Огляд ЗМІ за 21 листопада 2017

ВИСНОВКИ

Українська служба “Голосу Америки” повідомляє, що Президенти США та Росії Дональд Трамп та Володимир Путін під час телефонної розмови порушили питання щодо ситуації на Донбасі. Володимир Путін заявив про близьке закінчення військової операції РФ у Сирії у зв’язку з перемогою над ІДІЛ. Експерт Микита Сініцін зауважує, що це означає, що у східного сусіда України вивільняться сили і ресурси для більш активної політики на Донбасі. Він також припускає, що «бунтівні» події у т.зв. ЛНР можуть означати спроби реалізувати проект «Малоросія».

«Європейська правда» повідомляє, що Постійний комітет ПАРЄ отримав запит про проведення не запланованих заздалегідь дебатів щодо зняття санкцій з РФ і відновлення їх участі у роботі асамблеї. Видання посилається на присутній у порядку денному Постійного комітету ПАРЄ. Прямої згадки про Росію у документі немає, запропонований пункт звучить наступний чином: “Захист нормативної бази Ради Європи, роль ПАРЄ – у продовженні резолюції 2186 (2017)”. Водночас, резолюція, на яку посилається даний пункт присвячена саме питанню відновлення права російської делегації у рамках ПАРЄ, тобто зняттю з РФ політичних санкцій. Ініціаторами даних дебатів є депутати Мікеле Ніколетті (Італія) та Тіні Кокс (Нідерланди). Статус цих питань не передбачає, що за їх підсумками будуть ухвалюватися рішення, однак це обговорення здатне показати, чи готова асамблея до зняття санкцій з РФ під час чергової сесії в січні.

«Інтерфакс-Україна» повідомляє, що високопоставлений чиновник ЄС на умовах анонімності повідомив, що головне завдання майбутнього саміту “Східного партнерства” в Євросоюзі бачать у зосередженні зусиль на виконанні вже укладених угод у рамках цієї програми. Європарламент пропонував у своїй резолюції значно просунутися в цій програмі та заохочувати східних партнерів, що виконують значну частину своїх зобов’язань за угодами з ЄС, включенням їх до деяких внутрішніх ринків союзу, наприклад до енергетичного, й навіть приєднанням до Шенгенської зони. Однак, обговорення ще тривають, тому неможливо точно стверджувати, що увійде до фінальної редакції підсумкової декларації саміту СхП. Також єврочиновник повідомив, що ЄС не порушуватиме тему “плану Маршалла” для України, однак готовий запропонувати Україні та іншим партнерам доступ до Європейського зовнішнього інвестиційного плану. Цей план передбачає, зокрема, мобілізацію приватних інвестицій. Петро Порошенко вкотре підтвердив, що кінцевою метою України є вступ до ЄС. Заступник міністра МЗС Олена Зеркаль заявила, що Україна очікує визнання перспективи для себе отримати членство в ЄС.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця повідомив про досягнення домовленості щодо візиту президента Польщі Анджея Дуди в Україну. Дещиця відзначив, що візит до Харкова підкреслив би значимість безпекового фактора співпраці з урахуванням того, що Харків географічно знаходиться практично на передовій у контексті війни Росії проти України. Там розміщена значна кількість співробітників СММ ОБСЄ, з якими планується зустріч президента Польщі. Дещиця повідомив, що крім того, візит важливий в аспекті непостійного членства Польщі в Раді Безпеки ООН. Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський виступає за продовження діалогу з Україною і висловлює розчарування у зв’язку з нинішніми відносинами між двома країнами. Він також наголосив, що Україна відмовляється від реалізації деяких двосторонніх домовленостей та відсутність прогресу у цьому діалозі. На його думку, відновлення діалогу, а також повернення до реалізації досягнутих раніше домовленостей, зокрема стосовно пошуково-ексгумаційних робіт у місцях польських поховань в Україні, залежить від української сторони. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що Варшава своїми діями намагається втягнути Європейський Союз у гру проти України. Він додав, що українські дипломати мають реагувати більш жорстко на такі прояви антиукраїнської позиції, а також апелювати до європейських структур про неприпустимість таких дій.

