ВИСНОВКИ.
Росія, Іран та прибічники Асада заявляють, що США перейшло «червону лінію», здійснивши ракетний удар по авіабазі у Сирії, з якою здійснювалася хімічна атака цивільного населення. Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що дії Трампа знаходяться на межі військового зіткнення із Росією у регіоні. У той самий час Трамп не виключає можливості повторення ракетних атак проти військ Асада, якщо не буде знайдено політичного рішення. Напередодні зустрічі держсекретаря США Рекса Тіллерсона із Путіним Пентагон розповсюджує інформацію про причетність (ймовірну) РФ до хімічних атак армії Асада. Глава МЗС Британії Борис Джонсон скасував візит до Москви, запланований на 10 квітня, через останні події у Сирії. Петро Порошенко підтримав рішення Дональда Трампа про атаку військових сирійських баз.
Експерти зазначають, що Трамп фактично відмовився від концепції «невтручання», яку він просував під час передвиборної гонки. Трамп також розглядає можливість розширення санкцій проти Росії через підтримку Асаду в Сирії. Окрім активізації у Сирії, США також зацікавлені врегулювати «ядерне питання» у КНДР. Дане питання Трамп обговорював із Президентом Китаю, якого закликав застосувати свій вплив на КНДР із метою відмови їх від ядерної зброї. Рада національної безпеки при президентові США представила Дональду Трампу сценарії протидії ядерній програмі КНДР. Зокрема, розглядається фізичне усунення лідера КНДР Кім Чен Ина та інших високопосадовців, під контролем яких знаходиться ядерна програма країни.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що має намір провести 5 крупних реформ до кінця цього року. Так, на реформування очікує пенсійна система, має бути прийнятий новий закон про приватизацію частини держпідприємств, земельні відносини, медицини та освіти. Експерти зазначають, що уряд має значні зобов’язання перед МВФ у проведенні реформ. Найбільше увагу експертів привертає реформа ПФУ. Гройсман має намір провести пенсійну реформу, яка б підвищила пенсії частині населення вже у цьому році. Так, підвищення заплановані із 1 травня та 1 грудня приблизно на 10% для 8 млн чоловік. Володимир Гройсман запевняє, що пенсійна реформа не передбачає підвищення пенсійного віку. Експерти неодноразово звертали увагу на те, що у Меморандумі з МВФ прописане поступове підвищення пенсійного віку до 63-65 років. Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко заявив, що за три місяці до ПФУ надійшло на 4 млрд грн більше, ніж планувалося. На його думку, це є наслідком збільшення МЗП до 3200 грн. У Мінсоцполітики заявляють, що збільшення мінімальних зарплат не призвело до збільшення цін. Володимир Гройсман також обіцяє підвищення зарплат медикам. Земельна реформа, за задумкою Гройсмана, повинна утворити в Україні клас фермерів із земельними ділянками не більше 200 га. Гройсман вкотре заявив, що не бачить причин для відставки Уряду.
Директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен заявила, що часта зміна урядів негативно впливає на процес реалізації реформ. Сату Кахконен також відзначила вкрай неефективне держуправління в Україні. Вирішальними для оздоровлення української економіки можуть стати чотири реформи: пенсійна, земельна, медична та антикорупційна, вважає Сату Кахконен. Вона зазначає, що кошти, виділені для реалізації проектів Світовим банком часто просто не використовуються, що, на її думку, відображає ставлення українських чиновників до реформ.
Влада має намір перезапустити роботу НАЗК. Член НАЗК Руслан Рябошапка повідомив, що чинну голову НАЗК Наталію Корчак не змогли зняти з посади шляхом голосування у НАЗК – не вистачило голосів. Експерти зазначають, що є ще два можливі способи: добровільна відставка Корчак та прийняття нового закону, який би передбачав проведення нового конкурсу. Мінюст вже підготував такий законопроект, який передадуть у Раду в понеділок 10 квітня. Даний законопроект передбачає проведення нового конкурсу на обрання членів НАЗК, введення одноосібної відповідальності за роботу агентства та встановлення обмеження на преміювання членів НАЗК у розмірі не більше 50% від окладу. Також міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що Уряд виділить додаткові 66 млн грн на придбання серверів для забезпечення роботи системи НАЗК, він також розраховує, що буде введено другий модуль, який передбачає автоматизовану перевірку декларацій, як це і задумувалося. Петренко зазначив, що для установи із бюджетом в 600 млн грн НАЗК працює вкрай неефективно.
