На міжнародній політиці загострюється криза навколо КНДР. Світові лідери на чолі з США демонструють готовність до військової конфронтації із Північною Кореєю. Пентагон підготував спеціальний план, що передбачає завдання превентивного удару по стартових майданчиках ракет на території КНДР. Також Південна Корея заявила про готовність відповісти на пуски КНДР балістичних ракет. Інший партнер США – Японія заявила про свою готовність перехопити ракети КНДР, якщо вони будуть запущені в бік американської авіабази на острові Гуам. Європа традиційно підтримує США у плані санкцій проти КНДР. Так, Європейський Союз розширив санкції проти КНДР, додавши дев’ять осіб та чотири компанії, у тому числі державний Банк зовнішньої торгівлі Північної Кореї, до санкційного списку.
ОБСЄ повідомляє про затримання свого патрулю бойовиками на півгодини, що є порушенням Мінський домовленостей, які в черговий раз демонструють свою неефективність. Нардеп Ірина Фріз виступає за запровадження візового режиму з РФ, наголошуючи на необхідності застосування тих самих умов, які діють під час отримання громадянами РФ віз країн Євросоюзу. На її думку, Росія дестабілізує ситуацію в середині країни, чому ми маємо активно протистояти. У росЗМІ з’явилася інформація, що зустріч спецпредставника Держдепу США по Україні Курта Волкера з помічником президента Росії Владиславом Сурковим відбудеться в останні два тижні серпня у Москві. У повідомленні зазначається, що про дату зустрічі Тіллерсон та Лавров змогли домовитися під час зустрічі на Філіппінах. Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юрій Гримчак розраховує, що Росія піде з Донбасу в 2018 р. При цьому заступник міністра вважає, що термін перебування РФ на Донбасі продовжений через блокаду ОРДЛО. «Єдине що, є такі підозри, що останній такий бій за Україну буде, мабуть, в листопаді – це коли (Росія) спробує активізувати все, що у неї є для того, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні заради того, щоб не виходити (з Донбасу)», – зазначив Гримчак.
Група GRECO (Група держав проти корупції) вбачає необхідність створення в Україні спеціалізованого антикорупційного суду, що слухатиме справи про корупцію у вищих ешелонах влади. Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що українська влада намагається «обманути наших партнерів якимись окремими “палатами”, які призведуть до ще гіршого результату». Він наголосив, що всі зусилля не матимуть ніякого значення, якщо не довести антикорупційну реформу до кінця – створити окремий антикорупційний суд вже цієї осені. Ситник також заявив, що суди гальмують справи Онищенка, Пасішніка та ОПЗ. Директор НАБУ з приводу обрання аудиторів для Бюро заявив, що відчуває «не стільки тиск, скільки сором за той процес, який відбувається в парламенті».
Урядовий комітет із питань економічної, фінансової та правової політики схвалив “Енергетичну стратегію України до 2035 року”, дана стратегія буде винесена на розгляд уряду. На думку авторів документа, Україні необхідно трансформувати свою газотранспортну інфраструктуру для активнішої інтеграції з європейською, залучення до системи безпеки поставок центральної Європи. У проекті Енергостратегії також зазначається, що Україна ставить перед собою мету перенести точку прийому-передачі транзитних обсягів газу із західного на східний кордон. Цієї мети заплановано досягти шляхом переговорного процесу в тристоронньому форматі Україна-ЄС-РФ. Водночас автори документа сумніваються у збереженні транзиту російського газу після 2019 року.
Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження проти посадових осіб НАК “Нафтогаз України”. Фігуранти справи не оголошуються, відомі лише статті КК: №172 (Грубе порушення законодавства про працю) і №364 (Зловживання владою або службовим становищем). Провадження відкрито за фактом звільнення 1 серпня Ігоря Бурака з посади віце-президента-головного інженера ПАТ “Укртрансгаз”. ГПУ зажадала табель обліку робочого часу глави НАК Андрія Коболєва, Щербенко В.В. (Директор з адміністративної діяльності НАК) і Лупащенко В.М. (Начальник управління департаменту безпеки НАК ) за 18 липня; посадову інструкцію Коболєва, Щербенко і Лупащенко, що діє на липень-серпень 2017 року. За неофіційними даними, в зазначені дати (18 і 21 липня) Бурак приїжджав до центрального офісу “Нафтогазу”, де проводив зустріч з Коболєвим, Щербенком і Лупащенком.