Україна в рейтингу “Оподаткування 2018” піднялася на 43 позицію з 190 країн порівняно з 84 місцем за результатами в рейтингу “Оподаткування 2017″.”Найбільший вплив на поліпшення позицій у рейтингу показало зниження єдиного соціального внеску з 2017 року. Це мало позитивний вплив на загальне податкове навантаження в Україні”, – повідомив партнер компанії “PwC Україна” В’ячеслав Власов. Згідно з оприлюдненими даними, загальне податкове навантаження в Україні становить 37,8%, в Європейському Союзі – 40,5%, тоді як загальний світовий показник – 39,6%. Позитивний тренд Україна показує відносно кількості податкових платежів на рік – їх п’ять, за середнього показнику в світі – 24, в ЄС – 12. Водночас на підготовку і подання податкової звітності в Україні в середньому потрібно 327,5 години на рік, тоді як в ЄС цей показник – 161 година, а загальний світовий – 240 годин, свідчать дані рейтингу “Оподаткування-2018”.

Мінекономрозвитку створило офіційний портал Програми ЄС для підтримки малого та середнього бізнесу в Україні – cosme.me.gov.ua.  Наголошується, що портал містить інформацію для малого і середнього бізнесу про можливості виходу на нові ринки та обмін досвідом з ЄС для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів. Бюджет програми COSME до 2020 року – 2,3 млрд євро. У МЕРТ відзначають, що українські підприємці можуть брати участь у проектах програми на загальну суму 900 млн євро.

Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг повідомляє, що НКРЕКП оголосило про план підвищити тариф теплової генерації на 25% або на 12,5 мільярда гривень на 2018 рік. Ціну вугілля у тарифах планується збільшити з 66 доларів до 82,4 долара за 1 тону. Також вартість фрахту (транспортування морем та перевалка у порту) вугілля з порту Роттердам до України регулятор планує збільшити на 28,5% до майже 19 доларів за тону. “І це при тому, що жодної тони вугілля в Україну з Роттердаму не поставлялось, а сукупні поставки морем складають менше 5% від загального споживання вугілля. Тобто у тарифи будуть закладатися неіснуючі затрати і таким чином буде відбуватися завищення ціни електроенергії”, – йдеться у повідомленні Асоціації.

НБУ не зміг попередити у Вищому адміністративному суді стягнення 1 млрд грн з “Приватбанку” на користь сім’ї Суркісів. Також ВАСУ підтвердив відсутність підстав для визнання ФК “Динамо” пов’язаним із ПриватБанком.

Голова Мінекономрозвитку Степан Кубів звинувачує НАК “Нафтогаз України” в ухиленні від виплати дивідендів від діяльності нафтового бізнесу. Пред’явлена ​​претензія є виключно юридичною, оскільки де-факто 760 млн грн (50% чистого прибутку нафтового крила НАК – “Укртранснафти” і “Укрспецтрансгазу” від роботи за 2016 рік) були виплачені “Нафтогазом” до держбюджету в рамках консолідованого траншу в цьому році. Проте, МЕРТ прирівнює формальне порушення процедури виплати дивідендів до їх невиплати, і ставить питання про необхідність вирішення цієї проблеми шляхом перерахування до держбюджету шуканої суми.

НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня 2017 року збільшить ціну на газ, що відпускається промисловим споживачам на умовах передоплати, порівняно з листопадом на 2,4% (на 213,6 грн) – до 9 тис. 19,2 грн за 1 тис. куб. м (з ПДВ).

