Огляд ЗМІ за 8 листопада 2017

ВИСНОВКИ

У Раді Європи опублікували рішення Комітету міністрів Ради Європи, у якому РФ визнали відповідальною за імплементацію мінських домовленостей. Рішення КМРЄ підкреслює відповідальність Росії за виконання Мінських домовленостей, насамперед щодо припинення вогню та відведення військ, збройних формувань та військової техніки, і закликає до їх повної та швидкої імплементації. Комітет привітав кроки, які Україна зробила у реформах та підкреслив прогрес в областях, що мають вирішальне значення для дотримання прав людини, зміцнення демократичних інститутів і верховенства закону.

“КримЅОЅ” повідомляє, що в анексованому Росією Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів стали обов’язковими. Так, відповідна ініціатива виходить від підконтрольного окупантам півострова “Міністерства внутрішньої політики, інформації і зв’язку”. “З метою аналізу суспільно-політичної ситуації в Республіці Крим просимо забезпечити: 1) Моніторинг та припинення фактів муніципальних контрактів з юридичними особами та індивідуальними підприємцями, які є організаторами масових протестних заходів; 2) Моніторинг громадських об’єднань і неформальних спільнот, що володіють мережею територіальних підрозділів із загальною кількістю учасників не менше 50 осіб”, – йдеться у відповідному “документі”. Обшуки в будинках активістів пропонується здійснювати на порушення законів Російської Федерації, без санкції суду і будь-яких інших офіційних рішень. МЗС висловило рішучий протест у зв’язку з черговими незаконними обшуками й арештами кримських татар в окупованому Росією Криму, а також вимагає пустити міжнародних спостерігачів на півострів.

Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що у проект рішення саміту Східного партнерства внесли норму, ініційовану Угорщиною, про те, що країни-партнери не мають звужувати права національних меншин у сфері освіти. «Оскільки ми поважали права меншин весь час незалежності, то могли би погодитися з існуючим формулюванням. Та ми розуміємо, звідки в нього ростуть ноги і чому воно з’явилося», – зауважила віце-прем’єр. Також Климпуш-Цинцадзе повідомила, що Угорщина також блокує відносини Україна-НАТО. За її словами, Будапешт, користуючись тим, що у НАТО діє принцип консенсусу, “по суті, блокує ефективний розвиток (і виконання) тих речей, які були наперед заплановані між Україною і НАТО”. Віце-прем’єр стверджує, що українська сторона має підтримку з боку секретаріату Альянсу. З іншими членами НАТО, які початково висловлювали стурбованість через мовну норму, розпочався діалог, і лише Угорщина обрала шлях блокування.

Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання Консультаційного комітету президентів України та Польщі з метою запобігання подальшій ескалації напруження між двома країнами.

У Комітеті ВР з питань національної безпеки і оборони обговорили основні позиції, які можуть бути відображені в другому читанні законопроекту №7163 про забезпечення суверенітету України на Донбасі. Секретар комітету Іван Вінник зазначив, що робоча група виступає за те, щоб у преамбулі проекту закону визначити дату початку агресії РФ – 20 лютого 2014 року. Робоча група також сформулювала пропозиції щодо порядку використання Збройних сил України на Донбасі. Крім того, робоча група підтримує те, щоб у преамбулі законопроекту була згадка про Крим, а також вважає за недоцільне повернення до законопроекту норми, в якій згадуються Мінські угоди. Іван Вінник також заявив, що ініціює включення в законопроект №7163 “про реінтеграцію Донбасу” норми про розрив дипвідносин з Росією. Нардеп уточнив, що такої правки до законопроекту він не подавав, оскільки термін подачі поправок вже закінчився, тому нардеп пропонує додати це у прикінцеві положення. Голова комітету Сергій Пашинський зазначив, що строки внесення поправок до другого читання законопроекту минули. Натомість уряд розірвав міжурядову угоду з Росією від 8 лютого 2005 року про взаємні поставки озброєння та військової техніки, комплектуючих та послуг військового призначення.

Верховна Рада України ухвалила законопроект про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила. Торговий представник України Наталія Микольська зазначила, що приєднання України до Пан-Євро-Мед диверсифікує наш експорт як з точки зору географії, так і щодо кошика товарів – збільшиться обсяг поставок на ринки ЄС. Натомість Верховна Рада відхилила президентський законопроект про ратифікацію угоди “Про заохочення і захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК”.

