції Хутір-Михайлівський проходять необхідні процедури прикордонного та митного контролю”, – йдеться в повідомленні.  За фактом блокування залізниці у місті Конотоп на Сумщині розпочато кримінальне провадження. „Провадження відкрито за ст. 279 ч. 1 КК України „Блокування транспортних комунікацій шляхом перешкоджання або іншим способом, що порушило нормальну роботу транспортних засобів або створювало небезпеку життю людей”. До того ж, є звернення Конотопського відділення Укрзалізниці про завдані збитки зупинкою вантажних потягів”, – зазначила керівник відділу комунікації головного управління Нацполіції у Сумській області Ельвіра Біганова.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Вищий адміністративний суд України задовольнив клопотання судді Вищого господарського суду Артура Ємельянова, якого підозрюють у корупції, про скасування рішення Вищої ради юстиції про відсторонення його від посади. Крім того, суд постановив стягнути з ВРЮ на користь Ємельянова 1280 гривень судового збору.

“Вища кваліфікаційна комісія суддів готова надавати членам Громадської ради доброчесності інформацію з частини досьє, яка не містить персональних даних. Члени ради побоюються, що не встигнуть вчасно надати нам необхідні дані або негативні висновки. Ми їх заспокоїли, заявивши, що не проводитимемо співбесіду з кандидатом, доки не отримаємо таку інформацію. Прийнятний формат ознайомлення з досьє кандидатів на посаду судді до впровадження автоматизованої системи ми, здається, знайшли. Найближчими днями почнемо працювати в цьому режимі”, – зазначив голова комісії Сергій Козьяков. За його словами, ГРД отримав доступ до низки державних реєстрів, а також може використовувати інформацію з відкритих джерел та від громадян. Судячи з інформації на сайті НАБУ, Національне антикорупційне бюро також надає Раді певну інформацію.

“Співробітники Управління захисту економіки Нацполіції спільно з Військовою прокуратурою провели спецоперацію з викорінювання корупційної складової в лісгоспах від нижчої ланки до верхівки. … 10 затриманих у “Лісовій справі”, – написав Аваков у Facebook. Він повідомив, що сьогодні, 5 березня, затримали в.о. начальника й екс-керівника Управління лісового і мисливського господарства Рівненської області і 8 директорів лісгоспів. “Які “сумлінно” працювали навіть у  вихідні дні”, – з іронією додав міністр. “15 тисяч євро і 5 тисяч доларів привезли директори лісгоспів керівництву управління. Зазначену суму мали передати перевіряючим з Держлісагентства за приховування виявлених порушень”, – написав Аваков і додав: “Корупція в класичному вигляді, якісно задокументовані і ті хто, брав і ті, хто давав”.

ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ ТА ВІЙСЬКОВА СФЕРА УКРАЇНИ.

“Існує бюджет 2017 року – діючий акт, в якому визначено 350 млн доларів допомоги (Україні) в 2017 бюджетному році. Далі приймаються акти щодо імплементації цього рішення. Те, що розглядається зараз – це 150 млн дол., які будуть надаватися до 1 жовтня поточного року”, – зазначив Посол України в США Валерій Чалий. За його словами, дані кошти мають бути перераховані Україні у якості військової допомоги Україні від США, у тому числі і у вигляді поставок летального зброї.

Інформація про те, що Україна нарощує військовий експорт в Росію, яка з’явилась у ЗМІ, не відповідає дійсності, оскільки журналісти, що представили її, некоректно витлумачили матеріали нової доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI) про озброєння та міжнародну безпеку, про це заявляє співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Автор вказує, що одне з відомих українських видань не так давно представило матеріал відповідного змісту, підкріплений даними доповіді SIPRI і навіть скріншотом з його сайту. “На згаданому вище скріншоті є відповідне застереження про TIV, але “автори” матеріалу з якихось причин не звернули на нього уваги. Твердження, що “минулого року Україна експортувала до РФ продукції військового призначення на 169 млн дол.”, без зазначення, що це “169 млн дол. TIV”, а не реальні “169 млн дол. грошей”, — досить некоректне трактування даних першоджерела”, – йдеться в статті.