ВИСНОВКИ.
The Washington Post, коментуючи законопроект про розширення санкцій проти Росії, який прийняв Сенат США, зазначає, що дане рішення було викликано тим, що Конгрес має намір контролювати питання санкцій, адже Трамп неодноразово виступав за їх послаблення. Сенатор-демократ Еймі Клобучар звертає увагу, що санкції стосуються лише державного апарату, а не народу Росії: “Ми хочемо, щоб російський народ мав змогу жити в демократії. В демократії, яка не вчиняє таких речей, як збиття літака над Україною, яка не намагається вплинути на вибори в інших країнах. Тому ці санкції настільки важливі”.
Українські експерти зазначають, що даний законопроект також ставить під загрозу російський проект «Північний потік-2», у якому є окремий параграф щодо даного проекту. У ньому зазначено, що США продовжуватимуть перешкоджати реалізації проекту “через його згубні наслідки для енергетичної безпеки ЄС, розвитку газового ринку в Центральній і Східній Європі та енергетичних реформ на Україні”. Петро Порошенко провів зустріч із главами зовнішньополітичних відомств Литви та Швеції Лінасом Лінкявічюсом та Маргот Вальстрьом, під час якої сторони обговорили питання протидії реалізації «Північного потоку-2».
Сенатор Майк Крейпо звертає увагу, що Путін має відчути збитки від санкцій, і саме тоді вони запрацюють. “За розрахунками Путіна, нині вартість санкцій не перевищує вигоду від окупації Криму, сприяння бойовим діям в Східній Україні, підтримки атак режиму Асада проти мирних мешканців в Сирії та здійснення кібератак на людей, компанії, інституції світу. Багато законодавців від обох партій відчувають, що відповідь США повинна бути значно сильнішою”, – каже Крейпо.
Американські законодавці впевнені, що ці ж санкції підтримують їхні європейські союзники. Рада ЄС із закордонних справ, яка збереться в Люксембурзі 19 червня, продовжить на рік, тобто до 23 червня 2018 року, обмежувальні заходи, вжиті у відповідь на незаконну анексію Криму і Севастополя Росією. Санкції передбачають заборону на імпорт в ЄС продуктів з Криму і Севастополя, інвестиції в Крим і Севастополь, послуги, пов’язані з туристичною діяльністю в Криму і Севастополі, експорт низки товарів і технологій в Крим і Севастополь для транспортного, телекомунікаційного та енергетичних секторів, а також для нафтогазової та гірничої галузей.
У міжнародному комітеті Ради Федерації РФ вважають позицію сенату США щодо санкцій не адекватною ані ситуації в світі, ані в двосторонніх відносинах. Глава міжнародного комітету Ради Федерації РФ Костянтин Косачов повідомив, що в РФ планують дочекатися реакції президента США Дональда Трампа. “Але якщо закон буде прийнятий, в будь-якому випадку, без відповіді ми це не залишимо”, – підкреслив заступник голови комітету Володимир Джабаров. Володимир Путін заявив, що світова кон’юнктура вдарила по російській економіці сильніше, ніж санкції. Російська соціологічна компанія «Левада-Центр» повідомляє, що більшість росіян, як і раніше, впевнені, що РФ повинна продовжувати свою політику, незважаючи на західні санкції. Зараз так вважають 70% росіян.
Американське видавництво Foreign Policy зазначає, що чиновників з адміністрації Трампа і законодавців все більше непокоїть та обставина, що Росія нарощує торгівлю з Північною Кореєю в порушення міжнародних санкцій, ставлячи тим самим під удар дії США з надання тиску на Пхеньян. Росія заповнює вакуум, що виник після того, як Китай почав скорочувати товарообіг з Північною Кореєю у відповідь на тиск з боку адміністрації Дональда Трампа. Експерт сеульського аналітичного центру “Асанський інститут політичних досліджень” Го Мен-Хен вважає, що Москва своїми діями навряд чи повною мірою заповнить ті поставки, які здійснював Пекін. На частку Китаю припадають 90% зовнішньої торгівлі Північної Кореї, що в грошовому вираженні становить приблизно 6,1 млрд доларів. Російський обсяг торгівлі з Пхеньяном дорівнює лише 84 млн доларів. Позиція Росії щодо Північної Кореї ще більше заплутала плани адміністрації Трампа з дипломатичного примирення з Росією, підсумовують журналісти Foreign Policy.
