Огляд ЗМІ за 23 травня 2017

Голова представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі заявив про занепокоєння з приводу реалізації певних напрямків Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 23 травня у Гаазі відбулися дебати у Верхній палаті нідерландського Сенату з приводу ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. Експерти міжнародники повідомляють, що в цілому дискусія проходила на позитивних нотах, тому це залишає надію, що 30 травня Нідерланди все ж таки ратифікують Угоду. Експерти відзначають, що на бік ратифікації стають і представники групи християнських демократів, які в Нижній палаті сенату ще в лютому виступили проти угоди. Нині ця політична група заявляє, що має до асоціації «позитивне ставлення». Тоні ван дер Тогта, експерт-міжнародник з Нідерландського інституту міжнародних відносин Клінгендаль, вважає, що Сенат скоріше за все ратифікує Угоду, він менше схильний до популізму. Втім, і в Нідерландах, і в інших державах переконані, що Київ не докладає достатніх зусиль для покращення в країні, вважає нідерландський експерт.

Проект нового бюджету США передбачає заміну програм безоплатної військової допомоги низці іноземних держав, зокрема Україні, на кредити. Експерти зазначають, що таке рішення є цілком логічним для США, адже вони таким чином дають позику, яка буде використана на придбання військової продукції у США. Також експерти вважають, що Україна не зможе відмовитися навіть від допомоги в такій формі, адже грошей на оборону сферу не вистачає. Крім того, експерти нагадують, що результати журналістського розслідування показують великий рівень корупції у «Укроборонпромі», не дивлячись на війну. Також Вашингтон планує в 2018 році втричі (із 667 млн дол. до 204 млн дол.) порівняно з 2016 роком скоротити фінансування України за лінією Держдепартаменту. Йдеться про надання фінансування через такі фонди, як USAID та інші щодо проектів у сфері освіти, охорони здоров’я, підтримки інвалідів тощо.

Національний банк України пропонує бізнесу перейти на розрахунки в євро. Заступник голови НБУ Катерина Рожкова пояснила це тим, що зараз в Україні активно впроваджуються євродирективи. Експерти зазначають, що Азія, Південна Корея, Японія, Китай не хочуть переходити на розрахунки в євро, а працюють тільки з доларом.

Експерти фіксують, що і так дуже скромні темпи зростання української економіки, уповільнюються. Державна служба статистики повідомила, що  промислове виробництво в Україні у квітні 2017 року знизилося на 6,1% порівняно з аналогічним місяцем 2016 року, тоді як у березні цього року – на 2,7%. Експерти зазначають, що такий ефект викликає «націоналізація» українських підприємств на території ОРДЛО. Компанія GfK Ukraine оприлюднила результати дослідження, за результатами якого індекс споживчих настроїв в Україні в квітні 2017 року знизився на 0,6 пункту порівняно з попереднім місяцем – до 54,9 (за шкалою від 0 до 200). “Найбільше змінилися індекси доцільності великих покупок і очікуваного розвитку економіки країни”, – наголошується в прес-релізі компанії.  

Голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун критикує земельну реформу, запропоновану Кабміном. На думку Дикуна, ця реформа спрямована на те, що забезпечити інтереси заможних українців, які ніколи не працювали в аграрній сфері та будуть просто здавати в оренду її.  Він також зазначив, що як фермери, так і юридичні особи (яким не дозволяється володіти землею за планом реформи уряду), не мають коштів, аби купити землю. Він також заперечує, що банки будуть видавати гроші для фізосіб, адже вони не ведуть фінансову звітність, за якою банки можуть прорахувати здатність отримувача кредиту повернути гроші. Аграрії також проти того, що відкривати ринок землі із 2018 року, на їх думку це потрібно робити поступово, почати із пілотних проектів. Андрій Дикун вважає, що володіти землею сільськогосподарського призначення мають фізичні та юридичні особи, які, як мінімум три роки, займаються аграрним бізнесом. 23 травня Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий подав у відставку. Деякі експерти припускають, що його відставка пов’язана саме з незгодою у земельній реформі, яку пропонує Кабмін. Сам Кутовий пропонував запровадження ринку арендованих паїв. Також експерти зауважують, що у Кутового були натягнуті стосунки із Володимиром Гройсманом. Відставка профільного міністра безперечно негативно відобразиться на запровадженні земельної реформи, вважають експерти.

Міністерство фінансів України підготувало попередній проект плану дій з реформування митниці та проведе його публічне обговорення. Згідно оцінок експертного опитування, проведеного VOX Ukraine, міністерство фінансів є одним з лідерів реформ в діючому уряду, у той же час утричі більше респондентів уважають Наталію Яресько кращим міністром від Олександра Данилюка.