Фракції та групи парламенту, за винятком фракції ВО “Батьківщина”, офіційним шляхом не оновлювали свої кандидатури до складу ЦВК або не підтверджували свої попередні пропозиції.

Лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак заявив, що 11 листопада на з’їзді партії не буде обговорюватися питання щодо можливого об’єднання із іншими політичними силами. Натомість «фронтовики» заслуховуватимуть звіти міністрів, делегованих до Кабінету Міністрів від однойменної фракції, а також розглядатимуть внутрішні питання діяльності партії.  

Кабінет міністрів розробив законопроект, який має захистити бізнес від безпідставного тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. Володимир Гройсман заявив, що новий закон підвищить відповідальність правоохоронців за перевищення повноважень. Він розповів, що, зокрема, закон передбачає можливість відео- та аудіофіксації дій силовиків, починаючі від подачі клопотання до суду на дозвіл обшуку і завершуючи перебігом самих слідчих дій. Також, за словами Гройсмана, закон надасть обов’язковий допуск на місце обшуку адвокатам підприємців. Крім того, каже прем’єр, закон передбачатиме створення незалежних комісій за участі громадських організації, які розглядатимуть порушення правоохоронців під час слідчих дій.

Кабінет міністрів схвалив перехід на монетизацію субсидій на рівні постачальників послуг і відмову від клірингових розрахунків. Нововведення набирає чинності з 1 січня 2018 року. “Це перехідний етап до повної монетизації субсидій”, – зазначив міністр фінансів Олександр Данилюк.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Державне бюро розслідувань  не було створене з політичних мотивів через небажання створювати органи, що розслідують корупційні злочини. За його словами, після 20 листопада, з позбавленням прокуратури функцій розслідування справ, 7 тисяч проваджень передавати буде нікуди. Директор НАБУ Артем Ситник вважає за можливе внесення змін до КПК, які залишать органам прокуратури повноваження розслідувати кримінальні провадження до створення ДБР.

Заступник міністра МЗС Олена Зеркаль повідомила, що Європейська комісія офіційно схвалила пропозицію про поширення вимог Третьої газової директиви 2009/73 на всі газопроводи з третіх країн, у тому числі на російський газопровід “Північний потік-2”. «ЄС продовжує підтримку транзиту російського газу через Україну», – додала Зеркаль.

Київський апеляційний адміністративний суд 6 листопада зобов’язав “Приватбанк” повернути сім’ї Суркісів 1,05 млрд грн, $ 266,2 тис. і EUR 7,8 тис.

Європейський суд загальної юрисдикції ухвалив рішення про скасування санкцій стосовно колишнього народного депутата України з Партії регіонів Юрія Іванющенка. Водночас аналогічний позов екс-міністра доходів і зборів України Олександра Клименка було відхилено, його зобов’язали сплатити всі судові витрати.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Конституційний суд Іспанії скасував “декларацію” про незалежність Каталонії (90 публікацій у ЗМІ)
  • МЗС обурені черговими спробами залякування в окупованому Криму (41 публікація у ЗМІ)
  • ГПУ заперечила заяву НАБУ про зникнення арештованих $156 млн компанії Онищенка (36 публікацій у ЗМІ)
  • ​Це відповідає обіцянкам коаліції – аналітик про новий Виборчий кодекс (29 публікацій у ЗМІ)
  • Єврокомісія схвалила рішення, яке ускладнює будівництво Північного потоку-2 (23 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

У Раді Європи опублікували рішення Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ), у якому РФ визнали відповідальною за імплементацію мінських домовленостей та підтвердили прогрес в реформах. Відповідне рішення опубліковане на сайті Ради Європи. Комітет міністрів підтвердив свою відданість повному виконанню усіх ухвалених раніше рішень щодо ситуації в Україні. Рішення КМРЄ підкреслює відповідальність Росії за виконання Мінських домовленостей, насамперед щодо припинення вогню та відведення військ, збройних формувань та військової техніки, і закликає до їх повної та швидкої імплементації.

