Огляд ЗМІ за 15 листопада 2017

ВИСНОВКИ

Президент України Петро Порошенко провів зустріч із помічником держсекретаря США з питань Європи та Євразії Вессом Мітчеллом, під час якої сторони обговорили комплекс питань двосторонніх відносин двох країн, зокрема, підтримку зусиль України щодо відновлення територіальної цілісності. “Було відзначено важливість нових підходів та сміливих ініціатив для наповнення стратегічного партнерства між Україною і Сполученими Штатами – від посиленої політичної, торговельно-економічної та енергетичної взаємодії до зміцнення оборонного і безпекового партнерства між сторонами”, – зазначили в прес-службі АП. Уесс Мітчелл зазначив, що метою його візиту є прагнення США продемонструвати підтримку українських партнерів. Він також наголосив, що санкції стосовно Росії залишаться в силі до виконання Москвою Мінських угод. Заступник державного секретаря США також повідомив, що США продовжують роботу над можливістю введення миротворчої місії ООН на Донбас, а також надання летального озброєння в Україну.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляє, що Україна розраховує на серйозну допомогу з боку уряду США в питанні підтримки реформ і подолання зовнішніх викликів. “Якщо раніше нам потрібні були кошти на стабілізацію ситуації в державі, то сьогодні ми говоримо про підтримку впровадження змін – в освіті, охороні здоров’я, в інших сферах. І ми хочемо отримати результат”, – заявив Гройсман. Помічник держсекретаря США наголосив на важливості боротьби з корупцією та продовженні реформ в Україні, зокрема, в енергетичному секторі. “Вважаємо за необхідне забезпечити виконання Україною вимог для отримання наступного траншу МВФ”, – повідомив Мітчелл.

Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба назвав проект резолюції ООН щодо Криму чітким сигналом до збільшення, а не зменшення тиску на Росію. «Плани із повернення росіян до ПАРЄ у січні 2018 – це саме зменшення тиску. РЄ повинен діяти відповідально і захищати, а не торгувати принципами», – заявив Кулеба. Лідер меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що нова резолюція створює умови для посилення подальшого тиску на Росію. «Документ обов’язково відіграє свою особливу роль при будь-якому поверненні до обговорення питання антиросійських санкцій – це основа для посилення санкцій…», – зазначив Чубаров. «Це набагато жорсткіший варіант резолюції порівняно з резолюцією минулого року. У ній йдеться про те, що Росія не виконує рішення Міжнародного суду ООН щодо двох конвенцій», – додав нардеп. При цьому він висловив жаль, що серед країн, які голосували проти резолюції, є ті, які мають дипломатичні відносини з Україною та “говорять про особливу дружбу з Україною”: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан. Нардеп Ірина Фріз вважає, що голосування Білорусі та Сербії проти проекту резолюції щодо Криму зумовлено тиском Москви і фактичною відсутністю власної позиції з цього питання. Нардеп Іван Вінник заявив, що Білорусь як союзник скомпрометувала себе. Прокуратура АРК відкрила кримінальні провадження за всіма фактами з проекту резолюції ООН.

У ЄС відзначають прогрес у проведенні реформ в Україні, але наголошують на необхідності їх прискорення. У звіті Європейської служби зовнішніх дій і Європейської Комісії, який поширило Представництво ЄС в Україні, відзначають гостру необхідність змінити підхід до реформ в Україні та прискорити їх імплементацію в 2018 році. Українські експерти відзначають проблеми із моніторингом стану імплементації Угоди. Зокрема, існує сайт «Пульс Угоди», проте він не доступний для широкого загалу та навіть експертного середовища. Експерт Сергій Сидоренко зазначає, що цей сайт планувалося зробити відкритим, проте «передумали» через те, що занадто велике відставання від графіку реалізації Угоди.