Верховна Рада прийняла законопроект №5313, що встановлює обов’язкову частку україномовного контенту на телебаченні в обсязі 75% від загального обсягу. Голова комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зазначила, що даний закон передбачає перехідний етап у 1 рік та 4 місяці, вироблений у цей час в Україні російськомовний телевізійний продукт зараховуватимуть до україномовної квоти для телеканалів. Опозиційний блок почав збір підписів під зверненням до Конституційного суду з вимогою визнати неконституційним закон про мовні квоти на телебаченні. Проти даного закону виступив також телеканал «Інтер», який вважає це порушення прав і свобод українців.

В українському політикумі продовжується активне обговорення роботи ГПУ, зокрема, його голови Юрія Луценка. Міжнародний рух Transparency International шкодує, що Україна досі не притягнула до кримінальної відповідальності за корупцію екс-президента Віктора Януковича. Разом з тим, за словами глави ІТ Хосе Угаса, в Україні є тільки одна справа проти Януковича – про держзраду, однак немає жодного серйозного розслідування його корупційних дій. У Генпрокуратурі таку інформацію назвали «дезінформацією» та повідомили, що ГПУ розслідує близько 7 справ, де фігурує Віктор Янукович, в тому числі і корупційні.  Голова фракції БПП Артур Герасимов повідомив, що 24 травня ВР заслухає звіт Генпрокурора. Він також додав, що звіт «стане доброю відповіддю на безпідставні звинувачення» Генпрокуратури.

7 кіпрських компаній – власників облігацій внутрішньої державної позики оскаржили рішення суду про спецконфіскацію 1,5 мільярда доларів Януковича і його оточення. Суд задовольнив позов братів Суркісів і їх родичів та скасував рішення НБУ про визнання їх пов’язаними з “Приватбанком” особами, таким чином держбанку суд стягнув на користь позивачів в цілому 1,047 мільярда гривень, 266 тис. доларів і 7864 євро. “Національний банк обурений останніми рішеннями судів про нібито неправомірність входження держави в капітал Приватбанку й процедури bail-in”, – сказано в повідомленні НБУ.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Кількість постраждалих від вибуху у Манчестері збільшилося до 120 (623 публікації у ЗМІ)
  • Українські актори прокоментували ухвалення закону про мовні квоти на телебаченні (139 публікацій у ЗМІ)
  • ООН закликала КНДР припинити іспити і почати серйозний діалог (83 публікації у ЗМІ)
  • Кутовий йде через незгоду із проектом земельної реформи та напружених стосунків із Гройсманом (43 публікації у ЗМІ)
  • Адміністрація Трампа має намір втричі скоротити фінансову допомогу Україні в 2018 році (24 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Проект нового бюджету США передбачає заміну програм безоплатної військової допомоги низці іноземних держав на кредити, заявив журналістам директор адміністративно-бюджетного управління адміністрації США Мік Малвейні. “Ми змінимо пару іноземних військових програм з прямою допомогою на позики”, – сказав він напередодні журналістам. “Наш аргумент полягав у тому… Замість того, щоб дати $100 млн, ми могли дати їм менше, – у формі кредитів, на які вони могли б купити більше (військової продукції)”, – зазначив він.

Вашингтон планує в 2018 році втричі порівняно з 2016 роком скоротити фінансування України за лінією Держдепартаменту, йдеться в проекті бюджету зовнішньополітичного відомства США, поширеному у вівторок. Як випливає з таблиці, представленої в проекті, в 2016 році на фінансову підтримку України через афілійовані з Держдепартаментом фонди було витрачено трохи більше ніж $667 млн. Водночас, як випливає з проекту бюджету, на ці самі цілі в 2018 р. буде передбачено менш ніж $204 млн.

Сенат штату Вашингтон (США) прийняв резолюцію, що визначає Голодомор в Україні 1932-1933 років геноцидом. Про це повідомляє посольство України в США. Сенат штату Вашингтон прийняв резолюцію про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років. “Голодомор був геноцидом, влаштованим Йосипом Сталіним і радянським режимом проти народу України”, йдеться у резолюції.

Україна готує звернення до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) щодо порушення РФ Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, повідомив віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон на своїй Facebook-сторінці. “Україна готує до Ради IKAO заяву про порушення РФ Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та керівних документів. На сьогоднішній зустрічі (з президентом Ради IKAO – ІФ) закликав керівництво IKAO до дієвих заходів для припинення порушень стандартів та рекомендованої практики IKAO з боку РФ та скасування публікації аеронавігаційної інформації стосовно міжнародного повітряного простору Сімферопольського району”, – зазначив він.

