Огляд ЗМІ за 16-18 червня 2017

ВИСНОВКИ.

Новий законопроект “Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України”, поданий для наради за зачиненими дверима експертів і політиків на минулому тижні, передбачає офіційне визнання ОРДЛО окупованими територіями і створення правового механізму використання збройних сил в Донбасі. Зі слів керівника РНБОУ О. Турчинова, “як тільки буде прийнятий цей закон, що розширює правове поле і надає повноваження, необхідні для захисту країни, не обмежені рамками закону “Про боротьбу з тероризмом”, АТО в нинішньому своєму форматі буде завершена». П. Порошенко перебуватиме з візитом у столиці США з 19 до 21 червня. Відомо, що заплановано зустріч Трампа із Порошенком. Порядок денний зустрічі наразі офіційно не обговорюється. Також у Держдепі заявили, що США можуть підтримати альтернативу Мінським угодами. У той же час, відомий журналіст Е. Лукас наголошує, що союз Меркель (у разі перемоги її на виборах) зробить союз Франції та Німеччини «дуже важливим для України і надзвичайно жорстким для Росії».  

18 червня у Франції відбувся другий тур парламентських виборів. Попередні дані щодо результатів виборів прогнозують впевнену перемогу партії діючого президента Франції Еммануеля Макрона “Вперед, Республіка!”. За оцінками соціологів, партія “Вперед, Республіка!” разом зі своєю спільницею MoDem (Демократичний рух) може забезпечити собі 458-468 місць в Національних зборах.

Впливове «Дзеркало тижня» друкує статтю впливового та наближеного до П. Порошенка І. Гриніва із  оцінкою стану української нації, в якій політик пропонує зробити базовим наративом України прагнення до Європи (в цивілізаційному, політичному, економічному, безпековому розумінні) та, з посиланням на дослідження впливових соціологічних інституцій, робить висновок, що більшість українців підтримують ідею вступу до ЄС та НАТО.

Голова МЗС ФРН Зігмар Ґабріель та канцлер Австрії Крістіан Керн в спільній заяві різко розкритикували нові санкції проти Росії, схвалені напередодні Сенатом США, оскільки вони можуть торкнутися європейських компаній. Ангела Меркель розкритикувала також схвалений Сенатом законопроект через те, що він суперечить принципу спільного запровадження санкцій проти РФ в Європі та в Америці. Також із критикою рішення США, не узгодженого з Європою, виступило також міністерство закордонних справ Франції. Експерт з міжнародних відносин Віктор Савінок вважає, що Європа стоїть на порозі масштабного протистояння між Російською Федерацією та “новим енергетичним гігантом” у вигляді Сполучених Штатів за переділ енергетичних ринків. Віктор Савінок наголошує, що вже діючі санкції США та ЄС проти Росії де-факто заблокували більшість інвестицій в РФ у розвідку та видобуток нафти й газу як на нових континентальних родовищах, так і на арктичному шельфі. Це призведе до того, що вже після 2020 року обсяги видобутку газу в Росії почнуть скорочуватися.

16 червня Національна рада реформ розглянула проект пенсійної реформи. Володимир Гройсман заявив, що у Верховну Раду даний законопроект буде внесений 19 або 20 червня. Деякі експерти відзначають, що дана пенсійна реформа вже набула популістичного характеру. Владний дискурс із цього питання спрямований на «осучаснення» пенсій, при цьому майже ніхто не говорить про подолання дефіциту ПФ. Так, прес-секретар Петра Порошенка Святослав Цеголко повідомив, що Петро Порошенко доручив Кабміну восени збільшити розмір пенсій, скасувати їх оподаткування і зняти всі обмеження для працюючих пенсіонерів. Крім того,  Петро Порошенко висловив переконання, що поліпшення економічної ситуації в країні наразі дає можливість здійснити кроки, спрямовані на підвищення забезпечення пенсіонерів. Щодо запровадження накопичувальної пенсійної системи, то, на думку Порошенка, потрібно ретельно вивчити це питання та прорахувати. Петро Порошенко зазначив, що у світовій практиці є негативний досвід роботи накопичувальної пенсійної системи, коли в результаті девальвації національної валюти і стрибків інфляції люди залишалися без своїх пенсійних накопичень. Петро Порошенко також закликав парламент прискорити процес впровадження медичної реформи в Україні.

