Огляд ЗМІ за 13 листопада 2017

ВИСНОВКИ

Міністри закордонних справ та міністри оборони 23-х держав-членів Європейського Союзу у понеділок, 13 листопада підписали декларацію, якою зобов’язуються поглибити співпрацю у сфері безпеки. Зокрема країни планують “постійну структурну співпрацю з питань безпеки та оборони” (Permanent Structured Cooperation on security and defence, PESCO). Таким чином члени ЄС зробили ще один крок на шляху до створення європейського оборонного союзу, пише Deutsche Welle.

Брюссельський кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк повідомив, що Європейська комісія розпочинає громадські консультації, за підсумками яких буде розроблена стратегія боротьби з фейковими новинами і пропагандою. Головний редактор телеканалу Russia Today Маргарита Симоньян повідомила, що телеканал RT America зареєструвався в якості іноземного агента в США. Вона щиро вірить, що в Америці є проблеми із слободою слова.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що навіть у разі позитивного для Києва рішення “Венеціанки” Будапешт не зніме претензій до мовної норми українського закону про освіту. Також Орбан попередив Київ про нові імовірні конфліктні питання. Зокрема, такими можуть стати президентський законопроект про громадянство, законопроект про мови та питання реституції церковного майна. Глава МОН Лілія Гриневич вважає, що висновки Венеціанська комісії з питання статті про мову навчання закону України “Про освіту” будуть враховані під час імплементації норми, але не приведуть до зміни самого закону.

В м. Берегове Закарпатської області 12 листопада близько 50 активістів партії “Свобода” зняли прапор Угорщини з будівлі міської ради та намагалися його підпалити. Їм завадила поліція, яка відібрала у них прапор і повернула назад. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто очікує розслідування інциденту. За словами голови Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадія Москаля, політичні сили, які влаштували провокацію з прапором, не мають підтримки на Закарпатті, а більшість учасників акції приїхали з сусідніх областей.

Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що українські урядовці розраховують на допомогу європейських колег для просування інформації про успіхи, досягнуті Україною. Віце-прем’єр зауважила, що через недостатню комунікацію добрих новин Україна часом має невиправдано негативний імідж, що створює опір громадян ЄС щодо подальшого зближення з Києвом.

Голова верховної Ради Андрій Парубій заявив, що парламент у вівторок розгляне в першому читанні законопроект про державний бюджет на 2018 рік. “Розгляд бюджету буде найважливішим питанням на цьому тижні”, – сказав він.

Андрій Парубій очікує рішення профільного парламентського комітету стосовно законопроекту про державну політику щодо забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях (№7163) і обіцяє, що його буде внесено до порядку денного в четвер, 16 листопада. На засіданні Ради також може бути вирішена подальша доля правки щодо припинення дипвідносин із РФ. Проте саме засідання комітету було перенесено на 15 листопада. За словами голови комітету Сергія Пашинського, “комітету вдалося збалансувати більшість правок” під час підготовки законопроекту до другого читання. Він також зазначив, що основні концептуальні пропозиції депутатів з опозиційних фракцій Радикальної партії, “Самопомочі” та “Батьківщини” було враховано. Заступник голови фракції “Батьківщина” Сергій Соболєв вважає, що Верховна Рада навряд чи розглядатиме у другому читанні та в цілому законопроект 7163 цього тижня.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розраховує, що Верховна Рада цього тижня ухвалить законопроект про унеможливення тиску на бізнес з боку правоохоронних і контролюючих органів. Він зазначив, що у вівторок, 14 листопада, парламент може внести цей законопроект до порядку денного сесії, в середу, 15 листопада його може розглянути профільний комітет, а в четвер, 16 листопада, – розглянути на засіданні.