Іноземні члени наглядової комісії НАК “Нафтогаз України” і її голова Юлія Ковалів завили про намір піти у відставку 30 квітня у разі невиконання Кабміном плану дій з корпоративного управління компанією. Претензії незалежних експертів «Нафтогазу» стосуються декількох питань, а саме – вирішення кризи збору платежів, планів Уряду збільшити склад наглядової радиї, адекватної реакції на рішення про звільнення голови «Укртрансгазу» Ігоря Прокопіва та урегулювання питання із необхідністю подання декларацій про доходи членами наглядової ради (іноземці не можуть це зробити). Експерти зазначають, що відставка наглядової ради НАК «Нафтогазу» мала б серйозні репутаційні наслідки для України, адже вона ставить під сумнів авторитет визнаних британських фахівців. У той же час, Уряд має намір контролювати «Нафтогаз», із яким він не може знайти «спільної мови». Раніше Володимир Гройсман неодноразово висловлювався за реформування «Нафтогазу», яке, як вважають експерти, не виключає і зміни голови правління НАК. Із критикою Андрія Коболєва також виступав впливовий депутат від БПП Ігор Кононенко. Втім, після гучної заяви членів НР «Нафтогазу» Гройсман робить заяву про її 100% підтримку.
У понеділок 10 квітня НКРЕКП має переглянути власне рішення щодо введення абонплати за газ, яке набуло великого суспільного резонансу. Колишній член НКРЕКП Андрій Герус зауважив, що перегляд даного питання відбудеться із порушенням закону про НКРЕКП – не виконані формальні процедури. Раніше Прем’єр-міністр Гройсман виступав за переобрання складу Комісії, у Раді законопроект із аналогічною вимогою також зареєстрували представники «Самопомочі».
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ. ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Рада Безпеки ООН провела ще одне безрезультатне засідання щодо Сирії (1540 публікацій у ЗМІ)
- Безвізовий режим в Україні: Прогнози та ризики (620 публікацій у ЗМІ)
- У Швеції назвали ім’я виконавця теракту в Стокгольме (544 публікації у ЗМІ)
- Кількість жертв терактів в церквах Єгипту зросла до 43 осіб (216 публікацій у ЗМІ)
- Аваков розповів, чи готова Україна до масової видачі біометричних паспортів (98 публікацій у ЗМІ)
УКРАЇНА-НАТО.
Президент України Петро Порошенко підписав Указ “Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік”. Про це повідомляє прес-служба глави держави. “Програма на 2017 рік – суттєво оновлена і вдосконалена. Документ підготовлений відповідно до нового порядку розробки річних національних програм співробітництва України з НАТО (РНП) та оцінювання результатів їх виконання, який був затверджений Президентом України 7 грудня 2016 року”, – йдеться у повідомленні. Зазначається, що програма включає заходи з проведення реформ в усіх важливих сферах функціонування держави: від сектору безпеки і оборони до ключових соціально-політичних та правових реформ, боротьби з корупцією та децентралізації. Метою цих перетворень є наближення України до стандартів НАТО.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Три іноземці – незалежні члени наглядової ради НАК “Нафтогаз України”, а також голова ради Юлія Ковалів мають намір подати у відставку 30 квітня у разі невиконання Кабміном плану дій з корпоративного управління компанією. “Ми уважно розглянули Ваше прохання переглянути наше рішення щодо відставки з посад членів Наглядової ради. Ми готові прийняти Ваші запевнення щодо того, що Ви у змозі втрутитися та вирішити питання, які викликають наше занепокоєння”, – йдеться у зверненні. Члени наглядової ради відзначають необхідність вирішення кризи збору платежів, викликаної низкою законодавчих актів і дій, що входять до сфери відповідальності уряду, що негативно впливає на поточну та майбутню ліквідність НАК.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг має бути переформатована. Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. “Я думаю, що треба переформатовувати НКРЕКП… Настав час вивести роботу Комісії на зовсім інший рівень”, – сказав він.
Реформа НАК “Нафтогаз України” має стати прикладом ефективного управління для інших державних компаній. “Минулого року ми прийняли рішення про розділення компанії на видобуток, транспортування і трейд. Ми це підтримуємо, бо на прикладі Нафтогазу ми маємо показати приклад ефективного управління”, – сказав Гройсман.
Рішення про скасування абонплати за газ, яке планується розглянути завтра, 10 квітня, на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), винесене з прямим порушенням закону. “Це пряме порушення статті 15 Закону про НКРЕКП. Вона прямо говорить, що проекти з обгрунтуваннями мають оприлюднюватися за 3 робочі дні до засідання. До завтра нуль робочих днів. А наступна стаття 16, пункт 2 говорить, що такі обговорення тарифів мають бути проведені за місцем надання послуг ліцензіатів, тобто по областях, де працюють різні облгази. Звісно, ніхто ніяких обговорень і не думав проводити”, – наголосив експерт. Герус підкреслив, що таке нехтування законом нинішним складом НКРЕКП є ще одним свідченням про необхідність його відставки у повному складі.
