ВИСНОВКИ.
20 червня відбулася зустріч американського президента Дональда Трампа із президентом України Петром Порошенком. Трамп охарактеризував зустріч як «дуже гарну дискусію» та зазначив, що «вдалося досягти значного прогресу» у переговорах. Петро Порошенко, спілкуючись із журналістами після зустрічі наголосив, що США залишаються стратегічним партнером України. «Ми отримали тверду підтримку з боку США, підтримку щодо суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави, і тверду підтримку в продовженні реформ в Україні», – зазначив Порошенко. Президент окремо наголосив, що дискусія також торкнулася військово-технічного співробітництва, які мають бути розширенні за вказівкою Трампа.
Експерти зазначають, що риторика Порошенка щодо фінансової підтримки США України була досить обмежена. Порошенко нічого не повідомив про те, чи гарантує США Україні фінансову допомогу у проведенні комплексних реформ. Президент обмежився фразою щодо «підтримки з боку США реформ в усіх секторах». Натомість, акцент був зроблений на співпраці в енергетичній сфері. Порошенко заявив, що дискусія стосувалася співпраці «в галузі ядерної енергетики, співпрацю в нафтогазовій сфері, закупівлю американського вугілля з Пенсільванії, продовження співпраці щодо відновлювальних джерел енергетики». Сторони також окремо наголосили на необхідності протидіяти проекту «Північного потоку-2».
Порошенко заявив, що «не бачить ніякої необхідності» у зміні мінського формату щодо врегулювання ситуації на сході України. Мінфін США повідомив, що у зв’язку з агресією РФ в Україні, США ввели санкції ще проти 38 фізичних та юридичних осіб, серед яких російські офіційні особи, “чиновники” анексованого Криму та так званих ЛНР/ДНР, російські банки, та проти 20 дочірніх компаній “Транснефти”.Глава Мінфіну США Стівен Мнучін наголосив, що санкції не будуть зняті, доки Росія не виконає своїх зобов’язань у рамках Мінських домовленостей. Народний депутат від РПЛ Ігор Мосійчук повідомив, що Апеляційний суд м.Києва скасував постанову Кабінету міністрів України про заборону торгівлі з анексованим Кримом.
Варто звернути увагу на те, що не дивлячись на розширення секторальних санкцій проти Росії, ані Трамп, ані Порошенко нічого не повідомили про те, чи підтримує Дональд Трамп законопроект щодо розширення санкцій проти Росії, який 14 червня був проголосований у Сенаті США. Представник Білого дому Шон Спайсер оголосив, що «у нас не буде заяви по позиції адміністрації до тих пір, поки законопроект не пройде через Палату представників». У той же час, Палата представників США відклала голосування щодо даного законопроекту. Лідери республіканців в палаті представників Конгресу США спрямували законопроект на вивчення в комітет у закордонних справах. Представник демократів у комітеті із закордонних справ Еліот Енгел вважає, що відстрочка голосування може дати президенту Дональда Трампу і його команді можливість “послабити законопроект”. Деякі експерти вважають, що таке «замкнуте коло» може бути використане Дональдом Трампом для того, щоб використати «підвішений у повітря» законопроект як важіль впливу на Володимира Путіна на майбутній зустрічі під час саміту G20. Канцлер Німеччини Ангела Меркель під час підготовки до проведення саміту G20 у Гамбурзі закликала учасників групи утриматися від “одноосібних дій” на зустрічі. Вона також закликала не ізолювати США через недавні розбіжності між: «Все ж Сполучені Штати Америки є дуже важливим членом G20 і федеральний уряд Німеччини радо вітатиме їхню делегацію попри усі розбіжності в поглядах», – заявила Меркель
Петро Порошенко також зазначив, що важливим є те, що Дональд Трамп провів із ним зустріч першим за Володимира Путіна. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи зустріч Петра Порошенка з Дональдом Трампом заявив, що “гонка недоречна”. Професор українських студій у University College London Ендрю Вілсон вважає, що причиною того, що Трамп зустрівся спочатку із Петром Порошенком є те, що «він створює образ того, що у нього немає улюбленців». «Це б виглядало неналежним чином, якби спочатку відбулася зустріч з Путіним. І в цьому іронія, що після Порошенка Трампу буде легше бачитися з Путіним», – додає Ендрю Вілсон. Британський експерт також наголошує на непередбачуваності характеру Трампа, тому «є побоювання, що Росія може стати найкращим другом Трампа». Тим не менш, Ендрю Вілсон додає, що в України є багато друзів в Америці і в Сенаті, і в Конгресі. Щодо можливості розробки нового формату переговорів по врегулюванню ситуації на Донбасі, то Ендрю Вілсон вважає вкрай актуальними такі питання. Однак, він додає, що в цьому питанні потрібно також враховувати позицію Європи. Також є складність в том, що санкції проти Росії прив’язані саме до виконання Мінських угод. «Може, це помилка, і санкції мають бути чітко пов’язані з відповіддю на російську агресію?» – заключає британський експерт.