У МЗС України підтвердили зустріч глав держав України і США. «Зустріч відбудеться, звичайно, ми її готуємо. Але ми маємо витримати інтригу,» – повідомив глава МЗС України Павло Клімкін. Заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко вважає, що Україна погодить на будь-який формат переговорів по Донбасу, якщо він допоможе досягти Мінських угод. «Ми теж бачимо, як і всі, що мінський формат є необхідним механізмом, але насправді його можливості обмежені, і все це розуміють», – заявив Пристайко.
Процес ратифікації національними парламентами держав ЄС Угоди про асоціацію між Україною та ЄС офіційно завершився. Наступний крок – ратифікація СА Європейським співтовариством з атомної енергії та рішення Ради ЄС. Брюссельський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк повідомив, що «тепер Рада ЄС затвердить Угоду перед проведенням Саміту Україна-ЄС 12 липня».
Голова представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі вважає, що неефективна робота Верховної Ради гальмує процес проведення українських реформ. Також Мінгареллі відзначив необхідність оновлення складу ЦВК, повноваження кого вже давно закінчилися, а також новий закон про вибори. “Відсутність верховенства права, що є головною перешкодою на шляху до економічного зростання,” – додав Мінгареллі.
МОЗ розраховує на те, що ВР на початку липня ухвалить у другому читанні законопроект №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, а також проголосує законопроект №6329 про внесення змін до Бюджетного кодексу стосовно фінансування сфери охорони здоров’я. Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк зазначив, що прийнятий в першому читанні законопроект №6327 переданий на доопрацювання в комітет з питань охорони здоров’я. Юрист Володимир Пилипенко вважає, що дана медична реформа є недопрацьованою, а містить корупційні ризики. Також, на думку Володимира Пилипенко, необхідно переглянути вимоги до кандидатур на посаду голови (та його заступників) зазначеного органу. У першу чергу – кандидати на цю посаду повинні мати вищу медичну освіту і стаж роботи в сфері охорони здоров’я. Не зрозумілою є вимога – “досвід роботи на керівних посадах не менше п’яти років” – зазначає Пилипенко. Ті самі вимоги щодо необхідності медичного досвіду роботи мають висуватися до членів Конкурсної комісії, яка обирає голову органу. Крім того, у Пилипенко викликає сумніви п. 3 ст. 12 “Основи оплати медичних послуг і лікарських препаратів”. На його думку, така модель формування тарифів є “ідеальною” для різного роду лобістських зусиль і корупційних договірняків.
Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що розраховує на успішне завершення програми співпраці з МВФ у 2019 році. Він також наголосив що для цього потрібно провести низку реформ, які Україна зобов’язалася. «Пенсійна реформа необхідна, по сільгоспземлям, необхідно передати неефективні держпідприємства в приватне управління. Це треба виконати щоб отримати наступний транш», – сказав Данилюк. Він припускає, що ВР може проголосувати за необхідні реформи ще під час поточної сесії, щоб Україна мала змогу восени отримати наступний транш від МВФ. Після цього Мінфін планує вийти на зовнішній борговий ринок, але наголосив, що остаточного рішення з цього питання ще немає.
Директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу Френсіс Маліж, що Україні вдалося досягти великого прогресу в непрямій боротьбі з корупцією, особливо у фінансовому та енергетичному секторах. Проте він також зауважив, що у боротьбі із прямою корупцією успіхів наразі немає через відсутність звинувачувальних вироків судів корупціонерам. Міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом наголосила на необхідності внесення правок до антикорупційного законодавства щодо скасування обов’язкового електронного декларування майна і доходів для антикорупційних активістів.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Відрежисоване “шоу” Путіна розлючені росіяни назвали цирком, – Washington Post (208 публікацій у ЗМІ)
- В американського конгресмена в США стреляв противник Трампа (128 публікацій у ЗМІ)
- Про що говоритимуть Порошенко і Трамп. Три принципові завдання (73 публікації у ЗМІ)
- Путін звинуватив організаторів протестних акцій у саморекламі (31 публікація у ЗМІ)
- Обшуки у кабінеті члена НАЗК Радецького проводили ГПУ та поліція (26 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Сенат США проголосував за законопроект, що передбачає посилення санкцій стосовно Ірану та Росії. Як передав кореспондент “Інтерфаксу”, за ухвалення законопроекту проголосувала переважна більшість сенаторів, двоє сенаторів висловилися проти. Тепер законопроект має бути схвалений нижньою палатою Конгресу, а потім переданий на підписання президентові США Дональду Трампу. Санкції передбачають посилення вже існуючих заходів проти Росії. Американським компаніям і фізичним особам будуть заборонені операції з російськими банками з наданням фінансування довше ніж на 14 днів. Нині це обмеження становить 90 днів.
Сенат США в середу схвалив поправку, яка передбачає посилення санкцій стосовно Росії. Як передав кореспондент “Інтерфаксу”, “за” проголосувала переважна більшість сенаторів, “проти” – двоє. Йдеться про поправку до законопроекту, що спочатку передбачав санкційний тиск на Іран. Напередодні глава банківського комітету Сенату США Майк Крейпо заявив, що метою санкцій є посилення економічного тиску, оскільки “росіяни навчилися жити у рамках економічних обмежень режиму санкції”. “Резюмуючи, поправка М. Крейпо, Ш. Брауна, Б. Коркера, Б. Кардін виконує чотири завдання: вона посилює і розширює санкції проти Росії, вона створює нові санкції проти Росії, вона переводить Конгрес на більш високий рівень, ніж раніше, формуючи механізм, завдяки якому скасування санкцій проти РФ буде можливо лише у разі, якщо за цей захід проголосує Конгрес. Крім того, вона підвищує можливості Мінфіну фіксувати незаконне фінансування, зокрема й незаконні фінансові потоки, пов’язані з Росією”, – заявив голова комітету, виступаючи в сенаті.
Рада ЄС із закордонних справ, яка збереться в Люксембурзі 19 червня, продовжить на рік, тобто до 23 червня 2018 року, обмежувальні заходи, вжиті у відповідь на незаконну анексію Криму і Севастополя Росією, йдеться в документах, поширених у четвер в Брюсселі до засідання ради на рівні глав МЗС ЄС. “Ці заходи застосовуються до громадян ЄС і підприємств, заснованих в ЄС. Їхня дія обмежується територією Криму і Севастополя”, – йдеться в комюніке. Санкції передбачають заборону на імпорт в ЄС продуктів з Криму і Севастополя, інвестиції в Крим і Севастополь, послуги, пов’язані з туристичною діяльністю в Криму і Севастополі, експорт низки товарів і технологій в Крим і Севастополь для транспортного, телекомунікаційного та енергетичних секторів, а також для нафтогазової та гірничої галузей, зазначено в документі.
У Міністерстві закордонних справ України підтверджують зустріч глав держав України і США, однак не називають конкретних дат. “Зустріч відбудеться, звичайно, ми її готуємо. Але ми маємо витримати інтригу. Найближчим часом (прес-секретар глави держави – ІФ) Святослав Цеголко зробить відповідну заяву, синхронно з нашими американськими друзями, але ми зараз працюємо над змістовною частиною мови”, – сказав глава МЗС України Павло Клімкін.
Яким би не був формат – головне, щоб були досягнуті цілі Мінська. Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко. “Він (державний секретар США Рекс Тіллерсон) сказав про те, що яким би не був формат, і ми про це теж говорили, яким би не був формат – головне, щоб були досягнуті цілі Мінська. Не обов’язково по пунктах викреслити, щоб просто було досягнуто миру. Це те, що він мав на увазі”, – сказав перший заступник міністра закордонних справ. “Я не хочу трактувати те, що він сказав. Він сказав тільки те, що не обов’язково це робити в цьому форматі. Це, до речі, дає нам можливість подивитися ширше. Ми теж бачимо, як і всі, що мінський формат є необхідним механізмом, але насправді його можливості обмежені, і все це розуміють”, – додав Пристайко.