Державна компанія “Укргазвидобування” нарощує обсяги видобутку, однак газу, який видобувається з українських родовищ, недостатньо навіть для задоволення потреб населення. Про це заявив голова правління “Нафтогазу” Андрій Коболєв. “Компанія групи “Нафтогаз” “Укргазвидобування” змогла в першому кварталі показати позитивну тенденцію збільшення видобутку газу. Мінімальний план збільшення видобутку газу цією компанією в цьому році становить півмільярда кубічних метрів. Це мінімальний план. Його видобувається недостатньо. Гарантом він бути не може і не повинен”, – сказав Коболєв.
Голова правління «Нафтогазу України» Андрій Коболєв заявив, що остання інформація зі Стокгольмського арбітражу оптимістична для української сторони. «Ми останнім часом отримуємо багато інформації вже від трибуналу щодо можливих термінів і результатів. Ми стаємо більш оптимістичними, ніж ми були до цього. І це все, що я можу сказати. Я надто обмежений у будь-яких інших коментарях, поки я не зможу показати остаточне рішення, а це буде найближчим часом», – сказав він.
Уряд перерозподілить ще 400 млн грн, що були закладені на енергоефективні заходи, на програму кредитів з підвищення енергоефективності для населення (так звані теплі кредити). “Ми направили на енергоефективність 800 млн, з яких 400 млн – на “теплі кредити”. Ще 400 лишилося. Я зараз дам доручення міністру фінансів та віце-прем’єр-міністру Зубку щодо перерозподілу цих ресурсів на користь “теплих кредитів”. Ми також маємо забезпечити прийняття парламентом необхідних енергетичних законів, це відкриє шлях до наповнення Фонду енергоефективності на 100 млн євро”, – зазначив Гройсман.
Шевченківський районний суд м. Києва заарештував майно підприємств ДТЕК, яке було захоплено на території ОРДЛО. «Шевченківський районний суд м. Києва наклав арешт на майно підприємств ДТЕК на тимчасово неконтрольованій території, над яким компанія втратила контроль. Процедура здійснена у рамках кримінального провадження за ч.3 ст. 206 Кримінального кодексу України», – інформує ДТЕК.
Е-ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ ТА РОБОТА НАЗК.
Національному агентству з питань запобігання корупції не вистачило голосів для відставки голови НАЗК Наталії Корчак. Про це заявив член НАЗК Руслан Рябошапка. “Для того, щоб це рішення (про відставку) було прийнято, голова повинна була б добровільно подати у відставку з цієї посади, або ми мали б ухвалити рішення більшістю голосів, оскільки саме ми, члени агентства, рік тому обрали голову агентства Наталію Корчак. Потрібна була більшість, відповідно три голоси, їх немає”, – сказав Рябошапка.
Міністерство юстиції розробило і презентувало законопроект щодо діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, який у понеділок уже буде в парламенті. Про це повідомив міністр юстиції України Павло Петренко. «Моє прохання до членів українського парламенту, щоб цей український законопроект, який був обговорених з членами громадськості і ми включили пропозиції, протягом вихідних будуть ще додаткові пропозиції від експертів, в понеділок він потрапить до українського парламенту, щоб цей законопроект став законом і його проголосовано в тій редакції, яка максимально відповідає тексту первинного законопроекту», – зауважив Петренко.
Міністр юстиції України Павло Петренко повідомив, що керівництво НАЗК не зможе відтепер зловживати бюджетними коштами для нарахування собі премій. “Ми прописали у тексті законопроекту положення щодо премій керівництва НАЗК – голова НАЗК і його заступники мають обмеження щодо нарахування собі особисто премії. Не більше 50 відсотків від посадового окладу – це достатнє фінансування для такого органу”, – сказав Петренко. Міністр підкреслив, що є неприпустимим коли всього 11 подань про притягнення до відповідальності за минулий рік було направлено НАЗК до судів. Всього зараз проводиться “чи то 30, чи то 70 перевірок декларацій держслужбовців при бюджеті 600 млн гривень на фінансування даного органу”, – наголосив він.