Представництво ЄС в Україні опублікувало повідомлення, що чекає на Петра Порошенка у Брюсселі після зустрічі із Дональдом Трампом. Також посол Франції в Україні Ізабель Дюмон повідомила, що зустріч Петра Порошенка із Еммануелем Макроном відбудеться найближчим часом. За словами Дюмон, в центрі розмови буде питання роботи «нормандського формату».
Законопроект про реінтеграцію Донбасу не вноситимуть до парламенту за відсутності Петра Порошенка. Ірина Луценко вважає, що «без президента, без його додаткових зауважень цей законопроект не буде зареєстрований». Петро Порошенко повідомив, що даний законопроект буде представлений закордонним колегам.
ЄС продовжує критикувати Україну за відсутність реформ. Керівник Консультативної місії ЄС Кястутіс Ланчінскас розкритикував Генпрокуратуру на чолі із Юрієм Луценком через відсутність реформ у структурі. На думку Кястутіса Ланчінскаса, Юрій Луценко “більше зацікавлений у полюванні на представників попереднього режиму, аніж у реформуванні прокуратури”. Занепокоєння місії викликає те, що генпрокурор розпустив департамент, що опікувався реформуванням відомства. Цей підрозділ відповідав також за співпрацю з КМЄС. У місії “досі чекають на пояснення цього кроку”, каже Ланчінскас. Є зауваження у ЄС і до СБУ. Ланчінскас розповів, що НАТО та ЄС спільно запропонували СБУ концепцію реформування. Президент має схвалити запропоновану концепцію, наразі цього не відбулося. “Ми досі чекаємо на відповідь”, – заявив Ланчінскас. Голова СБУ Василь Грицак проявив ініціативу у проведенні широкого експертного та громадського аналізу чинного законодавства з метою розробки положень для ефективному протистоянні у гібридній війні з Росією.
САП підготувала подання на зняття недоторканності з позафракційного нардепа Олеся Довгого. Документ уже передано генпрокурору і в разі його підписання буде направлено до Ради для голосування. Довгий може позбутися мандата через справу десятирічної давності. Справа стосується виділення земельних ділянок у столиці в 2007-2009 роках, тоді Довгий був секретарем Київської міської ради. Сам Олесь Довгий заявив, що готовий особисто просити депутатів проголосувати за зняття з нього депутатської недоторканності. «Ніколи не ховався за депутатським імунітетом. … Якщо у прокуратури до мене претензії – я сам попрошу моїх колег із сесійної зали проголосувати за подання, яке нібито вніс Холодницький», – заявив Олесь Довгий. Експерти повідомляють, що за Олесем Довгим тягнеться низка гучних скандалів, пов’язаних із часами його перебування на посаді секретаря КМР у часи Леоніда Черновецького. Його також пов’язують із такими впливовими нардепами як Ігор Кононенко та Сергій Березенко.