Верховний представник ЄС у закордонних справах і з політики безпеки Федеріка Могеріні зазначила, що Україні необхідно робити подальші кроки для боротьби із корупцією. «Наприклад, іще не пройшли перевірку електронні декларації активів, подані чиновниками найвищого рівня близько року тому. Низьким залишається кількість обвинувальних вироків у пріоритетних справах за обвинуваченнями в корупції. Важливим також є створення Антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії», – наголошує Могеріні.

Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнес Ган під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Києві підтвердив готовність Європейського Союзу й надалі підтримувати Київ на шляху європейських реформ. Нардеп Ганна Гопко повідомила, що Йоганнес Ган обговорив із головою Верховної Ради Андрієм Парубієм новий інвестиційний план для України. «Новий інвестиційний план для України – дуже хороша ідея, потрібно знайти надійний механізм, який викликає довіру, і з двох сторін визначити кроки для опрацювання, продовжувати реформи, запустити в автомат перевірку е-декларацій, створити Антикорупційний суд», – зазначила Гопко.

Депутати Європарламенту вважають, що учасники програми ЄС “Східне партнерство”, котрі досягли значного прогресу в реформах, на яких наполягає Євросоюз, повинні мати можливість приєднатися до митного союзу або до енергетичного союзу. “Листопадовий саміт ЄС зі східними партнерами має дозволити створити цільовий фонд і заохотити їхні реформи, дозволивши вступити до митного союзу”, – йдеться в резолюції, ухваленій Європарламентом у Страсбурзі. Заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв у статті для видання EUobserver заявив, що Україна хотіла б підтвердження своїх євроінтеграційних амбіцій з боку ЄС. За його словами, це стало б також чіткою демонстрацією того, що ЄС дійсно є “оплотом демократії, свободи та гідності”.

Володимир Гройсман розраховує, що Верховна Рада ухвалить проект державного бюджету на 2018 рік у другому читанні до 10 грудня. Більшість експертів вважають, що депутати підтримали проект бюджету у першому читанні тільки тому, що це фактично «нічого не означає», адже головні бої за фінансові потоки розпочнуться саме під час підготовки проекту до другого читання. Наразі лише по деяким позиціям вдалося узгодити «хотілки» депутатів. Зокрема, радикали відстояли свої 2 млрд грн. на експортно-кредитне агентство, лобістом якого тривалий час виступав нардеп Віктор Галасюк. Групи “Воля народу” і “Відродження” віддали свої голоси за бюджет у першому читанні, зокрема, через перерозподіл коштів з Фонду регіонального розвитку на соціально-економічний розвиток регіонів або, як називають цю статтю витрат бюджету в кулуарах парламенту, “на округи”. У “Народному фронті” ж, пояснюючи голосування, підкреслили, що в бюджеті було враховано всі вимоги, що стосуються фінансування оборонної сфери. У кулуарах парламенту кажуть, що результативне голосування за бюджет фронтовиків пояснюється додатковим мільярдом гривень МВС. Частина фракції БПП підтримала в першому читанні бюджет в обмін на продовження дорожнього експерименту – спрямування частини коштів від перевиконання доходів митниці на дороги. При цьому змінено формулу розподілу цих коштів, зокрема було виключено перевиконання плану на енергетичній митниці. Також уряд, за словами нардепа Дмитра Білоцерківця (вважається близьким до Віталія Кличка), погодився і далі виплачувати пільги по субсидіях за рахунок державного бюджету, хоча попередньо планувалося перенести ці витрати на місцеві бюджети.

«Українська правда» повідомляє, що НАЗК дійсно уникало перевірки декларацій найвищих посадовців держави. Це випливає з довідки за результатами перевірки стану організації роботи в департаменті фінансового контролю та моніторингу способу життя, яка потрапила в розпорядження “Української правди”. Згідно з документом, перевірка виявила факти порушення встановленого механізму аналізу департаментом декларацій чиновників. Також УП повідомляє, що почали знищувати документи, які можуть бути доказами протиправної діяльності співробітників, поки НАБУ чекає дозволу від САП для проведення слідчих дій у справі зловживань у НАЗК. За даними видання, на разі детективи НАБУ встановили, що так званим “куратором НАЗК” в Адміністрації президента є перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення АП Олексій Горащенков, який давав вказівки працівникам агентства через додаток WhatsApp. Також саме Горащенкова пророкують у керівники ДБР.