Міністр юстиції України Павло Петренко повідомив, що з бюджету виділять 66 млн гривень на закупівлю НАЗК серверів і апаратного обладнання. Про це він сказав на презентації законопроекту щодо діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції. “Новим керівництвом НАЗК має бути забезпечено свій незалежний технічний майданчик, на якому будуть знаходитись реєстри електронних декларацій. Вони повинні знаходитись безпосередньо на території НАЗК, а не в жодному іншому державному підприємстві. Для цього є фінансові ресурси в бюджеті. 66 млн гривень будуть виділені для того, щоб НАЗК закупило і сервери, і апаратне обладнання”, – сказав міністр.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.
Уряд у рамках пенсійної реформи планує зробити перерахунок пенсій громадянам та з 1 жовтня 2017 року збільшити розмір пенсійних виплат. Про це Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив у Верховній Раді. «Уряд України зробить перерахунок пенсій для українських громадян достатньо суттєвий, і ми зможемо з 1 жовтня 2017 року підвищити пенсію в України», – сказав Гройсман. За його словами, концепція пенсійної реформи буде презентована найближчим часом. Вона не передбачає збільшення пенсійного віку, але містить інші заходи, які дозволять побудувати справедливу пенсійну систему.
Урядовий проект пенсійної реформи, який буде представлений найближчим часом, не передбачає збільшення пенсійного віку, натомість передбачає побудову справедливої пенсійної системи, що дозволить збільшити виплати і при цьому зменшити дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Гройсман підкреслив, що під час виходу людини на пенсію треба передусім звертати увагу на її стаж. «Далі треба звертати увагу на дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Він сьогодні більше 140 млрд грн. Система, яка наполовину дотаційна, не є життєздатною. І третє: після того, як уряд внесе (в парламент) пенсійну реформу, яка не передбачає, підкреслюю, збільшення пенсійного віку, уряд зробить перерахунок пенсій, і ми зможемо з 1 жовтня збільшити пенсії українцям», – сказав Гройсман.
За три місяці 2017 року наповнення Пенсійного фонду України збільшилося на 4 мільярди гривень понад запланований обсяг. Про це заявив у п’ятницю віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. «За три звітних місяці Пенсійний фонд отримав приблизно на 4 млрд грн більше коштів, ніж було нами заплановано. В цілому динаміка абсолютно позитивна: рішення про збільшення мінімальної заробітної плати вдвічі є правильним і було чітко прораховане», – наголосив Розенко.
Підвищення розміру пенсії для 8 мільйонів громадян України планово відбудеться двічі – з 1 травня та з 1 грудня 2017 року. Загалом, зростання соціальних стандартів очікується більш ніж на 10%. Про це заявив віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. «Підвищення відбудеться приблизно на 5% з 1 травня 2017 року. І сума виплат перевищить 1300 грн – буде мінімальний розмір пенсії. Це стосуватиметься приблизно 8 млн пенсіонерів, тобто для них з 1 травня відбудеться перерахунок пенсій», – зазначив віце-прем’єр-міністр.
РЕФОРМИ.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман планує вже у 2017 році провести п’ять масштабних реформ. Про це він сказав на ІІІ Щорічному круглому столі міських голів. За його словами, вкрай необхідно втілити у життя зміни в пенсійній системі, запровадити масштабний відкритий продаж державної власності, яка не має стратегічного характеру. «Треба подолати корупцію в управлінні державними компаніями, продати їх на ринок і це означає, що там будуть інвестиції, робочі місця та новітні технології», – додав Прем’єр-міністр. Крім того, він планує цього року сформувати в Україні справжній фермерський клас, задля цього уряд запропонує таку модель, коли земля належатиме лише громадянам України. Відбудуться суттєві зміни в сферах охорони здоров’я та освіти. «За цими п’ятьма позиціями ми маємо напрацювання достатньо якісні та професійні”, – запевнив глава уряду.
Кабінет міністрів планує цьогоріч напрацювати нове законодавство у сфері продажу державних підприємств. Про це під час години запитань до уряду повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. «Уряд України акцентує увагу на тому, що нам потрібно у цьому році змінити законодавство у сфері приватизації, щоб вона стала конкурентною», – заявив Гройсман.
Реформа системи охорони здоров’я передбачає, в тому числі, збільшення рівня заробітних плат не лише лікарям, але і медпрацівникам середньої ланки. “Я вам дякую за те, що ви готові підтримувати дії уряду щодо реформи охорони здоров’я, і якраз вони направлені на те, щоб змінити систему фінансування, яка має призвести до збільшення відповідної заробітної плати в цій сфері”, – сказав Гройсман.