Андрій Парубій заявив, що питання про новий склад ЦВК та про аудитора для НАБУ Верховна Рада розгляне в грудні. Він зазначив, що як тільки профільні комітети підготують відповідні проекти, їх буде включено до порядку денного ВР. Спікер парламенту повідомив, що підготовка питання про новий склад ЦВК “зрушилася з мертвої точки”. Олег Ляшко вимагає від президента України Петра Порошенка внести до Верховної Ради кандидатуру на посаду глави Національного банку України.

Президент Світового банку Джим Йонг Кім назвав важливими сферами реформування в Україні охорону здоров’я, земельну реформу та боротьбу із корупцією. Про подальші інвестиції в Україну можна буде говорити після того, як будуть зроблені кроки щодо проведення земельної реформи та створення антикорупційного суду. За його словами, відкриття ринку землі дозволить за попередніми підрахунками збільшити  ВВП на 1,5%, і це той сектор, на який звертають найбільшу увагу інвестори з точки зору подальшого розвитку України. Представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко спростовує звинувачення в затягуванні роботи над законопроектом про Антикорупційний суд з боку президента і заявляє, що він внесе свій законопроект на розгляд парламенту.

Заступник голови НБУ Олег Чурий вважає, що для збереження макроекономічної стабільності Україні в 2019 році буде потрібна нова програма співпраці з МВФ. “Україні вкрай важливо продовження співпраці з МВФ, і не тільки до кінця наступного року, але і нова програма, оскільки це є запорукою проведення реформ, фінансової і макроекономічної стабільності”, – сказав він.

МВФ зберіг прогноз зростання української економіки цього року на рівні 2% і погіршив прогноз середньорічної інфляції на 1,3 процентних пункти – до 12,8%

З’їзд суддів обрав суддею Конституційного Суду України за своєю квотою голову Апеляційного суду Запорізької області Віктора Городовенка. Його кандидатуру підтримали 186 із 287 присутніх делегатів з’їзду. Віктор Городовенко сподівається, що вже цього року КС буде у повному обсязі укомплектований і зможе повноцінно розпочати роботу.

Прокурор Одеської області Олег Жученко повідомив, що за рішенням Київського райсуду Одеси конфісковано близько 100 тис. тонн нафтопродуктів, поставлених в Україну злочинною організацією на чолі з бізнесменом Сергієм Курченко без сплати митних платежів.

Олександр Онищенко, якого розшукують правоохоронні органи України, заявив, що прокуратура Іспанії відмовила Україні в його арешті та екстрадиції. Водночас нардеп відмовився показати це рішення суду. Офіційна відповідь від компетентних органів Іспанії до НАБУ не надходила.

Партія “Опозиційний блок” хоче перевірити факт наявності у члена їх фракції Вадима Рабіновича громадянства Ізраїлю.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Затриманим з вибухівкою у Києві молодикам оголошено про підозру (160 публікацій у ЗМІ)
  • Загибель політологів в автокатастрофі на Рівненщині: версія щодо вбивства перевіряється (36 публікацій у ЗМІ)
  • НАБУ не отримувало документів про відмову Іспанії в екстрадиції Онищенка (28 публікацій у ЗМІ)
  • НАЗК направило до суду адмінпротокол щодо порушень антикорупційного законодавства очільником НАБУ (24 новини)
  • Країни ЄС вирішили тісніше співпрацювати у сфері оборони (21 публікація у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Міністерство закордонних справ України працює над введенням безвізового режиму з Кувейтом і Катаром. Про це повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у своєму Twitter. “Після ОАЕ працюємо над безвизом із Кувейтом і Катаром і над спрощенням візового режиму з Саудівською Аравією. Скоро відкриємо для українців майже всю (Перську, – ред.) затоку”, – написав він.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто очікує розслідування інциденту з угорським прапором, який група осіб зірвала в м. Берегове (Закарпатська обл.) та намагалася спалити. Як повідомляє в понеділок угорське видання Hirado.hu, під час прес-конференції міністр заявив, що в зв’язку з тим, що сталося, вони звернулися до посла України в Будапешті. Глава МЗС наголосив, що в розвиненій європейській країні такі випадки є неприпустимими. “Злочинці мають бути затримані і притягнуті до судової відповідальності якомога швидше”, – сказав П. Сіярто.

