Українські юристки заснували Асоціацію «ЮрФем». Організація є першим об’єднанням жінок-юристок та покликана стати майданчиком для обміну досвідом, розвитку та підтримки жінок у юридичній професії. Про це під час презентації в Українському кризовому медіа-центрі розказала Лариса Денисенко, співзасновниця Асоціації, адвокатка, правозахисниця, письменниця. «Це – перша організація такого штибу, яка об’єднує юристок. У професії жінок – більше 50%, але тільки зараз ми створили таку організацію. Вона буде слугувати нам усім допомогою, прикладом партнерства. Ми будемо захищати наших вразливих колег, підтримувати одна одну, допомагати ствердитися як у громадському, так і у професійному та політичному житті», – зазначила вона.
За результатами анонімного анкетування, проведеного ЮрФем, головний виклик для жінок-юристів – це дискримінація. Переважно рішення у компанії приймають чоловіки – 39,6%. Респондентки зазначають, що здебільшого працюють жінки, а чоловіки займаються управлінською діяльністю. Якщо жінка гарна, то чоловіки можуть при ній обговорювати її зовнішній вигляд, а клієнти вважають, що жінка не може протистояти на рівні з чоловіками, особливо у кримінальних справах. «46,5% юристок зазнають дискримінації у доступі до професії, 41,5 % зазначають, що їм необхідно було доводити свою професійність та здатність виконувати певну роботу у ситуації, у якій чоловіку-юристу цього не потрібно було робити», – розповіла адвокатка Христина Кіт, голова «ЮрФем». 36% відповіли, що зазнавали сексуальних домагань. «Це дуже високий відсоток. Це випадки з боку колег, адвокатів, це і пропозиції з боку суддів, та з боку начальства, особливо на державних підприємствах», – додала вона.
Однак гендерна рівність є, у першу чергу, не кількісним показником, а індикатором якості, яку отримають споживачі. Залученість жінок до системи державних органів є лакмусовим папірцем, що сигналізує про відкритість системи. «Підвищення спроможності жінок прискорює рух змін. Це – індикатор: якщо жінка йде в систему, значить, система відкривається. Жінка у правоохоронній системі впливає на створення рольової моделі у суспільстві. Приклад – Нацполіція, яка дала зрозуміти, що є нові правила рекрутингу, є рівність: ти можеш приходити незалежно від статі», – вважає Анастасія Дєєва, заступниця міністра внутрішніх справ України з питань європейської інтеграції. На сьогодні кількість жінок зросла з 5% до 22% і це, на думку заступниці міністра, є наслідком якісних змін.
Інша ситуація складається у судовій системі. Після початку реформи, багато суддів звільнили, тому картина не є повною. Проте станом на 2015 рік Феміда мала жіноче обличчя. «Жінок було 55%. На прикладі одного регіону – Миколаївської області: 60% судових органів складали жінки, жінки-керівники апаратів та їхні заступники – 89%, жінок серед державних службовців налічувалося 82%», – розповіла Альбіна Кадигроб, член Правління Всеукраїнської асоціації жінок-суддів. Однак справа зовсім не у рівному доступі до професії, а у фемінізації бідності. «Ми говоримо про такий феномен як фемінізація бідності. Там більше жінок, тому що там менша заробітна плата, а не кращі умови. Жінки бояться втратити роботу, бо у них родина», – вважає Ганна Вронська, координаторка Форуму жінок-юристів Асоціації правників України.
На місцевому рівні, в об’єднаних територіальних громадах, жінки працюють багато, але грають першу скрипку не часто. «У 413 громадах, що наразі об’єдналися, маємо лише 16% жінок-голів громад. Часто спостерігається ситуація, коли у громадах драйвером розвитку є жінка-заступник чи секретар, але вони на других ролях, і не зрозуміло, чому. Чи не вистачило впевненості, чи відчуття ліктя, щоб балотуватися. Асоціація має розкривати такий потенціал», – зазначила Ярина Журба, співзасновниця «ЮрФем», експертка з децентралізації.
Причини дискримінації експерти радять шукати у дитинстві та методах виховання дітей. «Школа не вміє працювати з дітьми – вона працює з хлопчиками та дівчатками, розклавши їх по коробочках “рожевих” та “блакитних”. Відповідно і суспільство не може сприймати просто людину у її фахові», – пояснила Олена Малахова, радниця міністра освіти і науки України з питань гендерної рівності та недискримінації в освіті.
Асоціація ЮрФем планує надавати менторство молодим жінкам-юристам, консультувати їх та допомагати їм зробити вибір. «Менторство – для молодих юристок, для адвокаток, які хочуть бути суддями. Жінки-судді розповідають про нюанси професії. Жінки-адвокати мотивуються до участі у суддівстві. Їм буде надаватися додатковий ресурс, щоб покращити їхню ефективність та гармонізувати баланс між роботою та життям поза роботою»,- розповіла Галина Федькович, співзасновниця «ЮрФем,» адвокатка.
Слідкувати за діяльністю ЮрФем можна на Фейсбук-сторінці Асоціації
Переглянути результати дослідження “Жінки у юридичні професії” можна тут.
