ВИСНОВКИ
17 травня 2017 року у Страсбурзі Президент України Петро Порошенко прийняв участь у офіційній церемонії підписання законодавчого акту про скасування українцям візових вимог для короткострокових подорожей до країн ЄС та Шенгенської зони. Петро Порошенко вважає, що це «історичний день» для України та ЄС. Порошенко підкреслив, що Україна абсолютно переповнена рішучості продовжити реформування, адже тільки для візової лібералізації було реалізовано 144 реформи. Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі очікує набуття чинності безвізового режиму для громадян України 11 червня. В МінТОТ повідомляють, що ВПО особи також мають право користуватися безвізом за наявності біометричного паспорту. Нардеп Ганна Гопко сподівається, що наступним кроком у євроінтеграції України стане ратифікація Угоди про асоціацію.
Європейське співтовариство не оминуло тему розширення Україною санкцій проти Росії, зокрема, у питанні заборони російських соцмереж. Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд висловив занепокоєння відповідним указом Порошенка, він вважає що ці дії суперечать загальному розумінню свободи висловлювань та ЗМІ. Голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв звинуватив генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда у дружбі з президентом Росії Володимиром Путіним. ЄС поки не надає оцінки даному рішенню, підкресливши, що вони очікують роз’яснень даного рішення із Києва. У Берліні розуміють підстави для запровадження Києвом нових санкцій проти Росії, проте вважають, що це обмежує свободу висловлювання думок. Заборона використання россоцмереж на території України позитивно оцінюється у НАТО, там вважають, що це рішення спрямоване виключно на підвищення рівня кібербезпеки України. Петро Порошенко зазначив, що «одразу, коли останній російський солдат покине суверенну і незалежну територію України, ми будемо готові до перегляду цього рішення». В Адміністрації Президента звинуватили Росію у проведенні чергової кібер-атаки, спрямованої на блокування діяльності сайту Президента.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні Уряду 17 травня представив основні положення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій», що пропонує Уряд у рамках пенсійної системи, яка має запрацювати після ухвалення українським Парламентом з 1 жовтня 2017 року. Основними принципами даної реформи є «осучаснення» та «подолання несправедливості». Гройсман повідомив, що із 1 жовтня пенсії будуть перераховані, що збільшить розмір пенсій для 9 млн чоловік від 200 до 1000 грн. Також у законопроект закладена функція автоматичного перерахунку пенсій щороку, що, на думку прем’єра, має захистити пенсії від інфляції. За інформацією Володимира Гройсмана, для осучаснення пенсій у цьому році необхідно близько 12 млрд грн., з яких вже є майже 8 млрд грн. Для наступного року необхідно додатково 30 млрд грн.
Експерти зазначають, що Гройсман уникає токсичного терміну «пенсійний вік» і заміняє його на «трудовий стаж». Так, Гройсман анонсував, що підвищення пенсійного віку не буде, для виходу на пенсії необхідно буде мати не менше 25 років трудового стажу. Це створює проблеми для тих, хто працює у тіні, вважають експерти. Прем’єр-міністр повідомив, що станом на сьогодні 25% працюючих не сплачують ЄСВ, що, на думку Гройсмана, є однією із причин дефіцитності ПФ. Прем’єр має намір подолати дефіцит ПФ за 7 років.
На думку експертів, важливим моментом у даній реформі є підвищення ЄСВ для підприємств із шкідливими умовами праці, адже працівники таких підприємств користуються значними пільгами, які, фактично, сплачуються за рахунок держави. «коли людина отримає право в 50 років, наприклад, достроково вийти на пенсію, вона з цього рахунку буде отримувати виплати. А при досягненні 60 років такий пенсіонер потрапляє в загальну систему виплат, куди він також відраховував ЄСВ», – пояснив міністр соціальної політики Андрій Рева. «Дострокові пенсії шахтарі отримують за рахунок внесків пересічних громадян, а економлять на внесках їхні роботодавці, зокрема – олігархи,» – зауважує експерт Тарас Козак. Деякі експерти зауважують, що це один із найбільш реформаторських пунктів урядових пропозицій, адже він частково запроваджує елементи накопичувальної пенсійної системи. В цілому, експерти неоднозначно оцінюють дані пропозиції Уряду. Деякі експерти зауважують, що Уряд акцентує увагу на підвищенні пенсій, при цьому скорочує ЄСВ та за мету ставить подолання дефіциту ПФ.
