Київ
,

Необхідно запровадити механізм, який обмежить «депутатський спам» законопроектів – народні депутати, експерти

Київ, 06 грудня 2017.

Аналіз існуючих практик законодавчого процесу в Україні показав, що проблеми в законодавчому процесі значною мірою обумовлені хибними практиками його реалізації. Як наслідок, суб’єкти законодавчої влади мають нерівномірний вплив на законодавчий процес. З усіх законодавчих суб’єктів, Верховна Рада показала найнижчу ефективність.  За 4-те та 5-те скликання Верховної Ради ухвалили всього 8% зі 1224 законопроектів зареєстрованих народними депутатами. Головна причина – відсутність механізму запобігання «депутатському спаму», – розповів Дмитро Лубінець, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка»), секретар Комітету Верховної Ради України з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Причина у тому, що часто показником ефективності депутата вважають кількість зареєстрованих ним законопроектів. Щоб вирішити цю проблему, народні депутати пропонують внести зміни до законодавства (Законопроект №6640), згідно з якими кожен окремий депутат може зареєструвати свій законопроект, однак на розгляд в зал він потрапляє тільки після того, коли депутат зібрав підписи на його підтримку у кількості не меншій, ніж кількість депутатів у найменшій фракції цього скликання. «Цей запобіжник автоматично зробить так, що кількість законопроектів знизиться, а їхня якість та ефективність Верховної Ради автоматично збільшаться», – зазначив Дмитро Лубінець.

«Деякі експерти та народні депутати кажуть, що це не спрацює через так звану фракційну солідарність. Я все ж вважаю, що це може спрацювати, тому що багато народних депутатів кажуть, що зібрати і 15 підписів не так вже і легко. По-друге, за ефективного громадського моніторингу, коли можна відслідкувати, хто і чий законопроект підписав, а потім запитати чому саме ви підписали цей законопроект, такий механізм спрацює», – додав Олександр Заславський, заступник голови Ради «Лабораторії законодавчих ініціатив».

Для законодавчого закріплення такого механізму, Конституційний Суд має надати свій висновок щодо його відповідності Конституції України.  «Якщо ми отримаємо висновок Конституційного Суду, що це не робить один народний депутат, то ми можемо перейти до змін до Закону України  «Про статус народного депутата» та змін до Закону «Про Регламент Верховної Ради України», де чітко запишемо, що законодавчі ініціативи повинні реєструватись за підписом народних депутатів в кількості не менше, ніж найменша фракція цього скликання», – розповів Дмитро Лубінець.

Аналіз законодавчого процесу  показав, що ключовими проблемами, крім надмірної кількості законопроектів, є: відсутність стратегічного планування в процесі вироблення політики; домінування політичної доцільності над принципом верховенства права; домінування «юридичної» парадигми в процесі вироблення політики; фактична відсутність системи моніторингу, оцінки та перегляду ухвалених рішень.

«Якщо перейти до конкретних рекомендацій – це ухвалення законопроекту про нормативно-правові акти. По-друге, необхідно переглянути конституційний статус Програми діяльності уряду, забезпечити виконання Регламенту в частині повноцінного розгляду проектів по повній процедурі 3-х читань, запровадження повноцінної системи моніторингу ухвалених рішень», – зазначив Олександр Заславський.

Поділитися у соцмережах

Twitter