Огляд ЗМІ за 4 січня 2018

04.01.2018

ВИСНОВКИ.

Французький уряд націлений на те, щоб протягом 2018 року передати на розгляд до парламенту законопроект для боротьби проти “фейкових” новин у передвиборний період. Еммануель Макрон зазначив, що хотів би розробити законопроект, який би надав можливість за рішенням судової влади видаляти новину, що не відповідає дійсності, з сайтів. Крім того, такий документ надав би можливість у разі необхідності блокувати сайти або користувачів, викритих у поширенні “фейкової” новини. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає за доцільне законодавчо закріпити в Україні протидію неправдивим новинам під час виборів. «Може, і нам варто боротися з фейковими новинами в електоральний період? Та й взагалі не завадило б», – зазначив Клімкін.

Міністри закордонних справ України Павло Клімкін та Німеччини Зігмар Габріель не змогли відвідати лінію розмежування в Донбасі 4 січня через погодні умови. Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко вважає хибною політику партнерів України по “нормандському формату” – Німеччини та Франції – щодо умиротворення Росії ненаданням Києву летального озброєння. Геращенко нагадала, що у 2008 році Париж і Берлін, “керуючись благими намірами не злити Москву”, заблокували просування України в НАТО. «Результат був абсолютно протилежний – це аж ніяк не умиротворило Москву, а лише розв’язало їй руки. Зараз наші партнери з найщирішими намірами миротворчості намагаються не розлютити Москву наданням Україні зброї. Але вони помиляються, такі кроки Кремль ніколи не зупинять, навпаки. Єдиний гарант безпеки України та Європи – це сильна армія», – заявила Геращенко.

Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що головним зовнішньополітичним викликом для Польщі в 2018 році залишаться імперські амбіції Росії і її агресія проти України. «Це впливає на Україну, але і на територію поза Україною, що засвідчили торік великі військові маневри «Запад-2017», – заявив Ващиковський. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща прийняла у себе 1,5 мільйона українців, і більшість із них приїхали з територій, охоплених війною. Польський прем’єр запевнив, що польський уряд готовий надалі надавати допомогу “на місцях”. «Біженці – це категорія міжнародного права. Їм потрібно допомагати. За два роки такий статус у Польщі отримали 88 українців. При цьому майже 300 тис. одержали дозвіл на роботу, а понад 2 млн – візи, витративши кілька мільярдів євро (польська статистика), – заявив Павло Клімкін. При цьому він додав: “Мені, як математику, таке співвідношення видається дуже симпатичним для польської економіки. Навіть не враховуючи того, що саме українці рятують конкурентоспроможність економіки Польщі”.

Фонд державного майна України готує до приватизації два великі підприємства – Машинобудівне виробниче об’єднання “Оріон” та “Київпассервіс”. Керівник Фонду Віталій Трубаров зазначив, що підприємства приватизовуватимуться на конкурсах з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону. “Інвесторам буде запропоновано 51% акцій “Оріону” та 99,99% “Київпассервісу”, – повідомив Трубаров. За його словами, наразі Фонд створив інвентаризаційні комісії цих товариств, які мають до 25 лютого завершити їхню інвентаризацію. Після цього буде проведена оцінка та сформовані умови продажу.

У січні 2018 року компанія P&O Maritime, яка на 100% належить найбільшому світовому портовому оператору DP World Group, почала працювати в Україні. P&O Maritime надаватиме буксирні послуги в порту “Південний”. “Це дуже добрий початок року для всього інвестиційного ринку України, і ринку private-equity особливо”, – заявив партнер SD Capital.

Заступник голови НБУ Олег Чурій повідомив, що обсяг репатріації дивідендів іноземними інвесторами в 2017 році склав $ 1,8 млрд. «Це дещо більше, ніж ми очікували (…) Можливо, це пов’язано з тим, що наприкінці року ми дозволили репатріацію дивідендів до 2014 року, напевно, компанії більш активно почали виводити дивіденди. Але ми не бачимо проблеми в тому, що сума репатріації виявилася трохи більше, ніж очікувалося», – повідомив Чурій. Чурий також повідомив, що найближчим часом НБУ направить вітчизняним банкам запит для вивчення бажання їх клієнтів репатріювати дивіденди за 2017 рік.

