Україна продовжує розвивати власну геополітичну орієнтацію на європейську та євро-атлантичну інтеграцію, відмовляючись від нейтралітету та багатовекторності у зовнішній політиці. Верховна Рада прийняла законопроект №6470 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо зовнішньополітичного курсу України, його підтримали 276 народних депутатів. Даним законопроектом Україна на законодавчому рівні закріпляє прагнення до набуття членства в НАТО як пріоритетну мету у зовнішній політиці. Віце-прем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що даний крок допоможе об’єднати суспільство «навколо роботи над реформуванням країни за стандартами НАТО». Нардеп Сергій Соболєв зазначає, що велика кількість депутатів, що підтримали даний законопроект є «хорошим сигналом для країн НАТО, що Україна готова до виконання Плану дій щодо членства в НАТО». В Асоціації виробників озброєння і військової техніки зазначають, що досвід України у протистоянні Росії може бути корисним для НАТО. Представники НАТО у Брюсселі повідомили, що вони проінформовані про рішення ВР та «прийняли його до відома». В Альянсі також зазначають, що Україна поки що не подала заявку на членство в НАТО. Там також наголосили, що Київ має зосередитися на реформуванні оборонного комплексу – «в цьому пріоритет».
В експертних колах вважають малоймовірним членство в НАТО у сьогоднішніх умовах. Передусім мова йде про війну із Росією. Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що разом з Україною Альянс візьме на себе реальні зобов’язання щодо стримування Росії, аж до п’ятої статті Північноатлантичного договору: напад на одного є напад на всіх. Але ніхто не збирається вступати у війну з Росією заради нашої країни. Нардеп Дмитро Тимчук вважає, що Україні не слід орієнтуватися на членстві в НАТО, а потрібно зосередитися саме на реформах, зокрема, в методах управління Збройними силами: «Приймуть в НАТО – добре, не приймуть – все одно буде боєздатна армія». Експерти погоджуються, що НАТО візьме Україну тоді, коли не буде ніяких ризиків, як з Чорногорією – компактна країна, без збройних конфліктів.
Позиція США вже призвела до помітних змін на світовій арені. Після заяви Ангели Меркель про те, що Європа більше не може розраховувати на США та має брати власну долю у свої руки, аналогічну позицію зайняла Канада. Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд оголосила про нову зовнішньополітичну та безпекову стратегію країни. Зокрема, Фріланд вважає, що Канада більше не повинна орієнтуватися на військову потужність США у питаннях власної оборони, тому Канада має збільшувати видатки на оборонний сектор. “Той факт, що наш друг і союзник ставить під питання, чи потрібна йому мантія глобального лідерства – це ставить перед нами необхідність встановити свій власний чіткий і суверенний курс”, – пояснила Фріланд. Провідні канадські ЗМІ вважають, що така позиція президента Трампа дає змогу Росії та Китаю змагатися за світове лідерство. “Менш порядні сили, такі як Китай і Росія, поспішатимуть заповнити вакуум лідерства. У світі, де правий той, хто є сильним, “дрібніша риба”, включаючи навіть Канаду, неминуче стає більш уразливою”, – йдеться в матеріалах канадського видання Toronto Star.
В ніч на 8 червня у посольстві США в Україні стався вибух, який не призвів до жертв та ушкодження майна посольства. Деякі експерти припускають, що це міг бути «сигнал» від Росії до США, приурочений до голосування у ВР за орієнтацію на вступ НАТО. Україна визнала це терактом, але після більш ніж спокійної реакції з боку американських колег, які охрестили такі дії як «хуліганство», українська сторона також перекваліфікувала справу на «злісне хуліганство». Експерт Юрій Сандул припускає, що даний вибух можна трактувати як «готовність Росії воювати із США за Україну» та неприпустимість членства України в НАТО: «Адже, зрештою, бути чи не бути Україні в НАТО, залежить від Вашингтона, а не від Києва,» – підсумовує експерт.