Для реформування прокуратури необхідно внести зміни до закону “Про держслужбу”. На цьому наголосив перший заступник генпрокурора Дмитро Сторожук. “Закон “Про державну службу” діє майже рік і ми вже бачимо, що він потребує вдосконалення… Проводячи реформу прокуратури, ми стикнулися з тим, що Україні необхідно доопрацьовувати закон “Про держслужбу”, – сказав він. Сторожук додав, що в системі прокуратури працює велика кількість держслужбовців, тому відомство бачить нагальну потребу у продовженні реформування держслужби, в тому числі у сфері запобігання корупції.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман переконаний, що у питанні земельної реформи й запровадження ринку обігу земель в Україні потрібно рухатися виважено і не поспішати. “Треба в цьому питанні, надзвичайно чутливому для України, рухатися дуже професійно і дуже виважено. Ту модель, яку ми можемо запропонувати – це продаж фізичним особам-українцям з обмеженням до 200 гектарів і це може бути добрим початком якісної земельної реформи. Не треба тут поспішати, тому що якщо поспішимо, ми можемо, на превеликий жаль, отримати не позитив, а негатив від цієї реформи”, – підкреслив Гройсман.
У Верховній Раді створено нове міжфракційне депутатське об’єднання, що опікуватиметься питаннями оборонно-промислового комплексу та авіакосмічної галузі. Про це повідомила на пленарному засіданні перший заступник Голови парламенту Ірина Геращенко. “Повідомляю про створення у Верховній Раді України 8 скликання міжфракційного депутатського об’єднання “За розвиток оборонно-промислового комплексу та авіакосмічної галузі України”, – сказала вона.
Міністр соціальної політики України Андрій Рева пропонує внести в новий Закон про зайнятість норму щодо обов’язкової електронної реєстрації всіх трудових договорів. Про це повідомляє Урядовий портал. “Роботодавець буде зобов’язаний вносити інформацію про працівника в спеціальний реєстр. Це буде живий реєстр працюючих людей. Більше того, трудовий договір вважатиметься НЕ укладеним, якщо він НЕ зареєстрований електронно. Адже чимало людей потерпають від того, що працюють, але не мають при цьому соціальних гарантій, бо ніде офіційно не зареєстровані. Таким чином, якщо нам вдасться ввести електронну реєстрацію трудових договорів, то ми не лише посилимо контроль, а й відповідальність перед працюючими людьми”, – сказав Рева.
ЕКОНОМІКА.
Підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року не має істотного впливу на зростання цін. Про це повідомляє прес-служба Міністерства соціальної політики. “Ініціатива Кабінету міністрів України з підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) з 1 січня 2017 року – не має істотного впливу на ріст цін. Більше того, двократне збільшення МЗП цілком відповідає сучасним економічним реаліям. Аналіз ринку праці показує, що роботодавці пропонують мінімальну зарплату лише для 34% вакансій, по решті позицій – зарплати вищі”, – йдеться у повідомленні.
Про це під час форуму “Уряд під мікроскопом: підсумки року роботи та виклики” сказав міністр фінансів Олександр Данилюк, повідомляє кореспондент Укрінформу. “Історично нереформована економіка та високі апетити, недостатність надходжень забезпечили формування боргів. Але ми не беремо кошти від МВФ на реформи. Ці кошти йдуть у золотовалютний резерв НБУ. Вони не використовуються у бюджеті. Ми формуємо власний ресурс, що дозволить нам бути самодостатньою державою”, – сказав Данилюк.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Національне антикорупційне бюро України підозрює Адміністрацію морських портів у порушення правил проведення тендеру на 712 млн гривень, відповідний позов подано до суду. “Національне антикорупційне бюро України подало до Господарського суду м. Києва позов про визнання недійсним договору з проведення днопоглиблювальних робіт у портах України на суму 712 млн грн. Підставою стало порушення вимог Закону України “Про державні закупівлі” та інших норм чинного законодавства. Наразі судом порушено провадження у справі”, – йдеться у повідомленні.
Сьогодні відбулася екстрадиція колишнього начальника Управління ДАІ ГУМВС України в Києві Миколу Макаренка, який розшукувався за системне хабарництво. Про це у своєму Фейсбуці написав генпрокурор Юрій Луценко. Посадовець зауважив, що екстрадиція відбулася напередодні Дня ДАІ (14 квітня). «Хочу у чергове наголосити усім не чистим на руку працівникам правоохоронних органів, міністерств та інших державних установ, хабарники та корупціонери не зможуть вічно переховуватися від правосуддя, а їх ганебні вчинки матимуть логічне та сумне для них завершення», – написав Луценко.