Олег Чурій також заявив, що НБУ не переглядає цілі з інфляції  на 2018 рік. За його словами, як і раніше, на кінець 2018 року ціль становить 6+/-2 в.п., у той час як прогноз щодо рівня інфляції на цей період може змінюватись.

Виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій повідомляє, що серед реформ, які МСП вважають першочерговими, перше місце посідає дерегуляція, а саме: зменшення кількості документів, з якими стикаються підприємці. Про це говорять 81,8% опитаних! Це умовне перше місце, бо одночасно 80,1% опитаних очікують спрощення податкового адміністрування, і це друге місце. На третьому місці створення єдиного інформаційного ресурсу (73,6%). Тут ідеться про надійний інформаційний ресурс, де можна знайти чітку та однозначну інформацію про законодавство та його суперечливі аспекти. Також, за її інформацією, корупція в рейтингу перешкод посіла місце вище, ніж війна на Сході країни.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Поліція робить усе для розкриття вбивства Ноздровської – Аброськін (433 публікації у ЗМІ)
  • Німецький міністр наполягає на відновленні кордонів України (180 публікацій у ЗМІ)
  • Росія заперечує знищення своїх семи літаків у Сирії (75 публікацій у ЗМІ)
  • Французький президент проти фальшивих новин (24 публікації у ЗМІ)
  • Президент підписав закон про посилення відповідальності за несплату аліментів (15 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає за доцільне законодавчо закріпити в Україні протидію неправдивим новинам під час виборів. “Еммануель Макрон (президент Франції – ІФ) анонсував закон анти-fake news для захисту від дезінформації та пропаганди. Відсіч тим, хто використовує інформацію як зброю проти демократії! Може, і нам варто боротися з фейковими новинами в електоральний період? Та й взагалі не завадило б”, – написав глава МЗС України у своєму мікроблозі у Twitter у четвер.

Міністри закордонних справ України Павло Клімкін та Німеччини Зігмар Габріель не змогли відвідати лінію розмежування в Донбасі у четвер, 4 січня, через погодні умови. “Погодні умови не дозволили відвідати лінію розмежування, але не завадили продуктивному спілкуванню з міністром закордонних справ Німеччини Зігмаром Габріелем”, – написав глава МЗС України в Twitter в четвер вранці. При цьому Він додав, що здійснити спільну поїздку на Донбас планують пізніше в цьому місяці.

Перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко вважає хибною політику партнерів України по “нормандському формату” – Німеччини та Франції – щодо умиротворення Росії ненаданням Києву летального озброєння. “Ми надзвичайно цінуємо наших партнерів по нормандському формату, Німеччину та Францію, їхній вагомий внесок у питання миру на Донбасі та миротворчі зусилля. Водночас, на моє глибоке переконання, якби свого часу саме Німеччина і Франція не заблокували в 2008 в НАТО ПДЧ (план дій щодо членства – ІФ) для України та Грузії, “нормандський формат” міг би й не створитися, бо РФ не наважилася б напасти й відтяпати шматки території від Грузії та України”, – написала вона на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер.

Учасник переговорів у Мінську, перший віце-спікер Верховної ради Ірина Геращенко розповіла, про що в першу чергу будуть домовлятися в Білорусі у новому році. Про це вона повідомляє у Facebook. “Для українських представників в Мінській гуманітарній підгрупі (де працюють також В. Медведчук й залучені як експерти обмудсмен В. Лутковська та представники СБУ) пріоритетами на 2018 рік буде звільнення всіх незаконно утримуваних з тюрем ОРДЛО і активізація роботи з пошуку та ідентифікації зниклих безвісти”, – пише Геращенко. Вона пообіцяла, що українська сторона докладе всіх зусиль, аби друга хвиля звільнення заручників відбулася якнайшвидше.