Парламентський комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності не виноситиме на розгляд парламенту скандальний законопроект № 6220. Голова комітету Андрій Кожемякін заявив, що отримав від послів країн G7 листи з критикою цього законопроекту, які вважають, що ГПУ та СБУ прагнуть встановити контроль над НАБУ. Проти нього висловлювався Директор НАБУ Артем Ситник, МВФ, деякі європейські та українські депутати. Артем Ситник зазначив, що у разі прийняття цього законопроекту, робота НАБУ нівелюється.
«Економічна правда» повідомляє, що у результаті відкритого конкурсу переможцем на посаду заступника, відповідального за продаж та управління активами, стала співробітник Фонду гарантування Світлана Рекрут. Експертів такий вибір конкурсної комісії дивує, адже на дану посаду претендували, на їх думку, більш сильні кандидати. Один із головних претендентів на заміщення даної посади був екс-голова Universal банку Дмитро Кузьмін, який не з’явився на фінальну співбесіду. Деякі експерти припускають, що це могла бути не випадковість, а сама посада розподілена по квотам і належить «Народному фронту».
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- В ІнАУ кажуть, що санкції зроблять дорожчим інтернет, в Укртелекомі не згодні (648 публікацій у ЗМІ)
- ЄС офіційно скасував візи для України (203 публікації у ЗМІ)
- Євросоюз запросив у України інформацію про блокування російських сайтів (195 публікацій у ЗМІ)
- “Голос Украини” оприлюднив постанову про позбавлення Артеменка мандата (145 публікацій у ЗМІ)
- Про що йдеться у пенсійній реформі Гройсмана, – експерти (126 публікацій у ЗМІ)
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ З ЄС.
У середу, 17 травня, у Страсбурзі Президент України Петро Порошенко взяв участь у церемонії підписання законодавчого акту про скасування українцям візових вимог для короткострокових подорожей до країн ЄС та Шенгенської зони. Документ підписали президент Європарламенту Антонію Таяні та міністр внутрішніх справ і національної безпеки головуючої в ЄС Мальти Кармело Абело. Законодавчий регламент передбачає перенесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги для короткострокових подорожей до країн Євросоюзу (за винятком Великої Британії та Ірландії), а також до країн Шенгенської зони, включаючи Швейцарію, Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн.
Затвердження безвізового режиму для України – абсолютно історичний день для України та ЄС, країна не припинить реформування та європейського поступу. Про це заявив Президент України Петро Порошенко після церемонії підписання законодавчого акту про скасування українцям візових вимог для короткострокових подорожей до країн ЄС та Шенгенської зони сьогодні у Страсбурзі. “Це абсолютно історичний день для України, для моєї 45-мільйонної нації. Абсолютно впевнений, що це історичний день для Європейського Союзу також”, – сказав Порошенко.
Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі очікує набуття чинності безвізового режиму для громадян України у середині червня. Про це він заявив сьогодні на прес-конференції. “Українці повною мірою заслужили це, тому що ви виконали 144 умови, щоб отримати безвізовий режим. Тепер, безвізовий режим набуде чинності у середині червня”, – сказав Мінгареллі. Посол нагадав, що усі українські громадяни, які мають біометричний паспорт, зможуть подорожувати до близько 30 країн без будь-яких візових вимог на період до 90 днів.
Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко у кулуарах парламенту зазначила, що сподівається, що Угоду про асоціацію між Європейським Союзом та Україною ратифікують до червня. “Безвізовий режим з ЄС – одна із частин нашої євроінтеграції, яка включає також Угоду про асоціацію, яка буде ратифікована, ми дуже сподіваємося, до кінця травня – початку червня”, – сказала Гопко.