Ратифікаційні грамоти Нідерландів Угоди про асоціацію (УА) між Україною та Європейським Союзом передано до Брюсселя, наступний крок – ратифікація СА Європейським співтовариством з атомної енергії та рішення Ради ЄС, повідомив президент України Петро Порошенко. “Нідерланди повністю завершили ратифікацію УА між Україною і ЄС… Ратифікаційні грамоти угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передано до Брюсселя. Далі – ратифікація Євроатомом і формальне рішення Ради ЄС”, – заначено в повідомленні П. Порошенка на його сторінці в мікроблозі “Твіттер” у четвер.
Рада Європейського Союзу схвалить Угоду про асоціацію Україна-ЄС до 12 липня. Про це у Twitter повідомив брюссельський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк. “Закон про ратифікацію Нідерландами Угоди про асоціацію з Україною був опублікований вчора та набуває чинності сьогодні. Тепер Рада ЄС затвердить Угоду перед проведенням Саміту Україна-ЄС 12 липня”, – написав журналіст.
Голова представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі вважає, що неефективна робота Верховної Ради гальмує процес проведення українських реформ. “Коли ми намагаємося перевірити гармонізацію українського законодавства з ЄС, ми розуміємо, що в профільних міністерствах законопроекти вже створені, вони зареєстровані в Раді, але глава комітету Ради вирішив не просуватися вперед через наявність власних інтересів, і він не хоче сприяти реформам”, – сказав він у четвер у Києві на панельній дискусії VII національного експертного форуму “Точки зростання”, організованого Gorshenin Institute.
Голова представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі відзначив необхідність ухвалення в державі нового закону про вибори і призначення нових членів Центральної виборчої комісії. “Нам необхідно прогресивно сприяти оновленню політичного класу … Для того, щоб це сталося, нам потрібен закон про вибори і нам потрібна нова Центральна виборча комісія. З причин, які я не можу зрозуміти, ці реформи повністю зупинені”, – сказав він в четвер у Києві на панельній дискусії VII національного експертного форуму “Точки зростання”, організованого Gorshenin Institute.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МВФ.
Міністр фінансів України Олександр Данилюк розраховує на успішне завершення програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) у 2019 році. “У рамках прийнятої Бюджетної резолюції ми розраховуємо успішно завершити програму МВФ в 2019 році”, – сказав О. Данилюк на брифінгу в Києві в четвер. Він додав, що в рамках програми залишилося реалізувати зовсім небагато реформ. “Я сподіваюся, що ключові з них (реформ – ІФ) будуть прийняті парламентом на цій сесії”, – сказав О. Данилюк.
Міністерство фінансів очікує отримання наступного траншу від Міжнародного валютного фонду влітку – на початку осені. Про це міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив у четвер на прес-конференції, передають Українські Новини. За словами міністра, для отримання наступного траншу МВФ необхідно прийняти реформи. “Необхідно виконати ці вимоги. Пенсійна реформа необхідна, по сільгоспземель, необхідно передати неефективні держпідприємства в приватне управління. Це треба виконати щоб отримати наступний транш”, – сказав Данилюк. Міністр відмовився назвати суму наступного траншу. “Кінцева цифра буде визначена в ході обговорення програми. Це буде більше мільярди”, – додав він.
