ВИСНОВКИ.
Віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, підбиваючи підсумки робочого візиту Петра Порошенка до Вашингтону, зазначила, що сама зустріч двох президентів тривала півгодини, під час якої були озвучені зобов’язання США за Будапештським меморандумом. Вона також акцентує увагу на те, що всі офіційні почесті, зокрема, зустріч у Пентагоні відбулася з виконанням гімну України. Щодо конкретних результатів переговорів, Геращенко зазначила, що угоди про співпрацю в оборонній сфері будуть підписані у Києві за 2-3 місяці.
Іншим ключовим питанням, яке також обговорювалося під час робочого візиту Порошенка є співпраця в енергетичній сфері. Політолог Вадим Карасьов повідомив, що фактично Україна буде закуповувати вугілля, яке виробляється на шахтах у Пенсильванії, тобто у штаті, який активно підтримав Трампа на виборах. На думку політолога, для Трампа це також може слугувати приводом зайвий раз подивитися на Україну як на стратегічного партнера.
Експерти зазначають, що співпраця із США вже відбувається у сфері ядерної енергетики. Так, НАЕК «Енергоатом» почав реалізовувати проект по будівництву централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива сухого типу у Чорнобильській зоні. Американська компанія Holtec International у даному проекті відповідає за постачання спеціального обладнання та технологій сухого зберігання ВЯП і його транспортування. Із загальної вартості проекту – 37,22 млрд грн – найбільший обсяг коштів – 30,45 млрд грн піде на закупку обладнання та технологій. Раніше Україна вивозила використане ЯП до Росії, на що витрачала близько 200 млн дол щорічно. Також потенційна відмова з боку Росії приймати ВЯП загрожує трьом українським АЕС (Рівненській, Хмельницькій та Південно-Українській) зупинкою, якщо їх власні тимчасові сховища будуть заповнені. Американське видання Forbes вважає, що США дали Україні мандат на протистояння Росії у енергетичній сфері, зокрема, щодо поставок російського газу у Європу. «Це боротьба на життя і на смерть. Але цього разу по один бік фронту перебувають Україна і США, а по інший, як це не дивно, – європейці та росіяни,» – йдеться у матеріалах видання. Росія є енергетичним конкурентом США, але енергетичним партнером Європи. Будівництво нового “Північного потоку” посилює напруженість. Незважаючи на всі розмови про свою приналежність до європейської спільноти, Україна віддає перевагу дядечкові Сему, пише журналіст Кеннет Рапоза. Зазначається, що єдиним європейським партнером України у протистоянні «Північному потоку-2» є Польща, яка витратила мільйони на будівництво нового терміналу ЗПГ. «Незрозуміло, чи вистачить Польщі сил і впливу, щоб самостійно зупинити “Північний потік”. Це може зробити тільки Вашингтон своїми санкціями. Або так, або європейські енергетичні компанії передумають і вирішать, що гроші замість них повинна заробляти Україна», – заключає Кеннет Рапоза. Петро Порошенко на саміті ЄС обговорив із Президентом ЄС Дональдом Туском (який є поляком) загрозу «Північного потоку-2». Порошенко у своїй заяві наголосив, що «проект “Північний потік-2”, спрямований не лише проти України, а й проти всього Євросоюзу».
Спікер нижньої палати Конгресу США Пол Райан заявив, що Палата представників розраховує «просуватися по питанню» про розширення санкцій проти РФ та Ірану, які вже підтримали сенатори США. Пол Райан повідомив, що наразі даний законопроект буде розглянутий у комітеті Палати представників з іноземних справ. Авторитетне американське видавництво The New York Times повідомляє, що Білий дім проводить таємну роботу у Палаті представників з метою послаблення санкцій, схвалених переважною більшістю Сенату минулого тижня. У матеріалі видавництва зазначається, що Білий дім не прагне скасувати санкції проти Росії, проте виступає проти обмеження Конгресом прав Президента одноосібно вирішувати це питання. Зокрема, Трампа цікавить використання питання про послаблення санкцій проти Росії в обмін на поступки з боку РФ.