Політичні сили, які влаштували провокацію зі спалюванням прапора Угорщини в м. Береговому Закарпатської області, не мають підтримки на Закарпатті, а більшість учасників акції приїхала із сусідніх областей, заявив голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль. “У той час, коли на центральному рівні Україна робить усе, щоб знайти з Угорщиною спільні точки дотику й згладити непорозуміння, які виникли через освітній закон, купка маргіналів своєю провокаційною поведінкою намагається посварити два наші народи”, – наводить слова Г. Москаля його прес-служба на персональному сайті політика в понеділок.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який впродовж тривалого часу уникав заяв щодо українського питання, під час промови на зустрічі із угорською діаспорою заявив, що навіть у разі позитивного для Києва рішення “Венеціанки” Будапешт не зніме претензій до мовної норми українського закону про освіту. Також Орбан попередив Київ про нові імовірні конфліктні питання. Зокрема, як пише “Європейська правда”, такими можуть стати президентський законопроект про громадянство, законопроект про мови та питання реституції церковного майна.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич вважає, що висновки Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) з питання статті про мову навчання закону України “Про освіту” будуть враховані під час імплементації норми, але не приведуть до зміни самого закону. “Основною подією на шляху врегулювання цієї ситуації є рішення Венеціанської комісії, засідання буде 8 грудня, і орієнтовно 10 грудня мають бути опубліковані рекомендації Венеціанської комісії”, – сказала вона на брифінгу в Києві в понеділок, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” про позицію Міністерства закордонних справ Угорщини.

Польща не буде розкривати повний список українців, яких оголошено персонами нон грата. Зараз в уряді завершують формувати перелік осіб, яким буде заборонено в’їзд до Польщі. Як заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, в міністерстві хочуть, щоб люди дізнавались про свій статус нев’їзних уже на кордоні, пише Dzienik Gazeta Prawna. “На даний момент ми запускаємо процедуру, яка не дозволять людям з антипольськими настроями приїхати до Польщі”, – сказав він.

На тлі російської агресії Україні варто замислитись, чому вона відштовхує від себе одного з останніх союзників. Про це в інтерв’ю Dziennik Gazetа Prawnа заявив глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський, інформує TVN 24. “Ми не впевнені, чи залишається стратегічне партнерство з Польщею метою для Києва”, – сказав Ващиковський. Він висловив обурення з приводу того, що у відносинах з Україною не вдалося досягнути прогресу “навіть у найпростіших справах”.

Мораторій на ексгумацію в місцях в Україні, де розташовані польські могили, може бути знятий після того, як польська сторона надасть бачення того, як відновлюватимуться українські пам’ятки на території Польщі, повідомив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. “Ми готові припинити цей мораторій за умови, що ми зможемо домовитися з польською стороною, яка оголосить своє бачення того, як будуть легалізовані українські пам’ятки на польській території, як польська держава думатиме про відновлення знищених пам’яток”, – сказав В. В’ятрович в інтерв’ю телеканалу “1+1” у неділю.

Українські урядовці розраховують на допомогу європейських колег для просування інформації про успіхи, досягнуті Україною. Про це заявила у виступі на Форумі асоціацій у Києві віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. “Нам потрібна допомога у комунікації добрих новин з України”, – заявила вона, відповідаючи на запитання про те, якої допомоги потребує Україна з боку ЄС для подальшого зближення з Євросоюзом. Вона також зауважила, що вже передала такий сигнал до європейської сторони – про це йшлося в понеділок вранці під час її зустрічі з послами країн-членів Євросоюзу. Віце-прем’єр зауважила, що через недостатню комунікацію добрих новин Україна часом має невиправдано негативний імідж, що створює опір громадян ЄС щодо подальшого зближення з Києвом.