Державна служба геології та надр призупинила спецдозвіл ПрАТ “Укргазвидобуток” на видобуток природного газу. Таке рішення було прийнято за результатами позапланової перевірки, проведеної у вересні поточного року. При цьому у компанії Новинського вважають зауваження комісії, яка проводила перевірку, необґрунтованими і заявляє про відсутність порушень.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Ватажок “ЛНР” Плотницький втік у Росію – МВС (278 публікацій у ЗМІ)
  • У злочинах проти Майдану визнано винними 48 осіб – ГПУ (162 публікації у ЗМІ)
  • На Майдані відбулася акція на честь Революції гідності (118 публікацій у ЗМІ)
  • Чому васал ворога – ворог. Лукашенко перейшов червону лінію у стосунках з Києвом (85 публікацій у ЗМІ)
  • 93-річний президент Зімбабве пішов у відставку (65 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА УКРАЇНА.

Президенти США та Росії Дональд Трамп та Володимир Путін під час телефонної розмови у вівторок порушили питання щодо ситуації на Донбасі, повідомляє українська служба “Голосу Америки” з посиланням на Associated Press. Розмова була зосереджена на Сирії та Україні, а також Ірані та Північній Кореї. Телефонна розмова відбулася через день після того, як В.Путін зустрівся в Сочі з президентом Сирії Башаром Асадом.

У Парламентській Асамблеї Ради Європи зареєстрований запит на проведення незапланованих дебатів про зняття санкцій з РФ і відновлення участі російської делегації в роботі ПАРЄ, повідомляє “Європейська правда”. Відповідний пункт присутній у порядку денному Постійного комітету ПАРЄ, засідання якого відбудеться 24 листопада в Копенгагені. Прямої згадки про Росію документі немає, але в темі дебатів присутнє посилання на резолюцію про зняття політичних санкцій з РФ.

У зв’язку з тим, що Білорусь оголосила радника посольства України в Білорусі Ігоря Скворцова персоною нон ґрата, Україна, керуючись принципом взаємності, вислала білоруського дипломата з країни, повідомила речник Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца. “У зв’язку з тим, що білоруська сторона оголосила персоною нон ґрата та вислала українського дипломата, Україна, керуючись принципом взаємності, також вислала білоруського дипломата з країни”, – сказала М. Беца агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок.

Організація Об’єднаних Націй профінансувала допомогу Україні лише на $56 млн із запитаних на 2017 рік різними агентствами структури ООН $204 млн, новий План гуманітарного реагування для України буде затверджено 4 грудня, йдеться в Гуманітарному бюлетені з питань України, розміщеному на сайті Управління з координації гуманітарних питань (УКГП) ООН. “У той час як гострі гуманітарні потреби в усіх секторах надалі зростають, початок зимового сезону у поєднанні з обмеженим фінансуванням щодо Плану гуманітарного реагування в 2017 році означає, що саме діти, люди похилого віку, жінки та люди з обмеженими можливостями втратять свої доходи”, – йдеться в бюлетені.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

Головне завдання майбутнього саміту “Східного партнерства” в Євросоюзі бачать у зосередженні зусиль на виконанні вже укладених угод у рамках цієї програми, заявив журналістам у вівторок у Брюсселі високопоставлений чиновник ЄС на умовах анонімності. “Щодо рекомендацій Європейського парламенту, ми схвалюємо всі ту увагу, яку він приділяє цьому партнерству. І раніше Європарламент уже висував дуже цікаві ідеї. Але сказати на цій стадії, чи ввійдуть ці ідеї до спільної декларації саміту, складно, тому що переговори (стосовно декларації – ІФ) ще тривають і завершаться найближчими днями”, – сказав функціонер ЄС у відповідь на запитання про пропозиції депутатів, висунуті на останньому пленарному сесії Європарламенту в Страсбурзі.

Європейський Союз на саміті “Східного партнерства”, який відбудеться у Брюсселі 24 листопада, не порушуватиме тему “плану Маршалла” для України, однак готовий запропонувати Україні та іншим партнерам доступ до Європейського зовнішнього інвестиційного плану, повідомляють два високопоставлені європейські чиновники. “Європейський план зовнішніх інвестицій є ключовим новим інструментом, вигідним для країн Східного партнерства”, – сказав один із них журналістам у Брюсселі.