Іншою гучною корупційною справою 20 червня стало повідомлення про затримання на хабарі охоронця народного депутата Борислава Розенблата для лобіювання отримання ліцензії на видобуток бурштину для однієї із українських компаній. Іншим фігурантом даної справи є нардеп від НФ Максим Поляков. Обидва депутати заперечують свою належність до отримання неправомірної вигоди. Директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що наразі є всі підстави для того, щоб «позитивно вирішити питання щодо подання на зняття імунітету народних депутатів».
Верховна Рада у рамках судової реформи ухвалила у першому читанні законопроект №6232 (про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів). Голова комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич наголошував, що новий Верховний суд не зможе запрацювати без ухвалення цього законопроекту. Президентський законопроект, серед іншого, впроваджує “електронний суд” і визначає Верховний Суд єдиною касаційною інстанцією. Документ передбачає широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій і вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв’язку “з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки”. Планується, що функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів позбавить необхідності отримувати в суді виконавчі документи в паперовій формі і допоможе заощадити стягувачу час та кошти. Законопроект спонукає розглядати справи в розумні строки. Крім того, пропонується впровадити систему “автоматизованого арешту коштів, яка дасть змогу забезпечити оперативне (в межах кількох хвилин) виявлення грошових коштів, які належать відповідачу або боржнику, та накласти на них арешт згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця. Крім того, у Кодексі адміністративного судочинства пропонують передбачити так зване прецедентне право.
Продовжується публічне протистояння БПП та «Самопомочі» навколо проблем із вивезенням сміття у Львові. Голодування вже об’явили три депутати від «Самопомочі»: Олег Березюк, Оксана Сироїд та Тарас Пастух. У фракції БПП закликали Андрія Садового піти у відставку через його нездатність вирішити проблему із сміттям у Львові.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Законопроект про деокупацію Донбасу представлять закордонним партнерам України, – Порошенко (228 публікацій у ЗМІ)
- Подробиці та перші підсумки зустрічі Порошенка з Трампом у Білому домі (201 публікація у ЗМІ)
- Детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом причетним до “бурштинової мафії” (184 публікації у ЗМІ)
- Трамп прокоментував ситуацію з американським студентом, який помер після повернення з полону в КНДР (69 публікацій у ЗМІ)
- Мінфін США запровадив санкції проти 38 осіб і організацій, причетних до конфлікту в Україні (65 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Президент США Дональд Трамп заявив, що у нього відбулася корисна дискусія з президентом України Петром Порошенко, під час якого вдалося досягти прогресу. “У нас була дуже, дуже гарна дискусія, і ми її продовжимо протягом дня, і я думаю, що вдалося досягти значного прогресу”, – заявив Д. Трамп, повідомляють кореспонденти пулу Білого дому.
Президент України Петро Порошенко заявляє, що не бачить необхідності в зміні мінського формату щодо врегулювання ситуації на сході України. “Я не бачу в цьому ніякої необхідності. США є нашим партнером, ми зацікавлені в залученні США до ефективного процесу. США є країною-гарантом за Будапештським меморандумом і сьогоднішня зустріч підтверджує важливість України для США і рішучу налаштованість США у підтримці нашої держави”, – сказав П. Порошенко.
Президент України Петро Порошенко в рамках робочого візиту до Вашингтона обговорив з міністром енергетики США Ріком Перрі можливості поставки альтернативних видів палива до України. “Під час зустрічі обговорювали питання реалізації спільних проектів в атомній енергетиці, сфері видобутку енергоносіїв в Україні, а також можливості постачання альтернативних видів палива, зокрема скрапленого газу з США”, – повідомляє прес-служба президента України.
Президент України Петро Порошенко заявляє, що не бачить необхідності в зміні мінського формату щодо врегулювання ситуації на сході України. “Я не бачу в цьому ніякої необхідності. США є нашим партнером, ми зацікавлені в залученні США до ефективного процесу. США є країною-гарантом за Будапештським меморандумом і сьогоднішня зустріч підтверджує важливість України для США і рішучу налаштованість США у підтримці нашої держави”, – сказав П. Порошенко.
Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні обговорив питання імплементації Мінських угод. “Було оголошено про те, що США залишаються відданими Мінським угодами. Упевнений в тому, що ми маємо вимагати від Росії повної імплементації Мінських угод, причому пакет з безпеки, який полягає в припинені вогню, відведені російської артилерії, танків, систем залпового вогню, забезпечені повного доступу СММ до територій, зокрема й з кордоном, і ми детально обговорили кроки, які зараз будуть зроблені”, – сказав П. Порошенко.
У зв’язку з агресією РФ в Україні, США ввели санкції ще проти 38 фізичних та юридичних осіб, серед яких російські офіційні особи, “чиновники” анексованого Криму та так званих ЛНР/ДНР, російські банки, та проти 20 “дочок” “Транснефти”. Про це повідомляється на сайті Мінфіну США. Під санкції США, які були розширені 20 червня Управлінням з контролю за іноземними активами Казначейства США (OFAC), потрапили 19 фізичних та 19 юридичних осіб, й 20 дочірніх компаній російської “Транснефти”. До списку фізичних осіб, щодо яких США ввели санкції, потрапили заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров та заступник голови Комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Олександр Бабаков.
Санкції щодо Росії не будуть зняті до повного виконання Москвою мінських домовленостей, заявив глава Мінфіну США Стівен Мнучін. “Ця адміністрація прихильна дипломатичному процесу, який гарантував би суверенність України, і ослаблення санкцій не буде, поки Росія не буде виконувати своїх обов’язків в рамках мінських угод”, – зазначив С.Мнучін, слова якого наводяться на сайті Мінфіну.
Лідери республіканців в палаті представників Конгресу США спрямували законопроект про нові односторонніх американських санкцій проти Росії на вивчення в комітет у закордонних справах, повідомило агентство Associated Press. Раніше законопроект був прийнятий американським сенатом. Це викликало невдоволення деяких конгресменів, зокрема республіканців. Зокрема, представник демократів у комітеті із закордонних справ Еліот Енгел вважає, що відстрочка голосування може дати президенту Дональда Трампу і його команді можливість “послабити законопроект”.
Представництво Європейського Союзу в Україні повідомляє, що президента України Петра Порошенка очікують із візитом в Брюсселі після його поїздки до Вашингтона (США). “Одразу після амбітного візиту до США очікуємо президента України в Брюсселі”, – повідомляє Представництво ЄС в Україні на сторінці в соцмережі Facebook у вівторок.
У порядку денному зустрічі президентів України і Франції Петра Порошенка і Еммануеля Макрона, яка відбудеться найближчим часом, зазначені питання двостороннього співробітництва і взаємодії в рамках Нормандського формату, повідомила посол Франції в Україні Ізабель Дюмон. “Коли будуть зустрічі на різному рівні, обговорюватимуть двосторонні відносини, питання майбутнього України, зв’язки з Європою і, звичайно, ситуацію на Донбасі … Природно, раз ми є частиною цього формату ( “Нормандського формату”- ІФ), то ми слідом і працюємо для того, щоб знайти вихід з цієї ситуації, природно це буде в центрі розмови”, – сказала вона.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель менш ніж за три тижні до початку саміту “Великої двадцятки” у Гамбурзі закликала учасників групи утриматися від “одноосібних дій” на зустрічі. Про це вона заявила у понеділок, 19 червня, під час зустрічі у рамках підготовки до проведення саміту G20, повідомляє Deutsche Welle. На переконання Меркель, у нинішні непрості для міжнародної політики часи під час такого заходу існує шанс відшукати спільні інтереси. Вона вкотре розкритикувала рішення Сполучених Штатів Америки вийти з Паризької кліматичної угоди, інформує агенція dpa. Утім, канцлер виступила проти ізоляції президента США під час саміту в Гамбурзі. “Все ж Сполучені Штати Америки є дуже важливим членом G20 і федеральний уряд Німеччини радо вітатиме їхню делегацію попри усі розбіжності в поглядах”, – заявила Меркель
ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ОРДЛО.