Українське суспільство активно обговорює інформацію про те, що Міністерство інфраструктури погодило встановлення надбавки до заробітної плати в. о. голови “Укравтодору” Славоміра Новака за роботу у січні-лютому 2017 року в розмірі 900%. За словами Омеляна, це було викликано необхідністю компенсувати різницю у зарплаті на ринкових умовах.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Справи Насірова, Онищенка і «бурштинова схема»: НАБУ відзвітувало про роботу (96 публікацій у ЗМІ)
- Обвинувачення надало суду першу частину доказів у «справі Януковича», – ГПУ (48 публікацій у ЗМІ)
- Генпрокуратура взялася за “Нафтогаз” (33 публікації у ЗМІ)
- У Росії відгукнулися на вердикт польських слідчих про вибух у президентському літаку Качинського (25 публікацій у ЗМІ)
- НАБУ анонсувало нові затримання у справі про розкрадання на “Стіні” (15 публікацій у ЗМІ)
СИТУАЦІЯ З ОРДЛО.
Зустріч спецпредставника Держдепу США по Україні Курта Волкера з помічником президента Росії Владиславом Сурковим відбудеться в останні два тижні серпня у Москві. Про це повідомляє газета “Известия” з посиланням на дипломатичне джерело. Розмови про те, що планується зустріч між кураторами українського напрямку в Росії і США, ведуться вже кілька тижнів. Однак деталі з’явилися тільки після переговорів глави МЗС Росії Сергія Лаврова і американського держсекретаря Рекса Тіллерсона 6 серпня в Манілі.
Патруль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ був затриманий на 31 хвилину на території окремих районів Донецької області у порушення Мінських домовленостей, повідомляється в мікроблозі СММ ОБСЄ в соцмережі Twitter. “Т. зв. ДНР затримала патруль СММ ОБСЄ на 31 хвилину на блокпосту біля Верхньошироківського; іншим цивільним особам було дозволено проходити. Порушення Мінських угод”, – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в четвер.
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юрій Гримчак розраховує, що Росія піде з Донбасу в 2018 р. “Я говорив і я сьогодні готовий це підтвердити, що за розрахунками і не тільки моїми, є люди, які теж вважають, в 2018 році Росія піде, при чому при своїх розрахунках щось схоже на санкції, які були підписані і вступили в силу теж враховувалися”, – сказав він в ефірі “5 каналу”, відповідаючи на питання про те, чи піде Росія з Донбасу. При цьому заступник міністра вважає, що термін перебування РФ на Донбасі продовжений через “блокаду окупованих територій”, що проводилася на початку 2017 року.
Народний депутат України від фракції “Блок Петра Порошенка” Ірина Фріз виступає за запровадження візового режиму з РФ, наголошуючи на необхідності застосування тих самих умов, які діють під час отримання громадянами РФ віз країн Євросоюзу. “Україна має почати процес введення візового режиму з РФ, що передбачатиме збирання біометричних даних усіх громадян Російської Федерації, що прибувають на територію України. (…) Переконана, що введення безвізового режиму України з Європейським Союзом вимагає від нас також застосувати додаткові заходи безпеки у вигляді введення віз для громадян Російської Федерації на тих самих умовах, на яких ці громадяни РФ отримують візи країн ЄС”, – виклала своє бачення питання І. Фріз на сторінці у Facebook у четвер.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман обговорив із новим керівником Державної прикордонної служби України Петром Цигикалом технічне переоснащення пунктів перетину державного кордону та збільшення фінансування відомства. “Для уряду є абсолютним пріоритетом надійність державного кордону, ефективна боротьба з контрабандою, адже нам треба виробляти нашу конкурентну продукцію, і без ефективного контролю на кордоні це неможливо”, – наводить слова В. Гройсмана прес-служба Кабміну в четвер.
РЕФОРМИ.
Роздільне адміністрування Державного земельного кадастру Держгеокадастром і Держреєстру майнових прав на нерухоме майно Мін’юстом неефективно, створює умови для зловживань, і обидва реєстри повинні бути об’єднані, вважає міністр юстиції Павло Петренко. “Не може бути двох мам в однієї людини. Або ми віддаємо реєстр нерухомості, або нам віддайте земельний кадастр”, – сказав він на зустрічі з Європейською бізнес асоціацією у Києві в четвер, говорячи про причини рейдерства з землею, які почастішали.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України має намір у 2017 році створити у своїй структурі п’ять директоратів для набору спеціалістів з питань реформ, кадрові конкурси буде оголошено у вересні, йдеться в повідомленні прес-служби віце-прем’єра – міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадія Зубка. “Мінрегіон першим розпочав створення директоратів у рамках пілотного проекту з реформи держслужби. Вже у вересні оголосимо кадрові конкурси в нові підрозділи – директорати”, – наводить прес-служба слова віце-прем’єра.