МЕРТ рекомендує Петру Порошенку  підписати законопроект №6382 про пролонгацію дії підвищеного вивізного мита на брухт чорних металів у розмірі EUR30/тонна ще на два роки. Експерти зазначають, що раніше ЄС радив ВР не приймати даний законопроект, оскільки він суперечить  Угоді про асоціацію України з ЄС.  Віце-прем’єр-міністр Степан Кубів не вважає, що даний законопроект суперечить зобов’язанням, які має виконати Україна в рамках Угоди про асоціацію. У МЕРТ повідомляють, що «для металобрухту, який експортуватиметься в ЄС, залишатимуться чинними ставки вивізного мита, визначені в Угоді». В міністерстві також висловили готовність  «доводити свою позицію перед міжнародними партнерами». Протягом 2015-2016 рр. запровадження цього закону лобіювали представники двох українських ФПГ – Ахметова та Пінчука.

Експерти Юрій Панченко та Сергій Сидоренко зазначають, що позиція ЄС до України в останній час є більш критичною, ніж було раніше, коли представники ЄС наголошували на досягненнях України у проведенні реформ. Експерти зазначають, що голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі у відкриту звинуватив голову ВР Андрія Парубія та голів парламентських комітетів у антиєвропейському лобізмі. На думку Юрія Панченка та Сергія Сидоренка, Хюг Мінгареллі таким чином «переказав привітання» Ользі Богомолець, яка активно виступає проти медреформи, та Віктору Галасюку – одному із ключових лобістів продовження дії збільшених експортних мит на металобрухт. Експерти зазначають, що заява Хюга Мінгареллі вказує на внутрішньоукраїнську проблему – відсутність де-факто коаліції змушує залучати до голосування “незалежні” депутатські групи, розплачуватися з якими уряду доводиться закриванням очей на численні лобістські ініціативи. Нездатність контролювати голосування у Раді обіцяє стати ще більшою проблемою вже у найближчі місяці, вважають експерти українського видання «Економічної правди».

Компанія GfK Ukraine повідомляє, що індекс споживчих настроїв в Україні наразі є найвищим з липня 2014 року та становить 58 пунктів (за шкалою від 0 до 200). “Цей результат свідчить про те, що в сприйнятті громадян стан справ в економіці покращується, а кризовий період пройдено”, – вважають в GfK Ukraine. Згідно з дослідженням, найбільше зріс індекс очікуваного зростання економіки – на 10,8 пунктів, до 56,1. Кабмін, розглядаючи Бюджетну резолюцію, запропонував встановити розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року на рівні 3 723 гривні, з 2019 року – 4 173 гривні, з 2020 року – 4 425 гривень. Передбачається, що протягом наступних трьох років прожитковий мінімум буде збільшуватися тричі на рік: з січня, липня та грудня. За прогнозом Мінфіну, у наступні три роки розмір прожиткового мінімуму зросте з 1700 гривень (з січня 2018-го) до 2139 грн – у грудні 2020 року. 