Розробка законопроекту про державну політику щодо відновлення державного суверенітету на Донбасі наразі триває, передбачається його громадське обговорення та презентація іноземним партнерам України, заявляє президент України Петро Порошенко. “Ми розробляємо законопроект. Я хотів би наголосити, що у нас буде громадське обговорення, має бути враховано більшість точок зору … (які – ІФ) безумовно, будуть представлені нашим міжнародним партнерам”, – сказав П.Порошенко.
Законопроект про державну політику щодо відновлення державного суверенітету на Донбасі буде внесений до парламенту після повернення президента України Петра Порошенка з США, зазначає представник глави держави у Верховній Раді Ірина Луценко. “Блок Петра Порошенка” не схвалюватиме реєстрації цього закону до моменту, доки не приїде президент, не будуть узгоджені останні позиції “, – сказала І. Луценко журналістам у вівторок в Києві. Парламентар додала, що до робочої групи з підготовки цієї ініціативи входять народні депутати фракцій “Народний фронт і “Блок Петра Порошенка”, аналітики РНБО.
РЕФОРМИ.
Голова Служби безпеки України Василь Грицак запрошує експертів, юристів, журналістів і громадських активістів до співпраці у сфері національної безпеки України і для боротьби з гібридною війною. “Кінцева мета – розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства України шляхом надання правової оцінки всім формам і методам ведення гібридної війни, закріплення відповідальності фізичних і юридичних осіб, які свідомо беруть у ній участь в інтересах російського агресора”, – пояснює прес-центр СБУ ініціативу В. Грицака.
Кабінет Міністрів України має намір розглянути внесення Національною радою реформ пропозиції до урядового проекту пенсійної реформи на засіданні в середу 21 червня, сказав міністр соціальної політики Андрій Рева в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”. “Завтра засідання Кабміну і завтра ж це питання теж буде внесено”, – сказав міністр.
Міністр соціальної політики України Андрій Рева заявляє, що перенесення термінів збільшення мінімального страхового стажу для виходу на пенсію з 15 до 25 років з 1 січня 2018 року на 1 січня 2020 року на погодженні з Міжнародним валютним фондом (МВФ), і виступає проти цього. У коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” міністр повідомив, що з усіх пропозицій, які були висловлені Національною радою реформ до проекту пенсійної реформи, тільки ця зачіпає її базові параметри і, в разі затвердження урядом, наполягатиме на погодженні з МВФ.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Позафракційний народний депутат, екс-секретар Київської міськради Олесь Довгий має намір особисто просити народних депутатів проголосувати за зняття з нього депутатської недоторканності. “Ніколи не ховався за депутатським імунітетом. Йшов на вибори, обирався в парламент не заради недоторканості. І через два з половиною роки після виборів продовжую відкрито і чесно дивитися в очі своєму виборцю. Якщо у прокуратури до мене претензії – я сам попрошу моїх колег із сесійної зали проголосувати за подання, яке нібито вніс Холодницький “, – написав О. Довгий на своїй сторінці в Facebook.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький повідомив, що в рамках розслідування кримінального провадження про незаконний видобуток бурштину затримано шістьох осіб. “Загалом, станом на зараз, затримано у нас 6 осіб. Це троє помічників народних депутатів, один охоронець нардепа і двоє представників громадської організації, яка займається боротьбою з корупцією”, – сказав Н. Холодницькій на спільному з директором Національного антикорупційного бюро України ( НАБУ) Артемом Ситником брифінгу.