РЕІНТЕГРАЦІЯ ДОНБАСУ.

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони переніс засідання робочої групи з погодження тексту законопроекту про відновлення суверенітету України на Донбасі на 15 листопада. “У зв’язку з продовженням роботи робочої групи над погодженням тексту законопроекту про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163) до другого читання засідання комітету переноситься на середу, 15 листопада 2017 року, початок о 15:00”, – повідомляє в понеділок сайт Комітету з нацбезпеки і оборони.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій очікує рішення профільного парламентського комітету стосовно законопроекту про державну політику щодо забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях (№7163) і обіцяє, що його буде внесено до порядку денного в четвер, 16 листопада. “Ми чекаємо на рішення комітету. Якщо буде рішення комітету, то в четвер ми зможемо піти згідно зі звичайною практикою: внесення до порядку денного для розгляду і потім розгляд”, – сказав А. Парбій на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій, комітетів і груп парламенту в понеділок у Києві.

Долю поправки про розрив дипломатичних відносин із Росією в законопроекті про забезпечення суверенітету України на Донбасі визначать народні депутати в сесійній залі Верховної Ради в четвер, 16 листопада, зазначає голова українського парламенту Андрій Парубій. “Ця правка, яка стосується дипломатичних відносин, є серед тих правок, які внесені на комітет, Верховну Раду. І вже в четвер, якщо ми розглядатимемо (законопроект – ІФ), відповідно, Верховна Рада ухвалить своє рішення”, – сказав він на брифінгу в Києві в понеділок.

Законопроект (№7163) про забезпечення суверенітету України на Донбасі Верховна Рада навряд чи розглядатиме у другому читанні та в цілому цього тижня, вважає заступник голови фракції “Батьківщина” Сергій Соболєв. “Ключовий законопроект прийнято – ще на рік продовжили так званий особливий статус Донецької та Луганської областей … Заради цього його приймали. А тепер цей законопроект дуже довго обговорюватиметься. Чи буде його внесено до сесійної зали? Я маю сумніви”, – заявив С. Соболєв журналістам у понеділок у Києві.

Депутат фракції “Блок Петра Порошенка” (БПП) Іван Вінник вважає, що законопроект щодо відновлення суверенітету України на Донбасі буде підтриманий у другому читанні. “Із певним, стриманим оптимізмом ми можемо говорити, що у нас, здається, є бачення, яким чином ми вийдемо на результативне голосування. Ми чекаємо на голоси “БПП”, “Народного фронту”, “Самопомочі”, “Батьківщини” та Радикальної партії”, – сказав він в інтерв’ю телеканалу “112.Україна”.

ЕКОНОМІКА.

Верховна Рада у вівторок розгляне в першому читанні законопроект про державний бюджет на 2018 рік, повідомив голова українського парламенту Андрій Парубій. “Розгляд бюджету буде найважливішим питанням на цьому тижні”, – сказав він на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій, комітетів і груп парламенту в понеділок у Києві. А.Парубій зазначив, що в проекті держбюджету на наступний рік, також як і в держбюджети попередніх років, пріоритетним є питання безпеки і оборони. “Я сподіваюся, що ми зможемо об’єднатися навколо ухвалення в першому читанні бюджету України”, – заявив спікер.

Депутатська група “Відродження” у Верховній Раді не голосуватиме за проект державного бюджету на 2018 рік у редакції, запропонованій бюджетним комітетом парламенту, заявив народний депутат групи з групи Олександр Біловол. “Що сьогодні знову пропонується урядом? Це гібридна децентралізація, пропонується багато нових видатків передати на місцеві бюджети. Практично держава “знімає” з себе всі зобов’язання із житлово-комунального господарства, субсидій. Це нонсенс”, – заявив О.Біловол на засіданні погоджувальної ради керівників груп і фракцій парламенту в понеділок, повідомляє прес-служба групи.