Україна хоче отримати визнання перспективи повноправного членства в Європейському Союзі в рамках саміту “Східного партнерства”, який відбудеться 24 листопада в Брюсселі, зазначає заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль. “Саміт Східного партнерства (СП), який відбудеться на цьому тижні, пов’язаний з особливими очікуваннями в Україні, зокрема через історію з непідписанням Угоди про асоціацію чотири роки тому. (…) Головний меседж СП “more for more”- більше інтеграції у разі великих реформ – в основному розуміється як необмежена можливість інтегруватися в ЄС, аж до повноправного членства. І ми хочемо визнання такої перспективи в документах саміту СП”, – написала О.Зеркаль на сторінці в Фейсбуці у вівторок.

Президент України Петро Порошенко має намір узяти участь у саміті Східного партнерства, що відбудеться у Брюсселі 24 листопада. “Післязавтра вирушаю на саміт “Східного партнерства”, щоб визначити нові проміжні цілі і рубежі на європейському шляху. Кінцеву мету ми вже знаємо – повноправне членство в найпрестижнішому союзі миру, остаточне повернення до європейського дому”, – сказав П. Порошенко на урочистостях з нагоди Дня українського десантника на Михайлівській площі у вівторок у Києві.

РЕФОРМИ.

Конституційний Суд України почав розглядати конституційність створення нового Верховного Суду, повідомив в. о. голови КС Віктор Кривенко. “Починаємо розгляд справи по суті”, – оголосив він на засіданні Великої палати у вівторок, де присутні 14 суддів. Справа стосується конституційності пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” закону “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року.

Президентський проект нового закону про дипломатичну службу (№7322) зареєстрований у Верховній Раді 20 листопада як невідкладний. На сайті українського парламенту у вівторок оприлюднено текст законопроекту. Згідно із супровідними документами, реалізація положень закону після набуття ним чинності потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету України на рівні 62,6 млн грн для передбаченого документом соціального та медичного забезпечення дипломатів.

Центральний орган виконавчої влади може з’явитися в галузі роботи залізничного транспорту. Відповідний законопроект “Про залізничний транспорт” зареєстрували близько 20 народних депутатів у Верховній Раді України 17 листопада 2017 року за №7316. Згідно з пояснювальною запискою до документа, застарілі методи регулювання залізничної галузі не відповідають сучасним умовам і стримують розвиток конкуренції на ринку залізничних перевезень. “Чинна редакція закону щодо окремих суб’єктів господарської діяльності на залізничному транспорті загального та незагального користування не встановлює норми, які визначали б особливості їхньої роботи, а також системи взаємовідносин з іншими суб’єктами господарської діяльності та користувачами послуг залізничного транспорту. Одним із завдань проекту акта є усунення таких недоліків у правовому регулюванні”, – зазначено в записці.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій підтримує ідею поєднання народними депутатами роботи в українському парламенті та в Кабінеті Міністрів. “Законопроект, який передбачає поєднання посад міністра і народного депутата. Я про цю ідею говорив публічно. Особисто я підтримую цю ідею: щоб міністр, будучи обраним на роботу до Кабінету міністрів, міг залишатися народним депутатом”, – спікер журналістам у вівторок у Києві. За його словами, така практика існує в багатьох європейських країнах, зокрема у Великій Британії, і дає змогу легше долати політичні кризи та поліпшити співпрацю між парламентом і урядом.

Українські пацієнти, які не підпишуть декларацію з лікарем первинної ланки, з 2020 року не зможуть отримувати безкоштовні медичні послуги, йдеться у повідомленні на сайті Міністерства охорони здоров’я. У відомстві зазначають, що з того моменту, коли у закладі первинної медичної допомоги почнеться приписна кампанія, для отримання медичної допомоги пацієнт повинен буде підписати декларацію про вибір лікаря первинної допомоги під час першого візиту. До тих пір, поки пацієнт не звернеться за первинною медичною допомогою, держава не буде оплачувати послуги, які не надаються. Після першого звернення і підписання декларації з лікарем, за пацієнта починає платити держава, зазначають у МОЗ.

ЕКОНОМІКА.