Також планувалося, що 15 листопада ще два співробітники НАЗК озвучать і інформацію про фальсифікації та порушення під час перевірки агентством електронних декларацій активів політиків і чиновників. Однак, на профільному комітеті в ВР їх відмовилися заслухати, бо «не на часі». Проте час знайшовся для Антона Геращенка, який оприлюднив аудіозапис, який може свідчити про можливий злочин з боку директора НАБУ Артема Ситника. Нардеп Сергій Лещенко заявив про наявний конфлікт інтересів в Геращенка та Ситника у зв’язку з розслідуванням НАБУ “справи рюкзаків”. Одна сама Ганна Соломатіна повідомила, що інші члени НАЗК (Олександр Скопич, Олександр Серьогін та колишній член Руслан Радецький) фігурують у справі НАБУ по НАЗК. Також за її інформацією, Корчак блокувала запровадження автоматизацію перевірки декларацій з метою збереження «ручного режиму» у цьому процесі. Однак, Корчак каже, що на агентство здійснюються нападки через його «ефективність» (перевірено 91 із 1,5 млн декларацій).

Кабмін своїм рішенням від 10 листопада 2017 Уряд  скасував проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради НАК “Нафтогаз України”. Уряд також зобов’язав Мінекономрозвитку вносити на розгляд КМУ пропозиції щодо кандидатів на посади у наглядовій раді як незалежних членів, так і представників держави. Також “Нафтогаз” втратив всі власні родовища газу: Будищансько-Чутівської, Оболонської та Писаревської газоносних площ. Анулювання спецдозволів на користування надрами “Нафтогазу” здійснено з ініціативи Державної служби геології і надр, до якої з відповідним клопотанням у 2016 році звернулися депутати Полтавської облради. Формальним приводом для прийняття рішень про анулювання трьох спецдозволів “Нафтогазу” є невиконання програми робіт на родовищах. У НАК пов’язують це з несвоєчасним затвердженням Кабміном фінансових планів компанії, через які і відбувався збій у фінансуванні розробки родовищ.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Суд заарештував співробітника МВС на два місяці після смертельної ДТП у Києві (191 публікація у ЗМІ)
  • Соломатіна вказала на «куратора» з АП, ця людина може очолити Державне бюро розслідувань (154 публікації у ЗМІ)
  • Білорусь і Сербія проголосували на комітеті Генасамблеї ООН проти резолюції щодо Криму через тиск Кремля (71 публікація у ЗМІ)
  • Міжнародний десант у Києві: про які проблеми говорили Мітчелл і Ган (45 публікацій у ЗМІ)
  • Рада не розглядатиме завтра законопроект про реінтеграцію Донбасу, може розглянути в грудні (39 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

\ВІЗИТ МІТЧЕЛЛА\

Помічник державного секретаря США у справах Європи і Євразії Уесс Мітчелл заявив, що метою його візиту є прагнення США продемонструвати підтримку українських партнерів. “Мета мого візиту – відзначити відданість Америки вибору України, а це не лише підтримка України, яка зіткнулася з агресією на сході, а й підтримка наших українських друзів, які борються за реформи тут, у себе вдома”, – йдеться в заяві Мітчелла поширеній прес-службою посольства в середу. У.Мітчеллом зазначив, що США залишаються вірними Україні. “Головним посланням моєї поїздки є те, що Сполучені Штати залишаються вірними Україні. Ми цінуємо дружбу з народом України і ми надалі будемо розвивати її”, – додав він.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч із помічником держсекретаря США з питань Європи та Євразії Вессом Мітчеллом, під час якої сторони обговорили комплекс питань двосторонніх відносин двох країн, зокрема підтримку зусиль України щодо відновлення територіальної цілісності. “Помічник держсекретаря США підтвердив готовність продовжувати підтримку зусиль України з відновлення суверенітету та територіальної цілісності країни та, в разі потреби, посилити ціну для Москви за продовження агресії проти Української держави”, – повідомляє в середу прес-служба президента.

