Огляд ЗМІ за 6 квітня 2017 року

ВИСНОВКИ.

Вночі збройні сили США випустили 50 крилатих ракет “Томагавк” по сирійських урядових цілях у відповідь на хімічну атаку в провінції Ідліб, жертвою якої стали десятки людей. Раніше російський президент Володимир Путін, навпаки, наголошував на тому, що неможливо висувати безпідставні звинувачення проти будь-кого до проведення ретельного та позбавленого емоцій розслідування. Міжнародні спостерігачі роблять акцент на тому, що фактично почалося офіційне дистанціювання Трампа від Путіна. Про «складні переговори» пишуть світові медіа, анонсуючи зустріч Лаврова та Тіллерсона, яка запланована на наступний тиждень у Москві. Темами розмови будуть двосторонні відносини, боротьба з тероризмом, урегулювання сирійського та інших конфліктів чи становище на Корейському півострові, а також українське питання та Мінський процес.

Депутати Європейського парламенту більшістю голосів підтримали надання Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України. 521 депутат проголосував «за», 75 були проти та 36 утрималися. «Україна обрала шлях всеосяжних реформ. Успіх цих реформ повинен дозволити Україні стати справжньою європейською країною. Україна виконала усі критерії, і це є очевидними чинником, що візи повинні бути скасовані», – відзначила хорватська парламентарій Дубравка Шуіца. Експерти зазначають, що 75 голосів «проти» – це і є відображенням впливу Росії на ЄС, тобто незначним. Петро Порошенко зазначив, що це впевненій крок до безвізу, проте ще не остаточний (ще є декілька формальних кроків). Українські експерти роблять акцент на тому, що дуже важливим фактором стає якість імплементації законодавства, ухваленого задля отримання безвізу із ЄС.

Петро Порошенко закликає ЄС розглянути пропозицію ЄНП розробити аналог «плану Маршалла» для України. Українські аналітики роблять акцент на тому, що надання Україні безвізового режиму може стати стартом нової електоральної кампанії, яка може бути успішною для правлячої коаліції. В самій коаліції  відбувається певне переформатування, видима частина якого полягає, по-перше, в публічній підтримці – «на відміну від БПП» (як сказав Яценюк) – лідером НФ А. Яценюком діючого прем’єра В. Гройсмана. По-друге, в різних оцінках ефективності окремих урядовців та керівників ДП. Так, один з лідерів БПП О. Кононенко наголосив на тому, що він не впевнений у тому, що настав час призначати Супрун міністром. Більше того, Кононенко не виключив звільнення Супрун з уряду восени 2017 р. (Нагадаємо, раніше прем’єр Гройсман підтримав діяльність в.о. міністра охорони здоров’я). Крім того, один з лідерів БПП наголосив на тому, що готується заміна керівника НКРЕКП, а також, що у нього є певні питання до ефективності інвестування державних грошей НАК «Нафтогаз». Фактично, видимі процеси свідчать про те, що у фракції БПП наростають центробіжні тренди, які обумовлені зростанням самостійності Гройсмана та його «бажаністю» в якості політичного партнера з боку інших політичних сил.

Володимир Гройсман закликав країни Балтії допомогти Україні отримати розширені торгівельні преференції із ЄС. Експерти неодноразово критикували розмір торгівельних квот, прописаний в Угоді про асоціацію (деякі з них вичерпують за лічені дні).

Нардеп Ганна Гопко вважає, що отримання безвізу Україною позитивно вплине не лише на туризм, а й на інвестиційний клімат у державі. Ганна Гопко переконана, що для західних інвесторів безвіз з Україною буде означати те, що наша держава реформується. Експерти також зазначають, що попри позитивні відгуки, у ЄП також звучали ноти стурбованості через ситуацію із е-декларуванням антикорупційних ГО.