Спеціальний представник уряду Франції з питань відносин із Росією Жан-П’єр Шевенман привіз на адресу президента Росії звернення від французького лідера Еммануеля Макрона щодо ситуації в Україні. Ж.-П.Шевенман заявив про це на зустрічі з головою комітету Ради Федерації у міжнародних справах Костянтином Косачовим у Москві в середу. “Я привіз сюди звернення нашого президента (Е.Макрона – ІФ) на адресу президента Росії. Воно стосується України. Це, звичайно, панує над нашими відносинами, врешті-решт, це і є причина санкцій”, – сказав спецпредставник.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з черговими незаконними обшуками й арештами кримських татар в окупованому Росією Криму, а також вимагає пустити міжнародних спостерігачів на півострів. “Вимагаємо від Росії припинити свавілля на тимчасово окупованій території України та забезпечити безперешкодний доступ міжнародних моніторингових місій до Кримського півострова”, – сказано в заяві українського зовнішньополітичного відомства, поширеній увечері в середу, 8 листопада.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі за запитом Служби безпеки України ввело санкції проти 18 російських компаній. Відповідні накази №1582 і 1583 відомство прийняло 30 жовтня. Як йдеться в документах, санкції введені “за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки”. Всього під санкції потрапили 18 компаній із Росії, серед яких, Бєлгородський холодокомбінат, Торговий дім Донспецстрой, Мікас, Група компаній Пенетрон-Росія, Торговий дім Пенетрон-Росія, Пенетрон-експорт, Волма-ВТР, Завод гідроізоляційних матеріалів Пенетрон, Лоли-пак експорт, Снек-груп, Торговий дім Аромадон, Торговий дім Старфуд-південь, МК-метиз, Будсервіс, Волма-маркетинг, Народний пластик, IП Мірошникова Ірина Володимирівна, а також один з найбільших постачальників антрациту в Україні – Южтранс.

У проект рішення саміту Східного партнерства внесли норму, ініційовану Угорщиною, про те, що країни-партнери не мають звужувати права національних меншин у сфері освіти. Про це у Брюсселі повідомила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, пише “Європейська правда”. “Ми бачимо, як (за ініціативи Угорщини) з’являються додаткові формулювання у багатосторонніх документах, приміром, у проекті декларації Східного партнерства”, – заявила вона. Водночас Климпуш-Цинцадзе зауважила, що дискусії про фінальне формулювання ще тривають.

Будапешт підтверджує свої погрози щодо блокування ініціатив України в НАТО, але Україна сподівається вирішити цю проблему за підтримки інших членів Альянсу. Про це заявила під час візиту до штаб-квартири НАТО віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. “Україна стурбована ультимативною поведінкою Угорщини, яку вона виставляє через незадоволення мовною статтею закону про освіту. Всі наші спроби вести діалог розбиваються о неготовність до діалогу угорської сторони”, – заявила вона.

Президент України Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання Консультаційного комітету президентів України та Польщі з метою запобігання подальшій ескалації напруження між двома країнами, повідомив прес-секретар глави Української держави Святослав Цеголко. “Резонансні заяви з боку представників офіційної польської влади на адресу України та її керівництва, що лунають останнім часом, викликають серйозне занепокоєння та не можуть залишатися без належного реагування. Задля зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Республікою Польща та щоб уникнути подальшої ескалації напруги, усвідомлюючи необхідність вирішення будь-яких проблемних питань у двосторонніх відносинах виключно цивілізованим європейським способом, президент України Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання Консультаційного комітету президентів України та Польщі”, – написав С.Цеголко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у середу.

РЕІНТЕГРАЦІЯ ДОНБАСУ.

У Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони обговорили основні позиції, які можуть бути відображені в другому читанні законопроекту №7163 про забезпечення суверенітету України на Донбасі, зокрема закріплення дати початку російської агресії. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, секретар комітету Іван Вінник (фракція “Блок Петра Порошенка”) озвучив членам комітету позиції щодо ключових положень законопроекту, які підготувала робоча група у складі представника комітету, представника президента України у Верховній Раді, представників Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції та Адміністрації президента України.

Секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони, депутат від “БПП” Іван Вінник ініціює включення в законопроект №7163 “про реінтеграцію Донбасу” норми про розрив дипвідносин з Росією. Про це він заявив журналістам, передають “Українські Новини”. “Під час обговорення фінального тексту законопроекту на комітеті я буду пропонувати прийняти рішення, щоб до прикінцевих положень включити формулювання про зобов’язання Кабінету Міністрів привести у відповідність з нормами міжнародного права ситуацію взаємин з країною, яка визнана агресором і окупантом. Це, безумовно, треба розуміти як розрив дипломатичних відносин “, – сказав Вінник.

Нардеп від фракції “Блок Петра Порошенка” Іван Вінник не вносив до законопроекту про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях поправки про розрив дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, але має намір запропонувати в прикінцевих положеннях законопроекту зобов’язати Кабмін привести вітчизняне законодавство у відповідність з практикою міжнародного права. “У прикінцевих положеннях я запропоную комітету звернути увагу на те, що виконавча гілка влади – Кабінет Міністрів – зобов’язана буде привести наше законодавство, наші правовідносини і дипломатичні відносини з країною-агресором до практики міжнародного права і його застосування, а саме – розрив дипломатичних відносин і відповідно – розглянути можливість залучення якоїсь третьої сторони для здійснення окремих представницьких функцій України в РФ, яку буде визнано країною-агресором”, – заявив парламентарій у середу вранці в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.

У законопроекті про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях немає норми про розрив дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, заявляє заступник керівника фракції “Батьківщина” Сергій Соболєв. “Немає цієї норми”, – сказав С. Соболєв журналістам, відповідаючи на запитання, чи передбачає законопроект про деокупацію Донбасу розрив дипломатичних відносин із Російською Федерацією.

Строки внесення поправок до другого читання законопроекту про забезпечення суверенітету України на Донбасі минули, зазначає глава профільного комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський (фракція Народний Фронт). Відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна”, чи можливе внесення на засідання комітету поправки про дипломатичні відносини з РФ, С. Пашинський пояснив: “Всі правки опубліковані на сайті комітету… Правки подаються два тижні після першого читання – в регламентний термін”.

РЕФОРМИ.

Верховна Рада України ухвалила законопроект про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила (Пан-Євро-Мед). Відповідне рішення парламент ухвалив на засіданні в середу. “За” проголосував 231 депутат. Як повідомляється на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), частка українського експорту до країн-учасниць конвенції Пан-Євро-Мед від загального показника становить 50%, з яких 40% припадає на країни Євросоюзу. “Приєднання України до Пан-Євро-Мед диверсифікує наш експорт як з точки зору географії, так і щодо кошика товарів – збільшиться обсяг поставок на ринки ЄС”, – зазначила під час парламентського засідання перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговий представник України Наталія Микольська.

Верховна Рада відхилила президентський законопроект про ратифікацію угоди “Про заохочення і захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК”. Відповідне рішення парламент ухвалив на засіданні в середу. За ухвалення документа в цілому проголосували лише 184 депутати. Для повернення законопроекту на повторне перше читання або на доопрацювання також не вистачило голосів.

Кабінет міністрів розробив законопроект, який повинен захистити бізнес від безпідставного тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів, заявив на засіданні прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Глава уряду нагадав про обіцянку вийти із законодавчою ініціативою, яка дозволить зупинити тиск на бізнесменів з боку правоохоронців. За словами Гройсмана, даний законопроект був розроблений спільно з Міністерством юстиції, Міністерством внутрішніх справ, Секретаріатом Кабміну, Офісом омбудсмена та ін.

Кабінет міністрів пропонує запровадити аудит діяльності правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних злочинів та ще низку новацій. Про це розповів міністр юстиції Павло Петренко на засіданні уряду 8 листопада, представляючи законопроект про запобігання тиску на бізнес, пропонований урядом. За словами міністра, середній строк, який суддя витрачає на винесення рішення про проведення обшуків у кримінальних справах складає 10-15 секунд. “За таких обставин не може йти мова про питання справедливості і правосуддя. Судді фактично пачками підписують подібні ухвали про обшуки, які потім правоохоронці використовують для тиску на бізнес”, – обурювався Петренко.

Кабінет міністрів схвалив перехід на монетизацію субсидій на рівні постачальників послуг і відмову від клірингових розрахунків. Відповідне рішення уряд ухвалив з доопрацюванням Міністерства соціальної політики та Державної регуляторної служби. “Це перехідний етап до повної монетизації субсидій”, – зазначив міністр фінансів Олександр Данилюк. Нововведення набирає чинності з 1 січня 2018 року.