Заступник державного секретаря США у справах Європи та Євразії Весс Мітчелл наголосив, що санкції стосовно Росії залишаться в силі до виконання Москвою Мінських угод. “Санкції залишатимуться в силі, доки Росія не виконає умов Мінських угод… Ми вважаємо, що санкції – важливий інструмент збільшення ціни за ту агресію, яка була здійснена проти України. Ми стоїмо на позиції, що санкції є прямим результатом російської агресії”, – сказав В.Мітчелл на брифінгу в Києві в середу.

Заступник державного секретаря США у справах Європи та Євразії Весс Мітчелл заявив, що США продовжують роботу над можливістю введення миротворчої місії ООН на Донбас, а також надання летального озброєння в Україну. “Ми продовжуємо працювати над можливостями й аналізувати можливість введення в зону конфлікту миротворчих сил ООН. Це непросте завдання, але, як вважаємо ми, в США, такі миротворчі сили мають вводитися на всю окуповану територію, передбачати відведення озброєнь до місць постійної дислокації”, – сказав він на брифінгу в Києві в середу.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що Україна розраховує на серйозну допомогу з боку уряду США в питанні підтримки реформ і подолання зовнішніх викликів. Як повідомляє в середу прес-служба Кабінету Міністрів України, в середу В.Гройсман провів зустріч із заступником держсекретаря США у справах Європи та Євразії Вессом Мітчеллом. “Ми вийшли на новий рівень вирішення проблем. І тому нам будуть потрібні дещо інші за обсягом ресурси. Якщо раніше нам потрібні були кошти на стабілізацію ситуації в державі, то сьогодні ми говоримо про підтримку впровадження змін – в освіті, охороні здоров’я, в інших сферах. І ми хочемо отримати результат”, – сказав В.Гройсман під час зустрічі з В.Мітчеллом.

Помічник державного секретаря США у справах Європи та Євразії Уесс Мітчелл наполягає на необхідності створення в Україні Антикорупційного суду. Крім того, Україні необхідно виконати вимоги для отримання наступного траншу кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ), вважає Мітчелл. “Нам було приємно бачити, що в Україні було прийнято декілька дуже важливих реформаторських законів, але ще багато чого потрібно зробити. Слід продовжувати зусилля щодо створення Антикорупційного суду”, – зазначив він за підсумками зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Києві. Помічник держсекретаря США наголосив на важливості боротьби з корупцією та продовженні реформ в Україні, зокрема, в енергетичному секторі.

 \ВВЕДЕННЯ МИРОТВОРЦІВ НА ДОНБАС\

Спецпредставник держдепартаменту США з питань України Курт Волкер написав на сторінці у Twitter, що він провів переговори з главою МЗС України Павлом Клімкіним, під час яких сторони погодилися на необхідність зберігати тісний контакт. “Поговорив учора з Павлом Клімкіним, після зустрічі в Белграді з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Ми обговорювали наступні кроки й важливість підтримки тісної координації”, – написав К.Волкер.

З представниками “ДНР” і “ЛНР” необхідно провести прямі переговори для визначення формату миротворчої місії в Донбасі, заявив глава МЗС Росії Сергій Лавров на прес-конференції в Москві. За його словами, такі умови вказані в російському проекті резолюції щодо миротворців на сході України. “У нашому проекті резолюції позначені абсолютно необхідні критерії миротворчих операцій, критерії, які встановлені в Організації Об’єднаних Націй. Один з них, який є хрестоматійним, це згода конфліктуючих сторін на національний склад контингентів, які включаються до миротворчої операції, що означає згоду звичайно ж Києва, але обов’язково, і не в меншій мірі, Донецька і Луганська”, – заявив Лавров.