Головним зовнішньополітичним викликом для Польщі в 2018 році залишаться імперські амбіції Росії і її агресія проти України. Про це заявив міністр закордонних справ сусідньої країни Вітольд Ващиковський. “Ми перебуваємо в регіоні, на який продовжує впливати російсько-український конфлікт. Його не вирішено, він триває і виник з імперських амбіцій Росії. Це впливає на Україну, але і на територію поза Україною, що засвідчили торік великі військові маневри “Запад-2017”, – заявив Ващиковський.

Польща прийняла у себе 1,5 мільйона українців, і більшість із них приїхали з територій, охоплених війною. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час зустрічі у Будапешті з угорським колегою Віктором Орбаном, повідомляє “Польське радіо”. “Ми прийняли 1,5 млн українців, при цьому більшість із них – люди з територій, де тривають військові дії. Оцінюємо, що принаймні кілька десятків тисяч – це люди, які втекли з цих територій”, – сказав Моравецький.

Статус біженця в Польщі останнім часом отримали 88 громадян України, а десятки тисяч українців, які працюють у цій країні та зміцнюють її економіку, заслуговують на подяку польської влади, а не прирівнювання до біженців, переконана перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко. “Щодо заяв польських посадовців про сотні тисяч українських біженців. Офіційні особи мають озвучувати офіційні цифри, які свідчать, що за останній час статус біженців у Польщі отримали близько 80 українців. Саме стільки в Польщі біженців”, – написала І. Геращенко на своїй сторінці у Facebook у четвер, коментуючи нещодавню заяву прем’єра Польщі Матеуша Моравецького, який пояснював відмову Варшави приймати мігрантів з Африки та Близького Сходу тим, що країна нібито прийняла “як мінімум кілька десятків або, можливо, сотень тисяч біженців з України”.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін переконаний, що кількість українців, які отримали протягом останніх двох років у Польщі статус біженця порівняно з тими українцями, котрі отримали дозвіл на роботу в цій країні, а також оформили польські візи, є “дуже привабливим” для польської економіки. “Біженці – це категорія міжнародного права. Їм потрібно допомагати. За два роки такий статус у Польщі отримали 88 українців. При цьому майже 300 тис. одержали дозвіл на роботу, а понад 2 млн – візи, витративши кілька мільярдів євро (польська статистика:)”, – написав П. Клімкін у своєму акаунті у Twitter у четвер.

РЕФОРМИ.

Президент України Петро Порошенко підписав закон №2229-VIII “Про запобігання та протидію домашньому насильству”. Як повідомляє прес-служба глави держави в четвер, згідно з документом передбачається впровадження комплексного підходу до боротьби з домашнім насильством, значне доповнення наявних інструментів такої боротьби, введення нових визначень термінів та інших норм, спрямованих на поліпшення захисту постраждалих від домашнього насильства. Зокрема, закон передбачає створення і забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства. Документ спрямований на узгодження положень чинного законодавства України в сфері протидії домашньому насильству та насильству над жінками та адаптації його до європейських стандартів, що забезпечують підготовку бази для ратифікації Стамбульської конвенції.

ЕКОНОМІКА.

У січні 2018 року компанія P&O Maritime, яка на 100% належить найбільшому світовому портовому оператору DP World Group, почала працювати в Україні. Про це йдеться в повідомленні компанія SD Capital, яка виступила спів-інвестором. Як зазначається, P&O Maritime надаватиме буксирні послуги в порту “Південний”. “P&O Maritime придбала контроль над українською буксирною компанією LB Shipping. Спів-інвестором угоди виступила інвестиційна компанія SD Capital (належить Андрію Ставніцеру і Філіпу Грушко)”, – йдеться в повідомленні. Сума угоди не розголошується.

Обсяг репатріації дивідендів іноземними інвесторами в 2017 році склав $ 1,8 млрд, повідомив заступник голови Національного банку України Олег Чурий. “Згідно з оперативними даними, сума репатріації склала $ 1,8 млрд. Це дещо більше, ніж ми очікували (…) Можливо, це пов’язано з тим, що наприкінці року ми дозволили репатріацію дивідендів до 2014 року, напевно, компанії більш активно почали виводити дивіденди. Але ми не бачимо проблеми в тому, що сума репатріації виявилася трохи більше, ніж очікувалося”, – сказав він в ефірі “Радіо Вести”.