22 червня Президент ЄС Дональд Туск повідомив, що ЄС продовжить санкції проти Росії через невиконання Мінських угод. Петро Порошенко зазначив, що санкції повинні мотивувати Росію виконати Мінські угоди. Також питання продовження санкцій стали темою для обговорення Петра Порошенка і Ангели Меркель, під час їхньої зустрічі. Стало відомо, що Петро Порошенко зустрінеться із Еммануелем Макроном 26 червня. Сам Макрон повідомив журналістам, що має намір провести зустріч у «нормандському форматі» під час проведення саміту G20. «Абсолютно точно, що наш обов’язок – захищати Європу та її союзників у регіоні», – додав Президент Франції. Наразі, на наступний тиждень заплановані телефонні переговори між лідерами нормандської четвірки, які також раніше анонсував Кремль, але не зазначаючи дати. Представник України у ТКГ Леонід Кучма вважає, що до завершення виборчого процесу в Німеччині і РФ не буде суттєвих змін у переговорному процесі щодо Донбасу. Результати соціологічного дослідження КМІС демонструють, що українців питання війни на Донбасі хвилює більше, ніж власний рівень життя. Так, питання війни на сході України непокоїть 71,1% українців, тоді як питання рівня життя – 59,9%. У той же час, хвилює питання анексії Криму лише 4,1% респондентів. Впливовий нардеп Ігор Кононенко повідомив, що тексту законопроекту про реінтеграцію Донбасу ще немає, робоча група ще працює над ним.
За інформацією МЕРТ, Україна станом на 9 червня 2017 року повністю використовувала тарифні квоти на постачання в ЄС по меду, кукурудзі, цукру, ячмінної крупи, пшениці, оброблених томатах, виноградному і яблучному соку. Раніше, 21 червня ВР звернулася до ЄС із проханням прийняти квоти для українських товарів без обмежень, які були введені під час обговорення у ЄС.
22 червня Рада прийняла проект закону про Конституційний Суд (№6427-д). Згідно з проектом закону, до складу Конституційного Суду входять 18 суддів: по 6 суддів призначають президент України, Верховна Рада і з’їзд суддів України. Водночас КС отримає повноваження на здійснення конституційних проваджень за умови вступу в повноваження не менше двох третин суддів. Автори ініціативи пропонують, щоб суддів призначали на 9 років без можливості повторного призначення. Повноваження судді припинятимуться після досягнення 70 річного віку. Припиняти повноваження суддів КС буде сам Суд. Проект закону передбачає, що посадовий оклад судді КС встановлюється в розмірі окладу судді Верховного суду.
Глава НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв заявив, що НАК розглядає можливість відновлення закупок газу у «Газпрому» після імплементації ним рішень Стокгольмського арбітражного суду. Разом з тим Коболєв зазначив, що невідомо, скільки часу необхідно “Газпрому”, щоб виконати рішення трибуналу, тому НАК не очікує відновлення закупівель у “Газпрому” найближчим часом і в поточному році.
Перший заступник глави регламентного комітету Павло Пинзеник повідомив, що до Комітету наразі не надійшло жодного подання про позбавлення недоторканності народних депутатів від ГПУ. Він також висловив сподівання, що після подання даних заяв, Комітет встигне їх опрацювати та передати на голосування до кінця поточної сесії. «Українська правда» повідомляє, що двоє охоронців народного депутата Борислава Розенблата пішли на угоду зі слідством. Стаття, за якою народного депутата від БПП Борислава Розенблата хочуть притягти до кримінальної відповідальності, передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна як для особи, що вчинила особливо тяжкий корупційний злочин.
Заступник глави НБУ Катерина Рожкова повідомила, що колишній власник «Приватбанку» Ігор Коломойський намагається повернути собі банк шляхом оскарження у суді рішення про визнання банку неплатоспроможним. Заступниця голови НБУ нагадала, що Закон про систему гарантування, де передбачена націоналізація, містить норму про те, що попередній власник акцій банку не має права вимагати від інвестора (тобто держави) відшкодування збитків, понесених в результаті придбання новим інвестором акцій банку.