Україна в рейтингу “Оподаткування 2018” піднялася на 43 позицію з 190 країн порівняно з 84 місцем за результатами в рейтингу “Оподаткування 2017”. “Найбільший вплив на поліпшення позицій у рейтингу показало зниження єдиного соціального внеску з 2017 року. Це мало позитивний вплив на загальне податкове навантаження в Україні”, – повідомив партнер компанії “PwC Україна” В’ячеслав Власов на презентаці результатів рейтингу в Києві у вівторок. З огляду на дані оприлюдненого дослідження, Україна порівняно з показниками минулого року, поліпшила свої позиції майже вдвічі – на 41-відсотковий пункт.

Мінекономрозвитку створило офіційний портал Програми ЄС для підтримки малого та середнього бізнесу в Україні – cosme.me.gov.ua. Про це йдеться в повідомленні на сайті відомства. Наголошується, що портал містить інформацію для малого і середнього бізнесу про можливості виходу на нові ринки та обмін досвідом з ЄС для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів. Бюджет програми COSME до 2020 року – 2,3 млрд євро. У МЕРТ відзначають, що українські підприємці можуть брати участь у проектах програми на загальну суму 900 млн євро.

ПРИВАТБАНК.

Національний банк не зміг заблокувати у Вищому адміністративному суді стягнення 1 млрд грн з “Приватбанку” на користь сім’ї Суркісів. Про це йдеться в ухвалі ВАСУ. Повідомлялось, що 13 листопада Виконавча служба відкрила провадження за заявами сім’ї Суркісів про стягнення зазначених коштів з банку. Крім того, Національний банк подав касаційну скаргу до Вищого адмінсуду по даній справі з проханням визнати незаконним рішення судів перших двох інстанцій.

Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) підтвердив рішення Окружного адміністративного суду Києва від 20 березня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (КААС) від 27 червня 2017 року про протиправність визнання ТОВ “ФК “Динамо” Київ” особою, пов’язаною з ПриватБанком (обидва – Київ) і подальшої заборони на операції з рахунком клубу у фінустанові. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, відповідну постанову суд ухвалив 16 листопада 2017 року. Постанова набуває чинності з дати оприлюднення, її може переглянути Верховний Суд України.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Відкрита Генеральною прокуратурою України в липні цього року справа про можливі податкові ухилення міністра фінансів Олександра Данилюка, його податкова перевірка з 1998 року Державної фіскальною службою (ДФС) з некоректними висновками і звинувачення депутатів на адресу міністра є пов’язаними між собою і політично мотивованими, заявляють адвокати глави Мінфіну. “Реєстрація кримінального провадження ГПУ, незаконна податкова перевірка з перекрученими результатами, а також можлива перевірка ГПУ Координаційного центру реформ під керівництвом О.Данилюка в 2010-2014 роках, на нашу думку, є політично мотивованими і мають на меті негативний вплив на його ділову репутацію”, – зазначено в документі, поширеному адвокатом міністра Віталієм Наумом у вівторок.

Мер Одеси Геннадій Труханов вважає, що поширення інформації про наявність у нього російського паспорта – це провокація. “Не вірте брехні і чутками”, – сказав він у відповідь на прохання журналістів прокоментувати ситуацію. Крім того, Г.Труханов зазначив, що раніше вже відповів на всі запитання про його можливе друге громадянство і готовий зробити це знову.

ЕНЕРГЕТИКА.

НКРЕКП оголосило про план підвищити тариф теплової генерації на 25% або на 12,5 мільярда гривень на 2018 рік. Про це на своїй Facebook-сторінці повідомляє Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг. Як зазначається у матеріалах Комісії щодо перегляду оптової ціни електроенергії на 2018 рік, яка запланована на четвер 23 листопада, ціну вугілля у тарифах планується збільшити з 66 доларів до 82,4 долара за 1 тону. Також вартість фрахту (транспортування морем та перевалка у порту) вугілля з порту Роттердам до України регулятор планує збільшити на 28,5% до майже 19 доларів за тону. “І це при тому, що жодної тони вугілля в Україну з Роттердаму не поставлялось, а сукупні поставки морем складають менше 5% від загального споживання вугілля. Тобто у тарифи будуть закладатися неіснуючі затрати і таким чином буде відбуватися завищення ціни електроенергії”, – йдеться у повідомленні.