ЕКОНОМІКА.

Експерти Міжнародного валютного фонду 9 листопада прибудуть в Київ для вивчення проекту “Про Державний бюджет України на 2018 рік”, повідомляється в прес-релізі Фонду. “Команда у складі кількох експертів МВФ відвідає Київ в період з 9 по 17 листопада для проведення технічного обговорення проекту бюджету на 2018 рік”, – цитується в повідомленні постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.

Споживчі ціни в Україні у жовтні 2017 року порівняно з вереснем зросли на 1,2%, повідомляє Державна служба статистики. З початку року (до грудня 2016 року) ціни в Україні зросли на 11,5%.У жовтні 2017 року продукти харчування подорожчали на 1,1%. Найбільше подорожчали яйця – на 14,9% і молоко – на 5,5%. Овочі подешевшали на 0,8%, фрукти – на 4,6%, цукор – на 5,5%. Ціни на алкогольні напої і тютюнові вироби зросли за місяць на 1,3%, одяг і взуття подорожчали на 2,4%, житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 0,5%.

Національний банк України вчора, 7 листопада, узгодив купівлю-продаж істотної участі в “Українському банку реконструкції та розвитку (УБРР) і “Ві Ес Банку”. Про це регулятор повідомляє на своїй сторінці у Facebook.  НБУ погодив спільне придбання опосередкованої істотної частки в розмірі 99,9% статутного капіталу УБРР двом громадянам Китайської Народної Республіки – Яню Дуншэн і Дай Чжунюн – через п’ять юридичних осіб.

УТВОРЕННЯ ДБР.

Державне бюро розслідувань (ДБР) не було створене з політичних мотивів через небажання створювати органи, що розслідують корупційні злочини. Після 20 листопада, з позбавленням прокуратури функцій розслідування справ, 7 тисяч проваджень передавати буде нікуди, заявляє генпрокурор України Юрій Луценко. “Слідство потрібно було відокремити від прокуратури… необхідно розвести процесуальне керівництво і слідство… Але комісія не впоралася з поставленим завданням (щодо створення ДБР – ІФ)… політики не хочуть створювати органи, які мають боротися з корупцією… До 20.11 завершується період самостійного розслідування”, – сказав Ю. Луценко на комітеті правоохоронної діяльності в середу в Києві.

Можливість оскарження підозри в скоєнні злочину зведе нанівець боротьбу з корупцією, прогнозує генеральний прокурор України Юрій Луценко. “Це свідомий намір розвалювати справи ще на початку розслідування”, – сказав Ю. Луценко на засіданні комітету з правоохоронної діяльності в середу. Він наголосив, що ця норма створить “колосальні виклики”. “У результаті лише цієї новели усі гасла боротьби з корупцією зводяться нанівець”, – зазначив генпрокурор.

Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник вважає за можливе внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, які залишать органам прокуратури повноваження розслідувати кримінальні провадження до створення Державного бюро розслідувань (ДБР). Виступаючи в середу на засіданні комітету з правоохоронної діяльності, А. Ситник зазначив, що необхідно внести зміни до перехідних положень КПК і залишити повноваження розслідування слідчим прокуратури, а також узяти під суворий контроль створення ДБР.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Суд ухвалив рішення про арешт майна двох фігурантів “справи рюкзаків” – сина міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова Олександра та екс-заступника глави МВС Сергія Чеботаря, судове засідання стосовно третього підозрюваного – бізнесмена Володимира Литвина перенесено, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП). “Суд заарештував майно Олександра Авакова та Чеботаря. Стосовно Литвина судовий розгляд перенесено”, – сказали в САП у середу.

Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження за фактом зникнення з рахунків ПАТ “Ощадбанк” близько 156,8 млн доларів США і 218,1 тис. грн, що належали компанії Quickpace Limited, пов’язаної з депутатом Олександром Онищенком, і були заарештовані за рішенням суду на рахунках у ПАТ “Ощадбанк” у рамках розслідування так званої “газової справи”.