Україна продовжує вести діалог Заходом, аби заручитися його підтримкою у боротьбі із Росією, в тому числі із НАТО, відзначають експерти. Така позиція української дипломатіє має певний успіх, в переважній більшості безпекових кейсів Захід солідарний із Україною. “Захист України є захистом для нас самих”, – заявив Голова Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі. Голова ВР Андрій Парубій зробив пропозицію НАТО прийняти окрему резолюцію, що засвідчить визнання агресії Росії в Україні. На думку експертів, таке рішення має не дати НАТО «передумати» про підтримку України. Крім того, це може стати зайвим аргументом України у міжнародних судах. Захід все ще не бачить альтернатив «Мінську» в питаннях урегулювання конфлікту на Донбасі. «Я думаю, що Україна залишиться без підтримки західних партнерів, якщо вийде з переговорного процесу», – сказала посол США в Україні Мері Йованович. Експерти вважають, що українська влада також зацікавлена у збереженні «Мінську, адже суспільству треба демонструвати хоча б якісь дії для припинення конфлікту, а альтернативи «Мінську» не бачать як на Заході, так і у Києві.

Голова НБУ Валерія Гонторева підтвердила те, що йде у відставку. Проте ні дати, ні кандидатури на її місце вона не озвучила. “Це питання до Ради та Президента України. Я не знаю. Я пишу заяву про відставку, а не призначаю нікого”, – сказала Гонтарева. Біля її будинку зібралися активісти, які заблокували виїзд її машини, вони звинувачують її у «підтримці російських банків». Про плани «фізичного» закриття російських банків повідомив «Національний корпус». Гонтарева повідомила, що загальний обсяг заборгованості платоспроможних банків перед НБУ за кредитами рефінансування з початку 2017 року зменшився на 34% до 15,2 млрд грн.

Директор прес-офісу МВФ Джеррі Райс не виключає, що Україна може отримати нинішнього року ще три транші від МВФ в загальній сумі $4,4 млрд. Він акцентував, що все залежатиме “від здатності (української) влади своєчасно виконати зобов’язання по реформах в рамках програми”. Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко повідомив, що із першого травня відбудеться заплановане підвищення пенсій на 10% для 8 млн пенсіонерів. Експерти нагадують, що дефіцит ПФУ становить 143 млрд грн. Він також вважає, що у пенсійній реформі принцип «справедливості» має замінити «урівняловку».

Народні депутати ухвалили закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей”. Експерти зазначають, що дане рішення має на меті піднімати престижність військовослужбовців у суспільстві. Також не останню роль відіграє належне фінансове забезпечення військовослужбовців. Для реалізації соціальних гарантій не завжди є достатня кількість грошей у бюджеті, вважають експерти. Це призводить до того, що юридично військовослужбовець має певні права та гарантії від держави, проте де-факто не може їх реалізувати через брак коштів. У Києві мітингують водії маршрутних таксі, які вимагають від влади компенсації безоплатного проїзду військовослужбовців. Навколо даної теми часто виникає суспільний резонанс, коли водії відмовляються безплатно везти військовослужбовців.

Верховна Рада проголосувала за закон про автономізацію медичних закладів та перехід на європейську модель управління медициною.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ. ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • У Санкт-Петербурзі відбулися похорони жертв вибуху у метро (1633 публікації у ЗМІ)
  • В ЄП можуть відмінити безвіз, якщо Україна згорне реформи (567 публікацій у ЗМІ)
  • Унаслідок хімічної атаки в Сирії загинули 27 дітей — ЮНІСЕФ (507 публікацій у ЗМІ)
  • “Залишається ще дуже багато роботи і мало часу”, – виконавчий директор Євробачення-2017 (252 публікації у ЗМІ)
  • Після протестів у Полтаві порушено п’ять кримінальних справ (111 публікацій у ЗМІ)

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ З ЄС.

Депутати Європейського парламенту більшістю голосів підтримали надання Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України, повідомив президент України Петро Порошенко. “Щойно надійшла новина, що 521 голос в Європейському парламенті “За” безвізовий режим з Україною. Я вітаю всіх, хто до цього доклав максимум зусиль! І я вітаю тебе, Український народе, я вітаю тебе, Україно”, – повідомив президент.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що позитивне голосування в Європарламенті питання про надання Євросоюзом безвізового режиму для українців ще не означає скасування віз, але влада України працює над тим, щоб остаточне введення “безвізу” не було відкладено на більш пізні терміни. “Я хочу наголосити, що це ще не відкриття кордону. Ми ще чекаємо рішення Ради ЄС, ми старанно працюємо, щоб ніхто не відсунув і не відтермінував цей процес”, – сказав П. Порошенко. За словами глави Української держави, “пропутінські представники” в Євросоюзі намагаються завадити Україні отримати безвізовий режим і останні дебати в Європарламенті це підтвердили.