Тристороння контактна група щодо Донбасу не обговорювала питання введення миротворчого контингенту, заявив спецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік. “Ні, не обговорювалося це питання (введення миротворчого контингенту на Донбас – ІФ), тому що ця тема не є предметом переговорів”, – сказав М.Сайдік журналістам у середу в Мінську. “Можу сказати, поки що не є темою переговорів”, – додав він.

\РЕЗОЛЮЦІЯ ООН ЩОДО КРИМУ\

Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба назвав проект резолюції ООН щодо Криму чітким сигналом до збільшення, а не зменшення тиску на Росію. “Нова резолюція ООН щодо Криму дуже важлива і для Ради Європи. Це чіткий сигнал, що потрібно збільшувати, а не зменшувати тиск на Росію. Плани із повернення росіян до ПАРЄ у січні 2018 – це саме зменшення тиску. РЄ повинен діяти відповідально і захищати, а не торгувати принципами “, – написав Д. Кулеба в своєму мікроблозі в соцмережі Twitter в середу.

Проект резолюції “Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)” констатує порушення Росією міжнародного права і в подальшому стане основою для посилення санкцій стосовно РФ, зазначає лідер меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України (фракція “Блок Петра Порошенка”) Рефат Чубаров. “Нова резолюція створює умови для посилення подальшого тиску на Росію. Документ обов’язково відіграє свою особливу роль при будь-якому поверненні до обговорення питання антиросійських санкцій – це основа для посилення санкцій… Це набагато жорсткіший варіант резолюції порівняно з резолюцією минулого року. У ній йдеться про те, що Росія не виконує рішення Міжнародного суду ООН щодо двох конвенцій. Зокрема, про те, що Росія не скасувала заборону на діяльність меджлісу кримськотатарського народу і заборону його лідерам проживати на своїй землі”, – сказав Р.Чубаров журналістам у середу, повідомляє прес-служба “БПП”.

За всіма фактами, які містяться в проекті резолюції ООН “Стан прав людини в Автономній республіці Крим та місті Севастополі (Україна)”, прокуратура автономії відкрила кримінальні провадження. Як інформує прес-служба прокуратури АРК, прокурор АРК Гюндуз Мамедов звернув увагу, що “схвалення комітетом Генеральної Асамблеї ООН проекту резолюції в черговий раз доводить світу факт окупації півострова Російською Федерацією і є впевненим кроком до деокупації.”

Голосування Білорусі та Сербії проти проекту резолюції щодо прав людини в Криму на Третьому комітеті Генеральної Асамблеї ООН зумовлено тиском Москви і фактичною відсутністю власної позиції з цього питання, вважає народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” Ірина Фріз. “Голосування Білорусі проти резолюції щодо Криму в ООН зумовлене жорстким тиском на офіційний Мінськ із боку Кремля і фактичною відсутністю власної позиції в опитуваннях, які стосуються сфери інтересів РФ”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна” в середу.

Миротворчий контингент ООН на Донбасі має бути сформований виключно з представників країн – союзників України, заявив народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” Іван Вінник. “Верховна Рада створює правові підстави, спрямовані більше на те, щоб визначити те, чим миротворці займаються. Миротворці мають бути союзниками української армії, бути на українському боці в питанні звільнення територій від російського агресора. Очевидно, що миротворці не можуть бути росіянами”, – сказав І. Вінник агентству “Інтерфакс-Україна” в середу.

\ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ\

У Європейському Союзі відзначають прогрес у проведенні реформ в Україні, але наголошують на необхідності їх прискорення; підтверджують прихильність мирному врегулюванню на Донбасі шляхом повної імплементації Мінських угод. “У 2017 році влада України визначила механізми координації політики, управління та моніторингу процесу імплементації Угоди про асоціацію. Це зумовило нерівномірний прогрес у впровадженні реформ у різних секторах. У звіті відзначають гостру необхідність змінити підхід до реформ в Україні та прискорити їх імплементацію в 2018 році”, – йдеться у звіті Європейської служби зовнішніх дій і Європейської Комісії, який поширило Представництво ЄС в Україні в середу.

Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнес Ган під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Києві підтвердив готовність Європейського Союзу й надалі підтримувати Київ на шляху європейських реформ. “Комісар ЄС відзначив динаміку реформ в Україні за останній період і підтвердив готовність ЄС і надалі надавати всебічну підтримку на шляху внутрішніх перетворень, спрямованих на подальше зближення з Європейським Союзом”, – повідомляє прес-служба президента України в середу.

Єврокомісар з питань регіональної політики Йоганнес Ган під час візиту до Києва обговорив із головою Верховної Ради Андрієм Парубієм новий інвестиційний план для України, повідомила народний депутат, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко. “Під час зустрічі з комісаром Ганом у ВР зі спікером та Марією Іоновою (народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” – ІФ) нагадала про Європейський інвестиційний план для України та наші очікування щодо його підтримки: новий інвестиційний план для України – дуже хороша ідея, потрібно знайти надійний механізм, який викликає довіру, і з двох сторін визначити кроки для опрацювання, продовжувати реформи, запустити в автомат перевірку е-декларацій, створити Антикорупційний суд”, – написала Г. Гопко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у середу.

Посли країн G7 вітають ухвалення Верховною Радою в першому читанні проекту Виборчого кодексу №3112-1 і закликають оновити у 2017 році склад Центральної виборчої комісії України. “Ми маємо спільну думку, що вже настав час для проведення виборчої реформи, щоб забезпечити принаймні рік для її впровадження перед виборами 2019 року. Ми також закликаємо до оновлення у 2017 році складу Центральної виборчої комісії шляхом призначення членів ЦВК на всі ті 13 посад у складі комісії, термін перебування на яких вичерпано”, – йдеться в їхній спільній заяві на підтримку виборчої реформи в Україні, розміщеній на Facebook-сторінці представництва ЄС в Україні.

Україна хотіла б підтвердження своїх євроінтеграційних амбіцій найближчим часом, зазначає заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв. “Зрештою Україна хоче просте повідомлення (від ЄС – ІФ): “Як тільки ви будете готові – ви з нами”. Завдання України полягає в тому, щоб бути готовою. Завдання ЄС у тому, щоб вирішити, чи готова Україна. Це означало б усе для нас і нічого не коштувало б для ЄС”, – йдеться в статті К.Єлісєєва для видання EUobserver, опублікованій у середу.

Учасники програми ЄС “Східне партнерство”, котрі досягли значного прогресу в реформах, на яких наполягає Євросоюз, повинні мати можливість приєднатися до митного союзу або до енергетичного союзу, вважають депутати Європарламенту. “Листопадовий саміт ЄС зі східними партнерами має дозволити створити цільовий фонд і заохотити їхні реформи, дозволивши вступити до митного союзу”, – йдеться в резолюції, ухваленій Європарламентом у Страсбурзі в середу.

РЕІНТЕГРАЦІЯ ДОНБАСУ.

Верховна Рада України в четвер, 16 листопада, не розглядатиме в другому читанні законопроект (№7163) про державну політику щодо забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, в профільному парламентському комітеті з питань національної безпеки та оборони на засіданні в середу не вдалося знайти консенсус щодо деяких положень законопроекту, запропонованих до другого читання. Зокрема, не вдалося сформувати позицію комітету щодо редакції статті 10, в якій визначаються заходи, які можуть здійснювати військові формування та інші особи, залучені для забезпечення інтересів національної безпеки в Донецькій і Луганській областях щодо забезпечення територіальної цілісності України.