Внутрішньо переміщенні особи можуть отримати біометричні паспорти у пунктах надання адміністративних послуг, за наявності довідки ВПО. Про це повідомляє прес-центр Міністерства з питань окупованих територій і ВПО України з посиланням на слова радника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Олесі Цибулько. «Потрібно пам’ятати, що безвізовий режим не дає права працювати українцям на території ЄС. Можна знаходитись в країнах ЄС не більше 90 днів протягом 180 днів. Внутрішньо переміщеним особам отримати біометричні паспорти можна у пунктах надання адміністративних послуг, за наявності довідки ВПО», – зазначила Олеся Цибулько.
Президент Петро Порошенко під час робочого візиту до Страсбурга зустрівся з президентом Європейської народної партії (ЄНП) Жозефом Долем та головою політичної групи ЄНП в Європейському парламенті Манфредом Вебером. Сторони обмінялися думками щодо подальших кроків з реалізації європейського порядку денного України, повідомляє прес-служба Глави держави. “Глава держави відзначив, що рішення про надання безвізового режиму для українських громадян зробило сильнішими і Україну, і ЄС, оскільки свобода пересування є одним із фундаментів демократичної спільноти. Як і проведення на високому рівні «Євробачення», гасло якого «Святкуймо різноманіття та рівність», стало черговим підтвердженням, що Україна є невід’ємною частиною єдиної європейської сім’ї”, – йдеться у повідомленні.
У середу, 17 травня, набув чинності указ президента України Петра Порошенка про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким в Україні буде заблоковано ряд російських сайтів. Указ опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” “Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю: Ввести у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, – йдеться в указі.
САНКЦІЇ УКРАЇНИ ПРОТИ РОСІЇ.
У Раді Європи висловили занепокоєння рішенням керівництва України заблокувати деякі російські інтернет-ресурси. Про це йдеться у заяві генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда. «Генеральний секретар Ради Європи висловив занепокоєння щодо указу українського Президента Петра Порошенка щодо блокування деяких великих онлайн-сервісів та соціальних мереж на території України», – повідомили у Раді Європи. Ягланд відзначив, що ці дії суперечать загальному розумінню свободи висловлювань та ЗМІ.
У Берліні розуміють підстави для запровадження Києвом нових санкцій проти Росії, проте вважають, що це обмежує свободу висловлювання думок. Про це сказав офіційний представник уряду Штеффен Зайберт у середу у Берліні. “В першу чергу варто, звичайно, розуміти ці заходи як реакцію української сторони у відповідь на російський вплив через російські інтернет-портали в Україні. І в той же час, абсолютно зрозуміло, що такі кроки жодним чином не служитимуть поліпшенню російсько-українських відносин”, – сказав Зайберт. Він також підкреслив, що свобода вираження думки, свобода преси у Німеччині і в Європі вважається однією з вищих цінностей, і “обмеження інформаційних свобод викликає дуже велике занепокоєння”.
Рішення про санкції проти російських ресурсів можуть бути переглянуті лише після того, як останній російський солдат піде з території України. На прикладі блокування телеканалів час показав те, що таке рішення є ефективним для протидії російській пропаганді, заявив Президент України Петро Порошенко у Страсбурзі після церемонії підписання візової лібералізації. “Величезні пропагандистські бюджети виділяються для дестабілізації ситуації, як всередині України, так і всередині Європи. Така сама дискусія була, коли ми прийняли рішення припинити трансляцію російських пропагандистських каналів. Це було певними незручностями, але час довів, що ми все робимо правильно”, – сказав Порошенко, відповідаючи на запитання власного кореспондента Укрінформу про рішення про блокування російських онлайн-ресурсів та сервісів на території України.
Акції “Яндексу” на торгах Московської біржі знижувалися на 3,3%, до 1,565 руб. за акцію, на фоні введення Україною санкцій до компанії, а також усіх її сервісів на території країни. Про це свідчать дані торгів Мосбіржі. При цьому до інформації про санкції акції “Яндексу” зросли в межах 2%. Станом на 13:04 мск зниження становить 1,85%, або 1,592 руб. за акцію.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.
Кабінет міністрів України ухвалив законопроект, який дозволить провести якісну реформу пенсійної системи в Україні. Таке рішення було ухвалене на засіданні уряду в середу, сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. «Після ухвалення цього закону я беру на себе відповідальність за впровадження цього закону та позитивний результат для українських пенсіонерів. Готовий нести за це повністю персональну політичну відповідальність», – сказав Гройсман. За його словами, уряд передасть цей документ на розгляд Ради реформ при Президентові України, а потім – Верховної Ради.