Головна військова прокуратура України почала досудове розслідування стосовно українського бізнесмена Сергія Курченка за статтею “фінансування тероризму” за фактом вивезення та реалізації за кордоном донбаського вугілля. Прес-секретар ГПУ Лариса Сарган зазначила, що «отримані таким чином кошти в особливо великих розмірах надають терористам, які в подальшому використовують їх у своїй терористичної діяльності». Україна продовжує закуповувати вугілля у РФ, яке становить більшу частку, ніж поставки з Польщі та ПАР. За п’ять місяців цього року на українські електростанції надійшло 77,5 тис. тон з Росії, 118,9 тис. тон з Польщі та 100,5 тис. тон з ПАР. Другий командир батальйону “Донбас” Анатолій Віногродський повідомив, що Штаб блокади торгівлі з окупантами розпочинає другий етап блокади, у рамках якого має намір повністю перекрити постачання вугілля з Росії. Учасники блокади вимагають від прем’єр-міністра Володимира Гройсмана “затвердити пропозицію міністра енергетики Ігоря Насалика про заборону торгівлі вугіллям із Росією”. Експерти нагадують, що Уряд неодноразово оглошував про намір переорієнтуватися на поставки вугілля з США, Польщі чи ПАР.

Фонд держмайна планує наступного тижня оголосити перший біржовий продаж міноритарних пакетів акцій енергокомпаній, які залишаються у власності держави. Заступник голови ФДМ Юрій Нікітін зазначив, що на зростання ціни має вплинути ухвалення цього року закону про ринок електроенергії та вихід на фінішну пряму процесу затвердження регулятором НКРЕКП стимулюючого регулювання (RAB-регулювання).

Частка інсайдерських кредитів у “Приватбанку” не підтверджується аудитом E&Y, про це повідомляє DT.UA, посилаючись на джерело в НБУ,  і нагадує, що до 1 липня компанія E&Y представить аудит Приватбанку. Зараз в кулуарах обговорюються два варіанти документу – оптимістичний з потребою в докапіталізації на рівні 36-38 млрд грн і песимістичний – в якому ця цифра збільшується до 50 млрд.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Мей визнала помилки влади під час ліквідації наслідків пожежі у Grenfell Tower у Лондоні (549 публікацій у ЗМІ)
  • Поліція показала одного з нападників на учасників “КиївПрайду” (159 публікацій у ЗМІ)
  • Партія Макрона лідирує за попередніми результатам виборів у Франції (62 публікації у ЗМІ)
  • Куба відповіла Трампу: Усі спроби змінити нашу політичну систему — приречені (51 публікація у ЗМІ)
  • Брюссель: США повинні координувати з євроспільнотою санкції проти РФ (43 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель і канцлер Австрії Крістіан Керн в спільній заяві в четвер різко розкритикували нові санкції проти Росії, схвалені напередодні Сенатом США, оскільки вони можуть торкнутися європейських компаній, передає AP. “Ми не можемо прийняти загрозу… незаконних санкцій проти європейських компаній, що виходять за межі юрисдикції”, – зазначено в документі.

У Євросоюзі вважають важливим, щоб США координували можливі нові санкції відносно Росії з міжнародними партнерами. “Ми знаємо про законопроект в Конгресі США. Важливо, щоб можливі нові заходи координувалися між міжнародними партнерами з метою забезпечити вплив цих заходів в міжнародному масштабі і щоб зберігалася єдність між партнерами з питання санкцій”, – заявив у п’ятницю “Інтерфаксу” офіційний представник ЄС.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.

Проект пенсійної реформи буде внесений до Верховної Ради України 19-20 червня, повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. “Я думаю, що в понеділок, максимум вівторок, ми внесемо в парламент (законопроект про пенсійну реформу – ІФ)”, – сказав прем’єр журналістам після засідання Національної ради реформ.

Президент України Петро Порошенко під час засідання Національної ради реформ доручив Кабінету Міністрів восени збільшити розмір пенсій, скасувати їх оподаткування і зняти всі обмеження для працюючих пенсіонерів, повідомляє прес-секретар глави держави Святослав Цеголко. “Президент на Нацраді реформ доручив уряду вже восени підвищити пенсії, скасувати оподаткування пенсій і всі обмеження для працюючих пенсіонерів”, – написав С. Цеголко.