БЮДЖЕТ-2018.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман розраховує, що Верховна Рада ухвалить проект державного бюджету на 2018 рік у другому читанні до 10 грудня. “Я б порушив зараз питання про те, що бюджет на 2018 рік було ухвалено буквально в першій декаді, тобто, до 10 грудня 2017 року”, – сказав він на засіданні Кабінету Міністрів України в середу. Прем’єр доручив членам уряду активізувати роботу з доопрацювання проекту держбюджету з урахуванням запропонованих депутатами правок.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Нацагентство з питань запобігання корупції дійсно уникало перевірки декларацій найвищих посадовців держави. Це випливає з довідки за результатами перевірки стану організації роботи в департаменті фінансового контролю та моніторингу способу життя, яка потрапила в розпорядження “Української правди”. Згідно з документом, перевірка виявила факти порушення встановленого механізму аналізу департаментом декларацій чиновників. Так, у лютому-травні 2017 року у НАЗК було призначено повні перевірки декларацій за 2015 і 2016 роки міністра фінансів Олександра Данилюка, нардепів-радикалів Олега Ляшка та Андрія Лозового, депутата з “Опоблоку” Євгена Балицького, нардепа з “Самопомочі” Олени Сотник, а також чиновниці Державної судової адміністрації Світлани Павлюк. Але, як зазначається у довідці, особи, відповідальні за перевірки усіх декларацій, окрім Балицького, не направили жодного запиту про отримання відомостей, необхідних для такої перевірки – ані з реєстрів, ані з баз даних, ані з інших джерел.

Ще два співробітники Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) мають намір у середу озвучити інформацію про фальсифікації та порушення під час перевірки агентством електронних декларацій активів політиків і чиновників, заявляє народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” Мустафа Найєм. Як повідомив М. Найєм на своїй сторінці в соцмережі Facebook, відповідні заяви співробітники НАЗК мають намір зробити в середу, 15 листопада, на засіданні Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції.

Народний депутат із фракції “Народний фронт” Антон Геращенко оприлюднив аудіозапис, який може свідчити про можливий злочин з боку директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, перед засіданням комітету Верховної Ради з протидії корупції в середу в Києві голова цього комітету Єгор Соболєв запропонував заслухати А. Геращенка, і члени комітету підтримали цю пропозицію. “Кілька днів тому в Інтернеті з’явилася розмова, в якій людина з голосом, схожим на Ситника, на зустрічі з невідомими особами зачитує їм матеріали оперативно-технічної розробки – прослуховування дружини заступника військового прокурора Кулика (Костянтин Кулик – військовий прокурор сил АТО, якого НАБУ і САП підозрюють у незаконному збагаченні – ІФ). Ці матеріали є державною таємницею, якщо не були розсекречені… Розголошення цих матеріалів передбачає кримінальну відповідальність за трьома статтями Кримінального кодексу – порушення законодавства про держтаємницю, розголошення матеріалів досудового слідства і перевищення службових повноважень”, – сказав А. Геращенко.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) подало до Шевченківського райсуду Києва позовну заяву щодо інформації, оприлюдненої екс-керівником департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК Ганною Соломатіною, тому участь членів Нацагентства в засіданнях профільних комітетів парламенту до отримання рішення суду неможлива. “З урахуванням отриманого Національним агентством 15 листопада листа від Комітету з питань запобігання корупції Верховної Ради України вважаємо, що комітет нині ввели в оману, оскільки громадянка Соломатіна не обіймає зазначену посаду керівника департаменту з 31 жовтня 2017 року. Звертаємо увагу, що її судження мають суто суб’єктивний характер, а інформація є недостовірною та має бути перевірена судом. Відповідну позовну заяву подано до Шевченківського районного суду Києва”, – йдеться в повідомленні НАЗК у середу.

У Національному агентстві із запобігання корупції почали знищувати документи, які можуть бути доказами протиправної діяльності співробітників, поки Національне антикорупційне бюро чекає дозволу від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для проведення слідчих дій у справі зловживань у НАЗК. Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на джерела. За даними видання, на разі детективи НАБУ встановили, що так званим “куратором НАЗК” в Адміністрації президента є перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення АП Олексій Горащенков, який давав вказівки працівникам агентства через додаток WhatsApp.

Детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) направили до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання про проведення слідчих дій у рамках досудового розслідування за фактом вчинення співробітниками Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) дій з метою можливого отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, поєднаної з вимаганням. Як повідомили в прес-службі НАБУ агентству “Інтерфакс-Україна”, в середу, 15 листопада, детективи бюро для подальшого збору доказів направили до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання про проведення слідчих дій разом із матеріалами, необхідними для прийняття рішення прокурором про достатність підстав для узгодження клопотання.