У Верховній Раді 22 червня були зареєстровані 4 законопроекти, які передбачені пенсійною реформою.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- “Переполох у Раді”: Чи хочуть нардепи знімати недоторканність зі своїх колег – сюжет (160 публікацій у ЗМІ)
- Лідери ЄС домовилися про продовження на півроку економічних санкцій відносно РФ (138 публікацій у ЗМІ)
- Берлін вітає домовленість про “хлібне перемир’я” на Донбасі (76 публікацій у ЗМІ)
- Президент ЄС виступив у Брюсселі українською (70 публікацій у ЗМІ)
- Розенблат зізнався, чому взявся за легалізацію видобутку бурштину (68 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Президент України Петро Порошенко обговорив із керівництвом США поглиблення співпраці в енергетичній сфері. “Окремо ми обговорили питання енергетичної співпраці і енергетичної безпеки”, – сказав П. Порошенко на брифінгу у Вашингтоні в середу. За його словами, сторони обговорили питання закупівлі американського вугілля, що має замінити вугілля з окупованих територій, постачання якого припинені в зв’язку з конфіскацією РФ українських вугільних шахт.
Президент України Петро Порошенко і президент Європейської Ради Дональд Туск обговорили загрози проекту спорудження газопроводу “Північний потік-2”. “Ми також скоординували наші позиції і загрози, які несе російський політично вмотивований проект “Північний потік-2″, який спрямований не лише проти України, а й проти всього Євросоюзу”, – сказав П. Порошенко під час спільної заяви з президентом Європейської Ради Д .Туском у четвер у Брюсселі.
Заступник міністра внутрішніх справ України Тетяна Ковальчук і радник міністра Олександр Лапін під час зустрічі з керівником першого відділу програм допомоги “Належне управління та демократизація” представництва ЄС в Україні Мартіном Клауке і керівником сектора міграції цього відділу Стефаном Далгреном обговорили актуальні питання співпраці обох інститутів.
Лідери держав-членів ЄС на саміті у Брюсселі у четвер ввечері домовились продовжити економічні санкції проти Росії, запроваджені у зв’язку з агресією РФ, ще на півроку. Про це у Twitter повідомив президент Європейської ради Дональд Туск. “Погоджено. ЄС продовжить економічні санкції проти Росії через невиконання Мінської угоди”, – написав Туск.
Президент України Петро Порошенко вважає, що рішення про продовження Європейським Союзом санкцій проти Росії буде мотивувати останню виконувати мінські угоди. “Чому сьогодні дуже важливий день і ми повинні бути в Брюсселі? Тому що саме сьогодні відбудеться засідання Ради Євросоюзу, де буде ухвалено, і тепер ми це вже точно знаємо, рішення з приводу продовження санкцій проти РФ аж до повної імплементації мінських угод, зокрема і їхнього компонента безпеки”, – сказав президент журналістами за підсумками візиту в Брюссель.
Під час робочої поїздки до Брюсселя президент Петро Порошенко провів низку зустрічей з лідерами Євросоюзу, зокрема із канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Про це повідомив Петро Порошенко на брифінгу за підсумками участі у Саміті Європейської народної партії, повідомляє сайт президента. Зазначається, що під час зустрічей він обговорив питання щодо продовження санкцій проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей. “Була насичена програма сьогодні у Брюсселі. Саме сьогодні відбудеться засідання Ради Європейського Союзу, де будуть прийняті рішення щодо продовження санкцій проти Російської Федерації аж до повної імплементації Мінських угод, в тому числі і їх безпекового компоненту”, – сказав Порошенко.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що в його планах провести зустріч у “нормандському” форматі перед самітом G20, запланованим на 7-8 липня в Гамбурзі. “Ми проведемо перед самітом G20 зустріч у цьому форматі”, – заявив він в інтерв’ю газеті “Фігаро” та низці інших європейських видань. Крім того, Е. Макрон заявив, що переговори з колегами у “нормандському форматі” нададуть йому можливість краще зрозуміти, на якому етапі перебуває врегулювання української проблеми.