Верховна Рада 8 червня прийняла у першому читанні лише один законопроект (№6327 про державнi фiнансовi гарантiї надання медичних послуг i лiкарських засобiв), який передбачений медичною реформою. Із третьої спроби за даний законопроект проголосувало 227 народних депутатів. «За» проголосували депутати від БПП, НФ та «Самопомочі», категорично «проти» виступили «Батьківщина» та РПЛ. Разом з тим, ВР не змогла набрати необхідні 226 голосів за законопроект №6329, який є технічним до основного та передбачає внесення змін до Бюджетного кодексу щодо фінансування. «Без цього законопроекту ніяких змін НЕ БУДЕ — бо не буде ніяких коштів», – заявила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Вона також повідомила, що даний законопроект буде повторно внесений до ВР. Нагадуємо, що реформою передбачено створення Національної служби здоров’я України, яка має визначати тарифи за медпослуги та розмір співоплати, які, наразі, невідомі. Бюджет у даної структури передбачений у розмірі 80 млрд грн. Законодавці також прописали орган, який має контролювати роботу так званої “Нацслужби здоров’я” – Раду пацієнтського контролю. Ця Рада має слухати звіти “Нацслужби здоров’я”, аналізувати їх тощо. Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець підтримує законопроекти по медичній реформі, але вважає, що у даній реформі не продуманою залишилася позиція щодо громадян, які не мають кошти на співоплату за медичні послуги. “Що робити людині, якщо в неї немає грошей на співоплату, як визначити категорію людей, яким чином їхня держава буде підтримувати – це буде субвенція, субсидія?” – підкреслила Богомолець.
Верховна Рада вкотре не змогла прийняти законопроект, що передбачає реформування Конституційного Суду України. Проект закону про Конституційний Суд України №6427-д був відправлений на доопрацювання в профільний комітет із питань правової політики та правосуддя. Згідно з проектом закону, до складу Конституційного Суду входять 18 суддів: по 6 суддів призначає президент України, Верховна Рада та з’їзд суддів України. Водночас КС отримає повноваження на здійснення конституційних проваджень за умови вступу в повноваження не менше ніж двох третіх суддів. Як українські, так і закордонні експерти неодноразово наголошували на ключовому значенні реформування судової системи України.
Україна продовжує реалізовувати політику, спрямовану на енергетичну незалежність та ефективність. 8 червня ВР прийняла законопроект №5598 про фонд енергоефективності. Фонд енергоефективності, за задумкою уряду, допоможе знизити споживання дорогого газу населенням, комплексно оновити будівлі та зекономити на енергоресурсах близько 3 мільярдів доларів. Також у цей день Петро Порошенко підписав ЗУ «Про ринок електроенергії», який впроваджує норми Третього енергетичного пакету ЄС, у тому числі в питанні розділення компаній за напрямками розподілу і передачі електроенергії. «Мета: ми перейдемо до спільної енергетичної системі Євросоюзу. Будуть введені біржі електроенергії, і ваша станція теж матиме можливість отримати справедливу ціну,» – зазначив Петро Порошенко.
Новим фронтом в енергетичній війні з Росією обрано поставки ядерного палива для АЕС, яке Україна закуповувала виключно у Росії. Наразі, наша держава обрала курс на зменшення поставок ЯП із Росії та переорієнтовується на шведський сегмент американсько-японської компанії Westinghouse. “Ми диверсифікували постачання ядерного палива. Скільки ми імпортували ядерного палива (з Росії ) 3 роки тому? 100 відсотків. Скільки ми отримали в 2016 році? Уже 55 відсотків. Скільки я поставив завдання на 2017 рік? Буде 45 відсотків”, – сказав Петро Порошенко.
Натомість, Україна у 2017 році наростила транзит російського газу. За перші п’ять місяців 2017 року зросли на 22% порівняно з аналогічним періодом 2016 року та на та 64% порівняно із цим періодом 2015 року. “Це рекордний обсяг транзиту за останні п’ять років: він майже на 9 млрд кубометрів перевищує середній обсяг транзиту за січень-травень у 2013-2016 роках”, – наголошують в «Укртрансгазі». НАК «Нафтогаз України» відмовився від запрошення до Москви від ВАТ «Газпрому» для обговорення питання транзиту газу через Україну. Натомість НАК не заперечує провести переговори у будь-який країні ЄС. Служба безпеки України заблокувала рахунки і ресурси п’ятьох імпортерів палива, які пов’язують із українським олігархом-втікачем Сергієм Курченком.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Супрун анонсувала перевнесення законопроекту щодо медреформи до Верховної Ради (177 публікацій у ЗМІ)
- Парламент офіційно затвердив наміри України вступити до НАТО (169 публікацій у ЗМІ)
- Вибух у посольстві США назвали не терактом, а хуліганством (104 публікації у ЗМІ)
- Клятви, сотні фотографів та емоції. Як екс-глава ФБР перед Сенатом звітував (97 публікацій у ЗМІ)
- В Єврокомісії вітають ухвалення Радою закону про фонд енергоефективності (97 публікацій у ЗМІ)
УКРАЇНА-НАТО.