Реанімаційний пакет реформ (РПР), Громадська рада доброчесності (ГРД) і Центр протидії корупції (ЦПК) закликають Вищу раду правосуддя (ВРП) утриматися від призначення на посаду суддів нового Верховного Суду України 30 кандидатів, щодо доброчесності яких у ГРД залишаються запитання. Про це представники цих організацій заявили під час “круглого столу” в Києві в четвер. Вони зазначили, що ці 30 суддів, які пройшли відбір на посаду суддів нового Верховного Суду, отримали негативний висновок ОСД, проте Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) подолала такі висновки.
ЕКОНОМІКА.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в серпні підвищило прогноз врожаю зернових в Україні в 2017 році на 3,9 млн тонн у порівнянні з липневим прогнозом – до 64,99 млн т. Згідно з повідомленням на сайті американського відомства, прогноз врожаю фуражних культур підвищений з 37,09 млн т до 38,49 млн тонн (у тому числі кукурудзи залишився без змін на рівні 28,5 млн тонн), пшениці – з 24 до 26,5 млн тонн.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Група GRECO (The Group of States against Corruption – “Група держав проти корупції”) вбачає необхідність створення в Україні спеціалізованого антикорупційного суду, що слухатиме справи про корупцію у вищих ешелонах влади, повідомляє Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Як повідомляє в четвер НАБУ на своїй сторінці в соцмережі Facebook, про це йдеться в звіті GRECO за результатами оцінки запобігання корупції серед народних депутатів, суддів і прокурорів, схваленому наприкінці червня 2017 року.
Для продуктивної роботи Національного антикорупційного бюро і САП необхідно вже восени на законодавчому рівні створити Антикорупційний суд. Про це сказав директор НАБУ Артем Ситник під час звіту за півроку роботи відомства. “Всі наші зусилля не будуть мати ніякого значення… Це (створення Антикорупційного суду – ред.) зараз головний тест для нашої влади. Не кричати, що ми “пухнасті” а НАБУ займається політичними переслідуваннями, а спокійно довести те, що ви маєте бажання завершити антикорупційну реформу”, – сказав він. “Тому осінь є вирішальною для парламенту, для влади щодо створення цього суду. Зараз намагаються обманути наших партнерів якимись окремими “палатами”, які призведуть до ще гіршого результата ніж ми зараз маємо в судах”, – додав Ситник.
Голова НАБУ Артем Ситник заявляє, що щонайменше три гучних справи гальмуються в судах. Саме про них Ситник згадав на брифінгу в четвер, відповідаючи на питання журналіста про приклади справ, які затягуються, і ким саме. “Ми з прокуратурою сформували антирейтинг справ, які тривалий час перебувають в судах. Прикладів дуже багато, але я приведу приклад справи, яка стосуються топ-менеджменту ОПЗ – стратегічне підприємство на межі банкрутства. Одна із схем – по цій справі признач засідання суду раз на 2 місяці. Потім суд переводить засідання у закритий режим. Це суд”, – зазначив він.
Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник заявив, що переживає почуття сорому у зв’язку з процесом обрання Верховною Радою свого представника до незалежної комісії з аудиту НАБУ. “Чесно кажучи, відчуваю не стільки тиск, скільки сором за той процес, який відбувається в парламенті із цього приводу. Сподіваюся, що все-таки рішення аудиторської комісії, хоч би яке воно було, позитивне чи негативне, матиме якусь легітимність і довіру з боку суспільства і партнерів”, – сказав А.Ситник на прес-конференції в Києві в четвер.
Печерський районний суд Києва надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно колишнього першого віце-прем’єра Сергія Арбузова у справі про невиконання акціонерами “Укртелекому” та “ЕСУ” умов приватизації. Як повідомляє управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України, відповідне рішення суд ухвалив на засіданні в четвер, задовольнивши відповідне клопотання Генпрокуратури.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Урядовий комітет із питань економічної, фінансової та правової політики схвалив “Енергетичну стратегію України до 2035 року”, повідомив віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон. “Цей документ є стратегічним. Він визначає цілі нашої держави в енергетичному секторі до 2035 року і глобальні кроки з їх досягнення”, – зазначив він на своїй Facebook-сторінці. Надалі “Енергостратегія України до 2035 року” буде винесено на розгляд уряду. На думку авторів документа, Україні необхідно трансформувати свою газотранспортну інфраструктуру для активнішої інтеграції з європейською, залучення до системи безпеки поставок центральної Європи.
