Конфронтація між США та Німеччиною щодо «української кризи» все активніше розгортається на сторінках американських газет.
The Wall Street Journal:
“Українці також повинні протистояти шквалу поганих порад з боку Заходу. Після падіння Слов’янська німці закликали Порошенка припинити наступ і просити про мир. Проте Порошенко, здається, розуміє, що йому треба перемогти на місцях, перш ніж думати про врегулювання”, – говориться в статті. “Проте у глави Кремля все ще є додаткові можливості. Росія б із задоволенням посадила в Донецьку лояльного до неї губернатора, і цю ідею підтримує Німеччина. Росія також може посилити економічний тиск за допомогою торгових санкцій і скорочення газових постачань, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні”, – пише видання. Самою кращою новиною є те, що Порошенко, здається, розуміє, що Путін захоплюватиме усе що може, поки Україна не дасть відсіч, роблять висновок автори статті.
online.wsj.com
Італійці знайшли головну причину продовження української кризи – небажання Києва визнати повстанців співрозмовниками і почати діалог без попередньої вимоги про здачу ними зброї
Corriere della Sera:
Фабріціо Драгосей: “Усі, як видається, займаються тим, щоб вивести українське питання на шлях переговорів, але головна перешкода доки не усунена: визнання Києвом повстанців зі сходу співрозмовниками і початок переговорів без висунення умови про те, щоб прибічники незалежності раніше здали зброю”, – говориться в статті. “Ця проблема обговорювалася учора в Москві в ході зустрічі міністра закордонних справ Італії Федеріки Могеріні з її колегою Сергієм Лавровим і з президентом Володимиром Путіним. Учора увечері канцлер ФРН Ангела Меркель розмовляла по телефону з президентом Франції Франсуа Олландом і президентом України Петром Порошенком, який у черговий раз зажадав, щоб повстанці здалися. Київ оголосив про існування плану захоплення все ще окупованих міст Луганськ і Донецьк. Цей план не припускає бомбардувань з повітря, але, природно, не йдеться про переговори з озброєними повстанцями”, – передає Драгосей. “В ході переговорів в Москві Путін підтримав ідею негайного припинення вогню конфліктуючими сторонами. Російський президент у черговий раз заявив про свою готовність працювати заради досягнення цієї мети”, – пише автор статті.
corriere.it
Голова зовнішньополітичного комітету парламенту Чехії в інтерв’ю DW назвав дії РФ в Україні війною.
Deutsche Welle:
На думку Карела Шварценберга, санкції проти Москви варто було застосувати набагато раніше. Із Росією ситуація інша. Факт уже доконаний. Крим окуповано. До України спрямовані озброєні групи. І хоч я й належу до консервативно налаштованих людей, інакше, аніж війною, я такі дії назвати не можу. Коли одна держава окуповує або анексує частину іншої та використовує при цьому військову силу, то це завжди називалося війною. І такі дії частково продовжуються щодо Східної України.
www.dw.de
У Конгресі висміяли обіцянку Обами ввести додаткові санкції проти Росії. Конгресмени заявили, що адміністрація Обами не дотримується обіцянок.
Bloomberg:
“Мені іноді стає за вас незручно, адже ви постійно говорите про санкції, але, якщо чесно, ми взагалі не бачимо, щоб санкції вводилися”, – сказав сенатор Боб Коркер, вищий по рангу республіканець в сенатському комітеті з міжнародних відносин. “У мене таке відчуття, що загрози санкціями – абсолютно порожні”, – додав він.
www.bloomberg.com
Тактика Кремля спрацьовує – Захід починає аналізувати тему «відхрещення Путіна від бойовиків».
The New York Times:
Захід звинувачує Росію в озброєнні повстанців. “Але в останні тижні бойовики скаржаться, що Москва їх кинула. Цього тижня ці настрої проявилися прилюдно, коли на прес-конференції в Донецьку бойовики накричали на політтехнолога, тісного союзника Кремля”, – говориться в статті.
www.nytimes.com
Відправляючи змішані сигнали, Путін намагається – знову – приглушити на заході будь-які заклики до серйозніших економічних санкцій проти Росії
The Wall Street Journal:
В цілому ж, цілі Кремля залишаються колишніми, відмічає Томас Грем, співробітник адміністрації Буша-молодшого: “уряд в Києві, який як мінімум не ворожий до Москви, і Україна, яка не рветься в Європу”. “Путін хоче зберегти видимість переговорного процесу”, – вважає Дмитро Саймс, президент Центру національних інтересів. Проте червневі спроби Кремля змусити сепаратистів дотримуватися припинення вогню провалилися: розрізнені ополченці не виконали своїх обіцянок. Зусилля Москви із перетворення лідерів повстання на політичну силу ускладнюються ще і тим, що багато з них – громадяни Росії. Самі сепаратисти визнають, що не користуються широкою підтримкою місцевого населення.
online.wsj.com
Україні потрібно 500 млн. євро для поновлення інфраструктури на Сході країни. Німеччина надає гуманітарну допомогу 3,5 млн. евро.
Die Zeit
Глава МЗС Німеччини прийняв рішення збільшити розмір Україні гуманітарної допомоги, що надавалася, на 2,5 млн євро до загальної суми в 3,5 млн євро, повідомляє німецьке видання Die Zeit. Гроші будуть спрямовані в допомогу жителям міст Слов’янськ і Краматорськ. Між тим тривале протистояння на сході Україні створює величезні фінансові труднощі для української влади, заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. За його словами, для перших інфраструктурних проектів в Донецькій і Луганській областях Києву знадобиться приблизно 500 млн євро. “Ми не знаємо, де взяти такі кошти”, – додав Яценюк.
www.zeit.de
Опубліковані 9 липня результати опитування Pew Global Attitudes говорять про те, що після військового вторгнення в Україну і анексію Криму в США, Європі і на Близькому Сході широко поширилося негативне ставлення до Росії, повідомляє The New York Times.
The New York Times:
“Росію більше не люблять в Латинській Америці, хоча динаміка не така вражаюча, як в США або Європі”, – відмічає видання. У Азії більшість респондентів в Китаї, В’єтнамі і Бангладеш налагоджена до Росії позитивно, а більшість опитаних в Японії – негативно. Аналогічним чином, більшість жителів США і Європи погано ставляться до президента РФ Володимира Путіна: 80% американців відповіли, що слабо вірять або не вірять зовсім в те, що Путін проводитиме правильну зовнішню політику, як і більшість дорослого населення усіх європейських країн, в яких проводилося опитування. Проте в Росії 83% респондентів заявили, що довіряють тому, як їх лідер веде міжнародні справи (два роки тому так відповідали 69%), говориться в статті.
www.nytimes.com