Національне антикорупційне бюро України закликає президента України Петра Порошенка не підписувати законопроект №6232 про внесення змін до низки процесуальних кодексів у поточній редакції, оскільки дія цього закону може паралізувати роботу бюро вже в листопаді. “Підписання президентом України Закону №6232 призведе до колапсу в роботі НАБУ та інших органів досудового розслідування та паралізує систему правосуддя України. Крім того, велике занепокоєння викликає очікуване закінчення 20 листопада цього року повноважень слідчих органів прокуратури щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які належать до підслідності НАБУ та зареєстровані до грудня 2015 року (близько 3,5 тис. проваджень)”, – йдеться в заяві, розміщеній на сайті НАБУ в середу.

ІНВЕСТИЦІЇ.

Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) відкрив новий фонд U.Ventures, який буде спеціалізуватися на інвестицях в ІТ стартапи в Україні та Молдові на ранніх етапах їх розвитку – від посівної (seed) стадії до раунду “А”. На першому етапі розмір фонду U. Ventures визначений на рівні 5 млн доларів, однак планується його збільшення до 10 млн доларів. Обсяг інвестицій в один проект в середньому складе від 100 тис. до 500 тис. доларів. U. Ventures буде підтримувати високотехнологічні стартапи, засновані мотивованими підприємцями з України і Молдови, які вже мають принаймні один успішний продукт, гідних співінвесторів і працюють для великих цільових ринків.

ЕНЕРГЕТИКА.

Україна все більше сповзає в залежність від імпортних поставок енергосировини, фактично інвестуючи гроші споживачів в економіки інших країн. І чим вища ціна на зовнішніх ринках, тим більше українці за це платять. Таку думку у своїй колонці на “Новому часу. Бізнес” висловив співзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук, повідомляє “РБК-Україна”. “У 2016 році імпорт газу обходився нам в ,2 млрд, імпорт вугілля вимив ,5 млрд, імпорт нафтопродуктів – ,3 млрд, імпорт ядерного палива – ,6 млрд. Так, в цілому на імпорт пішло ,6 млрд або майже 200 млрд грн. У 2017 році загальна сума імпортних витрат зросте на 15-20% і складе не менше млрд, оскільки на світових ринках зросли ціни. Закономірно, що це істотно порушує зовнішньо-економічний баланс і негативно впливає на стабільність національної валюти”, – констатує автор.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про внесення змін до Постанов КМУ № 142 від 10 березня 2017 та №143 від 10 березня 2017, чим змінив процедуру обрання та призначення членів наглядової ради НАК “Нафтогаз України”. Про це повідомляє прес-служба МЕРТ. Так, своїм рішенням від 10 листопада 2017 Уряд  скасував проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради НАК “Нафтогаз України”. Уряд також зобов’язав Мінекономрозвитку вносити на розгляд КМУ пропозиції щодо кандидатів на посади у наглядовій раді як незалежних членів, так і представників держави Нагадаємо, наразі функції наглядової ради виконує Уряд.

НАК “Нафтогаз України” позбавлений прав на розробку Будищансько-Чутівської, Оболонської та Писаревської газоносних площ. Відповідну постанову 14 листопада виніс Апеляційний адміністративний суд Києва, який залишив в силі прийняте у вересні рішення Окружного адмінсуду. Анулювання спецдозволів на користування надрами “Нафтогазу” здійснено з ініціативи Державної служби геології і надр, до якої з відповідним клопотанням у 2016 році звернулися депутати Полтавської облради. Приблизно в цей же час лист аналогічного контексту прийшов до Міністерства екології та природних ресурсів, який курирує Геослужбу, від народного депутата Сергія Капліна. У своєму запиті Каплін називає промисел вуглеводнів “непрофільною для “Нафтогазу” діяльністю”.