У рамках пенсійної реформи уряд не передбачив збільшення пенсійного віку, він залишається на рівні 60 років. Про це Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сказав на засіданні уряду в середу. «Наше завдання було уникнути підвищення пенсійного віку. І ми його виконали. Пенсійний вік залишається на рівні 60 років для людей, які мають страховий стаж 25 років», – сказав Гройсман. Він зазначив, що таких страховий стаж не є великий. «Є люди, у яких немає стажу роботи і це велика проблема, бо такі люди матимуть можливість виходу на пенсію у 63 роки,а якщо стаж менше 15 років, то , відповідно, у 65 років. Але для більшості українських громадян, для 70%, це все ж таки буде саме 60 років.
Середній розмір пенсії в Україні становить 1828 гривень. Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу. “Фактично, середній розмір пенсії в Україні становить 1828 гривень станом на 1 квітня 2017 року”, – сказав він. Глава уряду також зазначив, що із 12 млн українських пенсіонерів 8 млн живуть на мінімальну пенсію в сумі 1312 грн.
Пенсійною реформою планується скасувати право на призначення пенсії за вислугу років для деяких категорій працівників. Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду. “Ми скасовуємо право на призначення пенсії за вислугу років для деяких категорій працівників, які на сьогодні потерпали тільки від того, що в них була мінімальна заробітна плата, і вирішували залишити свою роботу в молодому віці”, – сказав він.
В Україні 25% громадян, які працюють, не сплачують єдиний соціальний внесок. Про це Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сказав на засіданні уряду. “У нас на сьогодні є 25% зайнятого населення, людей, які працюють і не сплачують ЄСВ. Люди не сплачують у пенсійний фонд, а потім при настанні пенсійного віку приходять до ФПУ та кажуть, щоб дали їм гроші”, – сказав Гройсман.
У ході пенсійної реформи передбачається скасування оподаткування для працюючих пенсіонерів. Про це заявив у середу Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду. “Було запроваджено, як вимушений захід, оподаткування пенсій працюючим пенсіонерам. Проектом змін (до закону про пенсійну систему) ми пропонуємо скасувати оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів”, – сказав Гройсман. За його словами, після скасування податку працюючі пенсіонери зможуть отримувати і пенсії, і зарплати в повному обсязі. При цьому Прем’єр-міністр висловив сподівання, що нова пенсійна система почне працювати з 1 жовтня.
Для осучаснення пенсій у поточному році уже забезпечені надходження 7,9 млрд грн з необхідних 12 млрд грн. Про це Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розповів на засіданні Уряду. “Ми маємо додатково потребу у пенсійному фонді на цей рік 11,2 млрд грн на осучаснення пенсій, та ще 808 млн, щоб наблизити пенсії до підвищених соціальних стандартів. В сумі це 12 млрд”, – сказав Гройсман. За його словами, уже забезпечені надходження 7,9 млрд грн. “Ми очікуємо, що до кінця року надійде не менше 4 млрд грн”, – сказав Прем’єр-міністр.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Атомними станціями України минулої доби, 16 травня, вироблено 246,32 млн кВт-год електроенергії. Про це повідомила прес-служба ДП “НАЕК “Енергоатом”. 17 травня на атомних станціях України в роботі 12 з 15 енергоблоків: на енергоблоці №3 Запорізької АЕС 91-а доба середнього планового ремонту; на енергоблоці №5 Запорізької АЕС 8-а доба середнього планового ремонту; на енергоблоці №3 Южно-Української АЕС 46-а доба середнього планового ремонту.
Частка атомної енергетики у структурі генерації у період з січня по квітень 2017 року зросла до 57% – порівняно з 54% в аналогічний період минулого року. Про це повідомляє прес-служба Міненерговугілля. Зокрема, за 4 міс. поточного року усіма джерелами було вироблено 55,25 млрд кВт-год. електроенергії, з них 31,456 млрд кВт-год. або 57% виробили атомні електростанції. При цьому частка теплової генерації скоротилася на 5% – у загальній структурі генерації ТЕС та ТЕЦ цьогоріч виробили 18,5 млрд кВт-год. або 33% електроенергії.