Президент України Петро Порошенко заявив, що на наступному тижні лідери нормандської четвірки проведуть переговори в телефонному режимі. “Ми готуємося до телефонних переговорів в нормандському форматі на рівні лідерів на наступному тижні”, – сказав П. Порошенко в ході спільної заяви з президентом Європейської Ради Дональдом Туском у четвер у Брюсселі.
Представник України в Тристоронній контактній групі (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі, другий президент України Леонід Кучма вважає, що до завершення виборчого процесу в Німеччині і РФ не буде суттєвих змін у переговорному процесі щодо Донбасу. “Відповідальність лежить і на Німеччині, і на Франції, і на Росії. Українська сторона, як ви розумієте, для нас мир на першому місці… У мене переконання таке, що до виборів у Німеччині і до виборів у Росії ніяких серйозних зрушень не буде”, – сказав Л. Кучма журналістам у четвер у Києві.
Президент Європейської Ради Дональд Туск заявляє, що роботу над Угодою про асоціацію між Європейським Союзом і Україною буде завершено через кілька тижнів. “Через кілька тижнів ми завершимо роботу над Угодою про асоціацію. Це буде наступним кроком на шляху до безпеки і стабільності”, – сказав він під час спільної заяви з президентом України Петром Порошенком у четвер у Брюсселі.
СУДОВА РЕФОРМА.
Верховна Рада прийняла за основу проект закону про Конституційний Суд (№6427-д). У першому читанні ініціативу підтримав 231 народний депутат на пленарному засіданні в четвер. Згідно з проектом закону, до складу Конституційного Суду входять 18 суддів: по 6 суддів призначають президент України, Верховна Рада і з’їзд суддів України. Водночас КС отримає повноваження на здійснення конституційних проваджень за умови вступу в повноваження не менше двох третин суддів.
ЕКОНОМІКА.
Україна станом на 9 червня 2017 року повністю використовувала тарифні квоти на постачання в ЄС по меду, кукурудзі, цукру, ячмінної крупи, пшениці, оброблених томатах, виноградному і яблучному соку. Згідно з повідомленням на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі, частково використані квоти на постачання в ЄС солоду – 97,69%, ячменю – 91,5%, вершкового масла – 50%, м’яса птиці і напівфабрикатів – 50%, вівса – 28,44%, інших цукрових продуктів – 28,02%, крохмалю – 23,18%. Крім того, на 18,42% використана додаткова квота на м’ясо птиці та напівфабрикати, сухе молоко – 13,64%, яйця – 7,25%, етанол – 1,18%, молоко, вершки і згущене молоко – 0,27% .
Питання чергового перегляду економічної програми України в рамках механізму розширеного фінансування (EFF) поки що відсутнє в порядку денному засідань ради директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ), повідомив офіційний представник Фонду Джеррі Райс під час традиційного прес-брифінгу у Вашингтоні в четвер. “Переговори з владою України тривають. Але в мене немає будь-яких конкретних даних, щоб вам повідомити”, – відповів він на запитання журналіста щодо термінів включення України в порядок денний ради директорів МВФ.