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ІЗ ЄС.

Гаага – До кінця травня, можливо, завершиться довга й суперечлива історія ухвалення Нідерландами угоди про асоціацію ЄС із Україною. Верхня палата нідерландського парламенту проведе останні дебати. А останню крапку в ратифікації ця держава має поставити 30 травня. Експерти стверджують, що з огляду на політичну атмосферу, яка наразі панує в Нідерландах, сподіватися на «щасливий кінець» підстави є. Хоча деякі дипломатичні джерела не виключають і негативного для України голосування.

Буремну передісторію українсько-європейської Угоди про асоціацію й вагомі аргументи на захист її ратифікації як з української, так і з європейської та антикремлівської точок зору, впродовж дебатів окреслив членам Верхньої палати нідерландського Сенату доповідач із законопроекту щодо ухвалення угоди, сенатор від фракції соціал-демократів Бен Кнапен. І він не один. Такої ж думки в цій установі й чимало інших впливових політиків від фракцій «зелених», лейбористів, лібералів чи прогресивних демократів. Підтримку вже висловлювали й низка незалежних сенаторів. Але найголовніше: на бік ратифікації стають і представники групи християнських демократів, які в Нижній палаті сенату ще в лютому виступили проти угоди. Нині ця політична група заявляє, що має до асоціації «позитивне ставлення».

ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА.

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий заявив, що подає у відставку з посади міністра і закликав народних депутатів підтримати його звільнення. “Вибір міністра про відставку є абсолютно природним процесом для будь-якої європейської країни та традиційною світовою практикою. Йду з посади з вдячністю за висловлену мені довіру всім аграріям, народним депутатам з коаліції та фракції БПП, членам аграрного комітету. Президенту Петру Порошенку, прем’єру Володимиру Гройсману, групі “УДАР” та особисто Віталію Кличку”, – написав Т. Кутовий на своїй сторінці у Facebook у вівторок увечері. “Прошу колег по парламенту поставитися до заяви із розумінням і проголосувати її”, – звернувся він до народних депутатів.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий подав у відставку через незгоду із земельною реформою, яку пропонує уряд. Про це “Українській правді” повідомили власні джерела у фракції БПП та Адміністрації президента. “Йде через земельну реформу”, – зазначив співрозмовник в Адміністрації президента. Водночас джерела в Кабміні розповідають, що в Кутового весь час були напружені відносини з прем’єр-міністром, який нав’язав йому першого заступника Максима Мартинюка.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що пенсійна реформа передбачає розширення списків професій, які мають право на достроковий вихід на пенсію. “У нас є шкідливі професії, наприклад, шахтарі або сталевари, які не можуть працювати 25 років у печі, там зовсім інші умови і зовсім інші наслідки для здоров’я працівників. Так от, є список 1 і список 2, в минулому році вони були трохи скорочені, але зараз ця реформа дає нам можливість ці списки не просто зберегти, а й розширити”, – сказав він.

Ініціатива уряду України, що підміняє справжню пенсійну реформу торгівлею страховим стажем, неприпустима, заявив співголова партії “Наш край” Олександр Мазурчак. Як повідомляє у вівторок прес-служба “Нашого краю”, коментуючи презентацію пенсійної реформи Кабміну О. Мазурчак висловив переконання, що уряд має не вимагати від людей купувати вже зароблену пенсію і шантажувати суспільство, а виконувати закон і осучаснити пенсії.

ВВЕДЕННЯ КВОТ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ НА ТБ.

Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроект, що встановлює обов’язкову частку україномовного контенту на телебаченні в обсязі 75% від загального обсягу. Відповідний проект закону №5313 про внесення змін до деяких законів про мови до аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації у вівторок підтримали 269 народних депутатів. Згідно із законом, у тижневому обсязі мовлення телерадіоорганізацій загальнонаціональної або регіональної категорії мовлення передачі і фільми державною мовою мають становити не менше 75% у кожному проміжку часу між 7:00 та 18:00 і між 18:00 і 22:00. Для телерадіоорганізацій місцевої категорії мовлення – 50% передач і фільмів державною мовою в тих самих проміжках часу.