Для збереження макроекономічної стабільності Україні в 2019 році буде потрібна нова програма співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), вважає заступник голови Національного банку України (НБУ) Олег Чурий. “Україні вкрай важливо продовження співпраці з МВФ, і не тільки до кінця наступного року, але і нова програма, оскільки це є запорукою проведення реформ, фінансової і макроекономічної стабільності”, – сказав він в ефірі програми “Перша Шпальта”.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг прогноз зростання української економіки цього року на рівні 2% і погіршив прогноз середньорічної інфляції на 1,3 процентних пункти – до 12,8%, повідомляється в регіональному економічному прогнозі для Європи. Прогноз зростання ВВП наступного року не змінився і залишився на рівні 3,2%, в 2019 році – 3,5%. А частка інвестицій у ВВП складе 21% (у 2017 році), 23,2% (2018), 25,1% (2019), відзначає “УНІАН”.

СУДОВА РЕФОРМА.

У Києві XIV позачерговий з’їзд суддів обрав суддею Конституційного Суду України за своєю квотою голову Апеляційного суду Запорізької області Віктора Городовенка. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, його кандидатуру в понеділок підтримали 186 із 287 присутніх делегатів з’їзду. В. Городовенко був обраний на з’їзді таємним голосуванням. Після оголошення результатів голосування він подякував делегатам з’їзду за підтримку та пообіцяв докласти всіх зусиль на посаді судді Конституційного Суду, щоб не підвести суддівський корпус, який висловив йому високу довіру.

Обраний за квотою з’їзду суддів суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко сподівається, що вже цього року КС буде у повному обсязі укомплектований і зможе повноцінно розпочати роботу. В. Городовенко на брифінгу в Києві в понеділок зазначив, що робота КС є одним з елементів повернення довіри людей до судової системи і “це вимагає мужності в прийнятті рішення, мужності бути незалежним”. За його словами, те, що з 1 січня 2017 року КС не прийняв жодного рішення, має об’єктивний фактор – не було відповідного закону і регламенту і, відповідно, кожне прийняте рішення могло викликати питання щодо його легітимності, а також суб’єктивний момент, пов’язаний з тим , що в КС не було консенсусу при ухваленні рішень.

РЕФОРМИ.

Верховна Рада повинна ухвалити цього тижня пакет законопроектів, що сприяють створенню галузі утилізації та переробки побутових відходів. Про це заявив народний депутат від «УДАРу», радник мера Києва Дмитро Білоцерковець. Він наголосив, що нині жодне місто в Україні не застраховане від ситуації, яка склалася зі сміття у Львові. «Кожне місто потенційно може чекати така сама ситуація, як сталася у Львові. І це – не проблема одного міста, а комплексна проблема всіх міст у країні», – наголосив Білоцерковець.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман розраховує, що Верховна Рада цього тижня ухвалить законопроект про унеможливення тиску на бізнес з боку правоохоронних і контролюючих органів. “Цей законопроект було схвалено на засіданні уряду минулого тижня. Минулого тижня, як я і обіцяв, ми направили його до парламенту, і я бачу, що є можливість ухвалити цей законопроект ще цього тижня”, – сказав В. Гройсман на зустрічі з представниками бізнес-асоціацій у понеділок у Києві.

Представник президента України у Верховній Раді Ірина Луценко спростовує звинувачення в затягуванні роботи над законопроектом про Антикорупційний суд з боку президента і заявляє, що він внесе свій законопроект на розгляд парламенту. “Інформуючи наших колег з опозиційних фракцій про те, що якщо не буде створено робочу групу, президент внесе закон про Антикорупційний суд … Такі звинувачення про затягування відкидаю. Робота над цим законопроектом триває”, – сказала І. Луценко на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій, комітетів і груп у парламенті в понеділок.