Верховна Рада визначила поглиблення співпраці України з НАТО з метою набуття членства в цій організації як основу зовнішньої політики. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідний законопроект №6470 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо зовнішньополітичного курсу України підтримали 276 народних депутатів на пленарному засіданні в четвер. Документ передбачає, що тепер однією з основ зовнішньої політики буде поглиблення співпраці України з НАТО з метою отримання членства в організації. Зараз українське законодавство передбачає поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою “досягнення критеріїв, необхідних для отримання членства в цій організації”. Автором законопроекту є голова Верховної Ради Андрій Парубій.
Голосування в українському парламенті щодо зовнішньополітичного курсу України є сигналом для країн НАТО, що Україна готова до отримання та виконання Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ), вважає заступник голови фракції “Батьківщина” у Верховній Раді Сергій Соболєв. “Ви бачите, що кількість голосів – 276 – це абсолютна більшість парламенту, майже дві третини, і це хороший сигнал для країн НАТО, що Україна готова до виконання Плану дій щодо членства в НАТО”, – сказав С. Соболєв журналістам у четвер в Києві.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, курс на вступ України до НАТО допоможе реалізувати важливі реформи в секторі безпеки, оборони і боротьби з корупцією. “Для нас як для країни, яка страждає від агресії РФ, курс на вступ до НАТО – це одне із стратегічних завдань. Окрім кінцевої мети у вигляді набуття членства, вона допоможе об’єднати громадянське суспільство і державні установи навколо роботи над реформуванням країни за стандартами НАТО”, – написала вона у своєму Facebook у четвер.
Народний депутат України (фракція Блок Петра Порошенка), ініціатор та автор закону про внесення змін до законодавства із відновлення курсу України на членство в НАТО Ірина Фріз назвала 5 головних причин, через які треба було відновити курс на членство в Альянсі. “Перше. Політика нейтралітету виявилася не лише помилковою, але і відверто зрадницькою, адже за цей час був майже знищений наш сектор безпеки і оборони”, – написала депутат у своєму Facebook. По-друге, за її словами, стандарти НАТО – це не лише висока боєздатність власних військ, але і інша етика, культура стосунків військових і цивільних. По-третє, на думку І. Фріз, НАТО – це організація, пріоритетом якої є демократичні цінності, які на сьогодні захищає український народ. “Четверте. Членство в Альянсі – це передусім, запобігання конфліктам, співпраця і довіра у вирішення проблем безпеки. І нарешті, п’яте. Усі члени НАТО – це розвинені і успішні держави”, – зазначила депутат.
НАТО може бути цікавий здобутий Україною в умовах зовнішньої агресії унікальний досвід боротьби з новим російським озброєнням, сторони можуть затребувати його у рамках співпраці зі спільної розробки нових технологій протидії військовому потенціалу РФ, зазначають у приватному секторі оборонно-промислового комплексу України. У зв’язку з ухваленим у четвер Верховною Радою рішенням щодо повернення зовнішньополітичного курсу країни на вступ до НАТО в Асоціації виробників озброєння і військової техніки нагадують: в умовах російської гібридної війни Україна стала для РФ, зокрема, полігоном для випробування багатьох видів нового озброєння. “Але і зі свого боку ми отримали дуже цінні знання, а саме: як воювати проти цього озброєння та як із ним боротися”, – наводить прес-служба асоціації слова голови об’єднання Вадима Кодачигова.