Ігор Коломойський оскаржує в суді рішення про визнання банку неплатоспроможним та його націоналізації. Про це заявила заступник глави Національного банку Катерина Рожкова в інтерв’ю Finbalance. “Позов – про оскарження визнання неплатоспроможним “Приватбанку” і націоналізації. У позовній заяві пан Коломойський писав про рейдерство з боку держави”, – повідомила вона. “Як можна сподіватися на успіх у реструктуризації [інсайдерських кредитів, – ред.], якщо екс-власник банку, незважаючи на те, що є листи з його зобов’язаннями, йде в суд, подає позов про визнання протиправним рішення НБУ про визнання “Приватбанку” неплатоспроможним відповідно і рішення про націоналізацію, а також всіх поручительств?”, – заявила Рожкова.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман прибув на пленарне засідання Верховної Ради в четвер і попросив протягом дня розглянути законопроект №6600 про внесення змін до державного бюджету на 2017 рік. “Я вдячний, що ви включили до порядку денного питання зміни до бюджету. З огляду на те, що це дуже важливий документ, що передбачає фінансування субсидій для українських громадян, заробітну плату в оборонному секторі, фінансування заробітних плат для лікарів, фінансування програми “Безкоштовні ліки”, багато інших важливих проектів, я дуже просив би вас сьогодні прийняти рішення про розгляд цього законопроекту саме сьогодні”, – сказав В.Гройсман у парламенті в четвер.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
“Нафтогаз” може відновити закупівлі газу у “Газпрому” після імплементації рішення Стокгольмського арбітражу. Про це повідомив глава холдингу Андрій Коболєв на прес-конференції в четвер у Брюсселі. “Відповідно до першого окремого рішення Стокгольмського арбітражу за контрактом на поставку газу, ціна повинна бути переглянута. І як тільки “Газпром” виконає рішення трибуналу, ми будемо готові почати закупівлі газу у нього”, – сказав він. Разом з тим Коболєв зазначив, що невідомо, скільки часу необхідно “Газпрому”, щоб виконати рішення трибуналу, тому НАК не очікує відновлення закупівель у “Газпрому” найближчим часом і в поточному році.
Верховна Рада ввела обов’язкову сертифікацію енергоефективності будівель і об’єктів будівництва. За прийняття в цілому законопроекту проголосували 259 депутатів. Відповідно до нього, передбачається введення обов’язкової сертифікації енергоефективності для об’єктів будівництва, будівель і частин будівель, що здаються в оренду на строк більше 1 року, для будівель з опалювальною площею більше 250 кв. м, у яких розташовані державні органи. Така сертифікація також обов’язкова для об’єктів будівництва із середнім і значним класом наслідків. Клас енергетичної ефективності будівель, що приймаються в експлуатацію, має бути не нижче мінімальних вимог з енергетичної ефективності, що діють на дату початку виконання будівельних робіт.
Верховна Рада ухвалила закон про комерційний облік у сфері тепло- і водопостачання. За прийняття в цілому відповідного законопроекту №4901 проголосувало 238 депутатів, передає Інтерфакс-Україна. Документ передбачає обов’язкове оснащення лічильниками всіх будівель, приєднаних до зовнішніх теплових мереж, мереж гарячого та холодного водопостачання. Відповідно до закону, такі лічильники мають бути встановлені операторами зовнішніх мереж до 1 жовтня 2018 року (для житлових будинків) або до 1 жовтня 2017 року (для нежитлових будівель). Крім того, згідно з прийнятим документом, для багатоквартирних будинків обов’язковим буде оснащення індивідуальними приладами обліку або приладами-розподільниками показників споживання теплової енергії. Такі лічильники повинні бути встановлені до 1 жовтня 2018 року (для нежитлових будівель з кількома споживачами – до 1 жовтня 2017 року).
Україна накопичила в підземних сховищах газу (ПСГ) 11 млрд куб. м газу, що на 15% перевищує показник на ту саму дату минулого року, повідомила прес-служба ПАТ “Укртрансгаз”. “За 20 днів червня 2017 року оператор української ГТС закачав до ПСГ 1 млрд куб. м газу, що на 65% перевищує показники червня минулого року”, – зазначено в повідомленні. За даними “Укртрансгазу”, середньодобовий режим закачування (за період від початку травня) перебуває на рівні 50,1 млн куб. м.
АНТИКОРУПЦІЯ.
До регламентного комітету Верховної Ради наразі не надійшло жодного подання про позбавлення недоторканності народних депутатів від Генеральної прокуратури, заявляє перший заступник глави регламентного комітету Павло Пинзеник. “На сьогодні ніяких документів, що стосуються подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів України, … немає”, – заявив П.Пинзенник журналістам у кулуарах парламенту в четвер.
Перший заступник глави регламентного комітету Павло Пинзеник сподівається, що Верховна Рада до літніх канікул зможе розглянути подання генерального прокурора Юрія Луценка про зняття депутатської недоторканності з п’яти народних депутатів. “Щойно подання надійдуть до комітету, ми сплануємо свою роботу і в період, який визначає регламент, 20-денного загального терміну розглянемо ці подання. І я так сподіваюся, що якщо нам нічого не завадить – а, я думаю, нам нічого не завадить , хоча роботи досить багато, все-таки п’ять подань – ми до завершення цієї сесії розглянемо питання, воно буде готове до розгляду в залі на пленарному засіданні”, – сказав П. Пинзеник журналістам у кулуарах парламенту в четвер.