Україна в період з січня по квітень 2017 року видобула 2,3 млн тонн коксівного вугілля – це на 19,4% менше за показники минулого року. Про це повідомляє прес-служба Міненерговугілля. Усього за 4 місяці поточного року було видобуто 13,1 млн тонн вугілля – це на 3,2% менше за показники минулого року.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Парламентський комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності не виноситиме на розгляд парламенту законопроект № 6220. Таке рішення ухвалене на засіданні комітету. Як відомо, законопроект № 6220 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачав, що детективи не можуть розслідувати підслідні їм корупційні злочини, якщо раніше за цими ж обставинами інші правоохоронці закрили справи. “Це рішення у зал ми не виносимо”, – сказав на засіданні комітету його голова Андрій Кожем’якін.
Директор НАБУ Артем Ситник просить профільний комітет не підтримувати законопроект №6220, який позбавить бюро можливості розслідувати корупційні дії високопосадовців. Про це він заявив на засіданні парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у середу. “Цей законопроект несе серйозні загрози. По всіх кримінальних провадженнях чи то по фіскальній службі, чи то щодо депутатів через 5-10 днів просто з’явиться постанова про закриття”, – попередив голова Національного антикорупційного бюро. “Коли справа в суді – це ще гірше, адже захист може послатися, що провадження вже розслідував інший правоохоронний орган”, – додав він.
Парламентський Комітет з питань правової політики та правосуддя не ухвалював рішення щодо неконституційності законопроекту про Антикорупційний суд. Про це заявив з парламентської трибуни голова Комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв. “В понеділок спікер парламенту помилково поінформував народних депутатів, що Комітет з правової політики визнав законопроект про створення Антикорупційного суду неконституційним. Пане спікере, такого рішення Комітету не було. Я прошу Вас розібратися”, – сказав Соболєв.
У повторному конкурсі на посаду незалежного аудитора НАБУ від Верховної Ради хочуть взяти участь 10 претендентів. Про це повідомив керівник секретаріату Комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції Юрій Сорочик у середу. “Станом на 3 травня поточного року до Комітету надійшло 9 заявок для участі в конкурсі. З них 7 повністю відповідають вимогам, які виставлялися. В інших двох кандидатів відсутні рекомендації. А ще 5 травня, коли сплив термін, на електронну адресу Комітету надійшла ще одна заявка від громадянина США Фаріда Попули”, – сказав він.
ЕКОНОМІКА.
Представники вітчизняних аграрних асоціацій направили звернення до Прем’єр-міністра з вимогою розформувати монополію Ostchem, що утворилася на ринку міндобрив. Про це повідомили у Всеукраїнській аграрній раді. Звернення підписали Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Аграрний союз України, Український клуб аграрного бізнесу, Союз птахівників України, асоціація “Свинарі України”, Асоціація виробників молока України, Асоціації фермерів та землевласників України. У зверненні, зокрема, зазначається, що на сьогодні Ostchem фактично є банкрутом, оскільки монополіст заборгував аграріям 1,7 млрд грн за добрива, що були сплачені, але які так і не були поставлені, більше того, навіть не були вироблені.
Верховна Рада ухвалила закон “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про економічне співробітництво”. За ухвалення закону проголосував 231 депутат. Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталя Микольська зазначила, представляючи законопроект, що за 2016 рік український експорт до Хорватії склав більше 40 млн долл. США і збільшився у порівнянні з 2015 роком майже вдвічі. Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про економічне співробітництво, вчинено 27 березня 2013 року.
Станом на 1 травня 2017 року загальна сума коштів, що акумульовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, становить 12,962 млрд грн. Про це повідомляє прес-служба Фонду. «Загальна сума коштів, що акумульовані Фондом, станом на 1 травня 2017 року складає 12 962,45 млн грн», – йдеться в повідомленні.
