Київ
,

Реформа прокуратури відбулася на законодавчому рівні, на якісні зміни ще треба почекати – експерти  

Київ, 20 березня 2017.

З реформою прокуратури, вона тепер «обертається» навколо процесу та представлення державного обвинувачення у суді та більше не є наглядовим органом. Однак зміни сталися здебільшого у законодавчій сфері, ані культури органу, ані якості його кадрового наповнення вони поки що не торкнулися. Таку думку висловили експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Мова йде про ті вартості та світогляд, які панують в установі, те, що люди, які там працюють вважають нормальною поведінкою. «Прокуратура є наслідком української правової системи, вона не впала з іншої планети. Людина, яка може стати прокурором, знає , що її батьки мали сплатити хабар, щоб вона вступила у юридичний виш. Прокуратура також частина та наслідок радянщини. Є свого роду феодалізм, до недавна ніхто не міг собі дозволити проїхатись на ліфті з Генеральним прокурором. Залишається велика різниця у ієрархії та рівні зарплати», – вважає Богдан Вітвіцький, спеціальний радник Генерального прокурора України, колишній федеральний прокурор США.

Якісна зміна основного складу не може бути зроблена за півтора роки. Швидко змінити культуру у великій системі також не вийде. Якісні зміни розпочалася, але вони будуть тривати ще довго. «Від прокуратури ми очікуємо результативності, виконання функцій, передачі справ до суду, та якісної підтримки обвинувачення у суді, за як не соромно. Але що ми маємо? Є старі кадри. Останні 10 років добір проходив за основним критерієм «лояльності до керівництва». Лише останні два роки ці критерії змінилися», – зазначила Валентина Теличенко, голова робочої групи з питань реформування органів прокуратури (Громадської ради з питань реформ) Генеральної прокуратури України.

Зміни до Конституції передбачають, що система прокуратури має виступати як адвокат держави, представляти інтереси та захищати права потерпілих у суді. Однак зараз немає ані усвідомлення цієї нової ролі, ані готовності сідати за стіл переговорів та говорити про нові функції, які вона має виконувати у відповідності до реформи. «Ціннісно прокуратура розрахована на «знайти та обвинуватити людину». Зараз її задача – показати цифри з кількістю порушених кримінальних проваджень із повною невідповідністю винесених кримінальних вироків.  Зараз дуже низький рівень представництва інтересів держави, прокурори нездатні у суді доводити позицію та обґрунтовувати докази», – наголосила Олена Сотник, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

Серед перепон на шляху реформ є і більш глобальні проблеми. Зокрема, нерозуміння місії, яка стоїть перед прокуратурою. «Метою має бути невідворотність покарання та забезпечення права на справедливий суд. Основна проблема реформи всього силового блоку – це має бути єдина система та єдина концепція реформування»,- зазначила Наталія Дрьоміна-Волок, доктор юридичних наук, доцент, професор і завідувачка кафедри цивільного, господарського права та процесу Академії адвокатури України. «Реформа прокуратури буде відбуватися не стільки під власним прапором реформи прокуратури, але у царині реформи процесу. Процес – це та сфера, де відбуватимуться дискусія та боротьба за повноваження та можливості», – вважає  Антон Льовін, кандидат юридичних наук, старший юридичний аналітик Democracy Reporting International (Офіс зі сприяння демократії) в Україні.

Поділитися у соцмережах

Вконтакте Twitter
Більше новин по темі