Київ
,

В Україні потрібно лібералізувати ринки землі, праці та фінансового капіталу – експерти

Київ, 16 травня 2017.

В Україні потрібно лібералізувати ринки землі, праці та фінансового капіталу. Такого висновку дійшли експерти у ході обговорення теми можливих шляхів підвищення вливань прямих іноземних інвестицій в Україну та перспективи для розвитку малого та середнього бізнесів в Українському кризовому медіа-центрі.

Існує прямий зв’язок з прямими інвестиціями та розвитком МСП. «Найважливішим моментом тут є конкурентоспроможність», – зазначив Гюнтер Фехлінгер, президент ініціативи «Європейці за податкову реформу». Україна має змагатися. Наприклад, корпоративний податок і ставка на нього в Україні складає 18%. Це було непогано 10 років тому, але тепер у Європі є набагато сприятливіші корпоративні податки.

 Земельна реформа

Земельна реформа є однією зі структурних реформ, які мають відбутися в Україні для того, щоб збільшити інвестиційну привабливість. Питання створення ринку є аргументованим трьома основними факторами. «По-перше, мораторій на продаж землі є протиправним, він є обмеженням конституційних прав 7 мільйонів українців. По-друге, є колосальний економічний ефект від створення вільного ринку землі в Україні, який може сягати близько 100 мільярдів доларів наступні 10 років. По-третє, у світі немає жодної цивілізованої демократичної країни, в якій би існував мораторій на продаж землі», – пояснив проектний менеджер EasyBusiness Дмитро Ливч. Таким чином, сценарій із відкриття ринку землі в Україні є найбільш ефективним.

 Лібералізація руху фінансового капіталу

Для того, аби інтегрувати Україну до європейських ринків, потрібно, зокрема, лібералізувати рух фінансового капіталу. Поступова лібералізація ринку є найбільш ефективною та безпечною. Вона вже реалізується. Андрій Шпаков, виконавчий директор EasyBusiness, проаналізував стан валютного регулювання в Україні: «Існує індекс СТС, який вимірює поточний стан країни на предмет того, наскільки врегульовані конкретні елементи руху капіталу. Зокрема, є притік інвестицій, репатріація інвестицій та доходів, платежі за кордон та валютна виручка. […] Саме на залучення (інвестицій – прим. УКМЦ) у нас найбільше направлено обмежень», – зазначив пан Андрій. Від державних органів потрібно отримувати дозволи на проведення деяких операцій. На репатріацію інвестицій також існують обмеження – інвестор не може бути впевненим, що його ресурси в Україні повернуться.

 Ринок праці

Володимир Власюк, директор Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза», є експертом у сфері ринку праці. Він зазначив: «Вважається, що Україна має ряд переваг, на яких треба зіграти, для того, щоб отримати економічне зростання. Це – джерела природної ренти, тобто, це сировина сільськогосподарська та родючі ґрунти, наявність корисних копалин». Також це конкурентні, творчі та креативні трудові ресурси, вигідне географічне розташування, вихід до моря та ємний внутрішній ринок. Спостерігається зростання кількості трудових мігрантів. «У той же час, для економіки відтік трудових ресурсів є завжди негативним фактором. […]  Найбільше зменшилася кількість робітників у промисловості», – зауважив пан Володимир. Високою є частка неформальних доходів громадян.

 Маркетинг

Директор PR-агентства Whites Communication Мартін Нанн зосередився на питанні просування, маркетингу України на європейському ринку. Без цього не залучити інвестиції. «Коли ми розглядаємо ризики, які загрожують бізнесу – це війна, корупція, продажні суди, проблеми зі стабільністю уряду», – зазначив він. Часто ці фактори не суттєво впливають на прямі іноземні інвестиції. В Україні мало читачів публікації на економічні теми англійською мовою. «В Україні бізнес-новини у ЗМІ складають лише 10%», – зазначив Мартін Нанн. Бюджетом не передбачені видатки на маркетинг.

 Експорт одягу

«У нас є багато підприємств, близько півсотні тисяч людей, переважно жінки, зайняті у тому, що вони виробляють одяг, який експортується до країн Європи. Але коли ми подивилися частку українського одягу у Європі, то це – 0,4%», – розповів Ростислав Лукач, економічний радник, ETFC (Export&Trade Facility Center). Це пояснюється відсутністю знань з експортного маркетингу, контактів з сервісними компаніями у країнах ЄС, валютні обмеження, зависокі ставки на кредити та інші. Очікується спрощення митних процедур для полегшення ведення бізнесу. «Коли в Україні буде PayPal, тоді ми зможемо сказати, що Нацбанк щось зробив у цьому напрямку», – переконаний Ростислав Лукач.

Поділитися у соцмережах

Twitter