Міністерство фінансів України планує вийти на зовнішній борговий ринок після отримання чергового кредитного транша Міжнародного валютного фонду (МВФ), повідомив керівник відомства Олександр Данилюк. “Я планую вихід на ринок, коли буде рішення МВФ про надання чергового транша. Це позитивний сигнал, за яким стежать інвестори”, – сказав він під час брифінгу в Києві в четвер. Як повідомлялося, міністр фінансів О. Данилюк під час прес-конференції 6 лютого підтвердив плани України щодо виходу на зовнішній ринок запозичень у 2017 році. Глава Мінфіну припустив, що сума запозичення становитиме $500 млн. Він зазначив, що остаточного рішення з цього питання немає.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Президент України Петро Порошенко провів зустріч із главами зовнішньополітичних відомств Литви та Швеції Лінасом Лінкявічюсом та Маргот Вальстрьом, під час якої сторони обговорили питання взаємодії між державами на міжнародній арені. “Було домовлено про подальшу спільну роботу з литовською та шведською сторонами з метою консолідації міжнародної допомоги Україні для забезпечення подальшого прогресу на шляху європейських реформ. Окрему увагу було приділено координації зусиль з метою протидії реалізації антиєвропейського проекту “Північний поток-2”, – повідомляє в четвер прес-служба глави Української держави за підсумками зустрічі.
Угода між Австралією та Україною про співробітництво у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях набула чинності з 15 червня, повідомила прес-служба уряду. “Нотою посольства Австралії в Україні від 15 червня №44/17 українську сторону поінформовано про завершення Австралією внутрішніх процедур, необхідних для набуття чинності угодою”, – йдеться в повідомленні.
МЕДИЧНА РЕФОРМА.
Верховна Рада на початку липня ухвалить у другому читанні законопроект №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, а також проголосує законопроект №6329 про внесення змін до Бюджетного кодексу стосовно фінансування сфери охорони здоров’я, розраховують в Міністерстві охорони здоров’я. “Ми очікуємо, що в липні, на тижні з 10 числа, законопроекти будуть винесені на голосування”, – повідомив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк на брифінгу в Києві в четвер. Він зазначив, що прийнятий в першому читанні законопроект №6327 переданий на доопрацювання в комітет з питань охорони здоров’я. “Законопроект переведений в профільний комітет, зараз там збирають всі зауваження і всі пропозиції, щоб підготувати його до другого читання”, – сказав він.
Е-ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ.
Міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом наголосила на необхідності внесення правок до антикорупційного законодавства щодо скасування обов’язкового електронного декларування майна і доходів для антикорупційних активістів. “Сподіваюся, що громадянське суспільство буде активним учасником контролюючого процесу і залишиться контролюючою інстанцією, оскільки це є важливим елементом процесу реформування. Е-декларування має деякі недоліки, сподіваємося, вони будуть усунуті, щоб громадянське суспільство було активним учасником”, – сказала Вальстрьом.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що Кабінет Міністрів України не має наміру ініціювати введення загального обов’язкового декларування доходів і витрат для фізичних осіб. “Це була постійна пропозиція в кожній резолюції, щоб запустити програму, систему декларування доходів. У проектах такі рішення були, ми їх не затверджували урядом, тобто фактично ця система впроваджена не буде”, – сказав В. Гройсман.
Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос вважає за необхідне законодавчо передбачити можливість закривати для вільного доступу е-декларації деяких правоохоронців, які беруть участь у забезпеченні національної безпеки та обороні. “Ми не проти загального декларування, ми – за можливість технічного закриття щодо окремих осіб, які є надзвичайно важливими для тих чи інших процесів національної безпеки, оборони або здійснення правоохоронних функцій”, – сказав він.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Директор Європейського банку реконструкції та розвитку в країнах Східної Європи та Кавказу Френсіс Маліж порівняв боротьбу з корупцією в Україні зі спортивною риболовлею – “зловили, сфотографували, відпустили”. Про це він заявив на форумі з питань розвитку української економіки в Києві. “Боротьба з корупцією в Україні схожа на спортивну риболовлю. Спочатку ловиш рибу, фотографуєшся з нею, а потім відпускаєш”, – сказав Маліж. Водночас представник ЄБРР відзначив, що країні вдалося досягти великого прогресу в непрямій боротьбі з корупцією, особливо у фінансовому та енергетичному секторах. “У непрямий боротьбі з корупцією Україні вдалося досягти значного прогресу. Усунення посередників на газовому ринку дало величезний ефект. Великий прогрес є й у фінансовому секторі, очищення банківської системи”, – зазначив Маліж.