Народний депутат України Борислав Розенблат (фракція “Блок Петра Порошенко”) заявляє, що в разі виклику його детективами Національного антикорупційного бюро готовий дати свідчення у ситуації навколо затримання його помічника, але поки що його НАБУ не допитувало. “НАБУ мене не допитувало. Вчора сам поїхав туди, щоб з’ясувати ситуацію, але зі мною ніхто не зустрівся. Я найняв адвокатів, вони працюють”, – написав Б. Розенблат на своїй сторінці в Фейсбуці.
Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник повідомив, що для зняття депутатської недоторканності з народних депутатів України Борислава Розенблата (фракція “Блок Петра Порошенка”) і Максима Полякова (фракція “Народний фронт”) достатньо доказів. “Наскільки проаналізовано доказову базу детективами і прокурорами – її більш ніж достатньо для того, щоб позитивно вирішити питання щодо подання на зняття імунітету народних депутатів … Подання на зняття імунітету з народних депутатів Розенблата і Полякова зараз направлено генеральному прокурору і сподіваюся, що генеральний прокурор оперативно відреагує на ці листи і, відповідно, направить подання до парламенту”, – сказав А. Ситник на спільному брифінгу з керівником Спеціалізованої Антикорупційної прокуратури.
Британці обурені рішенням українського суду, який не взяв до уваги інформацію, що підтверджує наявність у відстороненого з посади голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова паспорта громадянина Великобританії, зазначає директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник. “Британські колеги надали матеріали, що підтверджували наявність британського паспорта у підозрюваного, позиція НАБУ і САП підтверджувалася цими документами. А з іншого боку було слово Насірова, що це все неправда, і він не отримував цього паспорта. І суд прийняв рішення, ставлячи під сумнів всі ці доводи і документи. і, чесно кажучи, наших британських колег це обурило”, – сказав А. Ситник.
Конкурсна комісія з відбору кандидатів на посади членів Національної агенції з питань запобігання корупції (НАЗК) проведе засідання в середу, 21 червня. Як повідомляється на сайті Міністерства юстиції, засідання призначене на 16.00 21 червня. 9 червня член НАЗК Руслан Рябошапка заявив, що подав заяву про відставку з посади члена НАЗК. Він обіймав цю посаду з 16 березня 2016 року. Кабінет Міністрів України на засіданні 14 червня задовольнив його заяву про відставку.
Нацагентство із запобігання корупції викликало нардепа Олега Ляшка для надання пояснень, чому він поєднує роботу депутата і керівника компанії. Про це “Українській правді” повідомили джерела в НАЗК. За їхніми даними, агентство встановило, що Ляшко порушив норми статті 25 закону “Про запобігання корупції”, які забороняють народним депутатам входити до складу правління або наглядової ради підприємства. “Уповноваженою особою НАЗК виявлено ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, вчиненого народним депутатом України Ляшком О.В., відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 172-4 Кодексу про адміністративні правопорушення”, – розповіли у відомстві.
СУДОВА РЕФОРМА.
Верховна Рада ухвалила у першому читанні президентський проект закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів. Законопроект №6232, внесений Петром Порошенком, з урахуванням пропозицій голови комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, за основу підтримали 253 депутати.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Оприлюднено постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) №309 від 22 березня “Про ліцензійні умови здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії” та №428 від 30 березня “Про встановлення зелених тарифів на е/е для приватних домогосподарств “. Обидва документи оприлюднені в газеті “Урядовий кур’єр” у вівторок. Таким чином, постанова про ліцензійні умови набуде чинності через два місяці, про “зелені” тарифи – з 21 червня.
НАК “Нафтогаз України” з 1 липня 2017 року знизить ціну на газ, що відпускається промисловим споживачам на умовах передоплати, на 3% (на 222 грн) – до 7208,4 грн за 1 тис. куб. м (з ПДВ). Відповідно до прес-релізу компанії, зазначена ціна актуальна для споживачів, які закуповують газ у обсязі понад 50 тис. куб. м на місяць, за умови відсутності боргів перед НАК. Для інших покупців ціна в наступному місяці знизиться на 2,9% (на 241,2 грн) – до 8 тис. 8,8 грн за 1 тис. куб. м (з ПДВ).