Питання про новий склад Центральної виборчої комісії (ЦВК) та про аудитора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Верховна Рада розгляне в грудні, заявляє голова українського парламенту Андрій Парубій. “Я думаю, що і одне, і друге питання ми зможемо розглянути на наступних двох пленарних тижнях, які відбудуться один за одним у грудні”, – сказав А. Парубій на брифінгу в Києві в понеділок. Він зазначив, що як тільки профільні комітети підготують відповідні проекти, їх буде включено до порядку денного ВР.

Фракція Радикальної партії вимагає від президента України Петра Порошенка внести до Верховної Ради кандидатуру на посаду глави Національного банку України, повідомляє лідер фракції Олег Ляшко. “Ми вимагаємо від президента Порошенка внести кандидатуру на посаду глави Національного банку, щоб був повноцінний керівник”, – сказав О. Ляшко на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій, груп і комітетів парламенту в Києві в понеділок.

Президент Світового банку Джим Йонг Кім назвав важливими сферами реформування в Україні охорону здоров’я, земельну реформу та боротьбу із корупцією. Під час зустрічі з представниками Верховної Ради він сказав, що підвищення прозорості та відкриття ринку землі збільшить інвестиції в Україну. “Прихід інвесторів у цей сектор призведе до підвищення продуктивності. Для мільйонів людей – власників паїв і ділянок це додаткові доходи від оренди, це дасть можливість наповнити бюджет і звільнити кошти, які можна буде направити на інші напрямки, зокрема, на охорону здоров’я”, – сказав президент Світового банку.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) прийняло рішення про направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника. Як повідомляє в понеділок прес-служба НАЗК, таке рішення було ухвалено на позачерговому засіданні у зв’язку з невиконанням А. Ситником вимог агентства. “Перебуваючи на посаді директора Національного антикорупційного бюро України, Артем Ситник в порушення ч. 4 ст. 12 закону України “Про запобігання корупції” надав з порушенням встановленого законом терміну запитувані в листі Національного агентства від 18.09.2017 копії документів та інформацію, а також надав їх не в повному обсязі”, – йдеться в повідомленні.

Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник заявляє, що владі не вдасться зупинити роботу НАБУ з розслідування гучних антикорупційних справ. “На сьогодні треба бути наївним, щоб не розуміти, що ті справи, які ми розслідуємо, влада просто так не залишить і не пробачить. Починаючи з Мартиненка (екс-нардеп від фракції “Народний фронт” Микола Мартиненко – ІФ), Насірова (відсторонений від виконання обов’язків глави ДФС Роман Насіров – ІФ) та закінчуючи останніми розслідуваннями щодо заступника міністра оборони та рюкзаків МВС”, – сказав він журналістам у понеділок після відвідування Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). До НАЗК А. Ситника було запрошено для вручення протоколу про начебто вчинення ним адміністративного правопорушення, що полягає в тому, що він не надав деяких документів на вимогу НАЗК.

Міжнародна антикорупційна організація Transparency International та її українське представництво закликають українську владу захистити від нападів антикорупційних активістів. “Протягом останніх кількох місяців побили двох антикорупційних активістів з Харкова, які проводять розслідування спільно з Transparency International Україна; вони вважають, що це пов’язано з їхньою роботою. Такі повідомлення надходили і від активістів із Полтави та Одеси, а також від журналістів-розслідувачів з Києва”, – йдеться в заяві на сайті Transparency International Україна.

Народний депутат України Олександр Онищенко, якого розшукують правоохоронні органи України, заявив, що прокуратура Іспанії відмовила Україні в його арешті та екстрадиції, повідомляє інтернет-видання “Українська правда”. “Суд вислухав позицію сторони обвинувачення, запитав, чи згоден я на добровільну екстрадицію, я відповів, що ні, і що моя справа є політичним переслідуванням. Суд визнав наші аргументи досить переконливими, щоб не застосовувати до мене арешт”, – розповів О. Онищенко “Українській правді” після судового засідання.

Поділитися у соцмережах

Twitter