У НАТО поінформовані про рішення Верховної Ради згідно із законом, що передбачає членство України в альянсі як пріоритет її зовнішньої політики, повідомив в четвер “Інтерфаксу” у Брюсселі відповідальний співробітник в апараті організації. “Ми беремо до відома рішення Ради, але не нам його коментувати”, – зазначив співрозмовник агентства. “У загальних рисах я можу сказати вам таке: Україна сьогодні не подала заявки на членство в НАТО. Основну увагу Київ приділяє реформам і модернізації його інститутів оборони і безпеки, і НАТО підтримує ці зусилля. У цьому пріоритет”, – наголосило джерело.
МЕДИЧНА РЕФОРМА.
Верховна Рада на засіданні в четвер 227 голосами прийняла за основу законопроект №6327 про державнi фiнансовi гарантiї надання медичних послуг i лiкарських засобiв, але вiдмовилася ухвалити за основу законопроект №6329 про внесення змiн до Бюджетного кодексу щодо фiнансування сфери охорони здоров’я. Обидва законопроекти є частиною медичної реформи. Як передає кореспондент агентства “Iнтерфакс-Україна”, при голосуваннi за законопроект №6329 у першому читаннi iнiцiатива не набрала 226 мiнiмально необхiдних голосiв народних депутатiв. Парламентарi також не пiдтримали направлення проекту закону до профiльного комiтету на доопрацювання, а також повернення його суб’єктовi внесення.
Верховна Рада відмовилося ухвалити за основу законопроект №6329 про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо фінансування, а також повернення його суб’єктові внесення. Парламентарі також не підтримали направлення проекту закону до профільного комітету на доопрацювання, а також повернення його суб’єктові внесення. Проект змін до Бюджетного кодексу №6329 йде в комплексі із законопроектом №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів, які реформують порядок фінансування медичної допомоги в Україні.
Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець підтримує законопроекти по медичній реформі в Україні, але підкреслює, що під час реформи не можна ризикувати життям українських громадян, і розглядувані Верховною Радою законопроекти не враховують багатьох важливих моментів. “Я за реформу, за зміни в системі охорони здоров’я. Повинні переходити на фінансування конкретної послуги, а не продовжувати здійснювати фінансування медзакладів за формулою «ліжко-день». Українська медицина повинна працювати за європейськими стандартами”, – написала О. Богомолець на своїй сторінці в соцмережі Facebook в четвер. При цьому вона висловила стурбованість ініціативою про запровадження медичного страхування і механізму співоплати, коли частину коштів буде надавати держава, а частину на лікування має забезпечити сама особа. “Що робити людині, якщо в неї немає грошей на співоплату, як визначити категорію людей, яким чином їхня держава буде підтримувати – це буде субвенція, субсидія?” – підкреслила парламентар.
СУДОВА РЕФОРМА.
Верховна Рада відправила проект закону про Конституційний Суд України (6427-д) на доопрацювання в профільний комітет із питань правової політики та правосуддя. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення підтримали 267 народних депутатів на пленарному засіданні в четвер увечері після того, як парламентарям не вистачило голосів ухвалити його в першому читанні, а потім – повернутися до повторного голосування. Як зазначив перед голосуванням керівник профільного комітету, один з авторів законодавчої ініціативи Руслан Князевич (фракція “Блок Петра Порошенка”), ухвалення цього законопроекту потрібне для продовження конституційних змін у частині правосуддя, які раніше ухвалила Верховна Рада. Згідно з проектом закону, до складу Конституційного Суду входять 18 суддів: по 6 суддів призначає президент України, Верховна Рада та з’їзд суддів України. Водночас КС отримає повноваження на здійснення конституційних проваджень за умови вступу в повноваження не менше ніж двох третіх суддів.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Проект закону про фонд енергоефективності №5598 було прийнято радою на черговому засіданні. Рішення було прийнято 8 червня на засіданні Верховної ради. За законопроект проголосувало 278 депутатів. “Це питання надання технічного і фінансового інструменту для того, щоби підтримати впровадження енергоефективності в країні. Це дасть можливість зекономити практично на модернізації житлових будинків до 50%. Це також дає можливість зняти бар’єри для зовнішньої підтримки і фінансування енергоефективності в країні”, – сказав депутат Зубко. Фонд енергоефективності, за задумкою уряду, допоможе знизити споживання дорогого газу населенням, комплексно оновити будівлі та зекономити на енергоресурсах близько 3 мільярдів доларів. Його наповнюватимуть коштами з держбюджету, грішми донорів і приватних інвесторів, а також шляхом монетизації субсидій. Керуватиме установою комітет, у якому будуть представники уряду, держав-донорів та МФО.