Вироблений в Україні російськомовний телевізійний продукт протягом одного року і 4 місяців зараховуватимуть до україномовної квоти для телеканалів. “Закон (про квоти на українському телебаченні) після підписання набуде чинності через 4 місяці. Але протягом року вироблені в Україні програми можуть зараховуватися до української квоти, навіть якщо вони російською мовою, щоб канали могли перейти на українську мову”, – пояснила народний депутат з фракції “Народний фронт”, голова комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар журналістам у вівторок у Києві.

Президент України Петро Порошенко дав зрозуміти, що підпише ухвалений парламентом закон про введення квот на використання української мови на телебаченні. “Значить, українській мові на українському ТБ – бути! PS: Чи всі зрозуміли, що закон підпишу?”, – написав президент на своїй сторінці у Facebook у вівторок.

Віце-прем’єр України В’ячеслав Кириленко вітає прийняття норми про обов’язкову частку україномовного контенту на телебаченні в 75% від загального обсягу і вважає за доцільне прийняти новий закон про мову. “Українські квоти на радіо пробили шлях квотами на ТБ! Наступним етапом має бути новий закон про мову, щоб квотувати іноземне, а не українське”, – написав він у мікроблозі в Твіттері.

Опозиційний блок почав збір підписів під зверненням до Конституційного суду з вимогою визнати неконституційним закон про мовні квоти на телебаченні. Про це йдеться у заяві Опозиційного блоку. Опоблок заявляє, що новий закон розколе суспільство. “Опозиційний блок голосував проти закону про мовні квоти на телебаченні. Наша партія відстоює права і свободи всіх громадян України, незалежно від їхньої національної, релігійної та етнічної приналежності”, – йдеться у заяві.

“Інтер Медіа Груп” вважає, що законопроект про введення мовних квот на українському телебаченні завдасть шкоди. Про це йдеться у заяві, оприлюдненій у вівторок ввечері. “Ми категорично проти цього закону, який практично забороняє використання в телевізійному ефірі України будь-яких мов, окрім української. І питання не в ставленні до мов – української чи російської. Питання в ставленні до прав людини”, – сказано у заяві.

ДІЯЛЬНІСТЬ ГПУ.

Міжнародний рух Transparency International шкодує, що Україна досі не притягнула до кримінальної відповідальності за корупцію екс-президента Віктора Януковича. Про це у вівторок на прес-конференції в Києві заявив глава TI Хосе Угас. “Люди в усьому світі, як і в Україні, очікували дуже сильної реакції у зв’язку із корупцією Януковича, щоб перервати ланцюг безкарності і щоб ті люди, які були причетні до корупції, були покарані”, – сказав він. Разом з тим, за словами Угаса, в Україні є тільки одна справа проти Януковича – про держзраду, однак немає жодного серйозного розслідування його корупційних дій.

Генпрокуратура України перерахувала кримінальні провадження щодо колишнього президента України Віктора Януковича. Про це йдеться у заяві-коментарі ГПУ на заяву керівника правління Transparency International “стосовно відсутності наразі в Україні проваджень щодо Януковича”. Зазначимо, що за словами глави TI Хосе Угас, в Україні “немає жодної справи у суді проти Януковича з приводу корупції”.

За пропозицією фракції партії “Блок Петра Порошенка” Верховна Рада ухвалила рішення заслухати звіт генерального прокурора України Юрія Луценка на ранковому засіданні парламенту в середу, 24 травня. “Вже склалася погана традиція, коли з активізацією і успішними результатами роботи прокуратури частішають безпідставні нападки на неї. Відбувається багато інсинуацій, політичних спекуляцій щодо діяльності генерального прокурора України”, – заявив з трибуни парламенту у вівторок голова фракції “Блоку Петра Порошенка” Артур Герасимов, повідомляє прес-служба політсили.

Подання на притягнення до відповідальності “радикала” Андрія Лозового та нардепа “Народного фронту” Євгена Дейдея повернули до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомляє у вівторок прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган. За її словами, до парламенту направлять одне подання – на депутат від партії “Відродження” Геннадія Бобова. “Вивчивши матеріали трьох подань на народних депутатів в частині фактажу, сьогодні було прийнято рішення направити до Верховної Ради подання на зняття депутатської недоторканності з народного депутата Геннадія Бобова”, – пише Сарган.

Народний депутат України фракції Радикальної партії Ігор Мосійчук звернувся до антикорупційних органів і Генеральної прокуратури з заявою про незаконне збагачення і несплату податків заступником голови фракції “Опозиційний блок” Сергієм Льовочкіним. “Стало модним говорити про незаконне збагачення, вносити подання на депутатів, розслідувати тощо… Вчора я звернувся до НАБУ, САП і Генпрокуратури із заявою про кримінальне правопорушення з боку Льовочкіна щодо несплати податків та незаконного збагачення. Подивимося, як розслідують”, – заявив І. Мосійчук під час ранкового пленарного засідання Верховної Ради у вівторок.