Державний Ощадбанк спростовує звинувачення Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо зникнення близько $156,8 млн та 218,1 тис. грн, які належали компанії Quickpace Limited, пов’язаній із нардепом Олександром Онищенком, та були заарештовані на рахунках банку у рамках так званої газової справи. “Згідно з Кримінальним кодексом спецконфіскація застосовується за рішенням суду шляхом повернення всіх активів у власність держави. Що й було зроблено Ощадбанком у чіткій і безумовній відповідності до вимог законодавства! Кошти знаходяться на рахунках Держказначейства”, – повідомляється в прес-релізі фінустанови.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) викликає директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника для надання пояснень щодо відмови в наданні інформації агентству. Як повідомляє в середу прес-служба НАЗК, А. Ситник мав прибути в агентство 13 листопада з 10:00 до 12:00.

У Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) у відповідь на претензії Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) заявили, що 3 листопада Бюро надало відповідь на запит НАЗК і направило копії запитуваних документів. Водночас голова НАЗК Наталія Корчак не явилася на допит до НАБУ як свідок. “3 листопада, у межах визначеного законом терміну, Національне бюро надало відповідь на запит НАЗК та надіслало копії всіх запитуваних документів. Також НАБУ роз’яснило відсутність конфлікту інтересів в описаному НАЗК випадку. Водночас у рамках досудового розслідування детективами НАБУ кримінального провадження від 5 жовтня 2017 року голову НАЗК Наталію Корчак, від імені якої Бюро й отримувало запити на надання інформації, 30 жовтня викликали для допиту як свідка у справі, на який вона не з’явилася”, – йдеться в повідомленні НАБУ на сторінці у Facebook у середу ввечері.

ЕНЕРГЕТИКА.

Європейська комісія офіційно схвалила пропозицію про поширення вимог Третьої газової директиви 2009/73 на всі газопроводи з третіх країн, у тому числі на російський газопровід “Північний потік-2”. Про це повідомила заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль на своїй сторінці в Facebook. “Єврокомісія офіційно схвалила пропозицію щодо поширення на газопроводи з третіх країн, у тому числі на “Північний потік 2″, вимог Третьої Газової Директиви 2009/73… Nord Stream 2 не може реалізуватися у правовому вакуумі чи лиш у відповідності до законодавства третьої країни. Якщо він буде збудований, цей трубопровід потребує правової рамки, яка враховує ключові принципи правил енергетичного ринку ЄС…ЄС продовжує підтримку транзиту російського газу через Україну”, – написала Зеркаль.

НАК “Нафтогаз України” ігнорує доручення уряду про надання на його затвердження основного фінансового документа компанії. Про це ЕП повідомив співрозмовник в Кабінеті міністрів. За його словами, уряд ще півроку тому прийняв протокольне доручення, в якому говорилося про необхідність доопрацювання фінплану НАК на 2017 рік і передачу на затвердження проекту фінплану на 2018 рік. Але ця вказівка до сих пір не виконана. “Згідно з “Господарським кодексом”, фінплан повинен бути затверджений до 1 вересня. Сьогодні 8 листопада. Вони нам його навіть не передали”, – говорить джерело. За його даними, 8 листопада Кабмін видав повторне протокольне доручення, в якому йдеться про неналежне виконання “Нафтогазом” положень законодавства “в частині строків внесення і затвердження проектів фінансових планів”.

НАК “Нафтогаз України” призначив Павела Юзефа Станчака віце-президентом і членом правління “Укртрансгазу” терміном на один рік. Відповідне призначення закріплено рішенням зборів акціонерів оператора ГТС країни від 6 листопада 2017 року та опубліковано на сайті компанії.

Державна служба геології та надр видала газодобувній компанії East Europe Petroleum LLC ще 11 спеціальних дозволів на надрокористування. Про це свідчать дані Держгеонадр. Відповідно до наказів про видачу спецдозволів, опублікованих на сайті Держгеології від 8 листопада 2017 року, “Іст Юроуп Петролеум” видано 11 спецдозволів на розробку нових ліцензійних ділянок у Полтавській області. Газовидобувна компанія East Europe Petroleum LLC, здійснює діяльність у сфері геології та геологорозвідування, а також займається розвідувальним бурінням та видобутком вуглеводнів. В даний момент East Europe Petroleum LLC є власником 19 спецдозволів на нафтогазові ліцензійні ділянки.

Поділитися у соцмережах

Twitter