Народний депутат фракції Радикальної партії Андрій Лозовий стверджує, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) не має жодних доказів в обвинуваченнях, які висуває до нього генеральний прокурор Юрій Луценко. “Чи не є доказовою базою те, що написав Луценко. НАБУ на мене не подавало, про це є заява Холодницького (керівник САП Назар Холодницький – ІФ) того ж дня”, – сказав О. Лозовий журналістам у кулуарах Верховної Ради в четвер.
ГПУ просить Верховну Раду дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від “Народного фронту” Євгена Дейдея за підозрою у правопорушенні за ч. 3 ст. 368-2 КК України – “незаконне збагачення”.
Прокуратура просить Верховну Раду дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності депутата групи “Воля народу” Олеся Довгого за підозрою у зловживанні службовим становищем та вчиненні злочину групою осіб за попередньою змовою. Про це йдеться в поданні, яке є в розпорядженні “Української правди”, отриманому від джерел у Верховній Раді. Зазначається, що кримінальне провадження, фігурантом є Довгий, відкрито за фактом зловживання службовими особами Київської міської ради владою в інтересах третіх осіб, чим було заподіяно тяжкі наслідки інтересам держави в особі територіальної громади міста Києва. Так досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 2007 по 2009 роки Олесь Довгий спільно з службовими особами Головного управління земельних ресурсів міста Києва та іншими особами, забезпечив 1 жовтня 2007 року ухвалення депутатами рішення щодо незаконної передачі землі.
РЕФОРМИ.
Кабінет Міністрів України ініціює створення Ради з розвитку інновацій, завдання якої – підтримка науки та реалізація різних проектів у реальному секторі економіки, повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. “Ми вже зробили перші кроки із відновлення української економіки. Але треба йти далі. Переорієнтувати українську економіку з сировинної моделі на створення в країні доданої вартості, створення умов для того, щоб зупинити трудову міграцію, і навпаки зберегти і наростити наш інтелектуальний потенціал, забезпечити конкурентоспроможність української економіки в сучасному світі – це ті завдання, які сьогодні постають перед нами. Підтримка інновацій, розробки нових технологій, стартапів – це те, що надасть можливість вирішувати ці завдання “, – написав він на своїй сторінці у Facebook у середу ввечері.
Низка громадських організацій виступили проти урядового законопроекту про медичну реформу №6327 і закликали розглянути законодавчі ініціативи комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я. “Те, що зараз пропонується – за фактом знищення залишків системи охорони здоров’я”, – заявив президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. У зверненні до президента України, Верховної Ради, а також уряду, громадські організації, зокрема, “Всеукраїнське товариство гемофілії”, Союз захисту прав пацієнтів “Здоров’я нації”, а також БФ “Краб” відзначили, що запропонований механізм фінансування не змінить системи охорони здоров’я загалом, але значно погіршить становище деяких категорій пацієнтів.
Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради пакет законопроектів щодо пенсійної реформи, йдеться на сайті парламенту. Загалом на сайті парламенту 22 червня зареєстровано 4 законопроекти: №6614 “Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, №6615 “Проект закону про внесення змін до ст.588 Митного кодексу України з питань пенсійного забезпечення”, № 6616 “Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України з питань пенсійного забезпечення”, №6617 “Проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення пенсій”.
Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти передав у парламент та рекомендував до прийняття в цілому проект закону “Про освіту”. На засіданні комітету 21 червня були переглянуті поправки до проекту, повідомляє МОН. “Мені вдалося взяти участь у підготовці цього законопроекту до першого читання, потім до повторного першого читання, я вже не кажу про попередні 3 роки – до внесення в парламент – коли працювала велика кількість людей з різних середовищ та ідейно напрацювала цей документ”, – розповідала на комітеті міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