Президент України Петро Порошенко в четвер підписав закон “Про ринок електроенергії”. Підпис під відповідним документом глава держави поставив під час відвідування Трипільської ТЕС у м. Українка Київської області. “Сьогодні тут, а не в кабінеті, разом з вами я прийняв рішення про підписання цього закону і про початок процесу створення ринку електроенергії”, – сказав президент перед підписанням закону. Глава держави додав, що відтепер почнеться серйозна робота з упровадження норм і технологій, які передбачає підписаний революційний закон. “Модель ринку саме така, за якою працюють країни Євросоюзу. Мета: ми перейдемо до спільної енергетичної системі Євросоюзу. Будуть введені біржі електроенергії, і ваша станція теж матиме можливість отримати справедливу ціну”, – підкреслив П. Порошенко.
Президент України Петро Порошенко наголошує на необхідності швидкого розгляду на засіданні Ради національної безпеки і оборони питання Національної ради реформ реформування енергетичної галузі. “Уряд спільно з Нацкомісією (Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг, НКРЕКП – ІФ) має якнайшвидше сформулювати план заходів із імплементації закону (закону про ринок електроенергії). І якнайшвидше цей план заходів із реформування енергетичної галузі ми повинні винести на засідання Ради національної безпеки і оборони – це питання національної безпеки, на засідання Національної ради реформ”, – сказав П. Порошенко під час відвідування Трипільської ТЕС у м. Українка Київської області.
За підсумками 2017 року Україна повинна скоротити частку імпорту з Росії ядерного палива, необхідного для роботи атомних електростанцій, до 45% загального балансу споживання. Про це очільник держави Петро Порошенко повідомив під час візиту на Трипільську ТЕС держкомпанії “Центренерго”, передає “УНІАН”. “Ми диверсифікували постачання ядерного палива. Скільки ми імпортували ядерного палива (з Росії – ЕП) 3 роки тому? 100 відсотків. Скільки ми отримали в 2016 році? Уже 55 відсотків. Скільки я поставив завдання на 2017 рік? Буде 45 відсотків”, – сказав він, додавши, що решту 55 відсотків Україна купуватиме у американсько-японської компанії Westinghouse.
ВАТ “Газпром” збільшив транзит газу українською ГТС до рекордного рівня за п’ять років. Про це йдеться у повідомленні “Укртрансгазу”. Як наголошується, обсяги транзиту російського газу газотранспортною системою України за перші п’ять місяців 2017 року зросли на 22% порівняно з аналогічним періодом 2016 року та на та 64% порівняно із цим періодом 2015 року. “Це рекордний обсяг транзиту за останні п’ять років: він майже на 9 млрд кубометрів перевищує середній обсяг транзиту за січень-травень у 2013-2016 роках”, – йдеться у повідомленні. “Транспортування газу з РФ іншими маршрутами за аналогічний період залишалося на стабільному рівні. Таким чином, “Газпром” покриває зростання та коливання попиту на російський газ у країнах ЄС передусім за рахунок використання потужностей та гнучкості ГТС України”, – заявили у прес-службі. Всього з початку року для “Газпрому” було транспортовано 38,26 млрд кубометрів, в порівнянні з минулими роками транзит газу територією України за аналогічний період збільшився на: 6,86 млрд кубометрів (21,84%) ніж в 2016 році; 14,90 млрд кубів (63,77%) ніж в 2015; 7,71 млрд кубів (25,25%) ніж в 2014-му, 6,09 млрд кубів (18,94%) ніж в 2013 році.
Співробітництво у сфері енергоефективності, промисловості та інвестицій стало темою сьомого пленарного засідання українсько-чеської міжурядової змішаної комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва в Києві в четвер. “Для нас важлива співпраця у сфері енергетики, зокрема підвищення ефективності функціонування ГТС, а також співпраця у сфері енергоефективності, енергозбереження, ядерної енергії, електроенергії та промисловості. Також надзвичайно важлива співпраця у сфері промисловості: як ви знаєте, це один із пріоритетів урядової політики на найближчі роки”, – повідомила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе після засідання.