Кабінет міністрів України розгляне можливість перенесення термінів збільшення мінімального страхового стажу з 15 до 25 років з 1 січня 2018 року на 1 січня 2020 року, повідомив міністр соціальної політики України Андрій Рева. “Ця пропозиція, щоб дати людям можливість адаптуватися, буде внесена на Кабмін, і буде розглянута”, – сказав А. Рева журналістам після засідання Національної ради реформ

Президент України Петро Порошенко заявив, що стосовно накопичувальної пенсійної системи потрібна відкрита й фахова дискусія, а також вивчення досвіду інших країн. “Я думаю, що тут нам потрібна прозора і відкрита, чесна і професійна дискусія стосовно накопичувальної системи. Така сама дискусія, що і з добровільної накопичувальної системи. Проаналізувати досвід таких добровільних пенсійних фондів, не зупиняючи абсолютну необхідність впровадження цієї системи, – вивчити досвід”, – сказав П. Порошенко під час засідання Національної ради реформ, присвяченого пенсійній реформі, повідомляє в п’ятницю прес-служба президента України.

ЕКОНОМІКА.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) України звернеться до президента України з рекомендацією підписати ухвалений Верховною Радою 8 червня законопроект №6382 про пролонгацію дії підвищеного вивізного мита на брухт чорних металів у розмірі EUR30/тонна ще на два роки. Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів додав у цій соціальній мережі: “Вважаю, що рішення про експортне мито на брухт чорних металів є обґрунтованим. Сьогодні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надасть детальну позицію з цього приводу “. Крім того, як повідомив голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк, уряд запропонує не забороняти “металургійний закон” – відповідну позицію Кабінет Міністрів обіцяв представити в Адміністрації президента.

Міністерство економічного розвитку заявляє, що закон про експортне мито на брухт чорних металів буде застосовуватися без шкоди для зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. “Для металобрухту, який експортуватиметься в ЄС, залишатимуться чинними ставки вивізного мита, визначені в Угоді. Уряд готовий доводити свою позицію перед міжнародними партнерами”, – йдеться у заяві.

Бюджетною резолюцією пропонується встановити розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року на рівні 3 723 гривні, з 2019 року – 4 173 гривні, з 2020 року – 4 425 гривень. Такі параметри прописані у проекті постанови про основні напрямки бюджетної політики на 2018 рік (бюджетна резолюція), копія якого є у розпорядженні ЕП. Встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки заплановано з 1 січня 2018 року у розмірі 1 762 грн, з 2019 року – 1 921 грн, з 2020 року – 2 073 грн. Передбачається, що протягом наступних трьох років прожитковий мінімум буде збільшуватися тричі на рік: з січня, липня та грудня.

Фонд державного майна України (ФДМ) планує наступного тижня оголосити перший біржовий продаж міноритарних пакетів акцій енергокомпаній, які залишаються у власності держави, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” заступник голови ФДМ Юрій Нікітін у кулуарах IV Міжнародного форуму корпоративних секретарів. “Будемо намагатися продавати те, що є”, – зазначив Ю. Нікітін, виступаючи на форумі. Заступник голови Фонду зазначив, що ситуація в країні та активізація дій ФДМ уже дає перші результати: недавно була завершена угода з продажу китайському інвестору Українського банку реконструкції та розвитку за 82,83 млн грн, а на біржових торгів 15 червня був проданий за 15,14 млн грн Гайворонський тепловозоремонтний завод, який до цього безуспішно виставлявся на конкурси два роки.

Національний банк України (НБУ) спростив проведення валютних операцій з торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на міжбанківському валютному ринку країни і на міжнародному валютному ринку, повідомляється на сайті Нацбанку. Відповідне рішення затверджено постановою правління НБУ “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” №55 від 15 червня 2017 року. Документ набуває чинності з 26 червня 2017 року.