Департамент міжнародно-правової співпраці Генеральної прокуратури України у співпраці з департаментом юстиції США в четвер забезпечили повернення в Україну понад $500 тис., виведених колишнім керівництвом Мін’юсту України періоду президентства Віктора Януковича. “Це кошти, витрачені колишнім керівництвом Мін’юсту періоду Януковича й виведені з України шляхом укладання фіктивної угоди про надання послуг з однією з американських фірм”, – написав у своїй сторінці Фейсбук генпрокурор України Юрій Луценко.
РОБОТА НАЗК.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Наталія Корчак вважає, що подання заяви про відставку з посади керівника Агентства було б проявом слабкості з її боку, і наголошує на своїх зобов’язаннях перед структурою, яку очолює. “Ніхто не дочекається написання моєї заяви про відставку. Я взяла на себе зобов’язання, я організувала напрям запобігання політичній корупції і зможу захистити право Національного агентства серед інших антикорупційних органів”, – сказала Н. Корчак.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак вважає, що відставка члена НАЗК Руслана Рябошапки не позначиться негативно на роботі Агентства. “Це його особиста думка, яку ми маємо поважати. Коментувати його заяву я поки що не буду, оскільки Кабінет Міністрів не повернув нам копію рішення. На сьогодні на ранок нічого в Агентстві стосовно Рябошапки не було”, – сказала Н. Корчак.
Якщо Верховна Рада України підтримає проект закону про “перезапуск” роботи Національного агентства з питань запобігання корупції, то Агентство не зможе приймати колегіальних рішень, пояснює глава НАЗК Наталія Корчак. “Якщо Верховна Рада ухвалить ініційований Кабінетом Міністрів законопроект щодо перезавантаження нашої роботи, ми всі четверо (члени НАЗК – ІФ) встаємо та йдемо. А хто прийде на наше місце і кого призначать – це вирішуватиме вже той, хто це ініціював”, – сказала Н. Корчак.
У робочому кабінеті заступника голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Руслана Радецького на бульварі Дружби Народів, 28 триває обшук, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в НАЗК. За інформацією джерела агентства, обшук санкціоновано Печерським районним судом м.Києва за клопотанням Генеральної прокуратури України. Згідно з матеріалами клопотання, слідчі дії проводяться в рамках досудового розслідування за фактом використання завідомо підроблених документів та подання їх до Київської міської кваліфікаційної комісії адвокатури для отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків) Кримінального кодексу України.
ЕКОНОМІКА.
Національний банк України (НБУ) підготував зміни до закону про споживче кредитування щодо формули розрахунку ефективної ставки за кредитом, повідомила заступник голови НБУ Катерина Рожкова. “Багато суперечок було навколо того, варто чи не варто включати в реальну ставку (реальну процентну ставку за споживчими кредитами – ІФ) послуги третіх осіб. Позиція НБУ така: варто, тому що аналіз вартості портфеля кредитів, які надаються різними банками, говорить про те , що 30% вартості кредиту може закладатися у вартість страховки або послуг інших третіх осіб, які задіяні в оформленні кредиту. Ми підготували наші пропозиції щодо зміни до вже прийнятого закону стосовно включення до загальної вартості послуг третіх осіб”, – сказала К. Рожкова.
Національний банк України (НБУ) має намір запустити тестову версію кредитного реєстру позичальників до кінця поточного року, повідомила заступник глави центробанку Катерина Рожкова. “Ми допрацьовуємо технічні умови передачі інформації, прийому і контролю. І ми плануємо замінити кредитним реєстром кілька форм статистичної звітності. Сподіваюся, що до кінця року в тестовому режимі він працюватиме”, – сказала вона.
Уряд України розраховує отримати до державного бюджету по 17,1 млрд грн від приватизації в 2018-му та 2019 роках, що відповідає показникам, закладеним до держбюджетів 2016-2017 років. Відповідний план надходжень передбачений законопроектом “Про основні напрямки бюджетної політики на 2018-2020 роки” (так звана Бюджетна резолюція), який уряд затвердив 14 червня, повідомляє Мінфін на своєму сайті.