Російська Федерація є неприйнятною країною для проведення переговорів з ПАТ “Газпром”, заявляє НАК “Нафтогаз України”. “Такої позиції “Нафтогаз” незмінно дотримується з 2014 року, як у листуванні, так і під час офіційних зустрічей з представниками російської компанії”, – йдеться в повідомленні компанії в четвер. “Нафтогаз” зазначає, що неодноразово підтверджував свою готовність провести переговори в Брюсселі або в іншому місті ЄС.
Служба безпеки України заблокувала рахунки і ресурси п’ятьох імпортерів палива. Як повідомляється, у кримінальному провадженні, в рамках якого СБУ заблокувала рахунки і ресурси ряду імпортерів зрідженого газу, бере участь 31 юридична особа, в тому числі п’ять імпортерів ЗВГ і два експедитора. Список компаній сформований на основі ряду судових рішень Печерського районного суду Києва.
ЕКОНОМІКА.
Уряд України скасував державне цінове регулювання на продукти харчування. Згідно з повідомленням на сайті Кабміну, головна мета цих змін – зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції та дерегулювання у сфері ціноутворення. “Рішення уряду спростить процедуру зміни цін залежно від цінових коливань ринку, що дасть змогу виробникам швидше реагувати на зміни кон’юнктури”, – йдеться в повідомленні.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман допускає збільшення частки легкої промисловості у валовому внутрішньому продукті України з 1% щонайменше до 2%. “Питома вага легкої промисловості у ВВП країни дещо більше 1%. Але потенціал до зростання, я думаю, такий самий. Тобто, можна дійти до кількох відсотків”, – сказав В.Гройсман під час робочої поїздки до Чернігова у четвер.
Ціни в промисловості України в травні знизилися на 1,3% після зростання на 1,6% в квітні, 3,5% – в березні і 3,1% – в лютому, повідомила Державна служба статистики (Держстат). Як уточнює відомство, основною причиною стало падіння цін у видобутку металевих руд – на 22%, а також видобутку нафти і природного газу – на 2,6% і постачання електроенергії, газу та пара – на 2,1%. Держстат вказує, що в річному вимірі (по відношенню до аналогічного місяця 2016 року) зростання цін виробників за підсумками травня сповільнилося до 27,1% з 35,6% за підсумками квітня, з 38,3% – за підсумками березня і 38,9 % – за підсумками лютого.
Інфляція в Україні в травні зросла до 1,3% порівняно з 0,9% у квітні, повідомила Державна служба статистики України в четвер. Згідно з її даними, в річному вимірі (проти аналогічного періоду минулого року) зростання споживчих цін за підсумками травня також прискорилося до 13,5% із 12,2% за підсумками квітня. З початку поточного року інфляція становила 6,2%, уточнив Держстат.
Україна з початку 2016/2017 маркетингового року(МР, липень-червень) і станом на 8 червня 2017 року експортувала 41,667 млн тонн зернових. Згідно з повідомленням Міністерства аграрної політики і продовольства в четвер, на сьогодні експортовано близько 16,98 млн тонн пшениці, 5,26 млн тонн ячменю, 19,17 млн тонн кукурудзи. Крім того, на зазначену дату експортовано 365,5 тис. тонн борошна.
СПРАВА НАСІРОВА.
Посольство Великобританії в Україні підтверджує, що українській стороні було передано інформацію про наявність британського паспорта у відстороненого глави Державної фіскальної служби України Романа Насірова. “Посольство ВБ (Великобританії – ІФ) підтверджує направлення листа НАБУ від 06.03.2017 і подальшої інформації, наданої паспортною службою ВБ українській стороні”, – написала посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф у “Твіттері”, відреагувавши таким чином на заяви Р. Насірова про фальсифікацію інформації про те, що у нього є британський паспорт.
Солом’янський районний суд м.Києва відхилив клопотання детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про стягнення застави, внесеної за відстороненого главу Державної фіскальної служби України Романа Насірова в розмірі 100 млн грн до бюджету у зв’язку з тим, що він не здав британський паспорт. Рішення оскарженню не підлягає.