Національний банк України (НБУ) вводить видачу електронних індивідуальних валютних ліцензій фізичним особам, крім підприємців, на перерахування іноземної валюти за кордон для здійснення окремих валютних операцій. Як повідомляється на сайті центробанку, на підставі такої ліцензії фізична особа зможе протягом одного календарного року перерахувати через уповноважений банк іноземну валюту за кордон на загальну суму до $50 тис. (в еквіваленті).

Передбачене в Бюджетній резолюції зниження рівня державного боргу до 55% ВВП у 2020 році відбуватиметься за рахунок помірної боргової політики, повідомив глава Міністерства фінансів Олександр Данилюк. “Є два ефекти. Перший – у нас ВВП зростає, а борг не збільшуватиметься з такою швидкістю. Другий – ми плануємо погашати. Тому у нас і частка боргу до ВВП буде скорочуватися. Це, разом зі зниженням дефіциту бюджету, є важливим, оскільки це також зменшує ризики “, – сказав він під час брифінгу в Києві 15 червня.

Націоналізований Приватбанк потребує докапіталізації на 38,5 мільярда гривень. Про це повідомили Finclub відразу три джерела, пов’язані з Приватбанком і Нацбанком. Докапіталізація почнеться до кінця червня, додав один з них. Міністр фінансів Олександр Данилюк сказав виданню, що докапіталізація відбудеться “коли будемо готові”. Суму докапіталізації він не назвав. Докапіталізація Приватбанку буде супроводжуватися опублікуванням річного звіту з відображенням оновлених показників по збитку і розміром капіталу. Оновлений дедлайн у банку по публікації звіту – 1 липня.

РЕФОРМИ.

Міністерство фінансів України пропонує замінити чинний в Україні податок на прибуток податком на виведений капітал (НВК), повідомляється на веб-сайті відомства. Відповідний законопроект розроблений міністерством спільно з бізнесом, експертами та народними депутатами. Згідно з презентацією, представленої на веб-сайті Мінфіну, законопроект визначає порядок оподаткування розподілених дивідендів і прирівняних до них платежів і передбачає відмову від податку на репатріацію дивідендів. Зокрема, дивіденди юрособі-нерезиденту будуть обкладатися тільки НВК за ставкою 15%, юрособі, яка є платником НВК – 0% і фізичній особі – резиденту податком на виведений капітал за ставкою 15% і податком на доходи фізичних осіб за ставкою 0%. Прирівняні до дивідендів платежі будуть обкладатися НВК за ставкою 20%.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вважає, що систему фінансування науки необхідно перезавантажити і створити раду інновацій. “Нам необхідно (і це дуже важливе завдання сьогодні) зрозуміти, яким чином перезавантажити підтримку самої науки, науки та інновацій. Тут є питання, тому що система управління науки є старою”, – сказав прем’єр.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Штаб блокади торгівлі з окупантами розпочинає другий етап блокади, у рамках якого має намір повністю перекрити постачання вугілля з Росії, повідомив другий командир батальйону “Донбас” Анатолій Віногродський. “Ми здійснюємо реєстрацію людей, і як тільки будемо готові фізично, перекриємо доступ російського вугілля, велика частина з якого, за нашими підозрами, йде з окупованих територій. Ми маємо намір повністю перекрити постачання вугілля з Росії”, – сказав він на брифінгу в Києві в п’ятницю. А. Віногродський наголосив, що серед прибічників блокади є люди, які готові приїжджати на місця, і є люди, які не можуть приїжджати зі своїх регіонів.