У поточному маркетинговому році Україна експортувала 39 142 тис т зернових, що на 120 тис т більше, ніж за весь 2015/2016 МР. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України. “Такого результату вдалося досягти за рахунок збільшення експорту ячменю, якого поставлено на зовнішні ринки у кількості 5,14 млн тонн. За весь минулий маркетинговий період цієї культури було експортовано 4,4 млн тонн”, – йдеться у повідомленні.
Національний банк України відкликав у ТОВ “Фондова компанія “Юнівес” ліцензію на здійснення валютних операцій. Про це повідомляє прес-служба НБУ. «Згідно з розпорядженням Національного банку України від 17 травня 2017 року № 381-ро відкликано генеральну ліцензію від 28 квітня 2007 року № 13 (із змінами) на здійснення валютних операцій, яка була видана ТОВ «Фондова компанія “Юнівес», – йдеться в повідомленні.
РЕФОРМИ.
Кабінет міністрів України ухвалив проект розпорядження про застосування переговорної процедури закупівлі. Таке рішення було ухвалене пакетом з іншими, сказав на засіданні уряду в середу Прем`єр-міністр України Володимир Гройсман. “Є пропозиція ухвалити, якщо немає заперечень. Заперечень немає. По параграфу 21 (регламенту КМУ) ці пункти розглянуті”, – сказав Гройсман.
Антимонопольний комітету України розробив алгоритм звернень до органів влади з приводу підвищення цін на продукти харчування. Презентація проходить сьогодні під час відкритого засідання Робочої групи з моніторингу продовольчих ринків. Механізм звернень був розроблений за ініціативи Антимонопольного комітету України спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України і Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Також, у ході засідання відбувається обговорення ситуації на соціально важливих продовольчих ринках України, компетенція та дії органів влади на зазначених ринках.
РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА ПАВЛА ШЕРЕМЕТА.
Колишній співробітник СБУ Устименко допитаний у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, однак він стежив за людиною, яка не має стосунку до справи про вбивство журналіста. Про це заявила голова парламентського Комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар. “Устименко – це, дійсно, та людина, яка була водієм Skoda, вона була допитана. Вона дійсно здійснювала нагляд за певною особою, яка в даному випадку, як кажуть в поліції, не має стосунку до справи. Власниця Skoda так само була допитана. Пошуки підозрюваних активно тривають не тільки в Києві, але і в інших регіонах”, – сказала вона.
В Службі безпеки України заперечують факт вилучення відео у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета без відома Національної поліції, яка веде слідство. Про це заявив заступник голови СБУ Михайло Глуговський під час засідання парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. “Таких фактів не було”, – сказав він. Як повідомила голова комітету Вікторія Сюмар з посиланням на інформацію від Нацполіції, через три тижні на засіданні комітету ця тема може бути обговорена більш детально.
Судові інстанції винесли 57 рішень про притягнення до адміністративної відповідальності керівників і уповноважених осіб політичних партій за матеріалами від НАЗК. Про це повідомляє прес-служба НАЗК. “На сьогодні судові інстанції винесли 57 рішень про притягнення до адміністративної відповідальності керівників (уповноважених осіб) політичних партій за матеріалами від Національного агентства з питань запобігання корупції”, – йдеться у повідомленні.
СПРАВА МАРТИНЕНКА ТА ПЕРЕЛОМИ.
Апеляційний суд Києва відхилив апеляцію САП на рішення Солом’янського районного суду про обрання запобіжного заходу екс-голові наглядової ради ОПЗ Сергію Переломі у вигляді передачі на поруки. Про це у середу оголосив головуючий суддя Віктор Глиняний. “Суд виніс рішення: ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду від 22 квітня 2017 року залишити без змін. Скаргу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на це рішення Солом’янського райсуду залишити без задоволення”, – сказав Глиняний.
Екс-голова наглядової ради Одеського припортового заводу Сергій Перелома заявив, що ніколи не був співробітником ДП “СхідГЗК”. Про це він сказав у Апеляційному суді м. Києва. “Я хочу заявити, що ніколи не був співробітником цього підприємства”, – зазначив він. Щодо застави у 150 млн грн, які вимагає САП, Перелома наголосив, що все його майно арештоване у зв’язку з тим, що він є підозрюваним у іншій справі, а тому не може її сплатити, “а отже, САП вимагає того, що теоретично неможливо виконати”.