Президент України Петро Порошенко сподівається, що європейські партнери обговорять ініціативу Європейської народної партії про розробку “плану Маршалла” для України. “Я повторюю знову і знову, що Україні потрібен свій “план Маршалла”. Такий самий план, який допомагав відновити Європу з попелу Другої світової війни”, – сказав П. Порошенко.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав владу Латвії, Литви та Естонії підтримати Київ у питанні надання Європейським Союзом торгових преференцій для України. “Ми просимо вас на рівні Європейського Союзу підтримати Україну в питанні додаткових торговельних преференцій для України в такий досить складний час”, – заявив прем’єр під час зустрічі з прем’єр-міністрами Латвії, Литви і Естонії в Києві в четвер.

Надання Україні безвізового режиму з країнами ЄС стане сигналом для припливу інвестицій та розвитку туризму, вважає голова парламентського комітету із закордонних справ Ганна Гопко. “Надання безвізового режиму – це величезний сигнал для західного капіталу… що в Україні змінилися певні правила гри, покращилися умови для інвестування”, – сказала Г. Гопко.

Віце-прем’єр-міністр України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що надання Європейським Союзом безвізового режиму для українців, як і будь-який інший успіх або досягнення України, дратуватиме керівництво Російської Федерації. “Будь-який успіх України дратуватиме політичне керівництво Росії, і ми це з вами розуміємо”, – сказала вона.

УКРАЇНА НА ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ АРЕНІ.

Голова Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі заявляє, що і держави-члени НАТО, і Парламентська асамблея НАТО повністю підтримують процес реформ в Україні та засуджують нелегальну анексію Криму та агресію РФ на Донбасі. “Захист України є захистом для нас самих”, – сказав П. Аллі під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком. Як повідомляється на офіційному сайті глави Української держави в четвер, під час зустрічі було відзначено важливість координації зусиль у сферах кібербезпеки та протистояння агресивній пропаганді з боку РФ. П. Порошенко зазначив, що нинішнє співробітництво між Україною та НАТО, зокрема в рамках парламентської співпраці з ПА НАТО, відіграє важливу роль у протидії агресії РФ проти України.

Питання протистояння дезінформації, поширюваній Російською Федерацією, актуальне і для України, і для інших європейських країн, вважає президент Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі. “Ми всіляко підтримуємо реформи, що відбуваються в Україні, і ми маємо більше і краще інформувати про те, що відбувається в Україні, тому що перед Україною та західними країнами стоїть проблема, як протистояти дезінформації Росії”, – заявив П. Аллі.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій виступив із пропозицією ухвалити на весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО в Тбілісі резолюцію про російську агресію проти України та Грузії. “Для України буде важливо, щоб на Парламентській асамблеї НАТО, найближчій, було ухвалено окрему резолюцію щодо російської агресії проти України та Грузії, окупації Автономної Республіки Крим. Цю ініціативу можна було б внести на розгляд весняної сесії ПА НАТО в Тбілісі”, – сказав А. Парубій.

Колишній прем’єр-міністр України (2014-2016 рр.), лідер партії “Народний фронт” Арсеній Яценюк пропонує партнерам України з Північноатлантичного альянсу подумати над створенням формату НАТО+. “Коли ми говоримо про НАТО, то я думаю, що наші партнери з НАТО мають подумати над новим форматом співпраці, я б його назвав НАТО+. Не бійтеся постачати оборонне озброєння Україні, не бійтеся Росії”, – заявив екс-прем’єр.

Посол США в Україні Марі Йованович вважає, що в разі, якщо Україна відмовиться від Мінських домовленостей і вийде з переговорного процесу, вона може позбутися підтримки західних партнерів. “Якщо ми відійдемо від Мінська, коли я кажу “ми” я вважаю важливим, що міжнародне співтовариство об’єдналося навколо України … дуже гарні партнери в цьому переговорному процесі. Я думаю, що Україна залишиться без підтримки західних партнерів, якщо вийде з переговорного процесу”, – сказала М. Йованович.

Обмежувальні заходи щодо Російської Федерації залишаться в силі доти, доки Росія не припинить своїх агресивних дії щодо України, заявила посол США в Україні Марі Йованович. “Ми продовжуємо підтримувати роботу в рамках “нормандської четвірки” щодо “Мінська” (виконання Мінських угод – ІФ). Ми вважаємо, що Росія несе відповідальність за Мінські угоди. Санкції продовжать діяти доти, доки Москва не припинить ті дії, які призвели до цих санкцій”, – сказала М. Йованович.