На теплові електростанції (ТЕС) і теплоелектроцентралі (ТЕЦ) України в січні-травні 2017 року відвантажено 996,8 тис. тонн імпортованого вугілля, зокрема у травні відвантаження становило 446,3 тис. тонн, з них 418, 7 тис. тонн з РФ. Як повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в Міністерстві енергетики і вугільної промисловості, за п’ять місяців цього року з ПАР на українські електростанції надійшло 100,5 тис. тонн вугілля, з РФ – 777,5 тис. тонн, з Польщі – 118,9 тис. тонн. Запаси вугілля на складах ТЭС і ТЕЦ упродовж травня 2017 року зросли на 29,1% (на 584,4 тис. тонн) і до 1 червня становили 2 млн 591,9 тис. тонн. Зокрема до 1 червня- 2017 запаси вугілля Г+Д становили 2 млн 41,4 тис. тонн (1 млн 629,9 тис. тонн – до 1 травня- 2017), АШ+тонни – 550,4 тис. тонн (377,5 тис. тонн – до 1 травня- 2017). Надходження вугілля в травні- 2017 на ТЕС і ТЕЦ України становило 1 млн 927,8 тис. тонн (у квітні- 2017 – 1 млн 587,2 тис. тонн), витрата – 1 млн 343,4 тис. тонн (у квітні- 2017 – 1 млн 501,6 тис. тонн).

Головна військова прокуратура України почала досудове розслідування за статтею “фінансування тероризму” за фактом вивезення та реалізації за кордоном вугілля марки “антрацит”, незаконно видобутого на окупованій території Донецької та Луганської областей під керівництвом опального українського бізнесмена Сергія Курченка, повідомляє прес-секретар генпрокурора України Лариса Сарган. “На низці сайтів розміщено матеріали, зі змісту яких стає зрозуміло, що під загальним керівництвом С. Курченка службові та інші особи низки суб’єктів господарювання протягом 2017 року на території Луганської та Донецької областей закуповують незаконно видобуте вугілля, а саме антрацит, на протиправно захоплених терористичними організаціями “ДНР” і “ЛНР” шахтах і рудниках”, – написала вона на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук” у суботу. Надалі, як зазначає Л. Сарган, за сприяння підприємств, що здійснюють експлуатацію протиправно захопленого Л/ДНР рухомого складу ВАТ “Укрзалізниці”, вугілля вивозять на територію РФ, де в подальшому його реалізують, зокрема і за кордон.

Перегляд ціни на російський газ для України за рішенням Стокгольмського арбітражу стосується періоду з квітня 2014 року, повідомив головний комерційний директор Національної акціонерної компанії (НАК) “Нафтогаз України” Юрій Вітренко в інтерв’ю виданню “Новий час”. “Ми просили, щоб переглянули ціну. Це вимога задоволено з квітня 2014 року. На жаль, не з 2011 р., як було зазначено в нашому позові. І ми просили європейську ціну мінус вартість транспортування. Але арбітраж сказав: просто європейська ціна. Адже через харківські знижки в 2011-2014 рр. не є очевидним, що до квітня 2014 року ціна за контрактом була вищою від рівня європейських цін. Тож перегляд ціни буде тільки з квітня 2014 року”, – цитує його видання.

АНТИКОРУПЦІЯ.

У Національному антикорупційному бюро України підтвердили, що Солом’янський районний суд Києва обрав обвинуваченому у т.зв. “Газовій справі Онищенка” Валерію Постному запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном на 2 місяці з альтернативою застави в розмірі 10 млн грн. Як повідомляє в суботу прес-служба Бюро, детективи НАБУ і прокурори САП в п’ятницю, 16 червня, повідомили про підозру фігуранту так званої “газової справи”, затриманому антикорупційними органами опівночі того ж дня. Зазначеній особі було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, кваліфікованого за ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу України.

Більше 500 тисяч доларів, які незаконно вивів з України Мін’юст часів Віктора Януковича, вже надійшли на рахунок українського міністерства юстиції.   Про це сказав заступник генпрокурора Євген Єнін. “Це перший випадок повернення коштів, здобутих злочинним шляхом, командою Юрія Луценка ,закордону, оскільки ті 1,5 млрд доларів, які Генеральна прокуратура повернула наприкінці квітня, були зареєстровані на рахунках українських банках”, – сказав він. За словами Єніна прокуратура кілька місяців тому вступила у переговорний процес з представниками американської компанії причетної до виведення грошей.

Поділитися у соцмережах

Twitter