7 кіпрських компаній – власників облігацій внутрішньої державної позики оскаржили рішення суду про спецконфіскацію 1,5 мільярда доларів Януковича і його оточення. Про це “Українським Новинам” повідомив їхній адвокат Дмитро Щербина. “Протягом 12-17 травня були подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Донецької області із клопотаннями про відновлення строків апеляційного оскарження”, – повідомив адвокат. Він зазначив, що суд не надав захисту можливості ознайомитися з матеріалами справи. Також захист стверджує, що не був сповіщений і не брав участі у судовому процесі в справі колишнього директора компанії “Газ Україна – 2020” Аркадія Кашкіна, у вироку якого була прописана спецконфіскація 1,5 млрд доларів третіх осіб.

ЕКОНОМІКА.

Промислове виробництво в Україні у квітні 2017 року знизилося на 6,1% порівняно з аналогічним місяцем 2016 року, тоді як у березні цього року – на 2,7%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок. Відомство уточнює, що з корекцією на ефект календарних днів промвиробництво у квітні-2017 проти квітня-2016 скоротилося на 4,6%. Держстат зазначає, що проти попереднього місяця в березні цього року промислове виробництво знизилося на 6,9%, а з урахуванням сезонного чинника – на 1,7%.

Індекс споживчих настроїв в Україні в квітні 2017 року знизився на 0,6 пункту порівняно з попереднім місяцем – до 54,9 (за шкалою від 0 до 200), такі дані щомісячного дослідження оприлюднила компанія GfK Ukraine. “Найбільше змінилися індекси доцільності великих покупок і очікуваного розвитку економіки країни”, – наголошується в прес-релізі компанії.

Верховна Рада України скасувала реєстрацію іноземних інвестицій, спростила процедуру видачі дозволів на застосування праці іноземців, а також спростила видачу посвідок на тимчасове проживання в Україні. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за відповідний проект закону (№4541) в другому читанні на засіданні українського парламенту у вівторок проголосували 239 народних депутатів. Закон, зокрема, скасовує реєстрацію іноземних інвестицій, замінивши її формальним інформуванням для ведення державної статистики.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що система електронних закупівель ProZorro з моменту впровадження заощадила для державного бюджету 24 млрд грн. “Сьогодні ми можемо констатувати факт того, що ця система є не тільки конкурентною, не тільки відкритою, а й заощаджує ресурси для державного бюджету. За нашими розрахунками, з моменту впровадження досягнута економія бюджетних коштів, коштів, які належать державі, українському народові, – 24 млрд грн”, – сказав він під час 13-го світового форуму про державні закупівлі Procurement, Integrity, Management and Openness (PRIMO) Forum в Києві у вівторок.

Україна піднялась на 18 місць у світовому рейтингу відкритості даних. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. “У вівторок вночі World Wide Web Foundation оприлюднили результати щорічного дослідження Open Data Barometer щодо стану розвитку відкритих даних у світі”, – написав Гройсман. За його словами, за “останній рік Україна значно покращила свої показники, посівши 44 місце серед 115 країн світу та разом із Грузією зробивши найбільший позитивний “стрибок” у рейтингу”.

РЕФОРМИ.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про ліквідацію Державної санітарно-епідеміологічної служби. Згідно з постановою Кабміну №348 від 29 березня, уряд на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2016 скасував рішення про реорганізацію Держсанепідслужби шляхом її приєднання до Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Подальше функціонування Держсанепідслужби Кабмін вважає недоцільним, оскільки наразі виконання її функцій забезпечують Міністерство охорони здоров’я, Державна служба з питань праці та Держпродспоживслужба.

Міністерство фінансів України підготувало попередній проект плану дій з реформування митниці та проведе його публічне обговорення з метою пошуку оптимальної моделі, повідомляється в прес-релізі відомства. Згідно з повідомленням, документ розроблено за результатами засідань робочих груп, до яких входили представники Мінфіну, Державної фіскальної служби України, народні депутати, експерти та широка громадськість. Розроблений у результаті публічних обговорень попередній проект плану дій з реформування митниці передбачає реалізацію заходів у рамках 19 напрямів, серед яких законодавство, організація та управління, управління кадровими ресурсами, митна етика, сприяння торгівлі, управління ризиками, контроль на кордоні та всередині країни, правоохоронна діяльність, митний транзит, постмитний контроль та аудит, тощо.