Оборонна угода з Канадою полегшить вирішення багатьох завдань та сприятиме реформуванню України. Про це розповів посол України в Канаді Андрій Шевченко. «Ми намагалися охопити усі можливі напрямки, безпосередньо необхідні для вирішення оборонних завдань, але так само і для нашої військової реформи. Тому що йдеться не лише про вирішення проблем, пов’язаних із війною, але й про ширші речі», – сказав Шевченко. Він пояснив, що укладена угода передбачає п’ять пріоритетних напрямків співпраці: оборонні розробки і виробництво, матеріальне забезпечення, логістику, оборонну політику, військову освіту. За його словами, українська сторона намагається отримати максимально практичний результат від імплементації угоди.

ОНОВЛЕННЯ СКЛАДУ ЦВК.

Консультації щодо оновлення складу Центральної виборчої комісії тривають, заявляє голова Верховної Ради України Андрій Парубій. “Тривають ще дискусії. Я дуже сподіваюся, що найближчим часом вони завершаться”, – сказав А.Парубій. Він зазначив, що ці дискусії точаться майже щодня. “Деякі з кандидатів, які були в списку, нині обіймають інші посади в органах державної влади. Відповідно фракції, які їх рекомендували, мають внести кандидатури на заміну. Президент дав згоду, що якщо фракція замінить когось за своєю квотою, він замінить у поданні цю людину. І ми зможемо отримати подання, яке матиме більшість у залі”, – сказав А.Парубій.

РЕФОРМИ.

Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради рекомендує парламентаріям прийняти у другому читанні і в цілому прийняти проект закону про введення 75% квоти на використання державної мови на телебаченні. Члени комітету розглянули 159 поправок до законопроекту. Зокрема, врахована поправка про захист просвітителя мови шляхом заміни поняття “регіональні мови” на “мову корінного народу”. Комітет відхилив поправки про зниження квоти української мови до 55% і 35%, внесених представниками фракції “Опозиційного блогу”.

Народні депутати направили на повторне друге читання у профільний комітет законопроект “Про ринок електроенергії України”. За ухвалення законопроекту №4493 в цілому проголосували лише 211 депутатів з мінімально необхідних 226, після цього парламентарії 265 голосами направили цей законопроект на підготовку до повторного другого читання в комітет. Законопрект визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Народні депутати ухвалили закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей”. “Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції, здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.

З 1 травня 2017 року відбудеться перше підвищення мінімального розміру пенсій на 10%, яке стосуватиметься 8 млн пенсіонерів. «У держбюджеті України на 2017 рік зафіксоване підвищення прожиткового мінімуму і мінімального розміру пенсій двічі протягом року – з 1 травня 2017 року і з 1 грудня 2017 року. Тобто для 8 млн пенсіонерів, розмір пенсійних виплат яких залежить від мінімальної пенсії, зросте щонайменше на 10%. Це та мінімальна програма підвищення соціальних стандартів на цей рік, яка на сьогодні вже зафіксована», – наголосив Розенко.

Модель осучаснення пенсій, яка буде застосована під час проведення пенсійної реформи, має забезпечити дотримання принципу соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні. «У нас немає дискусії в уряді на тему, чи проводити осучаснення пенсій чи не проводити. Безумовно – проводити. Адже протягом останніх 4 років осучаснення пенсій не було. При обрахунках ми будемо дотримуватися принципів соціальної справедливості. Для нас головне – не допустити «зрівнялівки». Тобто, більший розмір відшкодування повинні отримати ті пенсіонери, котрі мають більший трудовий стаж», – підкреслив віце-прем’єр.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко сподівається, що модель монетизації усіх видів пільг буде розроблена до кінця 2017 року. «У програмі діяльності уряду на 2017 рік у нас зафіксований перехід до монетизації пільг. Зараз цим займається Міністерство соціальної політики. І я сподіваюся, що до кінця року ми будемо мати модель монетизації всіх пільг в Україні», – сказав він. Розенко зауважив, що протягом двох останніх років уряд вже зробив низку серйозних кроків щодо переходу до монетизації пільг. «У нас вже є пільги, які видаються в монетизованій формі. Так, наприклад, це пільги на придбання твердого палива», – зазначив він.