Голова Мінекономрозвитку Степан Кубів звинувачує НАК “Нафтогаз України” в ухиленні від виплати дивідендів від діяльності нафтового бізнесу. Про це йдеться в листі міністерства на адресу “Нафтогазу”. Свій підхід Кубів пояснює відсутністю нормативної бази в країні для оплати госптовариством (в даному випадку – “Нафтогазом”) дивідендів на підставі консолідованої річної фінансової звітності з урахуванням показників госпсуб’єктів, що входять в консолідовану звітність госптовариства. “Облік “Нафтогазом” дивідендів підлеглих йому підприємств за 2016 рік у складі дивідендів, сплачених самим “Нафтогазом” до держбюджету, є ухиленням від виконання вимог законодавства в частині оплати дивідендів”, – йдеться в листі. Пред’явлена ​​претензія є виключно юридичною, оскільки де-факто 760 млн грн (50% чистого прибутку нафтового крила НАК – “Укртранснафти” і “Укрспецтрансгазу” від роботи за 2016 рік) були виплачені “Нафтогазом” до держбюджету в рамках консолідованого траншу в цьому році.

НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня 2017 року збільшить ціну на газ, що відпускається промисловим споживачам на умовах передоплати, порівняно з листопадом на 2,4% (на 213,6 грн) – до 9 тис. 19,2 грн за 1 тис. куб. м (з ПДВ). Про це йдеться в повідомленні компанії. Вищевказана ціна актуальна для споживачів, які закуповують газ за передоплатою в обсязі понад 50 тис. куб. м у місяць, за умови відсутності боргів перед компанією, і для 100%-х “дочок” НАК. Для інших покупців ціна в наступному місяці зросте на 2,3% (на 225,6 грн) – до 9,918 тис. грн за 1 тис. куб. м (з ПДВ).

Державна служба геології та надр призупинила спецдозвіл ПрАТ “Укргазвидобуток” на видобуток природного газу. Про це повідомляє прес-служба холдингу. Як повідомляється, 17 листопада цього року компанія “Укргазвидобуток” отримала офіційний лист від служби, яким повідомили про існування наказу №474 від 30 жовтня 2017 року, яким зупиняється дія спецдозволу на користування надрами. Таке рішення було прийнято за результатами позапланової перевірки, проведеної у вересні поточного року. При цьому сама видобувна компанія вважає зауваження комісії, яка проводила перевірку, необґрунтованими і заявляє про відсутність порушень.

РІЧНИЦЯ МАЙДАНУ.

Начальник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк скаржиться на зволікання з боку Вищої ради правосуддя (ВРП) у частині розгляду скарг на дії суддів у “майданівських” справах. “У багатьох випадках, на мою думку, йдеться про явні порушення судами… Вирішувати питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності може тільки один орган – Вища рада правосуддя. І на всі випадки, де судді, на нашу думку, допускають безпідставні звільнення і затягування розгляду, безпідставні відводи, – в кожному разі ми реагуємо, направляємо справи до Вищої ради правосуддя”, – розповів С. Горбатюк у вівторок на брифінгу в Києві.

Законодавчі проблеми, які призвели до зупинення розслідування низки “майданівських” справ, є цілеспрямованими діями для приховування істини в розслідуванні, вважає адвокат сімей Небесної сотні Віталій Титич. На прес-конференції у вівторок у Києві голова громадської організації “Сім’я Героїв Небесної сотні” Володимир Бондарчук розповів про зустріч сімей загиблих на майдані Незалежності з генеральним прокурором України Юрієм Луценком і зазначив, що в багатьох моментах потерпілі не згодні з позицією генпрокурора в частині розслідування “майданівських” справ.

Поділитися у соцмережах

Twitter