Державна виконавча служба України своєю постановою від 29 травня 2017 року наклала арешт на 100% статутного капіталу ТОВ “Газпром збут Україна” (Київ) в рамках стягнення штрафу Антимонопольного комітету України (АМКУ) на 172 млрд грн (близько $ 6,5 млрд). Згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, ПАТ “Газпром”, якому належить 100% в цьому ТОВ, звернулося до Господарського суду Києва з проханням скасувати цю постанову виконавчої служби, але суд залишив скаргу російського монополіста без розгляду.
Трибунал при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма планує трохи відкласти рішення щодо транзитного спору ВАТ “Газпром” і НАК “Нафтогаз України”, повідомив директор з юридичних питань НАК Ярослав Теклюк. “Ця справа зараз також перебуває на фінальному етапі: наприкінці минулого року пройшли усні слухання, тепер суд готує рішення. Воно повинно бути винесено до кінця червня, проте під час телефонної конференції з нашим радником суд повідомив, що планує звернутися до секретаріату Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма з проханням про перенесення граничної дати винесення остаточного рішення. на який час, сказати складно, але думаю, це буде кілька місяців”, – сказав він в інтерв’ю “Юридичній газеті”.
19 червня компанія “Луганське енергетичне об’єднання” відключила від електроенергії ряд військових об’єктів на території Луганської області. Про це повідомляється на офіційній сторінці ЛЕО в Facebook. “19 червня ЛЕО почало відключати від електропостачання блокпости і військові частини – через борги і багаторічного ухилення від укладення договорів. У відповідь військові незаконно затримали начальника Щастинського РЕМ”, – повідомляє компанія. Звільнити затриманого вдалося лише завдяки втручанню заступника губернатора області Юрія Клименка, уточнює “ЛЕО”. “Причиною відключення електроенергії є борги, накопичені більшістю об’єктів – в розмірі близько 7 млн грн”, – заявили в компанії.
ЕКОНОМІКА.
Національний банк України (НБУ) констатує поступове відновлення кредитування в Україні, називаючи основною причиною його повільних темпів високу частку непрацюючих активів у розмірі 57%. “Перша перешкода (для кредитування) – дуже висока частка непрацюючих активів: сьогодні вона становить 57% в загальному портфелі. Самостійно банкам буде дуже важко впоратися з цією проблемою”, – сказала заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова на брифінгу в НБУ у вівторок. За її словами, наразі центробанк спільно з Мінфіном, Світовим банком МВФ працюють над проектом врегулювання питання поганих кредитів в банківських портфелях.
Україна має намір скористатися правовою допомогою інших країн для стягнення з “Газпрому” 172 млрд грн за штрафом АМКУ, повідомив міністр юстиції Павло Петренко на прес-конференції в Києві у вівторок. За його словами, наразі вживаються заходи з пошуку активів “Газпрому” в Україні та стягнення на користь держбюджету активів російської компанії. Він нагадав, що вже на користь держбюджету стягнуто 80,8 млн грн дивідендів, які мав отримати “Газпром” від діяльності компанії “Газтранзит”. Крім того, вже накладено арешт на акції “Газпрому” в цій компанії номінальною вартістю 33,3 млн грн.
Державне підприємство (ДП) “Система електронних торгів арештованим майном” (сетах) готується укласти з ПриватБанком договір про реалізацію майна, що перебуває на балансі банку, на аукціонах, повідомив генеральний директор СЕТАМ Віктор Вишнєв. “Найкраще, що у нас заплановано, це укладення договору з ПриватБанком. Ми брали участь у конкурсі електронних майданчиків, що займатимуться реалізацією майна банку, перемогли, і зараз очікуємо підписання договору. Це перший банк з такими обсягами активів. Там буде близько 2 тис. об’єктів до реалізації”, – сказав В. Вишнєв.