СУДОВА РЕФОРМА.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що парламент розгляне законопроект про Конституційний суд наступного вівторка, 11 квітня. Про це він сказав, відкриваючи засідання парламенту. “Сьогодні ми мали розглядати два дуже фундаментальні законопроекти – про ринок електроенергії і Конституційний суд… Учора, провівши дискусію з двома головами комітетів, ми дійшли розуміння, що два таких важливих і об’ємних законопроекти буде важко розглянути в один день, і вирішили, що законопроект про ринок електроенергії розглянемо сьогодні, а законопроект про Конституційний суд – наступного вівторка”, – сказав він.

Збори суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом таємного голосування повторно обрали Бориса Гулька на посаду голови суду. Про це інформує прес-служба суду. “Головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ переобрано Бориса Гулька”, – йдеться у повідомленні.

ЕКОНОМІКА.

Прем’єр-міністр Литви Саулюс Сквярняліс заявляє, що Вільнюс підтримує Польщу в суді щодо “Північного потоку-2”, а Україна має залишитися основним транзитером російського газу до Європи. “Ми підтримуємо ваше прагнення залишатися транзитною країною, і Україна надалі має залишатися важливим транзитним шляхом для Європи. І ми вирішили підтримати польську сторону в судових розглядах з приводу запуску “Північного потоку-2”, – заявив прем’єр Литви.

Товарообіг в $1 млрд між Україною та Литвою має бути досягнуто передусім за рахунок поглиблення співробітництва в енергетичній, військово-технічній, транспортній сферах, туризму та освіти. Про це повідомляє Урядовий портал. “Ми взяли орієнтир на те, щоб вийти на 1 млрд доларів нашого товарообігу, було б дуже добре”, – цитує Володимира Гройсмана сайт КМУ. “Сторони також торкнулися питання поглиблення співробітництва України та Литви в енергетичній, військово-технічній, транспортній сферах, туризму та освіти”, – йдеться в повідомленні.

Україна планує збільшити кількість підприємств, які мають право на експорт м’яса птиці до Королівства Саудівської Аравії, налагодити експорт яловичини та розширити асортимент експорту харчової продукції. Про це заявив голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа. “Зараз право експорту м’яса птиці та продуктів з нього до Саудівської Аравії мають чотири українські підприємства. Ми зацікавлені як у збільшенні їх переліку, так і у розширенні асортименту харчової продукції до вашої країни”, – зазначив Володомир Лапа.

Чотири компанії, що входять до державного холдингу НАК “Нафтогаз України” сплатили 68,9 млрд податків та зборів або близько 12% доходної частини державного бюджету 2016 року. Про це йдеться у повідомленні НАК “Нафтогаз України” у Фейсбук. “Група Нафтогаз стала найбільшим платником податків за 2016 рік. В десятці найбільших платників податків до бюджету 4 компанії групи: Нафтогаз, Укргазвидобування, Укрнафта та Укртрансгаз”, – йдеться у повідомленні.

Загальний обсяг заборгованості платоспроможних банків перед НБУ за кредитами рефінансування з початку 2017 року зменшився на 34% до 15,2 млрд грн. Про це інформує прес-служба регулятора. “З початку 2017 року загальний обсяг заборгованості платоспроможних банків перед Національним банком за кредитами рефінансування зменшився на 7,7 млрд грн, або на 34%. Станом на 5 квітня 2017 року цей показник становив 15,2 млрд грн”, – йдеться у повідомленні.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Шевченківський райсуд столиці в закритому режимі розглядатиме справу першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Переломи та першого заступника голови правління ПАТ «Одеський припортовий завод» Миколи Щурікова, яких звинувачують у розтраті майна підприємства.  Відповідне рішення ухвалив суддя, задовольнивши клопотання захисту підозрюваних. Про це інформує Спеціалізована антикорупційна прокуратура на своїй сторінці у Facebook. «Суд розглянув клопотання захисника обвинуваченого Щурікова М.О. про продовження розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні. За результатами підготовчого судового засідання, вказане клопотання захисту задоволено та ухвалено рішення про подальший розгляд у вказаному кримінальному провадженні у закритому судовому засіданні», – йдеться у повідомленні.