Серед реформ, які МСП вважають першочерговими, перше місце посідає дерегуляція, а саме: зменшення кількості документів, з якими стикаються підприємці. Про це говорять 81,8% опитаних! Це умовне перше місце, бо одночасно 80,1% опитаних очікують спрощення податкового адміністрування, і це друге місце. На третьому місці створення єдиного інформаційного ресурсу (73,6%). Тут ідеться про надійний інформаційний ресурс, де можна знайти чітку та однозначну інформацію про законодавство та його суперечливі аспекти. Про це у своїй статті для DT.UA пише Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Корупція в рейтингу перешкод посіла місце вище, ніж війна на Сході країни. Вдаватися до неформальних платежів, щоб “залагодити” ситуацію, МСП часто штовхає складне та суперечливе регулювання, високі штрафи за незначні помилки. Відтак, 44% опитаних упевнені, що треба мати неформальні стосунки з представниками органів влади, щоб успішно вести бізнес. Про це у своїй статті для DT.UA пише Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. За її словами, час і кошти, які МСП витрачають на дотримання регуляторних вимог, і є тим самим регуляторним тиском, який посідає в рейтингу восьме місце.

Національний банк не переглядає цілі з інфляції  на 2018 рік, повідомив заступник голови Національного банку Олег Чурій. За його словами, як і раніше, на кінець 2018 року ціль становить 6+/-2 в.п., у той час як прогноз щодо рівня інфляції на цей період може змінюватись. Чурій повідомив що двоетапне підвищення облікової ставки наприкінці 2017 року було реакцію на підвищення ризиків, що в майбутньому інфляція може продовжити відхилятися від цільового рівня. Мета рішення підвищити облікову ставку – зниження інфляції до цільового рівня у середньостроковій перспективі.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

Фонд державного майна України готує до приватизації два великі підприємства – Машинобудівне виробниче об’єднання “Оріон” та “Київпассервіс”. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив керівник Фонду Віталій Трубаров. Трубаров зазначив, що підприємства приватизовуватимуться на конкурсах з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону. “Інвесторам буде запропоновано 51% акцій “Оріону” та 99,99% “Київпассервісу”, – повідомив Трубаров. За його словами, наразі Фонд створив інвентаризаційні комісії цих товариств, які мають до 25 лютого завершити їхню інвентаризацію. Після цього буде проведена оцінка та сформовані умови продажу. Він заявив, що товариства вже тривалий час перебувають у процесі приватизації, однак, ретельна та покрокова підготовка цих об‘єктів до приватизації, цього разу сприятиме їх ефективному продажу.

ВБИВСТВО НОЗДРОВСЬКОЇ.

Донька вбитої юристки Ірини Ноздровської вважає, що на причетність до вбивства її матері слід перевірити колишнього чоловіка сестри Ноздровської Максима Сапатинского і його оточення. “Версія про Сапатинського мені теж здається підозрілою. Його інтереси в суді представляла Наталія Солоп. Мама розповідала, що спілкувалася з братом її чоловіка. Він повідомив, що Солоп викинула його брата з 8-го поверху, щоб отримати квартиру. Ця людина просто неадекватна. Вона також погрожувала мамі, у неї теж є такі друзі, що могли піти на це”, – розповіла дівчина в ефірі “ОбозTV”. За її словами, колишній свояк Ноздровської неодноразово вів себе неадекватно.

Слідство відправило на додаткову комплексну експертизу тіло правозахисниці Ірини Ноздровської на прохання її родичів. Про це повідомив керівник прес-служби ГУ Нацполіції у Київській області Микола Жукович, повідомляє “Укрінформ”. Він пояснив, що експертиза має з’ясувати низку деталей, зокрема яким предметом були нанесені тілесні ушкодження, більш точний час настання смерті, як довго тіло знаходилося у воді. Також детально буде досліджено склад крові на вміст різних речовин та шлунок покійної правозахисниці.